Рішення

від 17.01.2024 по справі 341/2442/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/2442/23

Номер провадження 2/341/73/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді Васильцової Г.А., за участю секретаря Габлей А.В., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Галич цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_2 адвоката Дениса Тараса Дмитровича до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Бурштинської міської ради Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2023 року представник позивача - адвокат Денис Т.Д. звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 . У них народився син ОСОБА_5 . У травні 2015 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано. Син постійно проживав та проживає з 2015 року разом з батьком та перебуває на повному утриманні і вихованні батька. Мати байдуже ставиться до сина та зовсім не цікавиться його життям. Не телефонує, не зустрічається, не спілкується з ним та не допомагає матеріально. Відповідачка не виявляє до сина материнського піклування та любові, не цікавиться його долею та не бери участі у його вихованні. Також позивач зазначає, що ОСОБА_3 вдруге одружилася, та в неї народилася дитина. З урахуванням вищенаведеного позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2023 року відкрито провадження по справі та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2023 року судове засідання відкладено.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09 січня 2023 року підготовче провадження було закрите та призначено справу до судового розгляду по суті.

10 січня 2024 року на адресу суду надійшла заява від відповідачки ОСОБА_3 , в якій остання просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Представника позивача адвокат Денис Т.Д. в судовому засіданні пояснив, що з 2015 року дитина проживає з батьком, який виховує його. У 2022 році батько добровільно вступив до лав ЗСУ. Дитина залишилась проживати із батьками позивача у м. Бурштин. Мати, знаючи про те, що батько сина служить в ЗСУ долею дитина не цікавиться, допомогу та підтримку не пропонувала. Фактично дитина позбавлена батьківського піклування. Участь у житті дитини приймає лише батько. Мати дитини проживає у Київській області із новою родиною. Заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник третьої особи - Служба у справах дітей Бурштинської міської ради Івано-Франківської області у судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги позивача підтримують повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідка, вислухавши думку неповнолітнього ОСОБА_4 вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Судом встановлено, що батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження /а.с.11/.

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2015 року, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано. /а.с.16/.

Згідно витягу з реєстру Бурштинської територіальної громади від 16.06.2023 року /а.с. 9/ ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру Бурштинської територіальної громади від 29.08.2023 року /а.с. 10/ неповнолітній ОСОБА_6 зареєстрований по АДРЕСА_2 .

Як вбачається із акту обстеження матеріально-побутових умов проживання, який складений комісією виконавчого комітету Бурштинської міської ради Івано-Франківської області 18 жовтня 2023 року, неповнолітній ОСОБА_6 проживає разом із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 у двокімнатній квартирі, яка електрифікована, газифікована, є гаряче та холодне водопостачання, централізоване опалення. Матеріально-побутові умови добрі. Для проживання і навчання дитини є все необхідне. /а.с.12/.

Відповідно до характеристики виконавчого комітету Бурштинської міської ради Івано-Франківської області від 12.10.2023 року за №141/15-25, ОСОБА_2 житель АДРЕСА_1 . Скарг та заяв від жителів міста та сусідів на поведінку ОСОБА_2 до виконавчого комітету Бурштинської міської ради не поступало. У сім`ї та побуті характеризується позитивно /а.с.13/.

Згідно характеристики Бурштинського ліцею № 3 від 12 жовтня 2023 року за № 381, ОСОБА_4 навчається у закладі з 1 вересня 2015 року. За час навчання зарекомендував себе як здібна, розумна дитина. Дуже дружній, добрий хлопець, по товариські відноситься до усіх дітей у класі, має лідерські здібності. Батько, ОСОБА_2 , бере активну участь у житті ОСОБА_7 та класу, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, забезпечує відвідування навчальних екскурсій, організовує правильне проведення вільного часу, моніторить поводження дитини в мережі інтернет, забезпечує рівень навчання та виховання дитини. Мати із сім`єю не проживає. У вихованні дитини участі не бере, її фізичним, духовним та моральним розвитком не займається. Матеріальної допомоги не надає. З класним керівником на зв`язок не виходить, на батьківські збори не з`являлася, життям дитини не цікавиться. /а.с.14/.

Відповідно до характеристики Бурштинського ліцею № 3 від 12 жовтня 2023 року за № 380, батьки ОСОБА_7 розлучені. Мама одружена вдруге. В сім`ї є ще маленька дитина (сестра ОСОБА_7 по матері) зі слів хлопчика. На даний час ОСОБА_5 проживає з батьком ОСОБА_2 . Лев витриманий і життєрадісний. Проте емоційний стан хлопця не стабільний. Мама повністю ухилилась від виховання сина. Контакту зі школою не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується. Матеріальних зобов`язань не несе. /а.с.15/.

14 липня 2018 року, відповідачка зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу/а.с.17/. Від даного шлюбу в них народилася дитина: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . /а.с.18/.

Служба у справах дітей Бурштинської міської ради Івано-Франківської області своїм рішенням від 11.12.2023 року, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . /а.с. 56/.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засідання пояснив, що він батько позивача. Стосунки із сином має добрі із колишньою невісткою не спілкується. ОСОБА_11 проживає із ним та його дружиною в м. Бурштин з 2015 року. Батько дитини його син з 2022 року перебуває у ЗСУ. Мати проживає в м. Обухові бо вийшла заміж вдруге, має дитину від іншого шлюбу. Участі у вихованні дитини не приймає. Лев ходить на баскетбол, колись ходив на малювання та карате, але зараз лише відвідує заняття з баскетболу. Всі гуртки а також батьківські збори, всім займався батько. Наразі він із своєю дружиною піклуються про онука, але виникає багато труднощів, бо для оформлення паспорту, отримання медичної допомоги треба присутність батьків.

У судовому засіданні, у присутності педагога класного керівника ОСОБА_12 та представника служби у справах дітей Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Козар С.О. вислухано думка дитини щодо предмету спору. В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 пояснив, що проживає з дідом і бабою в Бурштині з 2015 року. Мама проживає в Київській області в м. Обухів. З мамою спілкується рідко, зазвичай телефонує мамі сам. Мама відповідає на дзвінки не завжди, у випадку якщо не відповідає, не передзвонює. У гуртки водив тато. Мати вітає із днем народження надсилаючи смс повідомлення на телефон, але не завжди. Мама навіть коли приїжджає в ОСОБА_13 зустрітися із сестрою, його не відвідує. Вважає що маму треба позбавити батьківських прав, бо вона не виправиться. Він злий на маму, вона його залишила коли йому було 6 років. Сестричку бачив кілька разів по телефону.

Згідно ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно дост.150ч.1 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

Статтею 155 ч. ч. 1 та 2 СК Українивизначено, щоздійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 5 ст. 12 цього ж закону передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Таким чином, оглянувши всі надані докази, як по одинці так і в сукупності, суд приходить до висновку, що дійсно матір малолітньої дитини - відповідачка по справі, ухиляється від своїх обов`язків по вихованню та розвитку дитини, які передбачені ст. 150 СК України.

Суд визнає поведінку матері винною та вважає, що остання свідомо нехтує своїми обов`язками, а саме: як встановлено в судовому засіданні, із 2015 року неповнолітній ОСОБА_6 , за домовленістю між батьками, залишився проживати із татом. У 2022 році, позивач вступив до лав ЗСУ. Дитина, яка проживала із батьком, фактично залишилась без батьківського піклування (догляд за хлопчиком здійснюють батьки позивача). Мати дитини, із 2018 року проживає у м. Обухів, Київської області. Не зважаючи, на зазначені обставини, мати дитини від виховання хлопчика самоусунулась, оскільки вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання у достатньому розмірі, не приймає участі у підготовці до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти. Фактично, залишила дитину без батьківського піклування.

Ухилення відповідачки від виховання дитини суперечить її інтересам, перешкоджає її нормальному вихованню в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї родини і сім`ї.

З урахуванням викладеного, враховуючи поведінку відповідачки, яка позовні вимоги визнає, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не приділяє уваги сину навіть в умовах перебування батька дитини у лавах ЗСУ, суд вважає, що захист прав малолітньої дитини шляхом позбавлення відповідачки батьківських прав є виправданим і таким, що відповідає інтересам дитини.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідач не позбавлена права ініціювати питання поновлення батьківських прав згідност. 169 Сімейного кодексу України.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачкою, як матір`ю неповнолітнього сина, своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Керуючисьст.ст.150,155,164,165,166,171,180,182,183 Сімейногокодексу України,ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 209, 223, 247, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов представника позивача ОСОБА_2 адвоката Дениса Тараса Дмитровича до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Бурштинської міської ради Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його складення, апеляційної скарги.

Дата складення рішення суду 18.01.2024 року.

Суддя: Ганна ВАСИЛЬЦОВА