Постанова

від 17.01.2024 по справі 163/1735/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 163/1735/23 Провадження №33/802/62/24 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А. Доповідач: Борсук П. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2024 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Борсук П. П., за участю секретаря судового засідання Таровської А. А., представника Волинської митниці Держмитслужби Пойди Г. А., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Пителя Максима Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 23 листопада 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ "ФЕЛІС АГРО" (з 21.08.2021 по 28.08.2021), РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 855 519 (вісімсот п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 80 копійок.

Визначено стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 536,80 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.

Підставою винесення такої постанови зазначено, що ОСОБА_1 , як директор ТОВ «ФЕЛІС АГРО» вчинив дії спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в загальній сумі 855519,80 гривень, шляхом заявлення в митних деклараціях неправдивих відомостей щодо країни походження товарів та надав з цією метою митному органу документи, а саме Сертифікати про походження товару, які містять такі відомості, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 485 МК України.

Дослідженням доказів по справі встановлено, що у період з 21 серпня 2021 року по 28 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав посадовій особі митного поста «Ковель» Волинської митниці до митного оформлення вісім митних декларацій типу ІМ40ДЕ №UA205050/2021/053562, №UA205050/2021/054716, №UA205050/2021/054724, №UA205050/2021/055174, №UA205050/2021/054987, №UA205050/2021/054938, №UA205050/2021/055279, №UA205050/2021/055328 разом із товаросупровідними документами на товар: «Зрізані квіти, придатні для складання букетів свіжі в асортименті» та "Листя без квіток і пуп`янків придатні для складання букетів або декоративних цілей свіжі в асортименті", який слідував у митному режимі «імпорт» від компанії «LIMFLOR LTD» (Нідерланди) в адресу ТОВ «Феліс Агро» (м. Львів).

Проведеною перевіркою зазначених митних оформлень встановлено, що до митного оформлення надавались товаросупровідні документи, в тому числі сертифікати про походження товару №S201524325 від 19.08.2021, №S201524501 від 25.08.2021, №S201524520 від 25.08.2021, №S201524541 від 26.08.2021, №S201524544 від 26.08.2021, №S201524542 від 26.08.2021, №S201524550 від 26.08.2021, №S201524554 від 27.08.2021 де країною походженням товару «Зрізані квіти, придатні для складання букетів свіжі - троянди» зазначено Федеративну Демократичну Республіку Ефіопія .

У цій частині товару в митних деклараціях товар задекларовано за кодом згідно УКТЗЕД 0603110010, країною походження товару зазначено ЕТ, що згідно кодів назв країн світу означає Федеративна Демократична Республіка Ефіопія.

З метою перевірки автентичності поданих до митного контролю документів Волинською митницею подано запит до уповноваженого органу Королівства Нідерланди щодо виданих сертифікатів про походження товарів.

Відповіддю уповноваженого органу Королівства Нідерланди стверджено, що вказані вище сертифікати про походження товару №S201524325 від 19.08.2021, №S201524501 від 25.08.2021, №S201524520 від 25.08.2021, №S201524541 від 26.08.2021, №S201524544 від 26.08.2021, №S201524542 від 26.08.2021, №S201524550 від 26.08.2021, №S201524554 від 27.08.2021 є фальсифікованими і не видавалися компетентними органами Королівства Нідерланди.

Згідно службової записки начальника управління митних платежів, митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Волинської митниці від 15.05.2023 №7.3-15-03/266 доплаті до Державного бюджету України підлягають митні платежі, а саме:

- за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205050/2021/053562 в сумі 112805,60 гривень;

- за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205050/2021/054716 в сумі 36317,94 гривень;

- за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205050/2021/054724 в сумі 311850,30 гривень;

- за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205050/2021/055174 в сумі 47886,76 гривень;

- за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205050/2021/054987 в сумі 118834,20 гривень;

- за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205050/2021/054938 в сумі 110725,21 гривень;

- за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205050/2021/055279 в сумі 74963,49 гривень;

- за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA205050/2021/055328 в сумі 42136,30 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 як керівник ТОВ "ФЕЛІС АГРО" вчинив дії спрямовані на заявлення в митних деклараціях неправдивих відомостей щодо країни походження товарів та надав з цією метою митному органу документи, а саме Сертифікати про походження товару, які містять такі відомості, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 485 МК України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, адвокат Питель М. В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вказане рішення суду є незаконним, безпідставним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції не встановив об`єктивні обставини справи, у зв`язку з чим прийняв незаконне та необґрунтоване рішення. Матеріали справи про порушення митних правил подані на розгляд суду без належних та допустимих доказів, митним органом не здійснено належного та повного розслідування.

Захисник акцентує увагу, що усі товаросупровідні документи, які були долучені ОСОБА_1 до митних декларацій, у тому числі сертифікати походження товару, були надані компанією-відправником «LIMFLOR LTD» відповідно до умов Контракту №0102 та усі внесені ним до митних декларацій відомості є тотожні відомостям у товаросупровідних документах. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що доводять наявність у ОСОБА_1 умислу на внесення до митних декларацій недостовірних відомостей та надання митному органу документів, які містять неправдиві відомості, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів. Твердження суду про те, що жодної економічної вигоди у використанні вказаних сертифікатів як для продавця, так і для відправника у справі не встановлено, а тому зацікавленим є лише ТОВ «ФЕЛІС АГРО», на переконання захисника, є необґрунтованими, оскільки під час розгляду справи не встановлювалися фактичні обставини щодо економічної вигоди у продавця чи відправника товару.

Захисник просить оскаржену постанову скасувати та закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Апеляційний суд проводить розгляд у відсутності захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки установлено, що розгляд даної справи уже відкладався за клопотанням захисника та учасники належним чином, своєчасно були сповіщенні про місце і час розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Так, 10.01.2024 розгляд справи відкладено у зв`язку з поданням захисником до суду клопотання в якому він просив відкласти розгляд справи у зв`язку із необхідністю взяти участь в судовому засіданні у іншому суді.

17.01.2024 захисник знову ж подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи в якому він зазначив, що ОСОБА_1 не може прибути та взяти участь у судовому засіданні, а також відсутня можливість взяти участь у вказаному судовому розгляді у режимі відеоконференції.

ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися на жодне з судових засідань в апеляційній інстанції, причин неявки 17.01.2024 не вказали та належним чином не підтвердили поважність причин, які могли б слугувати підставами для відкладення судового розгляду. Отже, суд вважає така поведінка учасників судового розгляду вказує на те, що вони недобросовісно користуються належними їм процесуальними правами саме з метою затягування розгляду справи. Окрім того, апеляційний розгляд справи можливо здійснити в режимі відеоконференції, однак апелянт та його захисник не виявили бажання у зв`язку із територіальною віддаленістю реалізувати своє право надати пояснення та взяти участь у розгляді справи саме у такий спосіб. Слід звернути увагу, що листування з судом апеляційної інстанції апелянт здійснював за допомогою електронної пошти, тобто проінформований про процеси діяльності судів, включаючи обмін документами між судом та учасниками судового процесу, можливість участі учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

З огляду на наведене, апеляційним судом особі, яка притягається до адміністративної відповідальності надано більш ніж достатній термін для захисту своїх прав в розумні строки, однак для забезпечення розумних строків розгляду справи про порушення митних правил, на переконання апеляційного суду, розгляд справи можливо проводити у відсутності ОСОБА_1 та його захисника, які неодноразово виразили неготовність до судового розгляду.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши представника митниці Пойду Г. А., яка апеляційну скаргу заперечила, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Згідно із вимогами ст. 487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст. 486 МК України регламентовано, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, яка вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України вказаних вимог закону дотримався.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 правопорушення ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку, а саме: протокол про порушення митних правил від 28.06.2023 № 0238/20500/23; митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №UA205050/2021/053562, №UA205050/2021/054716, №UA205050/2021/054724, №UA205050/2021/055174, №UA205050/2021/054987, №UA205050/2021/054938, №UA205050/2021/055279, №UA205050/2021/055328, сертифікатами про походження товару №S201524325 від 19.08.2021, №S201524501 від 25.08.2021, №S201524520 від 25.08.2021, №S201524541 від 26.08.2021, №S201524544 від 26.08.2021, №S201524542 від 26.08.2021, №S201524550 від 26.08.2021, №S201524554 від 27.08.2021 та іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.

Статтею 485 МК України встановлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Зі змісту статті 485 МК України вбачається, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

Відповідно до частини восьмої статті 257 МК України митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі найменування країни походження.

Для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

За змістом статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною другою статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом (частини п`ята, шоста статті 264 МК України).

Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв винного, протиправного діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Матеріалами справи стверджується, що між ТОВ "ФЕЛІС АГРО" та компанією «DESSERT BLOSSOM LTD» (Арабські Емірати) укладено контракт № 0102 від 01 лютого 2021 року про поставку «зрізаних квітів, придатних для складання букетів свіжі в асортименті». За умовами контракту (п.4.3) на кожну партію товару продавець зобов`язаний надати отримувачу товаросупровідні документи, у тому числі фітосанітарний сертифікат. Поставка товару здійснюється відправником компаній «LIMFLOR LTD» (п.5.4).

Відповідно до копій документів, які були надані ОСОБА_1 , товар, який імпортувався за вказаними вище деклараціями, був придбаний у «LIMFLOR LTD» та зазначене не заперечується апелянтом.

Відповідно до ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч. 1 ст. 41 МК України).

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч. 3 ст. 41 МК України).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 275 Митного кодексу України, у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита, в тому числі і спеціальне мито.

У частині 3 статті 275 МК України визначено, що спеціальне мито встановлюється відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».

Відповідно до Рішення міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.04.2021 № СП-487/2021/4411-03 «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну зрізаних свіжих троянд незалежно від країни походження та експорту», при імпорті в Україну товарів «зрізані свіжі троянди», які класифікуються за кодом 0603 11 00 УКТЗЕД, застосовуються додаткові ввізні мита, а саме спеціальне мито в розмірі 56% від митної вартості товару.

Дія цих спеціальних заходів не поширюється на імпорт в Україну такого товару походженням з ряду країн світу, в тому числі з Федеративної Демократичної Республіки Ефіопія (ЕТ).

В ході проведення перевірки автентичності документів, на підставі яких здійснено митне оформлення товарів, зокрема, за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №UA205050/2021/053562, №UA205050/2021/054716, №UA205050/2021/054724, №UA205050/2021/055174, №UA205050/2021/054987, №UA205050/2021/054938, №UA205050/2021/055279, №UA205050/2021/055328, які поставлені на адресу ТОВ «ФЕЛІС АГРО», посадовими особами Волинської митниці отримано відповідь уповноваженого органу Королівства Нідерланди щодо виданих сертифікатів про походження товарів. У відповіді уповноваженого органу Королівства Нідерланди стверджено, що сертифікати про походження товару №S201524325 від 19.08.2021, №S201524501 від 25.08.2021, №S201524520 від 25.08.2021, №S201524541 від 26.08.2021, №S201524544 від 26.08.2021, №S201524542 від 26.08.2021, №S201524550 від 26.08.2021, №S201524554 від 27.08.2021 є фальсифікованими і не видавалися компетентними органами Королівства Нідерланди. Усі сертифікати мають однаковий номер випуску на своєму електронному сертифікуючому штампі, невірно заповнені реквізити сертифікатів.

На переконання апеляційного суду, судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги інформацію надану уповноваженим органом Королівства Нідерланди щодо виданих сертифікатів про походження товарів, оскільки надана інформація чітко вказує про фальсифікацію сертифікатів, які слугували підставою для пільги при сплаті спеціального мита.

Разом з тим, твердження апелянта про не вчинення судом першої інстанції жодних дій для з`ясування об`єктивної істини в даній справі, а саме: не було відібрано пояснення у продавця, відправника товару, особи, яка здійснювала перевезення товару, не було встановлено фактичних даних про відсутність економічної вигоди у продавця чи відправника товару, то такі твердження спростовуються відомостями щодо вчинення таких дій, які наявні в матеріалах справи. Посилання про необхідність відібрання пояснень у особи, яка здійснювала перевезення є голослівними, оскільки дії вчинені ОСОБА_1 стосуються саме заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, а не обставин переміщення товару. При цьому, сам ОСОБА_1 , як керівник компанії, яка є покупцем не надав суду інформації щодо можливого спілкування з продавцем товару чи наявності у нього інформації щодо встановлення автентичності сертифікатів про походження товару для спростування саме його економічної заінтересованості у використанні сертифікатів про походження товару.

Захисник в апеляційній скарзі посилається,що продавець несе відповідальність за достовірність наданих ТОВ «ФЕЛІС АГРО» товаросупровідних документів та у ОСОБА_1 не було умислу на внесення будь-яких недостовірних даних до митних декларацій чи надання митному органу документів, які містять неправдиві відомості, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів.

Однак, ураховуючи рішення міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.04.2021 № СП-487/2021/4411-03, яким встановлено спеціальне ввізне мито на імпортований товар «свіжі троянди, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодом 0603 11 00» та водночас наведено перелік країн - походження товару, на які таке спеціальне мито не поширюється, очевидним є те, що заінтересованим з економічної точки зору у здійсненні поставки такого товару із використанням сертифікатів про походження товару з країни, щодо якої дія спеціальних заходів не поширюється, було саме очолюване ОСОБА_1 підприємство - ТОВ "ФЕЛІС АГРО".

Апеляційний суд звертає увагу, що саме на підставі поданих ОСОБА_1 митних декларацій та після митного оформлення вказані вище товари випущено у вільний обіг, а не

на підставі лише наданих продавцем документів як на це посилається апелянт. Разом з тим, загальна сума митних платежів, яка підлягає доплаті до Державного бюджету України є значною, що додатково свідчить про наявність економічної заінтересованості, тобто умислу ОСОБА_1 на здійснення поставки такого товару із використанням сертифікатів про походження товару з країни щодо якої дія спеціальних заходів не поширюється.

Апеляційний суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні дій з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів, спрямованих на заявлення в митних деклараціях типу М40ДЕ №UA205050/2021/053562, №UA205050/2021/054716, №UA205050/2021/054724, №UA205050/2021/055174, №UA205050/2021/054987, №UA205050/2021/054938, №UA205050/2021/055279, №UA205050/2021/055328, неправдивих відомостей щодо країни походження товару і, як наслідок, неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України, та надання з цією ж метою Волинській митниці фальсифікованих сертифікатів про походження товару №S201524325 від 19.08.2021, №S201524501 від 25.08.2021, №S201524520 від 25.08.2021, №S201524541 від 26.08.2021, №S201524544 від 26.08.2021, №S201524542 від 26.08.2021, №S201524550 від 26.08.2021, №S201524554 від 27.08.2021, що спричинило недоплату ТОВ «ФЕЛІС АГРО» до державного бюджету України митних платежів.

Всі інші обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

А тому, беручи до уваги встановлені вище обставини справи та враховуючи норми митного законодавства, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

За таких обставин, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а оскаржену постанову слід залишити без змін.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Пителя Максима Володимировича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 23 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 , - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено.

Суддя Волинського

апеляційного суду П. П. Борсук