Постанова

від 17.01.2024 по справі 926/2965/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2024 р. Справа №926/2965/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.

суддів: Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

секретар судового засідання Процевич Р.Б.

явка представників сторін:

від позивача Черкез М.І. (ордер серія СЕ № 1066191 від 27.07.2023)

від відповідача Юзьків М.І. (Виписка є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)

розглянув апеляційну скаргу релігійної організації «Чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці «Гореча» у місті Чернівці Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви» б/н від 28.09.2023

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 20.09.2023, суддя: Гурин М.О., м. Чернівці, повний текст ухвали складено та підписано 21.09.2023

про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України

за позовом релігійної організації «Чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці «Гореча» у місті Чернівці Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви», м. Чернівці,

до відповідача Чернівецької міської ради, м. Чернівці,

про визнання протиправним та скасування пункту 12 рішення 32 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради № 1177 від 27.04.2023,

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

04.07.2023 релігійна організація «Чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці «Гореча» у місті Чернівці Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви» звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 12 рішення 32 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради № 1177 від 27.04.2023, за змістом якого вирішено припинити право постійного користування позивачу земельною ділянкою за адресою вул.Троянівська,1 площею 1,5631 га (кадастровий номер 7310136600:30:002:0029) для будівництва та обслуговування будівель, громадських та релігійних організацій відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.04.2023 №328139977.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Чернівецької міської ради за № 544 від 24.01.2017 було надано позивачу земельну ділянку за адресою вул.Троянівська,1 площею 1,5631 га (кадастровий номер 7310136600:30:002:0029) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.

Позивач зазначає, що користується земельною ділянкою у спосіб і порядок визначений чинним законодавством, волевиявлення щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою не висловлював, а тому вважає що при прийнятті спірного рішення органом місцевого самоврядування неправильно застосовано ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Підставою для визнання недійсним спірного рішення вважає невідповідність його вимогам законодавства та визначеній компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваний законом інтересів позивача.

Вважає, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст. 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Правовими підставами позову зазначає ст. ст. 19, 144 Конституції України, ст. ст. 23, 141, 143, 149, 152, 155, 161 ЗК України, ст. ст. 25, 26, 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20.09.2023 у справі №926/2965/23 позовну заяву релігійної організації «Чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці «Гореча» у місті Чернівці Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви» до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 12 рішення 32 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради №1177 від 27.04.2023 залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України.

Залишаючи позовну заяву без розгляду у цій справі, місцевий господарський суд врахував правові позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які було викладено у постанові від 16.10.2020 у справі №910/8816/19 та постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, також у постанові Верховного Суду від 19.12.2021 у справі №910/14532/19 щодо застосованих судом правових наслідків неявки належно повідомленого позивача в судове засідання без поважних причин, а також щодо висновку, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі релігійна організація «Чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці «Гореча» у місті Чернівці Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки при її прийнятті порушено вимоги норм процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про те, що місцевим господарським судом не враховано правових висновків викладених в постанові Верховного Суду від 22.11.2022 в справі № 991/1808/21 за змістом яких визначено обов`язки працівників суду перевіряти електронну пошту на наявність повідомлень та передавати їх для реєстрації в автоматизовану систему документообігу суду.

Судом не враховано підстав за яких позов залишається без розгляду та підстав для застосування ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Посилається на те, що судом першої інстанції не ухвалено рішення про визнання явки сторін обов`язковою, а тому відсутні підстави для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання.

Зазначає, що місцевим господарським судом не враховано заяву позивача від 20.09.2023, за змістом якої позивач просив розгляд справи відкласти.

Узагальнені заперечення відповідача

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заперечує доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу посилається на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 05.06.2020 в справі № 910/16978/19 за змістом якої ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися в судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Зазначає, що доводи апеляційної скарги про те, що місцевим господарським судом не враховано заяву позивача від 20.09.2023, за змістом якої позивач просив розгляд справи відкласти не відповідають дійсності, оскільки судове засідання було призначено на 20.09.2023 об 11:30, а заява на яку посилається апелянт отримана судом пізніше 12:00, тобто після завершення судового засідання.

У судове засідання 17.01.2024 з`явилися учасники справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задоволити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини

Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Предметом апеляційного перегляду є обставини щодо наявності чи відсутності процесуальних підстав для постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали.

Згідно з ч.ч.1,4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом (п.2 ч.1 ст.42 ГПК України).

Згідно з ч.2 ст.120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч.4 ст.202 ГПК України).

Пунктом 4 ч.1 ст.226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування, передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України, процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, проте таких обставин не встановлено судами. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Крім того, положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Виходячи з положень статей 42, 120, 196 ГПК України, учасник справи має право брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника) або не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою. Тобто, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Отже не беруться апеляційним господарським судом до уваги доводи апелянта про те, що відсутні підстави для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання, оскільки судом першої інстанції не ухвалено рішення про визнання явки сторін обов`язковою.

Судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07.07.2023 (а.с. 56) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, підготовче засідання призначено на 27.07.2023.

В судовому засіданні 27.07.2023 за згодою учасників справи оголошено перерву до 29.08.2023 (а.с. 77).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29.08.2023 розгляд справи відкладено на 20.09.2023, в тому числі з підстав задоволення заяви позивача від 17.08.2023 про відкладення розгляду справи (а.с. 83-84).

Зазначена ухвала суду була скерована позивачу на адресу, яка була зазначена в позовній заяві 58009, м. Чернівці, вул. Троянівська, 1.

Також в порядку ч. 6 ст. 120 ГПК України, суд повідомив представника позивача (Орендовича М.В. керівника за довіреністю, а.с. 25) телефонограмою (а.с.88) на номер телефону, який вказано в позовній заяві та у відповіді на відзив, як контактний номер телефону позивача.

Таким чином, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання та як вбачається з матеріалів справи не подавав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також в судове засідання 20.09.2023 не з`явився та не повідомив причин його неявки в судове засідання.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, а звідси про залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано підстав за яких позов залишається без розгляду та підстав для застосування ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Крім цього, колегія суддів враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 березня 2023 року у справі №910/17906/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109673291).

Так, підставами передачі справи №910/17906/21 на розгляд об`єднаної палати, було визначено необхідність уточнення висновків щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, з урахуванням введення воєнного стану в Україні, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21.

Поряд з тим, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не вбачав підстав для відступлення від висновку (уточнення висновку), викладеного у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21 щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки дії суду, у випадку неявки в судове засідання учасника справи, визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, а також у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позову релігійної організації «Чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці «Гореча» у місті Чернівці Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви» без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України.

Обговорюючи доводи апеляційної скарги в частині посилання на те, що місцевим господарським судом безпідставно не враховано заяву позивача від 20.09.2023, за змістом якої позивач просив розгляд справи відкласти апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29.08.2023 розгляд справи відкладено на 20.09.2023 об 11:30 год.

Як вбачається з матеріалів справи клопотання позивача про відкладення розгляду справи було скеровано на електронну адресу суду та підписано кваліфікованим цифровим підписом представника позивача (Черкез М.І.) 20.09.2023 об 11:52 год. (тобто після завершення судового засідання, протокол судового засідання від 20.09.2023, а.с. 94-95).

Відповідно до протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого цифрового підпису такий перевірено уповноваженими працівниками суду 20.09.2023 об 12:10, яким підписано клопотання про відкладення розгляду справи. Та відповідно 20.09.2023 об 12:21 клопотання було зареєстровано в автоматизовану систему документообігу суду, що підтверджується відміткою Господарського суду Чернівецької області (вх. № 4011 від 20.09.2023).

З огляду на викладене спростовуються доводи апеляційної скарги, оскільки станом на проведення судового засідання в розпорядженні суду не знаходилося клопотання про відкладення розгляду справи, тобто позивачем не було належним чином повідомлено суд про причини неявки в судове засідання саме з вини позивача, який надіслав клопотання про відкладення розгляду справи вже після завершення судового засідання і суд першої інстанції після залишення без розгляду позовної заяви не мав підстав для його розгляду.

Одночасно, вищенаведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що місцевим господарським судом не враховано правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.11.2022 в справі № 991/1808/21 за змістом яких визначено обов`язки працівників суду перевіряти електронну пошту на наявність повідомлень та передавати їх для реєстрації в автоматизовану систему документообігу суду.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу в частині посилання на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 05.06.2020 в справі № 910/16978/19 за змістом якої ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися в судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду, а також на те, що судове засідання було призначено на 20.09.2023 об 11:30, а заява про відкладення розгляду справи на яку посилається апелянт отримана судом пізніше 12:00, тобто після завершення судового засідання знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та беруться судом до уваги.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З вищенаведених підстав висновок суду першої інстанції зроблений з дотриманням вимог норм процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.

З огляду на наведене, аргументи, викладені відповідачем про заперечення доводів апеляційної скарги є такими, що відповідають встановленим обставинам по справі.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення (ухвали суду), оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга релігійної організації «Чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці «Гореча» у місті Чернівці Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви» б/н від 28.09.2023 підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 2 684,00 грн., який сплачений згідно з квитанцією № 4265-6411-8392-5457 від 28.09.2023.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу релігійної організації «Чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці «Гореча» у місті Чернівці Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви» б/н від 28.09.2023 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 20.09.2023, у справі № 926/2965/23 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 2 684,00 грн. покласти на апелянта.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови складено 18.01.2024