Постанова

від 16.01.2024 по справі 911/2386/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2024 р. Справа№ 911/2386/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.

та представників сторін:

позивача - Коваленка О.І.;

відповідача - 1 - не з`явилися;

відповідача - 2 - Дерев`янко О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Коропські аграрні інвестиції" на рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2023

у справі №911/2386/23 (суддя - Щоткін О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Валерайт";

2. Приватного підприємства "Коропські аграрні інвестиції"

про визнання договору недійсним.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" звернулося з позовом заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валерайт" та Приватного підприємства "Коропські аграрні інвестиції" про визнання недійсним договору від 27.06.2022 про відступлення права вимоги за договором поставки №240111 від 24.01.2020, укладеного між відповідачами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оспорюваний договір є недійсним внаслідок порушення ст. ст. 203, 516 Цивільного кодексу України, оскільки п. 9.8 договору поставки №240111 від 24.01.2020 передбачено, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов`язки третій стороні без письмової згоди іншої договірної сторони. Позивач стверджує, що не надавав згоди Приватному підприємству "Коропські аграрні інвестиції" на передачу прав та обов`язків Товариству з обмеженою відповідальністю "Валерайт".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.08.2023 відкрито провадження у справі №911/2386/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.09.2023 (повне рішення складене 17.10.2023) у справі №911/2386/23 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне підприємство "Коропські аграрні інвестиції" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача-2 мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи та порушено норми матеріального права.

В обґрунтування поданої скарги апелянт вказує наступне:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" було повідомлено про відступлення прав вимоги за основним договором та заміну стягувача у виконавчому провадженні, оскільки не оскаржувало ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.09.2022 у справі №920/315/21 про заміну стягувача у наказі;

- у даних правовідносинах неможливе застосування положень ст. 516 ЦК України, оскільки фактично правонаступництво відбулося не на підставі договору, а на підставі рішення суду;

- позивачем не доведено наявності у нього певного суб`єктивного права (інтересу), порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідачів, скільки заміна кредитора у зобов`язанні не впливає на характер, обсяг і необхідність виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" своїх обов`язків.

Також до апеляційної скарги додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду на підставі ч. 2 ст. 256 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 апеляційну скаргу у справі №911/2386/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі №911/2386/23, зупинено дію оскаржуваного рішення та призначено справу до розгляду на 19.12.2023.

На електронну адресу суду 04.12.2023 від представника Приватного підприємства "Коропські аграрні інвестиції" надійшло клопотання про участь адвоката Дерев`янко О.В. у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 задоволено клопотання представника Приватного підприємства "Коропські аграрні інвестиції" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

На електронну адресу суду 06.12.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач заперечує проти вимог апеляційної скарги, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Також у відзиві викладено заяву про участь адвоката Коваленка О.І. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги позивач зауважує, що повідомлення боржника про відступлення права вимоги не є тотожним отриманню згоди останнього. Поряд з цим, вимоги, які було передано новому кредитору виникли у первісного кредитора саме на підставі договору поставки №240111 від 24.01.2020, тоді як уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання 19.12.2023 представників відповідачів, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 відкладено розгляд справи №911/2386/23 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Коропські аграрні інвестиції" на рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2023 до 16.01.2024.

У призначене судове засідання 16.01.2024, яке відбулося в режимі відеоконференції, з`явилися представники позивача та відповідача-2, натомість, представник відповідача-1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином. Представники сторін не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності відповідача-1.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Валерайт" повідомлено про розгляд апеляційної скарги та не подавало до суду клопотань про відкладення розгляду справи, з огляду на строки розгляду справи судом та те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення відповідно до вимог ст. 236 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача-1.

Окрім того, суд враховує, що за приписами ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань господарського судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Представники сторін надали пояснення по суті спору. Представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити без змін оскаржуване рішення суду, як таке, що ухвалене у відповідності до норм права.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши думку представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 24.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" (постачальник) та Приватним підприємством "Коропські аграрні інвестиції" (покупець) укладено договір поставки №240111, згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця хімічну продукцію (іменовану надалі - товар), а покупець зобов`язався належним чином прийняти й оплатити товар в сумі, строки та на умовах визначених даним договором.

Відповідно до п. 9.1 договору поставки останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за ним та відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.

Окрім інших істотних умов, сторони в п. 9.8 договору поставки визначили, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов`язки третій стороні без письмової згоди іншої договірної сторони.

З огляду на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" своїх зобов`язань за договором поставки, Приватне підприємство "Коропські аграрні інвестиції" звернулося до Господарського суду Сумської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" 1668711,50 грн попередньої оплати.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.06.2021 у справі №920/315/21 позовні вимоги Приватного підприємства "Коропські аграрні інвестиції" задоволено повністю.

27.06.2022 між Приватним підприємством "Коропські аграрні інвестиції" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Валерайт" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги за договором поставки №240111 від 24.01.2020 (далі - договір про відступлення), відповідно до преамбули якого сторони, керуючись статтями 6, 512-519, 627, 632, 656 Цивільного кодексу України, уклали цей договір про відступлення прав вимоги за договором поставки від 24.01.2020 №240111.

Відповідно до п. 2.1 договору про відступлення за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає у власність новому кредитору, а новий кредитор приймає у власність права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" на загальну суму 1700047,89 грн, що складається з 1668711,50 грн попередньої оплати за договором поставки від 24.01.2020 №240111, укладеним між боржником та первісним кредитором додатковими угодами/договорами (за наявності), а також - 25036,39 грн витрат по сплаті судового збору та 6300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та підтверджено рішенням Господарського суду Сумської області від 22.06.202І справа №920/315/21, включаючи права вимоги до заставодавців (іпотекодавців), поручителів, правонаступників та/або спадкоємців боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника, або які зобов`язані виконати обов`язки боржника, за первісним договором, а новий кредитор сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

За цим договором новий кредитор з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі оригіналів документів, за формою згідно додатка №1 до цього договору, набуває усі права кредитора за основним договором, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання боржником, фінансовими та майновими поручителями, правонаступниками/спадкоємцями боржника зобов`язань за основним договором, а саме, але не обмежуючись, сплати основного зобов`язання, процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах, передбачених основним договором. Новий кредитор набуває усі права кредитора за основним договором у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги.

У п. 2.3 договору про відступлення зазначено, що права вимоги, що відступаються за цим договором, належать первісному кредитору на підставі наказу Господарський суд Сумської області №920/315/21 від 28.07.2021 котрий виданий на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 22.06.2021 справа №920/315/21.

Первісний кредитор заявляє та гарантує новому кредитору, що на дату укладення цього договору має право відступлення права вимоги та вся відома первісному кредитору інформація щодо права вимоги була надано новому кредитору (п. 3.2.1 договору про відступлення).

Відповідно до п. 3.3 договору про відступлення новий кредитор підтверджує, що в момент укладення цього договору отримав від первісного кредитора усі наявні у первісного кредитора документи (оригінали або копії (у разі відсутності оригіналів), що підтверджують права вимоги до боржника за відповідним актом, що підписується уповноваженими представниками сторін.

За умовами п. 3.4 договору про відступлення новий кредитор зобов`язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги за основним договором протягом 5 (п`яти) днів з моменту набрання чинності цим договором у порядку, передбаченому чинним законодавством, відповідним основним договором.

Пунктом 4.1 договору про відступлення сторони погодили, що за відступлення прав вимоги за основним договором, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 1700047,89 грн, без ПДВ, за вирахуванням дисконтної знижки в розмірі 50% від суми боргу надалі за текстом - ціна договору.

Відповідно до п. 6.2 договору про відступлення новий кредитор підписанням цього договору підтверджує, що до моменту укладення цього договору ознайомився із фактичним станом заборгованості за основним договором, змістом основного договору, договорів забезпечення, не має до них зауважень і приймає усі ризики, пов`язані із основним договором та правами вимоги.

Згідно із п. 6.5 договору про відступлення останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими належним на те чином представниками сторін і скріплення відтисками печатки первісного кредитора та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

19.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Валерайт" звернулося до Господарського суду Сумської області із заявою про заміну сторони у виконавчому документі наказі Господарського суду Сумської області справа №920/315/21 від 28.07.2021 на підставі ч. 5 ст. 334 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.09.2022 у справі №920/315/21 вказану заяву задоволено та замінено стягувача у наказі від 28.07.2021 по справі №920/315/21 з Приватного підприємства "Коропські аграрні інвестиції" на нового стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю "Валерайт".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт", посилаючись на те, що договір про відступлення права вимоги укладений без дотримання вимог чинного законодавства та без письмової згоди боржника на передачу прав вимоги за договором поставки від 24.01.2020 (згідно п. 9.8 договору), звернулося до суду з даним позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 27.06.2022, укладеного між Приватним підприємством "Коропські аграрні інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Валерайт".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Валерайт" в свою чергу заперечувало проти позовних вимог вказуючи на те, що оспорюваним правочином не порушуються права позивача, оскільки відступлення прав вимоги відбулося саме на підставі рішення суду у справі №920/315/21, а не в силу договору поставки.

Задовольняючи позов у даній справі місцевий господарський суд виходив з того, що Приватне підприємство "Коропські аграрні інвестиції" без письмової згоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" не мало права передавати свої права за договором поставки №240111 від 24.01.2020 третій стороні (Товариству з обмеженою відповідальністю "Валерайт") шляхом укладення договору від 27.06.2022 про відступлення права вимоги. Відтак договір про відступлення права вимоги від 27.06.2022 укладено з порушенням вимог ст. ст. 512, 514, 516 ЦК України, всупереч умовам п. 9.8 договору поставки №240111 від 24.01.2020, яким передбачено, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов`язки за цим договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони, а тому вказаний договір підлягає визнанню недійсним. Водночас суд вказав на необґрунтованість доводів відповідача-1 про те, що відступлення прав вимоги відбулося саме на підставі наказу, позаяк за спірним договором відступлено заборгованість, яка виникла на підставі саме договору поставки.

Північний апеляційний господарський суд погоджується з наведеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, причиною виникнення спору в цій справі стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним договору відступлення права вимоги.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. ст. 514 та 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Отже, за загальним правилом заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів. Водночас, якщо така умова погоджена сторонами договору, за яким здійснюється заміна кредитора, або така умова прямо визначена законом, отримання згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні є обов`язковою передумовою здійснення такої заміни.

У постанові від 22.05.2018 у справі №904/11838/16 Верховний Суд зробив висновок, що відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки у такому випадку договір про відступлення права вимоги суперечить приписам ч. 1 ст. 516 ЦК України. Вказаний правовий висновок також був викладений у постановах Верховного Суду від 02.03.2018 у справі №904/9674/16, від 25.04.2019 у справі №912/1135/18, від 18.06.2019 у справі №915/1622/16, від 17.10.2019 у справі №922/460/19, від 12.12.2019 у справі №924/51/19, від 13.08.2020 у справі №910/16919/19.

Як вбачається з положень договору поставки, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" (постачальник) та Приватним підприємством "Коропські аграрні інвестиції", сторони в п. 9.8. погодили, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов`язки за цим договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, Приватне підприємство "Коропські аграрні інвестиції" без письмової згоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" не мало права передавати свої права за договором поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Валерайт" шляхом укладення договору від 27.06.2022 про відступлення права вимоги. Доказів отримання письмової згоди постачальника на укладення договору про відступлення права вимоги сторонами надано не було.

Окрім того слід також зауважити, що з наведеною умовою договору поставки (п. 9.8) був обізнаний також і відповідач-1, так як у відповідності до п. 6.2 договору про відступлення прав вимоги новий кредитор підписанням цього договору підтвердив, що до моменту укладення договору ознайомився із фактичним станом заборгованості за основним договором, змістом основного договору, договорів забезпечення, не має до них зауважень і приймає усі ризики, пов`язані із основним договором та правами вимоги.

Поряд з цим є безпідставними твердження скаржника щодо повідомлення позивача про відступлення прав вимоги з огляду на не оскарження ним ухвали Господарського суду Сумської області від 05.09.2022 у справі №920/315/21 про заміну стягувача в наказі, оскільки повідомлення боржника про відступлення прав вимоги не є тотожним отриманню згоди останнього.

Стосовно доводів скаржника по неможливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 516 ЦК України, оскільки згідно оскаржуваного договору відбулася передача прав вимоги на підставі рішення суду, а не договору поставки, суд відмічає наступне.

Відповідно до п. 2 договору про відступлення прав вимоги, первісний кредитор передає у власність новому кредитору, а новий кредитор приймає у власність права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" на загальну суму 1700047,89 грн, що складається з 1668711,50 грн попередньої оплати, за договором поставки від 24.01.2020 №240111, укладеним між боржником та первісним кредитором додатковими угодами/договорами (за наявності), а також - 25036,39 грн витрат по сплаті судового збору та 6300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та підтверджено рішенням Господарського суду Сумської області від 22.06.202І справа №920/315/21, включаючи права вимоги до заставодавців (іпотекодавців), поручителів, правонаступників та/або спадкоємців боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника, або які зобов`язані виконати обов`язки боржника, за первісним договором, а новий кредитор сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Вказане свідчить про те, що за спірним договором відступлено заборгованість, яка виникла на підставі саме договору поставки №240111 від 24.01.2020.

Отже, в даному випадку, зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" перед Приватним підприємством "Коропські аграрні інвестиції" продовжують існувати саме на підставі договору поставки №240111 від 24.01.2020, а не як помилково стверджує скаржник на підставі рішення суду.

Крім того, з огляду на наведені доводи скаржника, колегія суддів вважає за необхідне відзначити таке.

Положеннями ст. 512 ЦК України унормовано, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

З наведеного слідує, що передання своїх прав кредитором іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги) можливо лише стосовно зобов`язальних правовідносин, а не стосовно обов`язків, що виникли на підставі судових рішень. Уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачено. Відповідні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №903/323/20, від 15.09.2020 у справі №910/12125/19, від 08.04.2020 у справі №904/147/18.

Північний апеляційний господарський суд також не погоджується з доводами скаржника, що позивачем не доведено наявності у нього певного суб`єктивного права (інтересу), порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідачів, що заміна кредитора у зобов`язанні не впливає на характер, обсяг і необхідність виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерагростандарт" своїх обов`язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні, тоді як з огляду на неотримання відповідачем-2 письмового дозволу від позивача на перебачу своїх прав відповідачу-1, передача відповідних прав за договором поставки не відбулася. До того ж, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України умови договору, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. А тому, укладення договору уступки прав вимоги між відповідачами без отримання письмової згоди на це позивача, порушує права та інтереси останнього.

З огляду на викладене Господарський суд Київської області дійшов вірного висновку, що договір про відступлення права вимоги від 27.06.2022 укладено з порушенням вимог ст. ст. 512, 514, 516 ЦК України, оскільки він суперечить умовам п. 9.8 договору поставки №240111 від 24.01.2020, яким передбачено, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов`язки за цим договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони, що є підставою для визнання його недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

З огляду на вказані обставини, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2023 у справі №911/2386/23 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Приватного підприємства "Коропські аграрні інвестиції" має бути залишена без задоволення.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Коропські аграрні інвестиції" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2023 у справі №911/2386/23 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 25.09.2023 у справі №911/2386/23.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство "Коропські аграрні інвестиції".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 18.01.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко