Постанова

від 18.01.2024 по справі 902/776/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18 січня 2024 року Справа № 902/776/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю.

представники учасників справи не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ємільчине Агроком» на рішення господарського суду Вінницької області у справі від 04.09. 2023, повний текст якого складено 14.09.2023, у справі №902/776/23 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шків»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ємільчине Агроком»

про стягнення 171 572 грн 76 коп. заборгованості по розрахунках

В червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шків» (надалі в тексті ТОВ «Шків») звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ємільчине Агроком» (надалі в тексті ТОВ «Єміль-чине Агроком») 171 572,76 грн заборгованості, з яких: 150 000,00 грн основного боргу згідно укладеного договору поставки №58 від 15.08.2022, а також 17469,75 грн інфляційних втрат та 4103,01 грн -3% річних.(арк.справи 1-4).

За наслідками розгляду справи №902/776/23 Господарський суд Вінницької області задоволив позов повністю, присудивши до стягнення з ТОВ «Ємільчине Агроком» на користь ТОВ «Шків» 150 000,00 грн заборгованості по розрахунках, 17469,75 грн інфляційних втрат, 4103,01 грн -3% річних та 2573,59 грн витрат зі сплати судового збору.(арк.справи 24-28).

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач не виконав умов Договору поставки №58 від 15.08.2022, зокрема не повністю оплатив товар отриманий згідно видаткової накладної №115 від 06.09.2022 та товарно-транспортної накладної №26 від 06.09.2022. Залишок непогашеної заборгованості на дату подачі позову склав 150 000,00 грн. Крім цього, за прострочення виконання грошового зобов`язання, відповідно до ст.625 ЦК України з Відповідача стягнуто 17469,75 грн інфляційних втрат та 4103,01 грн -3% річних.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідач вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 04.09.2023 прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. На думку Скаржника, основними порушеннями місцевого суду при винесенні оскаржуваного рішення є наступні:

- справу №902/776/23 було розглянуто без участі Відповідача;

- Скаржник не отримав копії позовної заяви разом з додатками;

- провадження у даній справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору;

- місцевим судом не враховано, що Відповідач не міг виконати зобов`язання через незалежні від нього обставини.(арк.справи 47-51).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №902/776/23. Крім того, встановлено Позивачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) Скаржникові копії відзиву, а також визначено здійснювати розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження (арк. справи 79).

На адресу суду від ТОВ «Шків» надійшли:

- 05.12.2023 клопотання про надання доступу до електронних матеріалів апеляційного провадження.(арк.справи 82);

- 06.12.2023 відзив із проханням залишити апеляційну скаргу ТОВ «Ємільчине Агроком» без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на стадії апеляційного оскарження в розмірі 3000,00 грн за підготовку відзиву на скаргу.(арк.справи 85-91);

- 08.12.2023 доповнення до відзиву.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та проце-суального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2022 ТОВ «Шків»-покупець та ТОВ «Ємільчине Агроком»-постачальник уклали Договір поставки №58 (надалі в тексті Договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати покупцеві у власність, а покупець зобов`язується прийняти і своєчасно оплатити: по ДК 021:2015 код 16600000-1 Сільськогосподарська та лісо-господарська техніка спеціального призначення, а саме Лісовий мульчувач SM-1400T 1 шт.(далі товар) на умовах, викладених в цьому Договорі.

Згідно з п.1.2 Договору найменування, асортимент, одиниця вимірювання, кількість та ціна товару зазначаються у видаткових накладних (специфікаціях), що становлять невід`ємну частину цього Договору.

В розділі 2 Договору сторони погодили кількість, асортимент та якість товару: кількість та асортимент товару передбачається в накладних на кожну окрему поставку. Якість товару, що постачається за цим Договором, повинна відповідати ТУ виробництва та сертифікату якості, виданому виробником товару (п.2.1,2.2 Договору).

Ціна товару встановлюється в національній валюті України. Ціна за одиницю Товару становить 450 000,00 грн 00 коп., разом з ПДВ. Загальна ціна Договору складає 450 000,00 грн разом з ПДВ (п.4.1, 4.2 Договору).

Відповідно до п.4.3 Договору, покупець здійснює оплату вартості Товару на підставі рахунку-фактури, виписаної на підставі замовлення покупця, узгодженого обома Сторонами, шляхом перерахування 50% передплати, та решту 50% в день прибуття Товару на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 4.4 Договору, Сторони погодили безготівкову форму розрахунків.

За умовами п.5.1 Договору, постачальник зобов`язаний передавати покупцю товар згідно умов даного Договору. Надавати покупцю всі необхідні документи на кожну партію товару, в тому числі: - сертифікат якості виробника (при необхідності); - видаткову накладну; - рахунок на оплату (при необхідності).

Постачальник, згідно п.5.3 Договору, поміж іншого, зобов`язаний: прийняти товар за кіль-кістю та якістю в порядку і терміни, встановлені даним Договором та оплатити товар в розмірах і терміни, встановлені даним Договором (п.5.3.1, 5.3.2 Договору).

За невиконання постачальником своїх зобов`язань щодо своєчасної поставки товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення поставки товару.(п.6.2 Договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до « 31» грудня 2022р. та вважається пролонгованим на 1 календарний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не заявила письмово про його припинення не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку, на який було укладено даний Договір (п.п. 9.1, 9.2 Договору).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Шків» передав, а ТОВ «Ємільчине Агроком» прийняв товар «Лісовий мульчувач SM-1400T», що стверджується видатковою накладною №115 від 06.09.2022 та товарно-транспортною накладною №26 від 06.09.2022, що підписані обома сторонами.

Сторонами не заперечується, що Відповідач на підставі вимог п.4.3 Договору перерахував Позивачу передоплату за товар в розмірі 50% його вартості. Проте, в день поставки товару, решту 50% перераховано не було.

Надалі ТОВ «Ємільчине Агроком» сплатило ТОВ «Шків» 40 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №164 від 19.10.2022 та 15 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №338 від 25.01.2023.

Матеріалами справи стверджено, що пропозиція сплатити 170 000,00 грн залишку забор-гованості за Договором №58 від 15.08.2022, яка вбачається з претензії Позивача №01/21.0321. 03.2023 визнана (лист №30/03-23 ВП від 30.03.2023) Відповідачем повністю та буде погашена протягом 30 днів у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції, після отримання відповіді на претензію на рахунок Позивача надійшла оплата заборгованості у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №396 від 02.05.2023, однак решта суми у розмірі 150 000,00 грн залишилась непогашеною.

Вважаючи, що неповною оплатою вартості поставленого товару Відповідач завдав шкоди його інтереса, Позивач звернувся з позовом про стягнення боргу та інфляційних втрат і річних.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 04.09.2023 позов задоволено повністю.(арк.справи 24-28).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Предметом спору є стягнення заборгованості за договором поставки.

Господарський договір, відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України) є однією з підстав виникнення господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов`язання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України).

Зобов`язанням, згідно ст.509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (борж-ник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники госпо-дарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного Виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосу-вання господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи стверджено, що 15.08.2022 з моменту укладення Договору між сто-ронами виникли відносини поставки, оскільки взаємовідносини сторін підпадають під визна-чення, яке містять статті 265 ГК України та 712 ЦК України: коли продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (стро-ки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, тому в силу ст.ст. 655, 692 ЦК України та розділу 3 Договору факт прийняття Відповідачем товару зумовлює виникнення у нього зобов`язання оплатити повну вартість цього товару.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач передав Відповідачеві товар «Лісовий муль-чувач SM-1400T», який прийнято останнім без зауважень, що підтверджується видатковою нак-ладною №115 від 06.09.2022 та товарно-транспортною накладною №26 від 06.09.2022, які підпи-сані обома сторонами. Ціна товару погоджена сторонами становить 450 000,00 грн.

Сторонами не заперечується, що 50% вартості товару було перераховано в якості авансового платежу. Проте, решта вартості товару не була оплачена, що призвело до утворення заборгованості в сумі 150 000,00 грн.

Апеляційний суд звертає увагу, що вказану суму заборгованості визнає сам Відповідач у відповіді на відзив №30/03-23 ВП від 30.03.2023.

Натомість, твердження Скаржника про відсутність предмета спору відхиляється апеляційним судом як безпідставне, адже Відповідачем не надано, а матеріали справи не містять доказів, що стверджують погашення ТОВ «Ємільчине Агроком» 150 000,00 грн заборгованості за поставлений товар під час розгляду даної справи в суді першої чи апеляційної інстанцій.

Доводи Апелянта, що місцевий суд не врахував неможливості виконання зобов`язання Відповідачем через незалежні від нього обставини також відхиляються колегією суддів, оскільки самі лише посилання Скаржника на неможливість оплати, не є належними доказами в силу вимог ст.76 ГПК України, як підтвердженням неможливості погашення заборгованості в добро-вільному порядку чи існування для Апелянта непереборних обставин, які перешкоджали виконанню Договору в частині оплати.

Відтак, як стверджено матеріалами справи в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором поставки №58 від 15.08.2022 Відповідач оплатив вартість товару частково, що зумовило утворення 150000,00 грн заборгованості перед Позивачем. Тому позовні вимоги ТОВ «Шків» в частині стягнення з ТОВ «Ємільчине Агроком» вказаної суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, про що правильно вказав суд першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем, окрім основної суми боргу до стягнення було заявлено ще 17469,75 грн інфляційних втрат та 4103,01 грн -3% річних.

Так, відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання, а саме право кредитора стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

З огляду на зазначене, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши правильність здійсненого Позивачем розрахунку розміру інфляційних втрат та 3% річних на непогашену суму боргу, колегія суддів дійшла висновку про його обґрунто-ваність та арифметичну правильність, відтак вважає, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних втрат в сумі 17 469,75 грн та 4103,01 грн -3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Твердження Скаржника про неотримання ним копії позовної заяви та додатків, відхиля-ються апеляційним судом як необґрунтовані, позаяк матеріали справи свідчать, що ТОВ «Шків» надіслало позовну заяву разом з додатками на адресу ТОВ «Ємільчине Агроком»: 21036, Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Данила Галицького, буд.6, кор.Б, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовим відправленням №1800211992921, що були додані до позовної заяви. Як встановлено апеляційним судом за даною адресою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань зареєстроване місцезнаходження ТОВ «Ємільчине Агроком».(арк.справи 102).

Крім того, ухвала про відкриття провадження у справі від 13.06.2023 місцевого суду у справі №902/776/23, як і ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 24.0.2023 та ухвала про відкриття апеляційного провадження суду апеляційної інстанції в даній справі також надсилалися за адресою: 21036, Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Данила Галицького, буд.6, кор.Б. і були отримані Відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.(арк.справи 12, 59, 81).

Щодо покликань Скаржника на розгляд даної справи було без його участі, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Ухвалою місцевого суду від 13.06.2023 про відкриття провадження у справі підготовче засідання призначено на 28.06.2023 о 11:30 год. Пунктом 4 даної ухвали було зобов`язано сторони забезпечити явку в засідання повноважних представників сторін з доказами про повноваження, визначеними ст.60 ГПК України з документами, що посвідчують особу. Крім того, пунктом 5 цієї ж ухвали від 13.06.2023 зобов`язано Відповідача у 15-денний строк з дня вручення даної ухвали надіслати суду відзив на позовну заяву та усі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; а Позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, у порядку, передбаченому статтями 165, 178 ГПК України; докази направлення відзиву надати суду до початку підготовчого засідання.(арк.справи 7-8).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу від 13.06.2023 Відповідач отримав 19.06.2023, що стверджується рекомендованим повідомленням.(арк.справи 12). Тобто кінцевою датою для надання відзиву на позовну заяву ТОВ «Ємільчине Агроком» сплив 04.07.2023.

28.06.2023 протокольною ухвалою місцевий суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті.(арк.справи 18).

Ухвалою від 03.07.2023 суд першої інстанції повідомив учасників справи, що судове засідання по суті відбудеться 04.09.2023 об 11:00 год. Поруч з тим, Відповідач 06.07.2023 отримав ухвалу суду від 03.07.2023, що підтверджується витягом з сервісу відстежень підприємства «Укрпошта».(арк.справи 19,21).

Статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обста-вин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України, відповідно до ч. 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Тому, враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом для подання відзиву на позовну заяву, при цьому був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання колегія суддів вважає правильними дії суду першої інстанції щодо розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Інші доводи апелянта є безпідставними і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неповне з`ясу-вання обставин справи та неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру право-відносин сторін, змісту зобов`язань Відповідача, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктив-ному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визна-ються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.277,278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 232, 233, 240, 248, 252, 269, 275, 276, 282, 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ємільчине Агроком» на рішення господарського суду Вінницької області у справі від 04.09. 2023 у справі №902/776/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню до Верховного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.

3. Матеріали справи №902/776/23 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.