Ухвала

від 11.01.2024 по справі 905/790/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВУ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

11.01.2024 Справа №905/790/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

при секретарі судового засідання Решетицькій О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу спрощеного позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос Корп», м.Харків

до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка Донецької області

про: стягнення 231120,24грн боргу, 88082,77грн пені, 5316,32грн 3% річних, 18733,23грн інфляційних

за участю представників:

від позивача Якубенко Ю.В., св-во №627 від 03.04.2012, ордер №1163828 від 19.12.2023;

від відповідача Лісовський В.Г., довіреність №17 від 01.01.2024.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

11.01.2024 з 12:23год до 12:44год.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотос Корп», м.Харків, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка Донецької області, про стягнення 231120,24грн боргу, 88082,77грн пені, 5316,32грн 3% річних, 18733,23грн інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язання оплатити товар, поставлений у вересні 2021 року та січнілютому 2022 року за договором №322/20К від 07.05.2020 про придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів (далі Договір), внаслідок чого наявні підстави для стягнення боргу і нарахування пені, 3% річних та інфляційних.

Ухвалою від 08.11.2023 суд відкрив у справі №905/790/23 спрощене позовне провадження без виклику сторін; встановив відповідачу строк для подання відзиву: протягом 15-ти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.72). Вказана ухвала доставлена до кабінетів позивача і відповідача у системі «Електронний суд» 14.11.2023 о 17:09год (довідки а.с.77); крім того, ухвала направлена на зазначені в позові адреси електронної пошти сторін і доставлена до електронної скриньки позивача 14.11.2023 (довідка а.с.78) та в програмі «Діловодство господарського суду» надійшло повідомлення про те, що протягом 24-рьох годин не отримано результатів доставки листа до електронної скриньки відповідача.

19.12.2023 позивач через систему «Електронний суд» подав клопотання б/н від 19.12.2023 (вх.№11667/23 від 20.12.2023, а.с.122-127) про розгляд справи №905/790/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання обґрунтоване тим, що ціна позову перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач категорично не погоджується з клопотанням відповідача про залишення позову без розгляду та має намір подати заперечення, а також вважає, що для повного, всебічного і об`єктивного вирішення цього спору доцільно розглянути справу №905/790/23 у судовому засіданні. Ухвалою від 22.12.2023 (а.с.133-134) суд задовольнив клопотання та викликав сторін в судове засідання для розгляду по суті справи №905/790/23, який призначив на 11.01.2024 о 12:00год. Вказана ухвала доставлена до кабінетів позивача, відповідача та його представника у системі «Електронний суд» 22.12.2023 о 17:45год (довідки а.с.136-137).

02.01.2024 на виконання ухвали від 22.12.2023 через систему «Електронний суд» відповідач подав клопотання б/н від 02.01.2024 (вх.№07-07/43/24, а.с.147-174) про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження повноважень особи, що від імені відповідача підписала Договір: копій довіреності №11/20/24 від 01.012020 та власного статуту.

Представниця позивача у судове засідання 11.01.2024 з`явилась, підтримала заяву про збільшення розміру позовних вимог; повідомила стислий зміст документів, поданих до суду 10.01.2024.

Представник відповідача у судове засідання 11.01.2024 з`явився, повідомив, що не ознайомлений з текстом документів, поданих позивачем до суду 10.01.2024; заперечив проти задоволення заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог; підтримав клопотання про залишення позову без розгляду.

Розглянувши документи, що надійшли до суду станом на 11.01.2024, суд

ВСТАНОВИВ:

Щодо заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.

У п.6 резолютивної частини ухвали від 22.12.2023 (а.с.133) суд роз`яснив сторонам таке: «оскільки під час відкриття провадження в цій справі суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (п.2 ухвали від 08.11.2023), і протягом встановленого судом строку для подання заяв із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін будь-яких заперечень не надійшло (строк сплив 30.11.2023), розгляд справи №905/790/23 по суті розпочався 15.12.2023 (відповідно до приписів ч.1 ст.116, ч.2 ст.235, ч.2 ст.252 ГПК України); призначення судового засідання за клопотанням позивача, поданим після початку розгляду по суті справи, провадження в якій відкрите без призначення судового засідання, не змінює порядок відліку 30-денного строку, передбаченого ч.ч.2, 3 ст.252 ГПК України».

05.01.2024 через систему «Електронний суд» позивач подав заяву б/н від 05.01.2024 (вх.№138/24, з додатками) про збільшення розміру позовних вимог (далі Заява, а.с.190-195), в якій з посиланням на п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України збільшує вимоги про стягнення пені до 140852,09грн, інфляційних до 20076,33грн і 3% річних до 9248,32грн, а ціну позову до 401296,98грн.

09.01.2024 через систему «Електронний суд» відповідач надав суду заперечення б/н від 09.01.2024 (вх.№07-07/264/24, з додатками, а.с.198-201) щодо правової позиції позивача, в яких зазначає, що позивач пропустив строк на вчинення процесуальної дії зі збільшення розміру позовних вимог, а призначення судового засідання необхідне йому для тлумачення положень п.2 ч.2 ст.46 ГПК України як таких, що підлягають застосуванню при визначенні належного строку для вчинення процесуальної дії зі збільшення позовних вимог, при цьому позивач ігнорує припис ч.3 ст.252 ГПК України. Відповідач вважає, що збільшення позовних вимог має ознаки фіктивності, тобто вчинена процесуальна дія не спрямована на дійсне та реальне настання юридичних наслідків, оскільки позивач намагається збільшити позовні вимоги виключно для уникнення юридичних наслідків, пов`язаних із наявним третейським застереженням; наполягає на тому, що позовна заява має бути залишена без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.226 ГПК України.

За приписом п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас ст.252 ГПК України передбачає, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.2); якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.3).

Врахувавши зміст п.6 резолютивної частини ухвали від 22.12.2023, а також приписи ч.1 ст.116, ч.2 ст.235 та ч.ч.2, 3 ст.252 ГПК України, які підлягають застосуванню під час вирішення питання про наявність або відсутність у позивача права на збільшення позовних вимог відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, суд погоджується з позицією відповідача, що позивач пропустив строк на вчинення процесуальної дії зі збільшення розміру позовних вимог. Суд також бере до уваги, що подаючи Заяву, позивач не заявив клопотання про поновлення строку на її подання.

Отже, Заява задоволенню не підлягає і надалі суд виходить з первісно заявлених в позові вимог.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Відповідно до абз.1 ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Згідно з ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За приписами ч.1 ст.116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом довідок, сформованих програмою «Діловодство спеціалізованого суду» (а.с.77), ухвала від 08.11.2023 про відкриття провадження у справі №905/790/23 доставлена до електронних кабінетів обох сторін 14.11.2023 о 17:09год.

Отже, усі встановлені судом строки, перебіг яких пов`язаний з днем отримання ухвали про відкриття провадження у справі №905/790/23, мають відліковуватись з 16.11.2023.

Водночас у разі, якщо судове засідання не проводиться, початок розгляду справи по суті відліковується від дня відкриття провадження у справі тобто від дня підписання суддею відповідної ухвали (ч.2 ст.235, ч.2 ст.252 ГПК України). Розгляд справи №905/790/23 по суті розпочався 15.12.2023.

22.11.2023 через систему «Електронний суд» відповідач подав до суду клопотання б/н від 22.11.2023 (вх.№10848/23, а.с.88-99) про продовження встановленого судом строку для надання відзиву до 14.12.2023 включно. Ухвалою від 29.11.2023 суд задовольнив вказане клопотання та продовжив строк на подання відзиву до 14.12.2023 включно (а.с.101).

14.12.2023 через систему «Електронний суд» відповідач подав до суду клопотання б/н від 14.12.2023 (вх.№11509/23) про залишення позову без розгляду (далі Клопотання, а.с.102-108). Клопотання обґрунтоване тим, що в п.9.2. Договору наявне третейське застереження, за змістом якого спори, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10000дол США за основною сумою зобов`язань, вирішуються у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група»; ціна позову в цій справі є меншою еквівалента 10000дол США.

Зважаючи на встановлення ч.3 ст.2 ГПК України таких принципів господарського судочинства як диспозитивність, змагальність сторін та їх рівність перед законом і судом, суд визнав за необхідне надати позивачу час для висловлення своєї позиції щодо Клопотання (ухвала від 22.12.2023).

Перед судовим засіданням 11.01.2024 суд отримав від позивача додаткові пояснення б/н від 10.01.2024 (вх.№07-07/334/24, а.с.206-210) щодо Клопотання. За змістом пояснень позивач вважає, що Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав: третейська угода, викладена російською мовою, є незрозумілою за змістом та не може бути однозначно розтлумачена сторонами; не зрозуміло, як саме сторони мають застосовувати словосполучення «обменный курс НБУ» та «на дату возникновения требований» з огляду на те, що постачання товару здійснювалося партіями з окремо встановленими строками виконання зобов`язань з оплати товару по кожній; в третейській угоді не зазначено назву третейського суду українською мовою, його місцезнаходження та інші реквізити, які дали б змогу чітко розуміти, який саме третейський суд сторони мали на увазі, а отже, третейська угода є такою, що не може бути виконана.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

У розділі 9 «Порядок вирішення спорів» Договору (а.с.17, зворотній бік) сторони домовились про таке: якщо спори та суперечки, що стосуються, зокрема, виконання і порушення Договору, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх вирішення здійснюється відповідно до норм матеріального права України таким чином: спори, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10000дол США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов`язань, вирішуються у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група» (відповідно до регламенту вказаного суду), рішення якого є остаточним і обов`язковим для сторін та підлягає виконанню сторонами у строки, зазначені в рішенні суду (п.9.1., абз.1, 3, п.9.2.); закінчення строку дії Договору не призводить до припинення викладеної в цьому договорі згоди сторін щодо порядку вирішення спорів (п.9.3.). Договір підписаний уповноваженими особами (а.с.61, 148, 159, 165, 168 (зворотній бік)).

Відповідно до ст.ст.610, 611 (п.3 ч.1) Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема, сплата неустойки. Статтею 625 названого Кодексу встановлена відповідальність за порушення грошового зобов`язання (боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом).

Відповідно до п.4 ч.4 ст.17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики. Стаття 36 (ч.1) названого Закону передбачає, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. За приписами ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом абз.8 п.22 прийнятої у подібних правовідносинах Постанови Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №905/2267/19 основна сума зобов`язань не обмежується сумою основної заборгованості за договором, а може включати суму відповідальності за невиконання, неналежне виконання зобов`язань, порушення умов договору.

Зобов`язання зі сплати відсотків річних та пені виникають кожного дня, а зі сплати інфляційних кожного місяця, в який відбулось прострочення виконання грошового зобов`язання. Тобто заявлені в цій справі вимоги за твердженням позивача виникали у період з 20.05.2022 до 11.06.2023 включно.

Згідно з розміщеною на офіційному сайті Національного Банку України інформацією, яка є загальнодоступною, найвищий за період 20.05.2022 11.06.2023 курс долара НБУ встановив на рівні 36,5686грн за 1дол США (вказаний курс не змінювався у період 21.07.2022 11.06.2023). Оскільки ціна позову в цій справі складає 343252,56грн, а курс НБУ щодо долара США протягом всього періоду, за який позивач нарахував пеню, річні та інфляційні, не перевищував значення « 36,5686грн/долар», то еквівалент ціни позову у доларах США не перевищує 9386,54дол США.

Отже, на спірні правовідносини поширюється арбітражне застереження, передбачене розділом 9 укладеного сторонами спору Договору, і цей спір має розглядатись Постійно діючим Регіональним Третейським судом України при Асоціації «Регіональна правова група».

Клопотання із запереченнями проти вирішення спору в господарському суді подане до початку розгляду справи №905/790/23 по суті і до подання відповідачем першої заяви щодо суті спору.

Господарський суд не встановив передбачених процесуальним законом підстав (недійсності, втрати чинності або неможливості виконання третейського застереження) для продовження розгляду справи №905/790/23.

З урахуванням викладеного, перевіривши повноваження підписанта (а.с.105), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення Клопотання Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та залишення позову у справі №905/790/23 без розгляду.

Щодо доводів позивача проти задоволення Клопотання суд зазначає таке:

1) З інформації, яка розміщена на сайті Асоціації «Регіональна правова група» (www.rpgua.com) і є загальнодоступною, суд встановив, що станом на 11.01.2024 Постійно діючий Регіональний Третейський суд України при Асоціації «Регіональна правова група» функціонує; сайт містить, зокрема, Регламент вказаного суду, список третейських суддів, відомості про місцезнаходження названого суду, засоби зв`язку тощо.

2) Велика Палата Верховного Суду у п.37 постанови від 28.08.2018 у справі №906/493/16 відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 18.10.2017 у справі №910/8318/16, шляхом його уточнення (доповнення) такими висновками:

«- у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті;

- господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди;

- суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.»

Щодо клопотання позивача про витребування доказів.

Разом із позовною заявою позивач подав клопотання вих.№12/06 від 12.06.2023 про витребування доказів від Головного управління ДПС у Донецькій області. Суд задовольнив клопотання ухвалою від 14.11.2023 (а.с.76), на виконання якої Головне управління ДПС у Донецькій області 18.12.2023 та 19.12.2023 (повторно) надало відповідь №1969/5/05-99-04-10 від 22.11.2023 (а.с.109-110, 111-112) про відсутність можливості надати витребувані докази, оскільки відповідач перебуває на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Позивач через систему «Електронний суд» подав клопотання б/н від 19.12.2023 (вх.№11658/23 від 20.12.2023, а.с.116-121) про витребування доказів від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Суд задовольнив клопотання ухвалою від 21.12.2023 (а.с.128), на виконання якої Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків надало відповідь №4449/5/32-00-51-01-08 від 26.12.2023 (вх.№01-35/5500 від 26.12.2023, з додатками, а.с.138-146).

11.01.2024 (перед судовим засіданням) суд отримав уточнене клопотання б/н від 10.01.2024 (вх.№280/24, а.с.202-205) позивача про витребування доказів від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Оскільки суд отримав клопотання в день, на який призначено розгляд справи по суті, і в судовому засіданні залишив позов без розгляду, суд долучає до справи, але не розглядає вказане клопотання.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч.2 ст.226 ГПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, сплачений позивачем за подання позову та заяви про збільшення розміру позовних вимог судовий збір в загальній сумі 6019,45грн підлягає поверненню з Державного бюджету України повністю у разі подання позивачем відповідного клопотання до суду.

Щодо розподілу інших судових витрат між сторонами:

- у позовній заяві (а.с.4) позивач зазначив, що очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00грн, однак докази на підтвердження здійснення таких витрат станом на 11.01.2024 не надав;

- від відповідача попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат та докази на підтвердження здійснення таких витрат до суду не надходили.

Керуючись ст.ст.226 (п.7 ч.1, ч.2), 234, 235, 252 (ч.ч.2, 3) Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у прийнятті збільшення позовних вимог за заявою б/н від 05.01.2024 позивача про збільшення розміру позовних вимог.

2. Клопотання б/н від 14.12.2023 відповідача про залишення без розгляду позову у справі №905/790/23 задовольнити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос Корп», м.Харків, до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка Донецької області, про стягнення 231120,24грн боргу, 88082,77грн пені, 5316,32грн 3% річних, 18733,23грн інфляційних залишити без розгляду.

3. Клопотання б/н від 10.01.2024 позивача про витребування доказів залишити без розгляду.

4. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч.4 ст.226 ГПК України).

5. Суд враховує, що позивач і відповідач мають кабінети у системі «Електронний суд», до яких ухвала буде доставлена автоматично; крім того, ухвала буде направлена сторонам на зазначені в позові адреси електронної пошти.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 17.01.2024.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.7 ст.6 ГПК України).

Суддя О.М. Шилова

надр. 1 прим.: у справу