Рішення

від 18.01.2024 по справі 905/1130/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2024р. Справа № 905/1130/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМ ПОСТАЧАННЯ" б/н від 08.01.2024 про ухвалення додаткового рішення,

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМ ПОСТАЧАННЯ" (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 2; код ЄДРПОУ 41060155; електронна пошта: krampostavka@ukr.net, ІНФОРМАЦІЯ_1)

до відповідача: Приватного підприємства "УКРСПЄЦТЄХ" (місцезнаходження: 84200, Донецька область, Краматорський район, м. Дружківка, вул. Шевченка, буд. 109А, код ЄДРПОУ 36704898; електронна пошта: ukrspecteh2019@ukr.net)

про: стягнення 962 336,30 грн., з яких: 329 800,00 грн. - заборгованість, 596 938,00 грн. - пеня, 9053,68 грн. - 3% річних, 26 544,62 грн. - інфляційні нарахування.,-

В С Т А Н О В И В

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.12.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМ ПОСТАЧАННЯ" до Приватного підприємства "УКРСПЄЦТЄХ" про стягнення 962 336,30 грн., з яких: 329 800,00 грн. - заборгованість, 596 938,00 грн. - пеня, 9053,68 грн. - 3% річних, 26 544,62 грн. - інфляційні нарахування, задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства "УКРСПЄЦТЄХ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМ ПОСТАЧАННЯ" заборгованість в сумі 329 800,00 грн., судовий збір в сумі 4947,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин 2-5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

За змістом статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви було додано розрахунок витрат на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн., договір про надання правової допомоги №15/08 від 15.08.2023, акт здачі-прийняття виконаних робіт від 15.08.2023 та платіжна інструкція №1882 від 16.08.2023.

08.01.2024 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу у сумі 3000,00 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 15.08.2023 між адвокатом Вороновим Романом Сергійовичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАМ ПОСТАЧАННЯ" (далі - клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги № 15/08 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого адвокат надає клієнту такі види юридичних послуг: представництво інтересів клієнта в господарських судах, відносинах з фізичними та юридичними особами всіх форм власності, включаючи органи державної влади та управління, з наданням адвокату усіх прав, що, відповідно до господарського процесуального законодавства, надаються позивачу, відповідачу, третій особі, боржнику, кредитору, а саме: надавати до суду всі процесуальні документи, в тому числі позовні заяви за особистим підписом, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги та знімати копії, одержувати копії постанов, рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, заявляти клопотання та відводи, подавати заяви, давати усні та письмові пояснення суду, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом (протоколом) судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати постанови, рішення, вироки і ухвали суду, підтримувати обвинувачення, змінювати підставу або предмет позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, відмовлятися від позову, визнавати позов повністю або частково, пред`являти зустрічний позов, укладати мирову угоду.

Згідно п. 2.1 договору відповідно до предмету цього договору адвокат приймає на себе зобов`язання, зокрема, надавати послуги, передбачені предметом договору, в терміни, погоджені сторонами.

Відповідно до п. 3.1 договору виплати за цим договором складаються з:

а) суми гонорару, що виплачується клієнтом адвокату;

б) сум, що виплачуються клієнтом адвокату як покриття фактичних видатків, пов`язаних з наданням правової допомоги за цим договором.

За надання правової допомоги клієнт виплачує адвокату гонорар, який визначається відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін, або рахунку, виставленого адвокатом для оплати погодинної роботи згідно із тарифами, погодженими сторонами (п. 3.2 договору).

Згідно п. 3.5 договору факт надання правової допомоги, а також її оплати, засвідчується актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписується сторонами.

Відповідно до п. 4.7 договору він набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом одного року від дати його укладання, а у фінансовому аспекті - до повного виконання сторонами грошових зобов`язань. Якщо впродовж одного місяця до закінчення строку дії цього договору одна з сторін в письмовій формі не заявила про свій намір припинити дію цього договору, то він вважається автоматично пролонгованим на такий самий термін.

Вказаний договір підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У відповідності до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Стаття 16 ГПК України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

За приписами ст.ст. 123, 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що при зверненні з заявою про відшкодування судових витрат на послуги адвоката сторона повинна документально довести, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надати договір на правову допомогу, акт приймання - передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату вищевказаних послуг, розрахунок таких витрат.

Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В матеріалах справи наявний акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № 15/08 від 15.08.2023 до договору № 15/08 від 15.08.2023, згідно якого адвокат (виконавець) надав, а клієнт прийняв (отримав) юридичні послуги (правову допомогу) в наступному обсязі: складання позовної заяви до Господарського суду Донецької області про стягнення коштів з ПП «УКРСПЄЦТЄХ» на користь ТОВ «КРАМ ПОСТАЧАННЯ» 3000,00 грн. без ПДВ. Вказаний акт підписано представниками сторін без зауважень та заперечень і скріплено печатками.

Крім того в матеріалах справи наявна платіжна інструкція №1882 від 16.08.2023 про сплату 3000грн ТОВ «КРАМ ПОСТАЧАННЯ» адвокату Воронову Р.С. за складання позовної заяви згідно з актом №15/08 від 15.08.2023.

Відповідно до приписів частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Принцип розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 по справі № 915/237/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Так, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Виходячи з матеріалів справи, заявником доведено факт надання послуг з професійної правничої допомоги у заявленому розмірі.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи характер спірних правовідносин, заявлений позивачем розмір витрат в сумі 3000,00 грн., за висновком суду, підлягає стягненню з Приватного підприємства "УКРСПЄЦТЄХ" на користь позивача, оскільки відповідає критеріям обґрунтованості, реальності та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 15, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В

Стягнути з Приватного підприємства "УКРСПЄЦТЄХ" (місцезнаходження: 84200, Донецька область, Краматорський район, м. Дружківка, вул. Шевченка, буд. 109А, код ЄДРПОУ 36704898; електронна пошта: ukrspecteh2019@ukr.net) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМ ПОСТАЧАННЯ" (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 2; код ЄДРПОУ 41060155; електронна пошта: krampostavka@ukr.net, ІНФОРМАЦІЯ_1) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 18.01.2024.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.С. Зельман