Рішення

від 16.01.2024 по справі 914/1117/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2024 Справа № 914/1117/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Гаражно-будівельного кооперативу "Електрон-85", м. Львів

про: стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 346 480,67 грн.

Представники сторін:

від позивача: Петрівська М.М. представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи

від відповідача: Поронович В.В. представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Львівської міської ради до відповідача: Гаражно-будівельного кооперативу "Електрон-85" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 357 546,58 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2023 р., справу № 914/1117/23 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.04.2023 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 17.05.2023 р.

11.05.2023 р. представником позивача подано на адресу суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи з додатками за вх. № 11813/23.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2023 р., підготовче судове засідання відкладено на 07.06.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.06.2023 р., закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/1117/23 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 05.07.2023 р.

03.07.2023 р. представником відповідача подано на адресу суду відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 16311/23, відповідно до якого відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.07.2023 р., постановлено клопотання представника відповідача про повернення до розгляду справи № 914/1117/23 у підготовчому провадженні за вх. № 16691/23 від 05.07.2023 р. задоволити. Повернутися до розгляду справи № 914/1117/23 у підготовчому провадженні. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/1117/23 на тридцять днів, за клопотанням представника позивача. Підготовче судове засідання призначено на 26.07.2023 р.

17.07.2023 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив з додатками за вх. № 17658/23.

25.07.2023 р. представником позивача подано на адресу суду заяву про зменшення розміру позовних вимог з додатками за вх. № 2891/23, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 346 480,67 грн. безпідставно збережених коштів.

Протокольною ухвалою суду від 26.07.2023 р. заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 2891/23 від 25.07.2023 р. прийнято до розгляду та вирішено подальший розгляд справи № 914/1117/23 здійснювати з її врахуванням.

26.07.2023 р. в судовому засіданні, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 13.09.2023 р.

08.08.2023 р. представником відповідача подано на адресу суду заперечення на відповідь на відзив з додатками за вх. № 21813/23.

13.09.2023 р. в судовому засіданні, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 04.10.2023 р.

19.09.2023 р. від представника позивача надійшли додаткові пояснення з додатками за вх. № 22634/23.

29.09.2023 р. представником відповідача подано на адресу суду додаткові пояснення з додатками за вх. № 23629/23.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.10.2023 р., закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/1117/23 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 25.10.2023 р.

25.10.2023 р. в судовому засіданні, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 15.11.2023 р.

13.11.2023 р. представником відповідача подано на адресу суду додаткові пояснення у даній справі з додатками за вх. № 27461/23.

Крім того, 13.11.2023 р. представником відповідача подано клопотання про перерахунок суми неотриманих коштів міським бюджетом, виходячи з фактичного використання земельної ділянки по вул. Білогорща-Широка, кадастровий номер 4610136300:06:008:0028 за вх. № 27460/23.

22.11.2023 р. представником позивача подано на адресу суду письмові заперечення на додаткові пояснення відповідача та на клопотання відповідача про перерахунок коштів міським бюджетом з додатками за вх. № 28524/23.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.12.2023 р., розгляд справи по суті відкладено на 10.01.2024 р.

Протокольною ухвалою суду від 10.01.2024 р. клопотання представника відповідача про перерахунок суми неотриманих коштів міським бюджетом, виходячи з фактичного використання земельної ділянки по вул. Білогорща-Широка, кадастровий номер 4610136300:06:008:0028 за вх. № 27460/23 від 13.11.2023 р. залишено без розгляду на підставі ч.2 ст. 118 ГПК України та ч. 2 ст. 207 ГПК України.

10.01.2024 р. в судовому засіданні, відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 16.01.2024 р.

16.01.2024 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, із врахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 2891/23 від 25.07.2023 р., відповіді на відзив за вх. № 17658/23 від 17.07.2023 р. та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

16.01.2024 р. представником позивача подано на адресу суду клопотання про долучення документів з додатками за вх. № 1411/24.

16.01.2024 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву за вх. № 16311/23 від 03.07.2023 р., запереченнях на відповідь на відзив за вх. № 21813/23 від 08.08.2023 р. та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

Стосовно клопотання представника позивача про долучення документів за вх. № 1411/24 від 16.01.2024 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Водночас, відповідно до ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Тобто, право на поновлення строку реалізується з урахуванням конкретних обставин, яким суд має надати правову оцінку і які сторона повинна обґрунтувати.

При цьому, суд враховує, що подання клопотань після переходу до початку розгляду справи по суті без належних на те правових підстав, які визначені ст. 207 ГПК України, є по своїй суті затягуванням судового процесу.

В даному випадку судом враховується закриття підготовчого провадження ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.10.2023 р. і якою призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 25.10.2023 р., а також необхідність уникнення затягування судового розгляду справи № 914/1117/23.

Згідно з ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне, клопотання представника позивача про долучення документів за вх. № 1411/24 від 16.01.2024 р. залишити без розгляду.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/1117/23.

В судовому засіданні 16.01.2024 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що земельні ділянки на вулиці Білогорща та на вул. Білогорща - Широка, у м. Львові площею 1,39198 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) та площею 1,2379 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0028) належить територіальній громаді м. Львова, є комунальною власністю та не є об`єктом договору про передачу її у власність або надання у користування (оренду) фізичним чи юридичним особам. Львівська міська рада звернулась до суду з даним позовом про стягнення з Гаражно-будівельного кооперативу "Електрон-85", із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 2891/23 від 25.07.2023 р. 346 480,67 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності. Позивач зазначає про те, що Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради 09.11.2022 року було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: вул. Білогорща та встановлено, що Гаражно-будівельний кооператив «Електрон-85» фактично використовує земельну ділянку площею 1,3198 га на вул. Білогорщі (кадастровий

номер 4610136300:06:009:0148) для здійснення обслуговування гаражів, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої ділянки. За результатами зазначеного обстеження, позивачем складено акт обстеження земельної ділянки від 09.11.2022 року № 35 та вимогу від 22.11.2022 №2412-вих- 102928, які скеровувались на адресу Гаражно-будівельний кооператив «Електрон-85» (рекомендоване поштове відправлення №7900603962598 від 24.11.2022. Позивач вказує на те, що згідно Актів обстеження земельних ділянок на вул. Білогорща та Білогорща- Широка у м. Львові від 09.11.2022 №34 та №35, встановлено, що земельні ділянки площею 1,39198 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) та площею 1,2379 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0028) використовуються Гаражно-будівельним кооперативом «Електрон-85» для обслуговування існуючих металевих гаражів. Станом на дату складання Актів обстеження земельних ділянок, документи, які посвідчують право користування зазначеними земельними ділянками у Гаражно- будівельного кооперативу «Електрон-85» відсутні. Позивач зазначає про те, що відповідно до розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, наданого управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір збитків, завданих власнику землі за користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,2379 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0028) на вул. вул. Білогорща - Широка у м. Львові та земельна ділянка, площею 1,3198 га на вул. Білогорщі у м. Львові (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148), за період з 01.11.2020 року по 01.03.2023 року, із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 2891/23 від 25.07.2023 р. становить 346 480,67 грн.

На підставі наведеного, позивач просить суд, із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 2891/23 від 25.07.2023 р., стягнути з відповідача на користь позивача суму безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням земельними ділянками комунальної власності (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148 та кадастровий номер 4610136300:06:009:0028, за адресою: м. Львів, вул.Білогорща та вул. Білогорща-Широка) без правовставлюючих документів за період з 01.11.2020 року по 01.03.2023 року у загальному розмірі 346 480,67 грн. та понесені позивачем судові витрати.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву за вх. № 16311/23 від 03.07.2023 р., відповідач посилається на те, що 01.10.2015року, ухвалою Львівської міської ради за №5299 «Про затвердження автогаражному кооперативу «Електрон-85» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Білогорщі - вул.Широкій» автогаражному кооперативу «Електрон-85» було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано вказану земельну ділянку площею 1,2379 га. на вул.Білогорщі - вул.Широкій (кадастровий номер: 4610136300:06:008:0028) в оренду терміном на 10 років для обслуговування гаражів за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання.

Також, 01.10.2015 року, ухвалою Львівської міської ради за №5300 «Про затвердження автогаражному кооперативу «Електрон-85» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Білогорщі» автогаражному кооперативу «Електрон-85» було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано вказану земельну ділянку площею 1,3198 га. на вул.Білогорщі (кадастровий номер 46101363:06:009:0148) в оренду терміном на 10 років для обслуговування гаражів за рахунок земель промисловості, транс, порту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання.

Відповідач зазначає, що після отримання ним витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та отримання від позивача проектів договорів оренди по вказаних земельних ділянках, питання укладення між сторонами договору оренди землі правлінням відповідача було винесено на розгляд Загальних зборів кооперативу 17.04.2016 року.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради №1675 від 26.07.2012 року «Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м.Львові» було затверджено Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м.Львові, згідно п.14.5 якого, річний розмір орендної плати залежно від функціонального призначення земельної ділянки встановлювався у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що дорівнює трьохкратному розміру земельного податку. Вказаний порядок визначення розміру орендної плати на землю діяв у м.Львові до 31.12.2017 р.

Згідно п.1.3. ухвали Львівської міської ради за №4330 від 29.01.2015 року Про встановлення ставок земельного податку та пільг щодо земельного податку, що сплачується на території м.Львова», Львівською міською радою було встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки зайняті гаражно-будівельними кооперативами у розмірі 0,03%. Тобто, виходячи зі змісту згаданого п.14.5. Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м.Львові, розмір орендної плати за спірні земельні ділянки мав скласти 0,09% їх нормативної грошової оцінки, а не 3%, як неправомірно вирішила встановити у договорах оренди Львівська міська рада, і відповідач цілком обгрунтовано і виходячи саме з приписів рішення позивача, мав право сподіватися на суттєво (в 33 рази) менший розмір орендної плати за спірні земельні ділянки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що він є неприбутковою організацію і при цьому сумлінно здійснює плату за землю у вигляді земельного податку вже протягом багатьох років.

Відтак, ґрунтовно проаналізувавши розмір орендної плати і особливості її сплати з врахуванням індексу інфляції, члени кооперативу були вражені, адже неймовірно висока ціна орендної плати, що втричі більша за розмір усіх членських внесків за рік, поставила під загрозу укладення договору оренди землі. Зважаючи на те, що ГБК «Електрон-85» створений в 1986 році, переважна більшість членів кооперативу є пенсіонерами (80%) та інвалідами 1 і 2 груп, надмірний розмір орендної плати встановлений позивачем виявився надмірним тягарем в умовах виживання. Відтак, рішенням Загальних зборів АГК «Електрон-85» від 17.04.2016 року, правлінню кооперативу було доручено підготувати звернення до міського голови п. А. Садового про неможливість сплачувати непомірно високу орендну плату за землю і просити Львівську міську раду передати безкоштовно у власність земельні ділянки, якими користуються члени кооперативу більше ЗО років і сплачують земельний податок. В подальшому відповідач, через ЦНАП, своєю заявою від 19.09.2016 року (вх№2-22352/АП -2401 від 19.09.2016 року) повідомив позивача про вищевказані обставини та про неможливість для відповідача укласти договори оренди на умовах непомірно високого розміру орендної плати, визначеної позивачем. Крім цього, у вказаному листі від 19.09.2016 року, відповідач, керуючись приписами ст.41 Земельного кодексу України, просив передати йому безоплатно у власність спірні земельні ділянки, які перебувають у користуванні кооперативу та за які ним сплачується земельний податок. Однак, як зазначає відповідач, вказана вище заява відповідача позивачем була залишена без розгляду, відповідь на неї позивачем не була надана.

10.11.2016 року, відповідач звернувся до позивача із ще однією заявою, у якій просив внести зміни в ухвалу Львівської міської ради від 14.07.2015 року за №4978 «Про надання автогаражному кооперативу «Електрон-85» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул.Білогорщі та вул.Білогорщі - вул.Широкій», а саме, на виконання ст.41 Земельного кодексу України, слова «в оренду терміном на 10 років» замінити словами «у власність», додавши до неї копії усіх документів, необхідних для її розгляду. Однак, вказана заява відповідача позивачем також була залишена без розгляду, відповідь на неї позивачем не була надана.

Також, у поданому відзиві відповідач зазначає про те, що як на правові підстави заявленого позову, позивач покликається на необхідність застосування норм, передбачених ст.ст.1212 - 1214 ЦК України та правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати, які відповідач зобов`язаний повернути позивачеві, як власнику земельних ділянок. Однак, така правова позиція позивача в обґрунтування підстав заявленого позову, на думку відповідача, є помилковою.

Також, на думку відповідача, зважаючи на характер правовідносин сторін, у відповідача відсутні зобов`язання перед позивачем з повернення безпідставного набуття, збереження майна, оскільки розміщення металевих збірно-розбірних гаражів, які належать членам ГБК «Електрон-85» на спірних земельних ділянках було здійснено ними саме на підставі згадуваних рішень позивача від 1985 року та від 1986 року, які станом на час розгляду даного спору є чинними, а обслуговування відповідачем вищевказаних гаражів, станом на час розгляду даного спору, також здійснюється на виконання цих же рішень із сторони позивача.

У відзиві на позовну заяву, відповідач посилається на те, що як вбачається з ухвали Львівської міської ради від 14.07.2015 року №4978 «Про надання автогаражному кооперативу «Електрон-85» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул.Білогорщі та вул.Білогорщі - вул.Широкій», чинної до теперішнього часу, позивач підтвердив той факт, що відповідач є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку.

Крім цього, відповідач вказує на те, що у даному випадку, у спірний період, він також був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, а тому відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави для тверджень про безпідставне збереження відповідачем коштів у зв`язку з користуванням спірними земельними ділянками комунальної власності без правовстановлюючих документів.

На спірних земельних ділянках об`єктів нерухомого майна, належного відповідачеві на праві власності чи користування немає, доказів зворотного, позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено.

Крім цього, зазначає, що відповідач фактично використовує тільки частину земельної ділянки № 1, площею 1,2379 га для обслуговування гаражів. Інша частина земельної ділянки вільна і не використовується відповідачем. Однак, це не взято позивачем до уваги і до розрахунку взята уся площа земельної ділянки 1,2379 га, тобто і та частина земельної ділянки, яка знаходиться в зоні Р-3 і не може використовуватись відповідачем.

Відповідач вважає, що у позивача відсутні правові підстави вимагати стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 346 480,67 грн., як безпідставно збережених, а підстави позову, зазначені позивачем у позовній заяві не відповідають фактичним обставинам справи. На підставі наведеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю та судові витрати покласти на позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення учасників справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

Земельні ділянки на вулиці Білогорща та на вул. Білогорща - Широка, у м. Львові площею 1,39198 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) та площею 1,2379 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0028) належить територіальній громаді м. Львова, є комунальною власністю.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000139572023 від 30.01.2023, дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:06:009:0028 - 28.09.2015. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-00001497852022 від 23.03.2023, дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:06:009:0148 - 28.09.2015. Відтак, необхідно вважати земельні ділянки сформованими з 28.09.2015.

Ухвалою Львівської міської ради від 01.10.2015 № 5299 «Про затвердження автогаражному кооперативу Електрон-85 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Білогорщі - вул. Широкій», було прийнято рішення про затвердження Автогаражному кооперативу «Електрон-85» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вирішено надати земельну ділянку площею 1,2379 га на вул. Білогорщі - вул. Широкій (кадастровий номер 4610136300:06:008:0028) в оренду терміном на 10 років для обслуговування гаражів за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі транспорту.

Ухвалою Львівської міської ради від 01.10.2015 № 5300 «Про затвердження автогаражному кооперативу Електрон-85 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Білогорщі», було прийнято рішення про затвердження Автогаражному кооперативу «Електрон-85» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вирішено надати земельну ділянку площею 1,3198 га на вул. Білогорщі (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) в оренду терміном на 10 років для обслуговування гаражів за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі транспорту.

Автогаражний кооператив «Електрон-85» зобов`язано у трьохмісячний термін укласти та зареєструвати договори оренди вказаних земельних ділянок, а також укласти договори про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельними ділянками.

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, Договори оренди землі відповідачем з Львівською міською радою не укладалися.

Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради 25.05.2016 № 14151050005015414 внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, змінено найменування юридичної особи з Автогаражного кооперативу «Електрон-85» (код ЄДРПОУ № 26578239) на Гаражно-будівельний кооператив "Електрон-85" (код ЄДРПОУ №26578239) (докази містяться в матеріалах справи).

09.11.2022 року Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради, було проведено обстеження земельної ділянки за адресою, вул. Білогорща та встановлено, що Гаражно-будівельний кооператив «Електрон-85» фактично використовує земельну ділянку площею 1,3198 га на вул. Білогорщі (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) для здійснення обслуговування гаражів, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої ділянки.

За результатами вказаного обстеження позивачем складено акт обстеження земельної ділянки від 09.11.2022 року № 35 та вимогу від 22.11.2022 №2412-вих- 102928, які скеровувались на адресу Гаражно-будівельний кооператив «Електрон-85» (копія вимоги та рекомендоване поштове відправлення №7900603962598 від 24.11.2022 долучені позивачем до матеріалів справи).

Крім того, Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель

департаменту містобудування Львівської міської ради 09.11.2022 року було проведено обстеження земельних ділянок за адресою, вул. Білогорща - Широка та встановлено, що Гаражно-будівельний кооператив «Електрон-85» фактично використовує земельну ділянку площею 1,2379 га на вул. Білогорщі (кадастровий номер 4610136300:06:008:0028) для обслуговування металевих гаражів, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої ділянки. Доступ до вказаної частини земельної ділянки частково обмежено шляхом облаштування сітчастої огорожі.

За результатами вказаного обстеження позивачем складено акт обстеження земельної ділянки від 09.11.2022 року № 34 та вимогу від 28.11.2022 №2412-вих- 104899, які скеровувались на адресу Гаражно-будівельний кооператив «Електрон-85» (рекомендоване поштове відправлення №7900603969681 від 29.11.2022 долучено до матеріалів справи).

Згідно Актів обстеження земельних ділянок на вул. Білогорща та Білогорща- Широка у м. Львові від 09.11.2022 №34 та №35, встановлено, що сформовані земельні ділянки площею 1,39198 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) та площею 1,2379 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0028) використовуються відповідачем для обслуговування існуючих металевих гаражів.

Позивач зазначив, що станом на 01.03.2023 договори оренди чи договори про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою відповідачем не укладено.

Відтак, відповідач фактично використовує земельні ділянки площею 1,39198 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) та площею 1,2379 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0028) для обслуговування існуючих металевих гаражів, не оформивши речове право на користування такими.

Згідно з інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.11.2022 № НВ-4600883902022, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) становить 4 981 849,06 грн.

Згідно з інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.11.2022 № НВ-4600883842022, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136300:06:009:0028) становить 11 315 643,90 грн.

Позовні вимоги враховують період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 01.11.2020 року по 01.03.2023 року. Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 1995 від 25.05.2017 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові» затверджено Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові.

Пунктом 5 ухвали встановлено, що ця ухвала набирає чинності з 01.01.2018 року.

Пунктом 7.3 Розділу 7 вказаного Порядку визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється відповідно до їх цільового (функціонального) використання у розрізі економіко-планувальних зон м. Львова згідно з цим Порядком, за винятком випадку, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або результатами земельних торгів (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах).

Згідно з п. 7.12 вказаного Порядку, орендна плата за земельні ділянки, надані гаражним, автогаражним, гаражно-будівельним, обслуговуючим кооперативам чи товариствам для будівництва та/чи обслуговування гаражів, встановлюється у розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, наданого управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір збитків, завданих власнику землі за користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,3198 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) на вул. Білогорща у м. Львові, за період з 01.11.2020 року по 01.03.2023 року становить 112 115,67 грн (копія розрахунку долучена позивачем до матеріалів справи).

Відповідно до розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, наданого управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір збитків, завданих власнику землі за користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,2379 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0028) на вул. вул. Білогорща - Широка у м. Львові, за період з 01.11.2020 року по 01.03.2023 року становить 245 430,91 грн. (копія розрахунку долучена позивачем до матеріалів справи).

Позивач у позовній заяві зазначив, що загальна сума недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів становить: 112 115,67 грн +245 430,91 грн = 357 546,58 грн.

25.07.2023 р. представником позивача подано на адресу суду заяву про зменшення розміру позовних вимог з додатками за вх. № 2891/23, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 346 480,67 грн. безпідставно збережених коштів. Вказана заява позивача обгрунтована тим, що відповідно до листа управління адміністрування місцевих та залучених фінансів департаменту фінансової політики Львівської міської ради № 4-2201-9741 від 20.07.2023 (долучено до матеріалів справи) у відповідь на лист департаменту містобудування Львівської міської ради №4-24-31190 від 18.07.2023 (міститься в матеріалах справи), відповідачем у справі - ГБК «Електрон-85» за період з 01.11.2020 по 01.03.2023 до бюджету Львівської МТГ на ККДБ 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» сплачено 11 065,91 грн., в тому числі: 01.11.2020-31.12.2020-842,18 грн; 01.01.2021 -31.12.2021 - 4 495,55 грн; 01.01.2022 - 31.12.2022 - 4 852,24 грн; 01.01.2023 - 01.03.2023 - 875,94 грн. Отже, до бюджету Львівської МТГ від ГБК «Електрон-85» поступила сума у розмірі 11 065,91 грн. за період з 01.11.2020 року по 01.03.2023 року (період заявлений у позовній заяві).

Протокольною ухвалою суду від 26.07.2023 р., заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 2891/23 від 25.07.2023 р. прийнято до розгляду та вирішено подальший розгляд справи № 914/1117/23 здійснювати з її врахуванням.

Враховуючи те, що відповідач, як фактичний користувач вказаних вище земельних ділянок у період з 01.11.2020 року по 01.03.2023 року без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки, зберіг у себе кошти, що мали бути оплачені за користування ними, позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку безпідставно збережені кошти, із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 2891/23 від 25.07.2023 р. в розмірі 346 480,67 грн. за період з 01.11.2020 року по 01.03.2023 року та понесені позивачем судові витрати.

Висновки суду.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші ресурси, які знаходяться в межах України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права власності землі комунальної власності, згідно статті 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно статті 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють їх від імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені конституцією та іншими законами.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до частини 2 статті 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщена на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що було у попереднього землекористувача.

Аналогічне передбачено частина 1 статті 377 Цивільного кодексу України.

За змістом статей 125 та 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності та нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності та нерухомість.

Відтак із виникненням права власності на об`єкт нерухомості, власник такого об`єкту не звільняється від обов`язку оформлення прав на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Судом встановлено, що Ухвалою Львівської міської ради від 01.10.2015 № 5299 «Про затвердження автогаражному кооперативу Електрон-85 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Білогорщі - вул. Широкій» було прийнято рішення про затвердження Автогаражному кооперативу «Електрон-85» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вирішено надати земельну ділянку площею 1,2379 га на вул. Білогорщі - вул. Широкій (кадастровий номер 4610136300:06:008:0028) в оренду терміном на 10 років для обслуговування гаражів за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі транспорту.

Ухвалою Львівської міської ради від 01.10.2015 № 5300 «Про затвердження автогаражному кооперативу Електрон-85 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Білогорщі» було прийнято рішення про затвердження Автогаражному кооперативу «Електрон-85» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати земельну ділянку площею 1,3198 га на вул. Білогорщі (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) в оренду терміном на 10 років для обслуговування гаражів за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі транспорту.

Автогаражний кооператив «Електрон-85» зобов`язано у трьохмісячний термін укласти та зареєструвати договори оренди вказаних земельних ділянок, а також укласти договори про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельними ділянками.

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, Договори оренди землі відповідачем з Львівською міською радою не укладалися. Натомість, між сторонами велась тільки переписка, яка долучалась учасниками справи в ході розгляду справи і міститься в матеріалах справи.

09.11.2022 року Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради було проведено обстеження земельної ділянки за адресою, вул. Білогорща та встановлено, що Гаражно-будівельний кооператив «Електрон-85» фактично використовує земельну ділянку площею 1,3198 га на вул. Білогорщі (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) для здійснення обслуговування гаражів, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої ділянки.

Крім того, Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель

департаменту містобудування Львівської міської ради 09.11.2022 року було проведено обстеження земельних ділянок за адресою, вул. Білогорща - Широка та встановлено, що Гаражно-будівельний кооператив «Електрон-85» фактично використовує земельну ділянку площею 1,2379 га на вул. Білогорщі (кадастровий номер 4610136300:06:008:0028) для обслуговування металевих гаражів, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої ділянки. Доступ до вказаної частини земельної ділянки частково обмежено шляхом облаштування сітчастої огорожі.

Згідно Актів обстеження земельних ділянок на вул. Білогорща та Білогорща- Широка у м. Львові від 09.11.2022 №34 та №35, встановлено, що земельні ділянки площею 1,39198 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) та площею 1,2379 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0028) використовуються відповідачем для обслуговування існуючих металевих гаражів.

Судом встановлено, що станом на 01.03.2023 договори оренди чи договори про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою відповідачем не укладено.

Відтак, суд прийшов до висновку, що відповідач фактично використовує земельні ділянки площею 1,39198 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) та площею 1,2379 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0028) для обслуговування існуючих металевих гаражів без оформлення відповідного речового права на користування такими земельними ділянками.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. А статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно положень статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

З урахуванням системного аналізу змісту пункту 10.1.1. статті 10, підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статей 40, 41, пункту 265.1.3. статті 265 ПК України та встановлених судами фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм.

У спорі про стягнення з відповідача як фактичного користувача земельної ділянки комунальної власності, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити власнику земельної ділянки за користування нею, належним позивачем є міська рада, яка є власником земельної ділянки та має право отримувати плату за її використання. Відповідач у цьому випадку зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Таких висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 27 квітня 2021 року при розгляді справи № 922/2378/20. Як вбачається з доказів, доданих до матеріалів справи, відповідач не оформив речове право на користування земельною ділянкою.

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 641/3089/18 «відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку; єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата».

Також відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 588/1649/15-ц «у справі, що переглядається, суди встановили, що ОСОБА_2 правомірно володіючи основними засобами підприємства Хлібокомбінату Тростянецької райспоживспілки, а саме будівлею хлібзаводу, будівлею прохідної, електропідстанцією, вбиральнею, насосною з артсвердловиною, огорожею та ваговою, які знаходяться на земельній ділянці на АДРЕСА_1 у м. Тростянці Сумської області, користується спірною земельною ділянкою. Отже, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 ПК України)».

Отже, розмір безпідставно збережених коштів необхідно обчислювати як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

У матеріалах справи немає доказів, які б підтверджували факт укладення між позивачем та відповідачем правочинів, що надають відповідачу право на користування спірними земельними ділянками.

Відповідач використовував земельну ділянку для обслуговування існуючих металевих гаражів без наявності правовстановлюючих документів на землекористування.

09.11.2022 року Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради було проведено обстеження земельної ділянки за адресою, вул. Білогорща та встановлено, що Гаражно-будівельний кооператив «Електрон-85» фактично використовує земельну ділянку площею 1,3198 га на вул. Білогорщі (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) для здійснення обслуговування гаражів, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої ділянки.

За результатами вказаного обстеження позивачем складено акт обстеження земельної ділянки від 09.11.2022 року № 35 та вимогу від 22.11.2022 №2412-вих- 102928, які скеровувались на адресу Гаражно-будівельний кооператив «Електрон-85» (копія вимоги та рекомендоване поштове відправлення №7900603962598 від 24.11.2022 долучені позивачем до матеріалів справи).

Крім того, Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель

департаменту містобудування Львівської міської ради 09.11.2022 року було проведено обстеження земельних ділянок за адресою, вул. Білогорща - Широка та встановлено, що Гаражно-будівельний кооператив «Електрон-85» фактично використовує земельну ділянку площею 1,2379 га на вул. Білогорщі (кадастровий номер 4610136300:06:008:0028) для обслуговування металевих гаражів, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої ділянки. Доступ до вказаної частини земельної ділянки частково обмежено шляхом облаштування сітчастої огорожі.

За результатами вказаного обстеження позивачем складено акт обстеження земельної ділянки від 09.11.2022 року № 34 та вимогу від 28.11.2022 №2412-вих- 104899, які скеровувались на адресу Гаражно-будівельний кооператив «Електрон-85» (рекомендоване поштове відправлення №7900603969681 від 29.11.2022 долучено до матеріалів справи).

Проте, відповідач залишив вимоги Управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради без відповіді та реагування.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату згідно пункту в частини 1 статті 96 Земельного Кодексу України).

Таким чином, з моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у відповідача виник обов`язок не лише оформити та зареєструвати речове право на відповідні земельні ділянки, а й сплачувати орендну плату за користування ними.

Главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість, не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі №922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016р. у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016р. у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017р. у справах №922/207/15 і № 922/5468/14, від 14.01.2019р. у справі № 912/1188/17.

За змістом частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

В цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі №922/981/18).

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірних земельних ділянок, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України слідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (провадження № 14-32цс19), постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі №925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

Згідно з інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.11.2022 № НВ-4600883902022, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) становить 4 981 849,06 грн.

Згідно з інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.11.2022 № НВ-4600883842022, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136300:06:009:0028) становить 11 315 643,90 грн.

Позовні вимоги враховують період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 01.11.2020 року по 01.03.2023 року. Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 1995 від 25.05.2017 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові» затверджено Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові.

Пунктом 5 ухвали встановлено, що ця ухвала набирає чинності з 01.01.2018 року.

Пунктом 7.3 Розділу 7 вказаного Порядку визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється відповідно до їх цільового (функціонального) використання у розрізі економіко-планувальних зон м. Львова згідно з цим Порядком, за винятком випадку, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або результатами земельних торгів (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах).

Згідно з п. 7.12 вказаного Порядку, орендна плата за земельні ділянки, надані гаражним, автогаражним, гаражно-будівельним, обслуговуючим кооперативам чи товариствам для будівництва та/чи обслуговування гаражів, встановлюється у розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, наданого управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір збитків, завданих власнику землі за користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,3198 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) на вул. Білогорща у м. Львові, за період з 01.11.2020 року по 01.03.2023 року становить 112 115,67 грн.

Відповідно до розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, наданого управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір збитків, завданих власнику землі за користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,2379 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0028) на вул. вул. Білогорща - Широка у м. Львові, за період з 01.11.2020 року по 01.03.2023 року становить 245 430,91 грн.

Позивач у позовній заяві зазначив, що загальна сума недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів становить: 112 115,67 грн +245 430,91 грн = 357 546,58 грн.

25.07.2023 р. представником позивача подано на адресу суду заяву про зменшення розміру позовних вимог з додатками за вх. № 2891/23, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 346 480,67 грн. безпідставно збережених коштів. Вказана заява позивача обгрунтована тим, що відповідно до листа управління адміністрування місцевих та залучених фінансів департаменту фінансової політики Львівської міської ради № 4-2201-9741 від 20.07.2023 (долучено до матеріалів справи) у відповідь на лист департаменту містобудування Львівської міської ради №4-24-31190 від 18.07.2023 (міститься в матеріалах справи), відповідач у справі - ГБК «Електрон-85» за період з 01.11.2020 по 01.03.2023 до бюджету Львівської МТГ на ККДБ 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» сплачено 11 065,91 грн., в тому числі: 01.11.2020-31.12.2020-842,18 грн; 01.01.2021 -31.12.2021 - 4 495,55 грн; 01.01.2022 - 31.12.2022 - 4 852,24 грн; 01.01.2023 - 01.03.2023 - 875,94 грн. Отже, до бюджету Львівської МТГ від ГБК «Електрон-85» поступила сума у розмірі 11 065,91 грн. за період з 01.11.2020 року по 01.03.2023 року (період заявлений у позовній заяві).

Протокольною ухвалою суду від 26.07.2023 р. заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 2891/23 від 25.07.2023 р. прийнято до розгляду та вирішено подальший розгляд справи № 914/1117/23 здійснювати з її врахуванням. А відтак, предметом позову до стягнення є сума 346 480,67 грн. із врахуванням прийнятої заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Як встановлено судом, до відзиву відповідача за вх. № 16311/23 від 03.07.2023 р. долучено платіжну інструкцію № 306 від 30.05.2023 р., з якої вбачається, що відповідачем сплачено 3 279,93 грн. земельного податку за період січень-березень 2023 р.р.

Судом встановлено, що заявлені позовні вимоги враховують період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 01.11.2020 року по 01.03.2023 року.

Відтак, позивачем у розрахунку до стягнення з відповідача не враховано оплати відповідача земельного податку за січень-лютий 2023 року на суму 2 186,62 грн. (3 279,93:3х2), здійсненої згідно платіжної інструкції № 306 від 30.05.2023 р. на суму 3 279,93 грн. із призначенням платежу: земельний податок за січень-березень 2023 р.

Відтак, загальна сума до стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності за період з 01.11.2020 року по 01.03.2023 року, із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 2891/23 від 25.07.2023 р., та із врахуванням здійсненої проплати відповідачем земельного податку за січень-лютий 2023 року на суму 2 186,62 грн. (платіжна інструкція № 306 від 30.05.2023 р. на суму 3 279,93 грн.), становить 344 294,05 грн. (346 480,67 -2 186,62). Вказана сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельними ділянками у м. Львові, без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею її власнику. Такими діями відповідач порушив право позивача (власника земельної ділянки) на отримання вказаних коштів. Це право позивача підлягає захисту в судовому порядку на підставі ст.1212 Цивільного Кодексу України.

Такі висновки суду відповідають висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 р. у справі № 917/1739/17 від 23.05.2018 р. у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 р. у справі № 922/3412/17, у постановах Верховного Суду від 12.04.2019 р. у справі № 922/981/18, від 05.08.2022 р. у справі № 922/2060/20.

Матеріали справи не містять даних про те, що дії чи бездіяльність Львівської міської ради щодо невирішення питання про належне оформлення його землекористування спірною земельною ділянкою оскаржувалися відповідачем в судовому порядку.

Щодо аргументів відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву за вх. № 16311/23 від 03.07.2023 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.5 п.27 розділу X (перехідні положення) Земельного кодексу України, безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Крім того, відповідно до постанови Верховного суду України від 10 лютого 2020 року у справі № 922/981/18 зазначається, що «під час розгляду справи № 922/2716/17 встановили, що матеріалами справи підтверджено факт надання ТО В "Зеленбуд- Сервіс" повного пакета документів Харківській міській раді, а отже і наявності у Харківської міської ради обов`язку з укладення договору оренди землі за наявності чинних рішень органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду (2008 і 2009 років) , я кого Харківська міська рада не виконала, чим порушила право ТОВ "Зеленбуд-Сервіс" одержати спірну земельну ділянку в оренду. Зазначені дії (бездіяльність) Харківської міської ради зумовили звернення ТОВ "Зеленбуд- Сервіс" до суду за захистом свого порушеного оправа. Разом з тим, неналежне виконання своїх обов 'язків з боку Харківської міської ради не є підставою для звільнення ТОВ "Зеленбуд-Сервіс" від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою. В цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ТОВ "Зеленбуд-Сервіс не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання».

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного суду України від 02.06.2020 року у справі № 922/2417/19,що «неналежне виконання своїх обов`язків збоку Харківської міськради, не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою, у зв`язку з чим суд безпідставно послався на бездіяльність Міськради щодо впорядкування відносин із землекористування між сторонами».

Дії чи бездіяльність Львівської міської ради щодо не вирішення питання про належне оформлення його землекористування спірними земельними ділянками не оскаржувалися відповідачем в судовому порядку.

Відтак, Львівська міська рада вживає всіх заходів в межах чинного законодавства для можливості відповідачем оформити землекористування та з огляду на вищенаведену судову практику навіть за наявності доведення в судовому порядку бездіяльності Львівської міської ради, це не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку сплачувати за користування земельними ділянками.

Згідно актів обстеження земельних ділянок на вул. Білогорща та Білогорща - Широка у м. Львові від 09.11.2022 №34 та №35, встановлено, що земельні ділянки площею 1,39198 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) та площею 1,2379 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0028) використовуються Гаражно - будівельним кооперативом «Електрон-85» для обслуговування існуючих металевих гаражів.

Станом на момент ухвалення рішення суду у даній справі, документи, які посвідчують право користування зазначеними земельними ділянками у відповідача відсутні, оскільки ні договорів оренди, ні вчинених правочинів щодо вищенаведених земельних ділянок у відповідача немає.

З вищенаведених ухвал та доказів долучених до матеріалів справи вбачається, що Львівською міською радою приймалися ухвали для надання земельних ділянок площею 1,39198 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148) та площею 1,2379 га (кадастровий номер 4610136300:06:009:0028) в оренду терміном на 10 років для обслуговування гаражів за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі транспорту, а не в постійне землекористування чи у власність, як стверджує відповідач.

Суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для часткового задоволення позову. Отже позов підлягає до задоволення частково в розмірі 344 294,05 грн. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Станом на день ухвалення рішення у даній справі, доказів оплати відповідачем позивачу зазначеної вище заборгованості, а також доказів в спростування наведених обставин, відповідачем, суду не надано.

Відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 344 294,05 грн. суми безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням земельними ділянками комунальної власності (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148 та кадастровий номер 4610136300:06:009:0028, за адресою: м. Львів, вул.Білогорща та вул. Білогорща-Широка) без правовставлюючих документів, є обгрунтованими та підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення в даному розмірі і стягненню з відповідача на користь позивача. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

У поданій заяві про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 2891/23 від 25.07.2023 р., позивач просив суд повернути судовий збір в розмірі 165,99 грн. у зв`язку із зменшенням позовних вимог.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 5 363,20 грн. (1,5 % від суми 357 546,58 грн.), що підтверджується платіжною інструкцією № 83 (внутрішній номер 263625996) від 24.03.2023 р., яка долучена до матеріалів справи.

25.07.2023 р. представником позивача подано на адресу суду заяву про зменшення розміру позовних вимог з додатками за вх. № 2891/23, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 346 480,67 грн. (1,5 % від суми 346 480,67 =5 197,21) безпідставно збережених коштів.

Таким чином, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про повернення судового збору підлягає до задоволення та у зв`язку з цим до повернення Львівській міській раді з Державного бюджету України підлягає судовий збір у розмірі 165,99 грн. (5 363,20 -5 197,21), cплачений на підставі платіжної інструкції № 83 (внутрішній номер 263625996) від 24.03.2023 р. на суму 5 363,20 грн.

Розподіл судових витрат.

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 5 164,41 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог, необхідно покласти на відповідача. Решта суми судового збору залишається за позивачем у зв`язку з частковим задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача: Гаражно-будівельного кооперативу "Електрон-85" (79052, м. Львів, вул. Білогорща, 1/1; код ЄДРПОУ №26578239) на користь позивача: Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ № 04055896) суму безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням земельними ділянками комунальної власності (кадастровий номер 4610136300:06:009:0148 та кадастровий номер 4610136300:06:009:0028, за адресою: м. Львів, вул.Білогорща та вул. Білогорща-Широка) без правовставлюючих документів у розмірі 344 294,05 грн. та 5 164,41 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Повернути Львівській міській раді (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ № 04055896) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 165,99 грн., cплачений на підставі платіжної інструкції № 83 (внутрішній номер 263625996) від 24.03.2023 р.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 18.01.2024 р.

Суддя Долінська О.З.