Рішення

від 18.01.2024 по справі 344/4280/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/4280/23

Провадження № 2/344/362/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЙВА» про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЙВА» про витребування майна із чужого незаконного володіння. В обґрунтування позову зазначила, що їй та її сестрі - ОСОБА_3 належить на праві власності у частках магазин з коморою у підвалі по АДРЕСА_1 відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконкомом Івано-Франківської міської ради 20.12.2012 року. Цей будинок є одноповерховим, в ньому є підвал та горище. До оформлення права власності на вищевказані нежитлові приміщення, в будинку були три квартири, які належали, зокрема - матері Відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 квартира АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 та його дружині - ОСОБА_7 квартира АДРЕСА_3 , а її батькові - ОСОБА_8 - квартира АДРЕСА_4 , яку він приватизував в 1998 році за Розпорядженням міського голови від 04.05.1998 р. № 136-р, а згодом подарував позивачці та її сестрі. Відповідно до Рішення Івано-Франківської міської ради від 05.11.1998 р. № 363 «Про розгляд матеріалів управління архітектури та містобудування міськвиконкому батькові дозволили переобладнати викуплену квартиру АДРЕСА_4 під торговий зал.

Позивач зазначає, що вона тривалий час проживає за кордоном, в Україну приїжджає рідко. В 2021 році, коли вона приїхала в Україну, то виявила, що все горищне приміщення будинку АДРЕСА_1 , повністю переобладнане під офіси ( в тому числі - й та його частина, яка знаходиться над належною її частиною приміщення), і здаються в оренду, хоча ніхто в неї згоди на це переобладнання не отримував. Зі слів орендарів, їй стало відомо, що, власником цих приміщень є ОСОБА_2 .

У відповідь на адвокатський запит Архівний відділ Івано-Франківської міської ради надав відповідь від 04.11.2022 р. №14/59-4.02/919 до якої було долучено низку копій документів. Зокрема, відповідно до Рішення Виконавчого комітету від 22.09.1998 р. № 373, ОСОБА_5 було дозволено згідно висновків міжвідомчої комісії (протокол № 153 від 09.09.98 р. переобладнання власної квартири по АДРЕСА_5 під заклад торгівлі. Також, згідно з Висновком комплексної державної експертизи Української державної інвестиційної експертизи від 19.09.2001 р. щодо переобладнання квартири АДРЕСА_6 під заклад торгівлі загальна площа магазину становить 141,1 м 2, а будівельний об`єм добудови становить 48,8 м.кв. До відповіді Архівного відділу Івано-Франківської міської ради від 04.11.2022 р. № 14/59-4.02/919 також була долучена копія Договору купівлі-продажу від 07.03.2002 р., посвідченого Басай Л.І., приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як продавцями і ОСОБА_5 , як покупцем, відповідно до якого, Покупець купила, а Продавці продали квартиру під номером АДРЕСА_7 загальною площею 47,11 м кв.

Архівний відділ також надав копію Рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.09.2003 р. № 411 за яким підприємцю ОСОБА_5 дозволено переобладнання викупленої квартири АДРЕСА_3 та горищного приміщення над цією квартирою на умовах угоди з міськвиконкомом про участь у соціально-економічному розвитку міста. Також, відповідно до Рішення Івано-Франківської міської ради від 24.07.2003 р. № 320 ОСОБА_5 для переобладнання вищевказаної квартири зобов`язано через міський відділ земельних ресурсів визначити частку земельної ділянки та укласти договір на цю земельну ділянку. Згідно з проектом «Переобладнання частини горища над будинком АДРЕСА_8 », виконаним на замовлення ОСОБА_5 , долученого до відповіді Архівного відділу Івано-Франківської міської ради від 04.11.2022 р. № 14/59-4.02/919 в результаті такого переобладнання горища утворились нежитлові приміщення загальною площею 136,6 кв м. (34.10+34,80+44,30+23,40 - за експлікацією =136,6 кв.м.). Також, в матеріалах, долучених до вищевказаної відповіді Архівного відділу, наявне викопіювання з Генплану «Переобладнання частини горища над будинком АДРЕСА_1 під комору і побутові площі. Перекрій 1-1», з якого видно, що ОСОБА_5 замовила переобладнання частини горища над її квартирою. Таким чином, виходячи з вищенаведеного, за ОСОБА_5 в результаті реконструкції двох квартир та приєднаного горища, загальна площа нежитлового приміщення, яке утворилось в результаті переобладнання, мала становити 324,81 м.кв.: 141.1 м.кв. (за Висновком комплексної державної експертизи Української державної інвестиційної експертизи від 19.09.2001 р. щодо переобладнання квартири АДРЕСА_6 під заклад торгівлі) + 136,6 кв м. (переобладнана частина горища над кв.3 за Проектом «Переобладнання частини горища над будинком АДРЕСА_8 ) + 47,11 кв.м. (площа квартири 3 за Договором купівлі-продажу квартири від 07.03.2002 р.) = 324.81 м.кв.

Згідно з довідками ЖЕО-9 житлово-експлуатаційна організація не заперечувала проти переобладнання горищного приміщення над будинком. Зокрема, згідно з Довідкою ЖЕО № 9 від 25.07.2001 р., виданої ОСОБА_9 , яка проживає по АДРЕСА_5 , ЖЕО не заперечує проти переобладнання горищаного приміщення над будинком під кімнати літнього типу. Крім цього, відповідно до Довідки ЖЕО № 9 від 14.03.2002 р., ЖЕО не заперечує проти переобладнання кв. АДРЕСА_7 , під магазин, при наявності належної технічної документації та згоди сусідів. Однак, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.01.2023 р. № 320194336 за ОСОБА_2 28.10.2015 р. зареєстроване нежитлове приміщення за реєстраційним номером 761260326101 загальною площею 499 м.кв. по АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності серії та номер НОМЕР_1 , виданого 28.10.2015 р., видавник - державний реєстратор Соловій В.В. На підставі чого ОСОБА_2 оформив право власності на нежитлове приміщення загальною площею 499 м кв. позивачу не відомо. Ні на яку реконструкцію горища будинку АДРЕСА_1 , дозволу позивач не надавала, як і не давала згоди на оформлення права власності на це горище ні за ОСОБА_5 , ні за її сином, ОСОБА_2 . Враховуючи наведене просить суд витребувати горище (горищне приміщення) будинку АДРЕСА_1 , з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 .

Відповідачем ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовано тим, що за даними Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.01.2023 р., власниками нерухомого майна в будинку АДРЕСА_1 є: ОСОБА_4 - нежитлове приміщення в цілому; ОСОБА_2 - нежитлове приміщення в цілому; ТОВ «Майва» - нежитлове приміщення в цілому; ОСОБА_3 (3/4 частини) і ОСОБА_1 (1/4 частина) - нежитлове приміщення в цілому. Вказані особи, в тому числі він, а також позивачка, є співвласниками будівлі по АДРЕСА_1 . Оскільки позивачка є співвласником будівлі, то вона також є і співвласником того об`єкта, який хоче витребувати в натурі від нього, але в цілому. Однак, позивачка не була власником горища, право власності на нього не реєструвала, а витребування у власність позивачки горища в цілому призведе до порушення прав інших співвласників будівлі.

Відповідно до п. 3.5 розділу 3 ДБН «Терміни та визначення понять» горище - це простір між конструкціями покрівлі (зовнішніх стін) та перекриттям верхнього поверху. Отже, горище є простором, а не річчю і не приміщенням. За таких обставин до спірних правовідносин положення статей 387, 388 ЦК України застосовані бути не можуть, оскільки витребувати можна індивідуально визначену річ, тоді як горище не є ні індивідуально визначеною річчю, ні річчю взагалі. Відповідно до норм ДБН це простір, а не річ.

Позивачка у своєму позові вказує, що горище було реконструйоване (видозмінене) відповідачем під нежитлові приміщення. Беручи до уваги обставини справи, викладені вище, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у відповідних постановах, просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до нього про витребування у відповідача горища (горищного приміщення) будинку АДРЕСА_1 відмовити повністю.

Також представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.06.2023 року залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЙВА».

10.07.2023 року третьою особою без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - директором ТзОВ «МАЙВА» подано до суду пояснення, з яких вбачається, що ТОВ «Майва» зареєстроване 20.03.1995 року, адреса місцезнаходження вул. Незалежності, 25, м.Івано-Франківськ. Керівником товариства та одним із його засновників з часткою у статутному капіталі 95% є ОСОБА_10 . Товариство є власником нежитлового приміщення за вказаною вище адресою на підставі свідоцтва про право власності від 14.12.2005 р. Фактично у 2000-х роках всі власники приміщень будинку по АДРЕСА_1 провели їх реконструкцію. В теперішньому вигляді будівля існує практично з середини 2000-х років, і змін не зазнавала. Зазначає, що у їхньому будинку горище як таке, було відсутнє, як був відсутній і вихід під дах з усіх приміщень всіх співвласників. Приміщення мансардного поверху були створені відповідачем, і вхід до них є можливим лише з сходової клітки, яку прибудував у лівій частині будинку ОСОБА_2 ТОВ «Майва» не заперечувало проти робіт з реконструкції будинку та створення мансардного поверху. Враховуючи наведене, вважає, що всі співвласники знали про відсутність у будинку горища як такого.

14.08.2023 року третьою особою без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_4 подано до суду пояснення з яких вбачається, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_9 . Поруч з її майном знаходилося нежитлове приміщення площею 7,2 кв.м. літера «Б», яке належало до будинку АДРЕСА_1 і належало на праві власності відповідачу у справі ОСОБА_2 23.10.2015р. між нею та ОСОБА_2 було укладено договір дарування вказаного приміщення. Таким чином вона є власником окремої будівлі по АДРЕСА_1 , а предмет спору у цій справі стосується нежитлової будівлі літера «А» за цією ж адресою, до якої вона стосунку не має і на майно в якій не претендує. Вказаним спором між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 її права жодним чином не порушуються. Щодо нежитлової будівлі літера «А» по АДРЕСА_1 зазначає, що на час придбання нею складу літери «Б» у 2015 році всі роботи, які проводив ОСОБА_2 по реконструкції будинку вже були завершені. Будівля на той час вже існувала у тому ж вигляді, як і на сьогодні, що не могли не бачити і знати всі її співвласники, а тому позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Представник позивача в судовому засіданні просила позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач та його представник в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав наведених у відзиві.

Третя особи, без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась про причини неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, ТзОВ «МАЙВА» у письмових поясненнях від 10.07.2023 року зазначив, що просить про розгляд справи без участі представника ТзОВ «МАЙВА».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 , у письмових поясненнях від 14.08.2023 року зазначила, що просить про розгляд справи без її участі та участі її представника.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.07.1998 року №287 «Про розгляд матеріалів управління архітектури і містобудування» дозволено ОСОБА_11 прибудову до власної квартири житлової кімнати і веранди, в межах існуючих сходів, та переобладнання горища над власною квартирою під житлові кімнати на АДРЕСА_5 (а.с.205).

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №373 від 22.09.1998 року «Про розгляд матеріалів управління архітектури і містобудування міськвиконкому» вирішено дозволити згідно висновків міжвідомчої комісії: (протокол №153 від 09.09.98 р.): ОСОБА_5 переобладнання власної квартири на АДРЕСА_5 під заклад торгівлі (п.9.18.); будівництво, переобладнання та реконструкції приміщень (пункт 9) здійснювати з дотриманням вимог протоколів міжвідомчої комісії та на умовах угод з міськвиконкомом (п.10) (а.с.16).

Як вбачається із справи №4310 будинок по АДРЕСА_1 станом на 05.02.1951 р. зі змінами станом на 17.01.1985р. складався з підвалу і першого поверху. Приміщення підвалу мали загальну площу 106,3 кв.м., а на першому поверсі було п`ять квартир, і його загальна площа становила 202,88 кв.м. (а.с.172-178).

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 05.11.1998 р. № 363 «Про розгляд матеріалів управління архітектури та містобудування міськвиконкому» дозволено ОСОБА_8 , проживаючому на АДРЕСА_10 переобладнати викуплену квартиру під торговий заклад, виконавши ізольований головний вхід у нього через суміжне приміщення аптечного магазину на АДРЕСА_1 , зі згоди користувача магазину (п.17.9 Рішення) (а.с.18).

Згідно довідки начальника ЖЕО-9 від 21.06.1999 року, ЖЕО-9 не заперечує на переобладнання кв. АДРЕСА_6 під заклад торгівлі, при умові виготовлення необхідної технічної документації (а.с.179).

17.07.2000 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю м.Івано-Франківськ, ОСОБА_5 видано дозвіл на виконання будівельних робіт прибудови з переобладнанням квартири під заклад торгівлі на АДРЕСА_5 , відповідно до проектної документації, узгодженої та зареєстрованої за №287 та №373 від 21.07.1998 та 22.09.1998 року, рішення міськвиконкому. Будівельні роботи проводить ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.180).

11.05.2001 року між Івано-Франківською міською Радою, в особі міського голови Шкутяка З.В. (орендодавець) та ОСОБА_5 (орендар) укладено Договір оренди землі, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фрас І.П. та зареєстровано в реєстрі за №Д0627, згідно якого Орендодавець на підставі рішення міськвиконкому №162 від 25.04.2001 року надає за цим договором в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 29 м.кв., розташовану на території АДРЕСА_1 , відповідно до плану (схеми) розташування, що додається. Земельна ділянка надається з метою проведення Орендарем добудови до квартири АДРЕСА_2 для переобладнання під заклад торгівлі терміном на 2 роки (п.п.1.1,1.2. Договору).

Відповідно до довідки начальника ЖЕО-9 Матіїва М. від 25.07.2001 року, виданої ОСОБА_5 , яка проживає по АДРЕСА_5 про те, що ЖЕО-9 не заперечує проти переобладнання горищного приміщення над будинком під кімнати літнього типу (а.с.25).

Згідно висновку комплексної державної експертизи Івано-Франківської служби Української державної інвестиційної експертизи від 19.09.2001 року щодо переобладнання квартири на АДРЕСА_5 під заклад торгівлі, вбачається, що за наслідками перевірки проектних матеріалів після усунення зауважень державної експертизи встановлено, що проектна документація відповідає нормативній базі, реконструюється до затвердження такими техніко-економічними показниками: 1.Загальна площа магазину 141,1 м.2, 2.будівельний об`єм добудови 48,8 м2 (а.с.17).

07.03.2002 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (продавці) та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Басай Л.І., зареєстровано в реєстрі за №1281, згідно якого продавці продали, а покупець купила квартиру під номером АДРЕСА_7 (а.с.19-20).

25.07.2002 року директор ПП «Юліо» ОСОБА_12 звертався із заявою-згодою до голови міськвиконкому ОСОБА_13 , з якої вбачається, що ПП «Юліо», як орендар приміщення по АДРЕСА_1 в особі директора ОСОБА_12 не заперечує переобладнання горищаного приміщення над будинком під кімнати літнього типу (а.с.203).

Відповідно до довідки начальника ЖЕО-9 Матіїва М. від 14.03.2002 року ЖЕО-9 не заперечує проти переобладнання кв. АДРЕСА_7 під магазин, при наявності належної технічної документації та згоди сусідів (а.с.23).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 24.07.2003 р. № 320 «Про матеріали управління архітектури і містобудування міськвиконкому» підприємцю ОСОБА_5 дозволено проведення проектно-пошукові роботи згідно з висновками міжвідомчої комісії для переобладнання викупленої квартири АДРЕСА_3 та горищного приміщення над цією квартирою на АДРЕСА_1 , під заклад торгівлі та офіс, при умові укладення угоди з міськвиконкомом про участь у соціально-економічному розвитку міста. Зобов`язано ОСОБА_5 у місячний термін через міський відділ земельних ресурсів визначити частку земельної ділянки та укласти договір на цю ділянку (п.п.10, 10.10) (а.с.24).

22.08.2003 року ОСОБА_5 зверталась до голови Івано-Франківської міської ради із заявою про надання дозволу на переобладнання квартири АДРЕСА_7 та горищного приміщення під заклад торгівлі та офіс (а.с.200).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.09.2003 р. №411 «Про матеріали управління архітектури і містобудування міськвиконкому», підприємцю ОСОБА_5 дозволено переобладнання викупленої квартири АДРЕСА_3 та горищного приміщення над цією квартирою на АДРЕСА_1 , під заклад торгівлі та офіс. Переобладнання здійснювати на умовах угоди з міськвиконкомом про участь у соціально-економічному розвитку міста (дозвіл на проектно-пошукові роботи - рішення міськвиконкому від 24.07.2003 р. №320, пункт 10.10, протокол міжвідомчої комісії від 08.07.03 р. №197). Зобов`язано ОСОБА_5 у місячний термін через міський відділ земельних ресурсів визначити частку земельної ділянки та укласти договір оренди на цю ділянку (а.с.21).

Згідно з проектом «Переобладнання частини горища над будинком АДРЕСА_8 », виконаним на замовлення ОСОБА_5 , долученого до відповіді Архівного відділу Івано-Франківської міської ради від 04.11.2022 р. № 14/59-4.02/919 в результаті такого переобладнання горища утворились нежитлові приміщення загальною площею 136,6 кв м. (34.10+34,80+44,30+23,40 - за експлікацією =136,6 кв м.) (а.с.22).

За заявою ОСОБА_2 Інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області 03 грудня за №ІФ143133371046 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, а саме про реконструкцію квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та власних підвальних приміщень під крамницю промтоварів з офісом 1230.1 ІІІ категорія складності (а.с.140-144).

З акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, встановлено, що державній технічній комісії пред`явлений закінчений будівництвом крамниці промтоварів з офісом «Ексклюзив», збудований згідно рішення МВК від 23.09.2003 року №411 (а.с.183-185).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на підставі рішення виконавчого комітету №783 від 10.12.2012 року, на праві приватної власності належить магазин з коморою в підвалі, А, загальною площею 94,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема ОСОБА_1 розмір частки 1/4, ОСОБА_3 розмір частки 3/4 (а.с.15).

Між відділом охорони культурної спадщини і музейної роботи управління культури облдержадміністрації (орган охорони) та ОСОБА_2 (власник) укладено Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини від 13.11.2013 року № 294 відповідно до якого користувач (власник) бере на себе зобов`язання щодо частини нежитлових приміщень будівлі житлового будинку АДРЕСА_1 , пам`ятки архітектури 1893 р. (а.с.194-195).

Як вбачається з довідки директора ПП «БТІ Експерт» від 24.09.2015 року, яка видана ОСОБА_2 , про те, що при виготовленні технічної документації на торгове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було допущено помилку в призначенні приміщень, а саме: Літера Б була помилково зазначена як сарай. Літера Б використовується як склад (а.с.139).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.10.2014, індексний номер: 27940680, зареєстрованого реєстраційною службою Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області, державним реєстратором Цалин А.Б., ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.128).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.10.2015 року, індексний номер: 45252606 ОСОБА_2 на праві приватної власності, в розмірі часток 1/1 належить нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , які складаються з торгового приміщення, загальною площею 471,2 кв.м., літера А; склад, загальною площею 7,2 кв.м., літера Б (а.с.75), що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.10.2015 року (а.с.76).

З довідки директора ПП «БТІ Експерт» про розрахунок часток об`єкта нерухомого майна від 12.10.2015 року №517 вбачається, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.10.2015 р., індексний помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 належать нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1 : в літ. А - підвал: прим.І коридор пл. 16,7 кв.м., прим.II комора пл. 16,5 кв.м., прим.III гардероб пл. 8,0 кв.м., прим.IV комора пл. 21,7 кв.м., прим. V комора пл. 19,5 кв.м., прим. VI комора пл. 28,6 кв.м., прим. VII комора пл. 20,6 кв.м.; І поверх - прим. 1 зал кафе пл. 109,9 кв.м., прим.2 кухня пл. 27,2 кв.м., прим.3 паливна пл. 1,9 кв.м., прим.4 санвузол пл. 1,5 кв.м., прим.5 санвузол пл. 1,5 кв.м., прим.6 санвузол пл. 1,5 кв.м., прим.7(1/2) тамбур пл. 1,6 кв.м., прим.8 сходова пл. 7,9 кв.м.; мансардний поверх - прим.9 коридор пл. 43,2 кв.м., прим.10 офіс пл. 4,8 кв.м., прим. 11 комора пл. 7,2 кв.м., прим. 12 офіс пл. 12,7 кв.м., прим. 13 офіс пл. 31,3 кв.м., прим. 14 комора пл. 8,1 кв.м., прим. 15 приміщення персоналу пл. 7,3 кв.м., прим. 16 офіс пл. 33,8 кв.м., прим. 17 офіс пл. 19,7 кв.м., прим. 18 офіс пл. 15,5 кв.м., прим. 19 санвузол пл. 3,0 кв.м., загальною площею 471,2 кв.м.

- в літ. Б: прим.І склад пл. 7,2 кв.м., загальною площею 7,2 кв.м.

За заявою ОСОБА_2 літ. Б відчужується:

- прим.І склад пл. 7,2 кв.м., загальною площею 7,2 кв.м.

Частка для відчуження в основній частині будинку складає: 7.2 x 100 /478,4= 1,52%, що становить 2/100 ідеальних часток (а.с.77).

23.10.2015 року між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_4 (обдарована) укладено Договір дарування 2/100 ідеальних часток нежитлового приміщення, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В., згідно якого дарувальник ОСОБА_2 перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно, передає безоплатно у власність ОСОБА_14 , 2/100 (дві сотих) ідеальних часток від належного йому на праві власності нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , приймає цей дарунок від ОСОБА_15 . В цілому нежитлове приміщення, частка якого відчужується за даним договором, згідно з даними правовстановлюючого документа та технічної документації в складових частинах має: торгове приміщення, загальною площею 471,2 (чотириста сімдесят один цілий два десятих) кв.м., зазначене літерою "А", склад, загальною площею 7,2 (сім цілих два десятих) кв.м., зазначений літерою "Б". 2/100 ідеальні частки нежитлового приміщення, що відчужуються за даним договором, складаються з: склад, загальною площею 7,2 кв.м., зазначений літ. "Б" (п.п.1.2. Договору).

Відповідно до п.3 Договору дарування 2/100 ідеальних часток нежитлового приміщення від 23.10.2015 року вищевказане нежитлове приміщення, частка якого відчужується, належить ОСОБА_16 - згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: 45252606, виданого 07.10.2015 року ОСОБА_17 , державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області. Право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 07.10.2015р. ОСОБА_18 , державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №45252766, номер запису про право власності 7291488, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 473822626101 (а.с.196).

Із заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 23.10.2015 року, посвідченої приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В., встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , усвідомлюючи значення своїх дій та згідно з вільним волевиявленням, яке повністю відповідає їхній внутрішній волі, за досягнутою між ними домовленістю, цією заявою підтверджують свою згоду на поділ належного їм нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на два окремих об`єкта нерухомого майна, з присвоєнням кожному з них окремих поштових адрес. З урахуванням вищенаведеного, просили компетентні органи видати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, а саме: ОСОБА_2 на нежитлове приміщення з поштовою адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 471,2 кв.м., та ОСОБА_4 на нежитлове приміщення з поштовою адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення (склад), зазначений літерою "Б", загальною площею 7,2 кв.м. (а.с.78).

26.10.2015 року ПП «БТІ Експерт» виготовлено технічний паспорт на громадський будинок Торгове приміщення (вбудоване) по АДРЕСА_1 , замовником якого є ОСОБА_2 (а.с.79).

Так, згідно плану громадського будинку торгового приміщення (вбудованого) по АДРЕСА_1 за літерою А значиться торгове приміщення (вбудоване), під будинком, площею 191,6 кв.м., літера А1 значиться підвал під будинком, площею 191,6 кв.м., літера Б значиться підсобне приміщення (сарай), під допоміжними будівлями та спорудами, площею 9,4 кв.м. (а.с. 79 на звороті).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 28.10.2015 року вбачається, що 10.10.2014 року за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на 98/100 часток нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 та 23.10.2015 року за ОСОБА_4 зареєстровано право спільної часткової власності на 2/100 часток нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 .

Із зазначеної інформаційної довідки вбачається, що 16.09.2004 року за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності, в розмірі часток 1/1 на трьохкімнатну квартиру, загальною площею 75,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину 6-2195, від 20.08.2004 року та того ж дня за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на однокімнатну квартиру, загальною площею 47,11 кв.м. за адресою: АДРЕСА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину 6-2197, від 20.08.2004 року (86-87).

Також, із інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 28.10.2015 року встановлено, що 15.12.2005 року за ТзОВ «Майва» зареєстровано право приватної власності, в розмірі часток 1/1, реєстраційний номер 13201868, на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, б/н від 14.12.2005 року, виданого Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (а.с.87).

Крім того, згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 28.10.2015 року за ОСОБА_3 25.12.2012 року зареєстровано право приватної власності в розмірі часток 3/4 на магазин з коморою в підвалі за адресою: АДРЕСА_1 , а за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності в розмірі часток 1/4, реєстраційний номер: 38704194, на підставі свідоцтва про право власності, б/н від 20.12.2012 року виданого Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (а.с.87-88).

28.10.2015 року ОСОБА_2 звертався із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.69), яку прийнято реєстраційною службою Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області (а.с.72).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.10.2015 року (індексний номер 46474680, зареєстрованого реєстраційною службою Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області, державним реєстратором Цалин А.Б.), ОСОБА_2 на праві приватної власності належить торгове приміщення (вбудоване), літера А, загальною площею 471,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.96), що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.97-98).

20.06.2018 року ПП «БТІ Експерт» виготовлено технічний паспорт на громадський будинок Торгове приміщення (вбудоване) по АДРЕСА_1 , замовником якого є ОСОБА_2 (а.с.145).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.01.2023 р. № 320194336 за ОСОБА_4 28.10.2015 року зареєстроване нежитлове приміщення за реєстраційним номером 761260326101 загальною площею 7.2 кв.м., по АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності серія та номер 46482332, виданого 28.10.2015 р., видавник - державний реєстратор Соловій В.В.

Також, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.01.2023 р. № 320194336 встановлено, що за ОСОБА_2 28.10.2015 р. зареєстроване нежитлове приміщення за реєстраційним номером 761158026101 загальною площею 499 м.кв. по АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності серія та номер НОМЕР_1 , виданого 28.10.2015 р., видавник - державний реєстратор Соловій В.В.

Крім того, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.01.2023 р. № 320194336 за ТзОВ «Майва» 15.12.2015 р. зареєстроване нежитлове приміщення за реєстраційним номером 13201868 по АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності б/н , 14.12.2015 р., Виконавчий комітет Івано-Франківської ради.

Також, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.01.2023 р. № 320194336 ОСОБА_3 на праві приватної власності в розмірі часток 3\4 та ОСОБА_1 на праві приватної власності в розмірі часток 1/4 належить магазин з коморою в підвалі, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрований в реєстрі 25.12.2012 року за номером 38704194 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 20.12.2012 року Виконавчий комітет Івано-Франківської ради (а.с.27-29).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначила про те, що ні на яку реконструкцію горища будинку АДРЕСА_1 , дозволу не надавала, як і не давала згоди на оформлення права власності на це горище ні за ОСОБА_5 , ні за її сином, ОСОБА_2 , та посилаючись на норми ст.387 ЦК України просить суд витребувати горище (горищне приміщення) будинку АДРЕСА_1 , з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 .

Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (частина друга статті 382 ЦК України).

У рішенні Конституційного Суду України у справі про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 вказано, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" треба розуміти так: допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) (пункт 2 частини першої статті 2 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна (пункт 3 частини першої статті 2 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) "юридично" - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18 (провадження № 61-6415св19).

Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17).

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року в справі № 922/1406/21 зазначено, що допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 липня 2018 у справі № 916/2069/17, від 22 листопада 2018 у справі № 904/1040/18, від 15 травня 2019 у справі № 906/1169/17).

Отже, чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку правового режиму допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Так, Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.07.1998 року №287 «Про розгляд матеріалів управління архітектури і містобудування» дозволено ОСОБА_11 прибудову до власної квартири житлової кімнати і веранди, в межах існуючих сходів, та переобладнання горища над власною квартирою під житлові кімнати на АДРЕСА_5 (а.с.205).

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №373 від 22.09.1998 року «Про розгляд матеріалів управління архітектури і містобудування міськвиконкому» вирішено дозволити згідно висновків міжвідомчої комісії: (протокол №153 від 09.09.98 р.): ОСОБА_5 переобладнання власної квартири на АДРЕСА_5 під заклад торгівлі (п.9.18.); будівництво, переобладнання та реконструкції приміщень (пункт 9) здійснювати з дотриманням вимог протоколів міжвідомчої комісії та на умовах угод з міськвиконкомом (п.10) (а.с.16).

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 05.11.1998 р. № 363 «Про розгляд матеріалів управління архітектури та містобудування міськвиконкому» дозволено ОСОБА_8 , проживаючому на АДРЕСА_10 переобладнати викуплену квартиру під торговий заклад, виконавши ізольований головний вхід у нього через суміжне приміщення аптечного магазину на АДРЕСА_1 , зі згоди користувача магазину (п.17.9 Рішення) (а.с.18).

17.07.2000 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю м.Івано-Франківськ, ОСОБА_5 видано дозвіл на виконання будівельних робіт прибудови з переобладнанням квартири під заклад торгівлі на АДРЕСА_5 , відповідно до проектної документації, узгодженої та зареєстрованої за №287 та №373 від 21.07.1998 та 22.09.1998 року, рішення міськвиконкому. Будівельні роботи проводить ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.180).

11.05.2001 року між Івано-Франківською міською Радою, в особі міського голови Шкутяка З.В. (орендодавець) та ОСОБА_5 (орендар) укладено Договір оренди землі, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фрас І.П. та зареєстровано в реєстрі за №Д0627, згідно якого Орендодавець на підставі рішення міськвиконкому №162 від 25.04.2001 року надає за цим договором в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 29 м.кв., розташовану на території АДРЕСА_1 , відповідно до плану (схеми) розташування, що додається. Земельна ділянка надається з метою проведення Орендарем добудови до квартири АДРЕСА_2 для переобладнання під заклад торгівлі терміном на 2 роки (п.п.1.1,1.2. Договору).

07.03.2002 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (продавці) та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Басай Л.І., зареєстровано в реєстрі за №1281, згідно якого продавці продали, а покупець купила квартиру під номером АДРЕСА_7 (а.с.19-20).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 24.07.2003 р. № 320 «Про матеріали управління архітектури і містобудування міськвиконкому» підприємцю ОСОБА_5 дозволено проведення проектно-пошукові роботи згідно з висновками міжвідомчої комісії для переобладнання викупленої квартири АДРЕСА_3 та горищного приміщення над цією квартирою на АДРЕСА_1 , під заклад торгівлі та офіс, при умові укладення угоди з міськвиконкомом про участь у соціально-економічному розвитку міста. Зобов`язано ОСОБА_5 у місячний термін через міський відділ земельних ресурсів визначити частку земельної ділянки та укласти договір на цю ділянку (п.п.10, 10.10) (а.с.24).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.09.2003 р. №411 «Про матеріали управління архітектури і містобудування міськвиконкому», підприємцю ОСОБА_5 дозволено переобладнання викупленої квартири АДРЕСА_3 та горищного приміщення над цією квартирою на АДРЕСА_1 , під заклад торгівлі та офіс. Переобладнання здійснювати на умовах угоди з міськвиконкомом про участь у соціально-економічному розвитку міста (дозвіл на проектно-пошукові роботи - рішення міськвиконкому від 24.07.2003 р. №320, пункт 10.10, протокол міжвідомчої комісії від 08.07.03 р. №197). Зобов`язано ОСОБА_5 у місячний термін через міський відділ земельних ресурсів визначити частку земельної ділянки та укласти договір оренди на цю ділянку (а.с.21).

Позивач ОСОБА_1 набула право власності на 1\4 частину магазину з коморою в підвалі, А, загальною площею 94,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2012 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету №783 від 10.12.2012 року.

Таким чином, посилання позивача на відсутність її згоди на оформлення права власності на горище ні за ОСОБА_5 , ні за її сином, ОСОБА_2 , є безпідставними, оскільки на час прийняття відповідних рішень позивач не була власником магазину з коморою в підвалі, А, за адресою: АДРЕСА_1 , а тому суд вважає, що позивачем не доведено порушення її прав.

Крім того, рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, що суперечить нормам законодавства, оскільки позивач не була власником приміщення горища, та метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

Також, судом не встановлено, що приміщення горища використовувалось для забезпечення технічної експлуатації та обслуговування житлового будинку.

Враховуючи вищенаведене, подані та досліджені докази, суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами порушення її прав, а тому позов ОСОБА_1 про витребування у ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЙВА» про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.А. Татарінова

Повний текст рішення складено 18 січня 2024 року