Ухвала

від 18.01.2024 по справі 527/1908/23

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/1908/23

провадження № 1-кп/527/37/24

УХВАЛА

18 січня 2024 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання- ОСОБА_2 , прокурора- ОСОБА_3 , обвинуваченого- ОСОБА_4 , захисника- ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурор звернувся з клопотанням про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу. В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Октябрьського районного суду м. Полтави від 05 червня 2023 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірісорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 107 360 гривень, в межах строку досудового розслідування, з покладенням обов`язків:не відлучатисяіз населеногопункту,в якомувін зареєстрованийта проживаєбез дозволуслідчого,прокурора абосуду;повідомлятислідчого,прокурора чисудпро змінумісця свогопроживання; прибуватидо слідчого,прокурора,слідчого суддіта судуза викликомта ізвстановленою періодичністю; здатина зберіганняв органиДержавної міграційноїслужби свійпаспорт (паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їздв Україну;утриматися відспілкування зісвідками: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;утриматися відспілкування зспеціалістами таекспертами уданому кримінальномупровадженні.Одночасно роз`яснено,що відповіднодо частини8статті 182КПК уразі невиконанняобов`язків,а такожу разінеявки дослідчого,прокурора,суду,або уразі порушенняінших покладенихобов`язків призастосуванні запобіжногозаходу,застава звертаєтьсяв дохіддержави.У подальшому,у зв`язкуз систематичноюнеявкою ОСОБА_4 до слідчогоз метоюознайомлення зматеріалами кримінальногопровадження,ухвалою слідчогосудді Октябрьськогорайонного судум.Полтави від18липня 2023року підозрюваному тайого захисникувстановлено строкдля ознайомленняз матеріаламидосудового розслідування.Також підозрюваний ОСОБА_4 та йогозахисник ОСОБА_17 викликались слідчимдля врученняобвинувального актуз реєстромматеріалів досудовогорозслідування 29.07.2023на 09.00год.та 31.07.2023на 10.00год.,на вказанівиклики останніне з`явились.Крім того,у зв`язкуз неявкоюпідозрюваного ОСОБА_4 та йогозахисника дослідчого,прокурора длявручення обвинувальногоакту тареєстру матеріалівдосудового розслідування,вказані документипід відеозаписоголошені тавручені ОСОБА_4 за місцемйого реєстрації,але останнійвідмовився відїх отриманнята скривсяу невідомомунапрямку.Також зазначенідокументи врученіпід відеозаписзахиснику ОСОБА_18 під чассудового засіданнята скерованіна поштовіта електронніадреси підозрюваногота йогозахисника.Після обраннязапобіжного заходута скерування03.08.2023обвинувального актудо суду ОСОБА_4 належним чиномне виконувавпокладені нанього обов`язки,пов`язані іззастосуванням запобіжногозаходу увигляді застави.Так,15.07.2023 ОСОБА_4 прибув доЩербанівської громадиПолтавського районуПолтавської області,за 138км відсмт.Градизьк,для участіу спортивномузабігу;04.08.2023прибув дом.Полтави,за 140км відсмт.Градизьк,для отриманнякардрідерів уПолтавському ЦНАП;03.09.2023відлучився знаселеного пункту,в якомувін зареєстрованийта проживає-смт.Градизьк Полтавськоїобласті дом.Світловодськ Кіровоградськоїобласті;29.09.2023прибув доЩербанівської громадиПолтавського районуПолтавської області,за 138км відсмт.Градизьк,для участіу змаганнях;протягом липня-вересня2023неодноразово відлучавсяз смт.Градизьк донаселених пунктів-Бугаївки,Броварки,Святилівка,Мозоліївка,тощо;07.07.2023не зважаючина наявнузаборону успілкуванні ізсвідком ОСОБА_10 ,особисто вручивостанній новийтрактор Lovol244;14.07.2023уклав зКП «Благоустрій1»,в особі ОСОБА_10 ,договір пронадання послуг№ 238,згідно якоговиконавчий комітет Градизькоїселищної радиперерахував КП«Благоустрій 1»292,5тис грн.;02.08.2023та 05.09.2023провів засіданнясесії Градизькоїселищної ради,у ходіякого спілкувавсязі свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 .Крім того,15.07.2023зареєстровано кримінальнепровадження №12023170000000527за ознакамискладу злочину,передбаченого ч.4ст.191КК України,за фактомпривласнення посадовимиособами Градизькоїселищної радишляхом зловживаннясвоїм службовимстановищем майна.Таким чином, ОСОБА_4 не виконавобов`язки,покладені нанього ухвалою Октябрьськогорайонного судум.Полтави від05червня 2023року,не з`явивсяна викликислідчого,систематично бездозволу слідчого,прокурора,суду відлучаєтьсяз місцяпроживання,спілкується зісвідками танадає останнімматеріальну допомогу,продовжує вчинятислужбові злочини,чим ігноруєта порушуєумови запобіжногозаходу увигляді застави.На теперішнійчас існуютьпідстави вважати,що обвинувачений ОСОБА_4 умисно невиконує обов`язки,покладені нанього вищевказаноюухвалою слідчогосудді,може вподальшому ухилятисявід явкидо судудля участів судовихзасіданнях щодорозгляду обвинувальногоакту відноснонього зметою уникненнякримінальної відповідальностіза скоєнийзлочин,а такожпродовжити спілкуватисьзі свідкамиз метоюзміни нимипоказань всуді.Враховуючи те,що ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні двохкримінальних правопорушень,що відносятьсядо категоріїтяжких злочинів,з корупційноюскладовою,посаду обвинуваченого,та систематичнене виконаннязапобіжного заходуу видізастави, наявніризиків,передбачені п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення та перешкоджати розгляду кримінального провадження. За таких обставин застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш суворого запобіжного заходу у виді домашнього арешту є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути вказані ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Враховуючи викладене, просив 1) звернути в дохід держави заставу в сумі 107360 грн., визначену ухвалою слідчого судді Октябрьського районного суду м. Полтави від 05 червня 2023 року, та перерахувати на спеціальний рахунок Міністерства оборони України для потреб ЗСУ; 2) застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю строком на 2 місяці; 3) покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки:прибувати досуду завикликом; невідлучатися ізнаселеного пункту,в якомувін зареєстрованийта проживаєчи перебуває,без дозволусуду;повідомляти судпро змінумісця свогопроживання; здатина зберіганняуповноваженому органусвій паспорт(паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їзд вУкраїну; утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню, у т.ч. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; носити електронний засіб контролю.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили відмовити в задоволенні вказаного клопотання. Не заперечували проти покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. В обґрунтування заперечень проти клопотання захисник зазначив, що клопотання про звернення застави в дохід держави та зміни запобіжного заходу обґрунтовано надуманими та перекрученими обставинами, саме клопотання та його прохальна частина не ґрунтується на вимогах процесуального закону, та є безпідставним. Запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4 обрано 05.06.2023 ухвалою слідчого судді та в цей же час на нього покладені обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України. В резолютивній частині ухвали слідчого судді Октябрьського районного суду м. Полтави від 05 червня 2023 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави зазначено, що вказаний запобіжний захід застосовано до останнього в межах строку досудового розслідування. В будь-якому випадку максимальний строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків закінчився 03.08.2023. Після цієї дати він не міг порушити покладені на нього обов`язки, оскільки строк дії їх закінчився. Також безпідставним є твердження про порушення ОСОБА_4 заборони у спілкуванні зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , оскільки у судовому рішенні зазначено для підозрюваного ОСОБА_4 , що він повинен утримуватися від спілкування з вищевказаними свідками, а не заборонено з ними спілкуватися. ОСОБА_4 працює головою Градизької об`єднаної територіальної громади, куди входять села Липове, Святилівка, Бугаївка, Броварки, Мозоліївка, Пронозівка, Кагамлик та інші села. Він відповідно до посадових обов`язків проводить засідання виконавчих органів, сесії органу місцевого самоврядування, інші постійні масові заходи, публічні заходи. Зазначені в клопотанні прокурора свідки є або депутатами місцевої ради, або працівниками виконавчих органів. Будь-яких даних, що на цих публічних заходах будь-хто спілкувався відносно кримінального провадження прокурор не зазначає. Тому ці обставини не відносяться до кримінального провадження та не можуть бути підставами для зміни запобіжного заходу. На підтвердження поважності причини неявки до слідчого ОСОБА_4 надавалися медичні документи про перебування на лікуванні. Крім того, до клопотання не додано будь-яких доказів, що ОСОБА_4 та його захисник не повідомляли про факти виїзду ОСОБА_4 в населені пункти Градизької ОТГ у зв`язку з виконанням посадових обов`язків голови ОТГ в межах цієї громади. При цьому не можна не враховувати обов`язок ОСОБА_4 , як голови громади, якого на цю посаду обрали жителі громади, на забезпечення життєдіяльності цих жителів в умовах воєнного стану та виконання ним законів України, які стосуються воєнного стану та мобілізації, вимог військових адміністрацій всіх рівнів. Зауважив, що ОСОБА_4 завжди з`являвся у судові засідання з розгляду кримінального провадження .

Обвинувачений надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях захисника, крім того пояснив, що він ніколи не спілкувався зі свідками з приводу обставин кримінального провадження, а лише з приводу роботи, також не надавав свідкам матеріальної допомоги, а кошти перераховувалися згідно укладеного договору за надані послуги. За викликами слідчого, прокурора та суду з`являвся, проте слідчий та прокурор ніколи не відповідали на його телефонні дзвінки, він спілкувався з ними через захисника, виїздив в інший населений пункт для виконання своїх посадових обов`язків. Зауважив, що в інших кримінальних провадженнях, про які вказав прокурор у клопотанні, він не має будь-якого статусу та жодного разу не був допитаний.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

За інформацієюз Єдиногодержавного реєструсудових рішеньухвалою слідчогосудді Октябрьськогорайонного судум.Полтавивід 05червня 2023року усправі №554/2462/22до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірісорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 107 360 гривень, в межах строку досудового розслідування. Покладено наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи судпро зміну місця свого проживання; прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за викликом та із встановленою періодичністю; здати на зберігання в органи Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматися від спілкування з наступними свідками: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; утриматися від спілкування з спеціалістами та експертами у даному кримінальному провадженні. В резолютивній частині вказаної ухвали слідчого судді не визначено строку дії покладених обов`язків.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

З трекінгу Укрпошти вбачається, що вказаний обвинувальний акт з додатками було направлено до Глобинського районного суду Полтавської області 03.08.2023, надійшов до суду 08.08.2023.

Таким чином, станом на час розгляду клопотання прокурора, згідно положень ч.1 ст.203 КПК України закінчився строк дії запобіжного заходу у виді застави та обов`язків, застосованих до підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки в резолютивній частині ухвали слідчого судді від 05.06.2023 було чітко визначено строк дії вказаного запобіжного заходу, а саме- «в межах строку досудового розслідування».

Частинами 8 та 10 ст. 182 КПК України передбачено, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положеньчастини сьомої статті 194цього Кодексу.

З доданогодо клопотанняскриншоту із мережі інтернет вбачається, що під час дії обов`язків, встановлених ухвалою слідчого судді, користувач ОСОБА_19 : 07.07.2023 розмістив повідомлення(з фото) про «вручення тракторців Lovol 244 комунальщикам з КП Благоустрій Тані Кулинич та старості Пронозівського старостинського округу ОСОБА_20 ». Також додано скриншот із мережі інтернет з фото, датований 15 липня про те, що Градизька громада прийняла участь у спортивному забігу ГО «Колос», що проходив в Щербанівській громаді, серед працівників виконкому. Крім того, до клопотання додано копії: договору № 238 від 14.07.2023 про надання послуг на суму 292500 грн., де замовником є виконавчий комітет Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтвської області, в особі селищного голови ОСОБА_21 , а виконавцем КП «Благоустрій-1» в особі директора ОСОБА_22 , повідомлення старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області про виклик підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника до СУ ГУНП в Полтавській області, фіскальних чеків та накладних Укрпошти, рапорту старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області про те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження 31.07.2023 ОСОБА_4 та його захисник не з`явилися до СУ ГУНП в Полтавській області. ОСОБА_4 на месенджер WhatsApp направив заяву про те, що перебуває на лікарняному та заяву про те, що відмовляється від послуг адвоката ОСОБА_23 , ухвали слідчого судді Октябрьськогорайонного судум.Полтавивід18липня2023року про встановлення строку ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він дійсно спілкувався із деякими свідками у кримінальному провадженні з приводу роботи, оскільки вони є працівниками виконкому та депутатами, та заперечував те, що в ході їхнього спілкування обговорювали обставини кримінального провадження. Доказів спілкування ОСОБА_4 зі свідками у кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження прокурором не надано.

У витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023170000000527 від15.07.2023 за ч.4 ст. 191 КК України не зазначено, що вказане кримінальне провадження зареєстровано у відношенні конкретної особи та відсутні відомості про підозрюваних.

Суд також констатує, що після надходження обвинувального акту до суду обвинувачений ОСОБА_4 з`являвся на кожне підготовче судове засідання, що свідчить про відсутність ризику його переховування від суду.

Частина 8 статті 182 КПК прямо не передбачає необхідності встановлювати виправданість відповідного ступеня втручання у права і свободи особи у зв`язку із зверненням застави в дохід держави, проте з урахуванням прямої вказівки закону на необхідність дотримання вимоги пропорційного втручання щодо будь-якого випадку застосування заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 2 частини 3 статті 132 КПК) це є обов`язковою умовою і при вирішенні питання про звернення застави в дохід держави.

Окрім наведеного, необхідність забезпечення виправданості відповідного ступеня втручання у права і свободи особи у зв`язку із зверненням застави в дохід держави та зміст цієї вимоги регламентуються й іншими положеннями КПК, нормами Конституції України з урахуванням практики Конституційного Суду України та нормами Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі -Конвенція) з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ).

Так, в Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України). Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (пункт 1 частина 1 статті 7 КПК). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1 статті 8 КПК).

Отже, при зверненні застави в дохід держави повинні бути дотримані вимоги статті 6 Конвенції.

Лише сам факт внесення коштів як застави не припиняє право власності особи, яка внесла відповідні кошти (підозрюваний (обвинувачений) чи заставодавець), на ці кошти до прийняття судом рішення, що набуло законної сили, про звернення її в дохід держави чи на виконання вироку в частині майнових стягнень.

ЄСПЛ неодноразово нагадував, що згідно з усталеною практикою органів Конвенції, поняття "майно" (possessions) може означати "існуюче майно" (existing possessions) або активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання" на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (Stretch v. the United Kingdom, заява № 44277/98, § 32). ЄСПЛ також констатував, що звернення застави (при застосуванні такого запобіжного заходу в кримінальному провадженні) в дохід держави є втручанням держави в майнові права заявника (рішення у справі Lavrechov v. the Czech Republic від 20.06.2013, заява № 57404/08, § 43).

Таким чином, кошти, внесені в якості застави, охоплюються поняттям "майно", яке підпадає під захист статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, а звернення таких коштів в дохід держави безсумнівно є втручанням держави у право на мирне володіння майном, оскільки позбавляє підозрюваного (обвинуваченого) чи заставодавця як власності, так і правомірних очікувань на повернення коштів, внесених як застава, після припинення дії цього запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, при зверненні застави в дохід держави окрім вимог статті 6 Конвенції повинні бути дотримані також і вимоги статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

У § 44 згаданого рішення Lavrechov v. the Czech Republic ЄСПЛ наголошує, що для того, щоб втручання було сумісним із положенням першого речення частини першої статті 1 Протоколу № 1, воно повинно бути законним, задля загального інтересу та пропорційним, тобто воно повинно мати "справедливий баланс" між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав особи (див., зокрема, Beyeler v. Italy, заява № 33202/96, § 107, та Gladysheva v. Russia, заява № 7097/10, 06.12.2011, § 75). Оцінюючи пропорційність втручання, суд повинен враховувати, з одного боку, важливість переслідуваної мети, а з іншого - тягар, який покладається на заявника, включаючи характер втручання, поведінку заявника та поведінку органів державної влади (див. Yildirim v. Italy, заява № 38602/02, та Forminster Enterprises Limited v. Czech Republic, заява № 38238/04, 09.10.2008, § 75). У кожній справі, в якій йде мова про порушення права володіти своїм майном, суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення у справі Новоселецький проти України від 22.02.2005, заява № 47148/99, § 101).

У справах про звернення застави в дохід держави важливим питанням є те, чи було стягнення застави пропорційним з огляду на порушення умов застави під час провадження, а рішення суду про стягнення застави має призвести до "справедливого балансу" між вимогами суспільного інтересу та вимогами дотримання прав заявника в обставинах справи (рішення у справі Lavrechov v. the Czech Republic від 20.06.2013, заява № 57404/08, § 51, 56).

Отже, звернення застави в дохід держави на підставі частини 8 статті 182 КПК передбачає дотримання вимог Конституції України та КПК щодо принципу верховенства права, статті 6 Конвенції та статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, які для цього випадку встановлюють необхідність дотримання принципу пропорційності [звернення застави у дохід держави (1) повинно спрямовуватися на досягнення легітимної мети та (2) бути співмірним з нею, а (3) сам розмір стягнутої застави має бути пропорційним з огляду на порушення умов застави під час кримінального провадження, тобто таке звернення повинно призвести до справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу та вимогами дотримання права на мирне володіння майном].

Лише при дотриманні принципу пропорційності буде реалізована така властивість права, як справедливість (кримінально-процесуальна відповідальність у вигляді звернення застави в дохід держави буде співмірною з вчиненим правопорушенням) та буде досягнута виправданість відповідного ступеня втручання у права і свободи особи у зв`язку із зверненням застави в дохід держави, що передбачено пунктом 2 частини 3 статті 132 КПК.

Дотримання принципу пропорційності при зверненні застави в дохід держави передбачає диференціацію негативних наслідків у вигляді повного чи часткового звернення в дохід держави грошових коштів, внесених в якості застави як запобіжного заходу, при порушенні умов звільнення під заставу, залежно від характеристик порушення підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків (тривалості, інтенсивності, повторності, ступеню і форми вини, кількість порушених обов`язків, негативних наслідків для кримінального провадження, що настали чи могли настати від такого порушення тощо) та мети, заради досягнення якої застосовувались відповідні обов`язки.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (частина 1 статті 131 КПК). Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання відповідним ризикам (частина 1 статті 177 КПК). Легітимна мета також визначається призначенням відповідних обов`язків, які покладені судовим рішенням на підозрюваного, в сукупності з обов`язком прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади (частини 5, 6 статті 194 КПК).

Оцінюючи необхідність дотримання справедливої рівноваги між публічним інтересом щодо належного дієвого кримінального провадження, зокрема в частині запобігання спробам обвинуваченого чинити будь-які перешкоди завданням швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, характеристиками допущеного підозрюваним порушення встановленого умовами застави обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду - з одного боку, та втручанням у право заставодавця на мирне володіння майном вартістю 107360грн. - з іншого, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання з огляду на вимогу пропорційного втручання у цьому провадженні, покладення особистого і надмірного тягаря на заставодавця, що є несумісним із вимогами статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції (у урахуванням практики її застосування ЄСПЛ) та пункту 2 частини 3 статті 132 КПК.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Наявність обґрунтованої підозри та відповідних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, були предметом розгляду слідчого судді, про що викладено в ухвалі слідчого судді Октябрьського районного суду м. Полтавивід 05червня 2023року усправі №554/2462/22.

Статтею 177 КПК Українивизначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.

Згідно п.1, п.2, п. 3, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого.

Питання щодо винуватості чи невинуватості особи вирішується за результатами дослідження наданих суду доказів. На теперішній час свідки не допитані, докази передбаченіст. 84 КПК Україниз боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, а відтак, з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини регламентовані п. п. 3, 4 ч. 1 ст.177, п. п. 1-3 ч. 1 ст.194вказаногоКодексує дійсними.

Суд приходить до висновку, що вказані ризики, на цей час є реальними, враховуючи зміст пред`явленого обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких ОСОБА_4 обвинувачується.

Частиною 1 ст. 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді застави, відповідно до змісту якого слід покласти на ОСОБА_4 обов`язки, визначені ч. 5ст. 194 КПК України.

Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням вказаного та положень ч. 5 ст. 182 КПК України, застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 грн. не буде непомірною для обвинуваченого та є достатньою для забезпечення виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків та недопущення ризиків, які можуть створювати суттєві перешкоди для судового розгляду кримінального провадження.

Справа підсудна Глобинському районному суду Полтавської області, підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акту або його направлення для визначення підсудності під час підготовчого провадження не встановлено.

Враховуючи думку учасників судового провадження, суд вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Прокурор в інтересах держави в особі виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області подав позовну заяву про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та просив прийняти до розгляду в рамках цього кримінального провадження цивільний позов.

Учасники судового провадження не заперечували проти прийняття до розгляду в рамках цього кримінального провадження вказаного цивільного позову.

Перевіривши виконання вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України, ст.128 КПК Україниза цивільним позовом прокурора про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого за шкоду, завдану діянням обвинуваченого. Згідно з ч. 4ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства та передбаченіст. 175 ЦПК України.

За таких обставин, перевіривши цивільний позов на дотримання вказаних вимогКПК УкраїнитаЦПК України, суд вважає, що форма та зміст позовної заяви дає підстави для її прийняття та розгляду в рамках даного кримінального провадження.

Враховуючи думку учасників судового провадження, суд вважає можливим прийняти позовну заяву до розгляду у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.127,128,177, 182, 194, 314,315,316 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.358 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Глобине Полтавської області на 11 годину 00 хвилин 05 лютого 2024 року.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Прийняти до розгляду в рамках цього кримінального провадження цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу -задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до17.03.2024 року, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з приводу обставин кримінального провадження зі свідками по даному кримінальному провадженню, в тому числі зі свідками: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до частини 6 статті 182 КПК підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 що застава може бути внесена як ним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невнесення застави ним (або заставодавцями ), до нього може бути застосований інший, більш суворий запобіжний захід.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до частини 8 статті 182 КПК у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 18.01.2024 року.

Суддя ОСОБА_1