Ухвала

від 11.01.2024 по справі 760/14358/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 січня 2024 року

м. Київ

справа № 760/14358/21

провадження № 61-15136ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» на рішення Таращанського районного суду Київської області від 27 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», ОСОБА_1 про визнання недійсним акта,

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2023 року подана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» на рішення Таращанського районного суду Київської області від 27 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року, повний текст якої складено 22 вересня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено.

Частиною першою статті 394Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження рішення Таращанського районного суду Київської області від 27 квітня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року заявник вказує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19), від 8 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц (провадження № 14-20цс21), від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010

(провадження № 14-308цс18), у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року

у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17), від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18), у постановах Верховного Суду від 2 вересня 2020 року у справі № 500/6738/16-ц (провадження № 61-41707св18), від 11 червня 2020 року у справі № 281/129/17 (провадження № 61-14661св19), від 15 січня 2020 року у справі № 755/10301/18 (провадження № 61-7459св19) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження рішення Таращанського районного суду Київської області від 27 квітня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року заявник також вказує порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зазначаючи, що справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду, в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду, зокрема, належить вирішення питань щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення під час розгляду справ.

Касаційний суд має забезпечувати формування єдиної судової практики шляхом надання відповідного тлумачення (правозастосування) норм права.

Про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики свідчить, зокрема, відсутність єдиного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному, велика кількість справ щодо вирішення подібних правовідносин, які перебувають на розгляді судів.

Зі змісту касаційної скарги, поданої на усунення недоліків, визначених ухвалою від 14 листопада 2023 року, вбачається, що заявником у касаційній скарзі не вказано, щодо якої норми права відсутній висновок, та не обґрунтовано необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо відповідної норми права.

За таких обставин, вивчивши зміст касаційної скарги, яка надійшла 3 січня 2024 року, касаційний суд доходить висновку про відсутність у ній підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої

пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга подана у визначений законодавством строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої

статті 389 ЦПК України.

З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» на рішення Таращанського районного суду Київської області від 27 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року.

Витребувати з Таращанського районного суду Київської області матеріали цивільної справи № 760/14358/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», ОСОБА_1 про визнання недійсним акта.

Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська