Ухвала

від 17.01.2024 по справі 308/5642/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2024 року

м. Київ

справа № 308/5642/22

провадження № 61-813ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 лютого 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотто-Євро» про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотто-Євро» (далі - ТОВ «Мотто-Євро») про відшкодування збитків.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04 березня 2022 року ОСОБА_1 здійснила заправку автомобіля Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_1 на АЗС «Motto» (за адресою: вул. Головна, 2-а, с. Оноківці, Ужгородський район, Закарпатська область) бензином марки А-95 на суму 999,63 грн. Від`їхавши від АЗС стало зрозуміло, що двигун втрачає потужність і автомобіль працює некоректно, а згодом двигун зупинився і більше не завівся. Усвідомлюючи, що в автомобіля є несправності, позивач звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат Мотор», де авто було оглянуте майстром, проведена діагностика системи, зняття/встановлення паливного насосу. Як повідомили, причиною такої несправності може бути неякісне пальне. Після цього, з метою встановлення якості заправленого пального позивачка 28 березня 2022 року уклала договір № 07334501/22 про надання послуг щодо проведення лабораторного аналізу з Акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз», в особі начальника сектору Ужгородська випробувальна лабораторія Батько О. С. Згідно з висновком, викладеним в паспорті якості № 07334501/22-0001/113 «за перевіреними показниками проба палива бензин автомобільний А-95-Євро-Е0 не відповідає технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив і ДСТУ 7687:2015 за показниками: Октанове число за дослідним методом. Вміст сірки. Об`ємна частка бензолу. Фракційний склад: об`ємна частка випаровування за температури 70 градусів С. Фракційний: об`ємна частка випаровування за температури 100 градусів С».

Позивач зазначала, що за причинно-наслідковим зв`язком, можна зробити висновок, що несправність автомобіля виникла у зв`язку з неякісним пальним, придбаним на АЗС «Motto».

У зв`язку з цим, позивачкою придбано деталь, яка вийшла з ладу, загальна вартість якої разом із доставкою склала 983,65 євро, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України (далі - НБУ) станом на 13 травня 2022 року становить 29 912,00 грн.

Також, у зв`язку із довготривалим ремонтом автомобіля, позивачка залишилась без транспортного засобу для пересування та, у свою чергу, змушена була орендувати транспортний засіб. Так, 10 березня 2022 року позивачка уклала договір використання автомобіля із ФОП ОСОБА_3 , у відповідності до якого останній надав власний автомобіль в оренду строком до 30 березня 2022 року. Пунктом 3.1. розділу З вищезазначеного договору використання автомобіля передбачено оплату за оренду автомобіля, а саме: 500,00 грн на день. Сукупна вартість витрат на оплату оренди період з 10 березня 2022 року до 30 березня 2022 року склала 10 500,00 грн.

З врахування вищенаведеного, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на свою користь суму грошових коштів, пов`язаних з усуненням наслідків надання відповідачем товару неналежної якості в розмірі 45 915,13 грн, що складається з: 999,63 грн - вартість пального, 1 917,50 грн - вартість ремонту автомобіля, 2 586,00 грн - витрати на проведення лабораторного аналізу, 10 500,00 грн - оренда автомобіля та оплата деталі разом з доставкою - 29 912,00 грн.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

У січні 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 лютого 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Малозначна справа є такою з огляду на свої властивості, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Верховним Судом враховано, що Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

При цьому згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України справа не відноситься до тієї категорії справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року).

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи наведене, оскільки представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 лютого 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотто-Євро» про відшкодування збитків відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник