Рішення

від 17.01.2024 по справі 140/18918/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/18918/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Денк ТПР до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Денк ТПР (далі ПП Денк ТПР, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 07.03.2023 № UA 205100/2023/000006/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення придбаного товару «верстат лазерної різки металів, призначений для обробки, розкрою і різання листового металу з ЧПУ: частина 3 (в розібраному стані) марки Bystronic, модель: ByStar 6025, серійний номер: 30010986, б/у, рік виготовлення: 2008, потужністю 6 kW, напруга 400 В, розміри стола порізки 6000мм х 2500мм, що складається з: стійка до стола розкрою, стійки конструкції лазерного порталу, направляючі, фітинги, шланги, опори, комплектуючі до системи фільтрації, шафа управління, з наявними слідами пошкоджень» 06.03.2023 декларант позивача подав до Волинської митниці МД № 23UA205100001582U0 та пакет документів. Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 07.03.2023 № UA 205100/2023/000006/2, визначивши митну вартість за резервним методом.

При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом. Подані документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.

У свою чергу, щодо виявлених митних органом розбіжностей, зазначає, що відповідно до умов контракту №2 06.06.2021, специфікації №8 від 13.01.2023 вартість товару визначена в євро, а не польських злотих, та становить 48000,00 євро, а його частина, відповідно до рахунку-фактури №02/03/2023 від 03.03.2023, яка імпортувалась за № 23UA205100001582U0 від 06.03.2023 становить 7 420,00 євро.

Експортну декларацію оформляв продавець товару на підставі того ж контракту, специфікації та рахунку-фактури №02/03/2023 від 03.03.2023. При цьому зазначав статичну вартість товару у польських злотих з урахуванням офіційного курсу національного банку Республіки Польща польського злотого щодо євро на дату митного оформлення, а саме 04.03.202. та з урахуванням своїх зовнішніх витрат.

Позивач зазначає, що подані до митного оформлення документи є вичерпні, між ними немає жодних розбіжностей, не містять ознак підроблення та в своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість імпортованого товару.

Щодо посилання Волинської митниці в рішенні про коригування митної вартості як на підставу у прийнятті оскаржуваного рішення, на інформацію, якою володіє митниця, що використовувалась відповідачем для визначення митної вартості товару, то звертає увагу на те, що при винесенні спірного рішення про коригування митної вартості товарів відповідач спирався не на документи, подані до митного оформлення, а на вже наявну в базі даних цінову інформацію.

Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого ПП Денк ТПР товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Митним органом не доведено зворотнього.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, які ввозяться на митну територію України не може бути визнаною за вибраним декларантом методом, оскільки подані документи містять наступні розбіжності:

- фактурна вартість товару згідно рахунку-фактури від 02/03/2023 №03.03.2023 (7420 євро) відрізняється від вартості, зазначеної у копії митної декларації країни відправлення від 04.03.2023 № 23PL301010E0277558 (36266 pln згідно курсу Нацбанку Польщі станом на 04.03.2023)

- наданий декларантом висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 24.02.2023 №B-267 містить інформацію про те, що вартість аналогів або схожих товарів (верстатів лазерного різання) може відрізнятися в залежності від торгової марки, моделі введенням в експлуатацію, роком виготовлення, технічними характеристиками та технічним станом та зазначає, що вартість станка марки Bystronic, модель ByStar 6025, серійний номер: 30010986, б/у, рік випуску 2008 може складати 48000 євро та вказує, що даний експертний висновок носить інформаційний характер;

- окрім того, в графі 9А ДМВ зазначено, що продавець та покупець не пов`язані між собою, хоча відповідно до зовнішньоекономічного договору від 06.06.2021 №2 покупцем товару є ПП «Денк ТПР» в особі директора підприємства Судніка Е.А. та постачальника DENK PL Sp.z.o.o в особі голови правління Суднік К. (п.13 даного договору продавець DENK PL Sp.z.o.o).

Такі розбіжності, на думку відповідача, є підставою для сумніву щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару.

Декларанту була надана можливість і право спростувати ці розбіжності, однак декларант цього не зробив.

Додатково відповідач зазначив, що під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару за МД №23UA205100001582U0 від 06.03.2023 відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару.

Оскільки декларант не надав усіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом. Через неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості для митного органу та декларанта) митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС Держмитслужби), на рівні 1,9436 євро/кг.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є таким, що відповідає вимогам митного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

У відповіді на відзив позивач не погодився з аргументами відповідача та просив позов задовольнити повністю, з підстав, наведених у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 06.06.2021 між ПП Денк ТПР (покупець) та компанією DENK PL Sp.Zo.o.o., Варшава (Польща) (постачальник) укладено контракт №2, відповідно до умов якого постачальник поставить, а покупець прийме і оплатить товари, перераховані в Специфікації, яка є невід`ємною частиною даного контракту (п. 1.1 контракту).

Запланована загальна сума контракту становить 1000000,00 євро (п. 2.1 контракту).

Ціна товарів, що поставляються відповідно до п.1.1 контракту та термін їх дії вказуються в специфікації і доповненнях до контракту (п. 2.2 контракту).

Відвантажені товари оплачуються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Умови оплати 100% передоплата перед поставкою. Термін поставки: 30 днів після отримання передоплати. За погодженням сторін оплата за поставлений товар може проводитись і в інший спосіб (п. 6.1-6.3 контракту (а.с. 11-13).

13.01.2023 між ПП Денк ТПР (покупець) та компанією DENK PL Sp.Zo.o.o., Варшава, (Польща) (продавець) укладено доповнення №1 до контакту №2 від 06.06.2021, яким п.3.5 контракту викладено в наступній редакції: Умови поставки відповідно п.1.1 - EXW Нідерланди м. Драхтен (INCOTERMS-2010), якщо інші умови не передбачено в Специфікаціях до цього Контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту (а.с. 14).

На виконання умов вказаного контракту сторонами погоджено специфікацію №8 від 13.01.2023 на наступний товар: Лазерний різак Bystronic, модель: ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виробництва: 2008, розібраний, що був у використанні - 1 шт., загальною вартістю 48 000,00 євро; термін оплати 30 днів (а.с. 15, 16 переклад).

Враховуючи габарити купленого ПП Денк ТПР промислового обладнання, товар поставлявся на територію України в розібраному вигляді окремими партіями та різними за вантажопідйомністю та габаритами транспортними засобами.

Зокрема, 02.03.2023 компанією DENK PL Sp.Zo.o.o. виписано рахунок-фактуру №02/03/2023 на товар «Лазерний різак Bystronic, модель: ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, що був у використанні, частина 3, вага 15000 кг, код 8456119000», вартістю 7420,00 євро. У вказаному рахунку-фактурі зазначені умови поставки ЕХW Драхтен (а.с. 20, 21 переклад).

06.03.2023 декларант позивача для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Лазерний різак Bystronic, модель: ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, що був у використанні, частина 3, вага 15000 кг, код 8456119000» подав митну декларацію №23UA205100001582U0. У графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 7420,00 євро. Митна вартість становить 379075,62 грн, яку визначено за першим методом за курсом валюти 38,8048 грн за 1 євро, з урахуванням вартості доставки товару (а. с. 9).

До митної декларації додано: пакувальний лист №14 від 03.03.2023, рахунок-фактуру (Faktufa) №02/03/2023 від 03.03.2023, автотранспортну накладну (CMR) б/н від 03.03.2023, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №83 від 03.03.2023, висновок експерта №В-267 від 24.02.2023, контракт №2 від 06.06.2021 з доповненням № 1 від 13.01.2023, специфікацію №8 від 13.01.2023, договір про перевезення 03/23-08 від 01.03.2023, копію митної декларації країни відправлення MRN 23PL301010E0277558 від 04.03.2023.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею 07.03.2023 надіслано декларанту повідомлення про наявні розбіжності у поданих документах та відсутності усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. У зв`язку з цим, позивачу запропоновано надати додаткові документи на підтвердження складових митної вартості, а саме: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (вартість станка: марки Bystronic, модель ByStar 6025, серійний номер: 30010986, б/у, рік випуску 2008 та підтвердження ваги та інших якісних характеристик товару); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару за попередні оформлення за даним контрактом (перша частина станка оформлена за МД 205100/2023/000278 від 16.01.2023, згідно рахунок-фактура від 13.01.2023№04/01/2023, де зазначено термін оплати 26.02.2023); документально підтвердити чи спростувати взаємозв`язок між продавцем та покупцем товару; виписку з бухгалтерської документації.

У відповідь на повідомлення митного органу позивачем подано лист від 07.03.2023 № 31, у якому зазначено, що поданий перелік документів для митного оформлення ввезеного товару є вичерпним, будь-яких інших документів, що підтверджують заявлену митну вартість подати не має змоги.

07.03.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205100/2023/000006/2 (а.с.8) відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом на рівні 29154,00 євро, а також сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови) №UA205100/2023/000042 (а.с. 7).

У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності. Такими розбіжностями відповідач визначив: 1) фактурна вартість товару згідно рахунку-фактури від 02/03/2023 №03.03.2023 (7420 євро) відрізняється від вартості, зазначеної у копії митної декларації країни відправлення від 04.03.2023 № 23PL301010E0277558 (36266 pln згідно курсу Нацбанку Польщі станом 04.03.2023); 2) надано висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 24.02.2023 №B-267. Для порівняння експерт використовує інші моделі верстатів, інші роки виготовлення. У висновку від 24.02.2023 №B-267 зазначено, що вартість аналогів або схожих товарів (верстатів лазерного різання) може відрізнятися в залежності від торгової марки, моделі введенням в експлуатацію, роком виготовлення, технічними характеристиками та технічним станом, але зазначено, що вартість станка марки Bystronic, модель ByStar 6025, серійний номер: 30010986, б/у, рік випуску 2008 може складати 48000 євро та вказує, що даний експертний висновок носить інформаційний характер; 3) в графі 9А ДМВ зазначено, що продавець та покупець не пов`язані між собою, хоча відповідно до зовнішньоекономічного договору від 06.06.2021 № 2 покупцем товару є ПП «Дент ТПР» в особі директора підприємства Судніка Е.А. та постачальника DENK PL Sp.z.o.o в особі голови правління Суднік Катерини (п.13 даного договору продавець DENK PL Sp.z.o.o).

В оскаржуваному рішенні також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, а саме: товар 1 за МД №UA205100/2023/000278 від 16.01.2023 на рівні 1,9436 євро/кг.

В оскаржуваному рішенні зазначається, що митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару (а.с. 8).

Товар було випущено у вільний обіг за МД 2№23UA205100001622U0 від 07.03.2023 (а.с. 10) шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: лазерного різака Bystronic, модель ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, що був у використанні, частина 3, вага 15000 кг, код 8456119000 за основним методом (за ціною договору (контракту) та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положеньчастини десятоїцієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, контракт №2 від 06.06.2021, доповнення № 1 до контракту, специфікацію № 8 від 13.01.2023, рахунок-фактуру (інвойс) від 03.03.2023 № 02/03/2023, заявка-договір на транспортно-експедиційне обслуговування на перевезення вантажів від 01.03.2023, рахунок на оплату від 03.03.2023 № 83, висновок експерта № В-267 від 24.02.2023)

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.

Так, контрактом №2 від 06.06.2021, доповненням № 1 до контракту та специфікацією № 8 від 13.01.2023 визначено, що загальна сума контракту становить 1000000,00 євро; ціна лазерного різака Bystronic, модель ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, що був у використанні становить 48000,00 євро.

Відповідно до рахунку-фактури від 03.03.2023 № 02/03/2023 вартість товару лазерний різак Bystronic, модель ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, б/у, частина 3, вага 15000 кг становить 7420,00 євро (а.с.20, 21 переклад). Вказаним рахунком-фактурою визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну.

Ціна товару в рахунку-фактурі від 03.03.2023 № 02/03/2023 (7420 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205100001582U0 від 06.03.2023 (графа 22).

Крім того, на підтвердження оплати за товар у відповідності до умов поставки, визначених у контракті №2 від 06.06.2021, специфікації №8 від 13.01.2023 позивач надав до суду банківську квитанцію від 10.03.2023 про оплату на адресу іноземного контрагента DENK PL Sp.Zo.o.o. згідно специфікації коштів в сумі 48000 євро. Згідно рахунку-фактури № 02/03/2023 від 03.03.2023 вартість частини придбаного товару, який імпортувався за МД №23UA205100001582U0 від 06.03.2023 становить 7420 євро.

Так, згідно наданих документів товар поставляється на умовах EXW.

Ці умови означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Пунктом 6 частини другої статті 53 МК України передбачено, що декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару).

Судом встановлено, що транспортні витрати на транспортування товару до кордону України за МД №23UA205100001582U0 у розмірі 91144,00 грн. були включені до митної вартості товару відповідно до пункту 10 статті 58 МК України. При цьому, на підтвердження понесених таких витрат разом з МД було надано заявку-договір № 03/23-08 від 01.03.2023 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, рахунку на оплату № 83 від 03.03.2023, відповідно до яких витрати на перевезення товару, зокрема, по маршруту Drachten (Нідерланди) - Ягодин (Україна) становлять 91144,00 грн (а.с. 30-31).

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Щодо виявлених митним органом розбіжностей, а саме, що фактурна вартість товару згідно рахунку-фактури № 02/03/2023 від 03.03.2023 (7420 євро) відрізняється від вартості, зазначеної у копії митної декларації країни відправлення від 04.03.2023 № 23PL301010E0277558 (36266 pln згідно курсу Нацбанку Польщі станом на 04.03.2023), то суд зазначає, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №23UA205100001582U0 від 06.03.2023 ціна оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) № 02/03/2023 від 03.03.2023 та становить 7420,00 євро.

Як вбачається з відповіді на адвокатський запит від 25.08.2023, компанія DENK PL Sp.Zo.o.o. підтвердила продаж ПП «Денк ТПР» товару - лазерний різак Bystronic, модель ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, трьома частинами, в тому числі згідно рахунка-фактури № 02/03/2023 від 03.03.2023 вартість третьої частини становить 7420,00 євро.

Також з цього приводу суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

Твердження відповідача про наявність розбіжностей у зазначенні числового значення ціни товару в декларації країни відправлення та рахунку-фактурі не може бути самостійною підставою для невизнання визначеної позивачем митної вартості, оскільки частиною 2статті 53 МК Українитакі документи не віднесені до обов`язкових.

Щодо доводів митного органу про те, що наданий до митного оформлення висновок експерта від 24.02.2023 №B-267 носить інформаційний характер та для порівняння експерт використовував інші моделі верстатів, інші роки виготовлення, то суд вважає їх необґрунтованими. Як слідує з експертного висновку Волинської торгово-промислової палати № В-267 від 24.02.2023 експертом встановлено, що вартість верстата лазерного різання марки Bystronic, модель ByStar 6025, серійний номер: 30010986, б/у, рік випуску 2008, в розібраному вигляді 1 шт, який експортується згідно контракту від 06.06.2021 № 2 може складати 48000 євро. Вказана вартість відповідає вартості цілісного комплексу верстата лазерного різання марки Bystronic, модель ByStar 6025, серійний номер 30010986, яка зазначає в специфікації №8 від 13.01.2023.

При цьому, в силу приписів частини другої статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Разом з тим суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить відомостей про те, яким чином такі висновки митного органу впливають на митну вартість товару, який імпортується позивачем.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що в графі 9А ДМВ зазначено, що продавець та покупець не пов`язані між собою, хоча відповідно до зовнішньоекономічного договору від 06.06.2021 № 2 покупцем товару є ПП «Денк ТПР» в особі директора підприємства Судніка Е.А. та постачальника DENK PL Sp.z.o.o в особі голови правління Суднік Катерини (п.13 даного договору продавець DENK PL Sp.z.o.o), суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частин 12-14 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Тобто, з наведених норм слідує, що обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, покладено на митні органи. У разі якщо митний орган не виконав цей обов`язок, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині 12 статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

У даному випадку відповідачем не надано письмових обґрунтувань, що такий вплив мав місце, а отже в силу частини 14 статті 58 МК України слід вважати, що такі взаємовідносини не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, слід дійти висновку про те, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту (висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (вартість станка: марки Bystronic, модель ByStar 6025, серійний номер: 30010986, б/у, рік випуску 2008 та підтвердження ваги та інших якісних характеристик товару); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару за попередні оформлення за даним контрактом (перша частина станка оформлена за МД 205100/2023/000278 від 16.01.2023, згідно рахунок-фактура від 13.01.2023№04/01/2023, де зазначено термін оплати 26.02.2023); документально підтвердити чи спростувати взаємозв`язок між продавцем та покупцем товару; виписку з бухгалтерської документації) може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Те саме стосується вимоги про надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) та про надання виписки з бухгалтерської документації.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки висновок експерта від 24.02.2023 № В-267 декларантом було надано до митного оформлення.

При цьому, суд зазначає, що підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зазначає, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Щодо митної декларації МД №UA205100/2023/000278 від 16.01.2023, рівень митної вартості 1,9436 євро/кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те,що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числове значення митної вартості товару.

Стосовно спрацювання системи управління ризиками, то суд зазначає, що це є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.06.2022 по справі №280/1824/19, які в силу положень частини 5 статті 242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 07.03.2023 № UA 205100/2023/000006/2 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 2807,06 грн, що сплачений відповідно до платіжної інструкції від 21.06.2023 №554 (а.с.6).

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн та 1150,00 витрат на послуги письмового перекладу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із договору про надання правової допомоги від 21.06.2023 №55/23, акту виконаних робіт №2 від 25.08.2023, адвокатом Таргоній П.В. для ПП Денк ТПР були надані адвокатські послуги на загальну суму 10000,00 грн., що складаються із: з`ясування фактичних обставин справи в клієнта (консультація), вивчення наданих документів, їх аналіз, формування адвокатського досьє (1 год) 800,00 грн; підготовка позовної заяви та додатків до неї (5 год/800 год) 4000,00 грн; вивчення відзиву, законодавства та судової практики, на які містяться посилання у відзиві (2,5 год/800 год) 2000,00 грн; підготовка та подача відповіді на відзив (4 год/800 год) 3200,00 грн.

Представник відповідача заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи про їх неспівмірність із складністю справи.

В той же час, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є рішення про коригування митної вартості, яке складено за наслідками митного декларування однієї партії товарів; спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню адвокатом, не передбачають. При цьому такі послуги, як надання правових консультацій охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи викладені відповідачем заперечення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Щодо стягнення витрат на оплату послуг перекладача у розмірі 1150,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За приписами частин п`ятої восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, позивачем на підтвердження понесених витрат на залучення перекладача долучено до матеріалів справи лише копію рахунку-акту виконаних робіт №21/06/23 від 21.06.2023.

Проте, зі змісту вказаного рахунку-акту виконаних робіт неможливо встановити, що саме підлягало перекладу, обсяг послуг перекладу та чи такі послуги письмового перекладу були надані в межах цієї справи, оскільки суду не надано інших доказів (відповідного договору, документів про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача тощо). Відтак суд вважає, що такі витрати не доведені, а тому не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 07.03.2023 № UA 205100/2023/000006/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Приватного підприємства Денк ТПР судовий збір у розмірі 2807,06 грн (дві тисячі вісімсот сім гривень 06 копійок) та витрати на професійну правову допомогу в сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство Денк ТПР (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 11, код ЄДРПОУ 33534140).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Р.С. Денисюк