Постанова

від 31.07.2024 по справі 140/18918/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 рокуСправа № 140/18918/23 пров. № А/857/3891/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Приватного підприємства «Денк ТПР» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року (суддя Денисюк Р.С., м.Луцьк),

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Приватне підприємство «Денк ТПР» (далі ПП) звернулося до суду з позовом до Волинської митниці (далі - Митниця) в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення рішення про коригування митної вартості товарів від 07.03.2023 № UA 205100/2023/000006/2 (далі Рішення).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В доводах апеляційної скарги вказує, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, які ввозяться на митну територію України не може бути визнаною за вибраним декларантом методом, оскільки подані документи містять розбіжності. Також зазначає, що заявлені позивачем та задоволені судом витрати на правничу допомогу є неспівмірними із даною справою, а їх сума - необґрунтованою.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Стягнути з Митниці на користь ПП понесені судові витрати, а саме на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 06.06.2021 між ПП (покупець) та компанією DENK PL Sp.Zo.o.o., Варшава (Польща) (постачальник) укладено контракт №2, відповідно до умов якого постачальник поставить, а покупець прийме і оплатить товари, перераховані в Специфікації, яка є невід`ємною частиною даного контракту (далі Контракт).

Запланована загальна сума контракту становить 1000000 євро.

Ціна товарів, що поставляються відповідно до пункту 1.1 Контракту та термін їх дії вказуються в специфікації і доповненнях до контракту.

Відвантажені товари оплачуються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Умови оплати 100% передоплата перед поставкою. Термін поставки: 30 днів після отримання передоплати. За погодженням сторін оплата за поставлений товар може проводитись і в інший спосіб (а.с.11-13).

13.01.2023 між ПП та компанією DENK PL Sp.Zo.o.o., Варшава, (Польща) (продавець) укладено доповнення №1 до контакту від 06.06.2021 №2 (далі доповнення до Контракту), яким пункт 3.5 контракту викладено в наступній редакції: Умови поставки відповідно пункту 1.1 - EXW Нідерланди м. Драхтен (INCOTERMS-2010), якщо інші умови не передбачено в Специфікаціях до цього Контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту (а.с.14).

На виконання умов вказаного Контракту сторонами погоджено специфікацію від 13.01.2023 №8 на наступний товар: Лазерний різак Bystronic, модель: ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виробництва: 2008, розібраний, що був у використанні - 1 шт., загальною вартістю 48 000 євро; термін оплати 30 днів (а.с.15, 16 переклад).

Враховуючи габарити купленого ПП промислового обладнання, товар поставлявся на територію України в розібраному вигляді окремими партіями та різними за вантажопідйомністю та габаритами транспортними засобами.

Зокрема, 02.03.2023 компанією DENK PL Sp.Zo.o.o. виписано рахунок-фактуру №02/03/2023 на товар «Лазерний різак Bystronic, модель: ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, що був у використанні, частина 3, вага 15000 кг, код 8456119000», вартістю 7420 євро. У вказаному рахунку-фактурі зазначені умови поставки ЕХW Драхтен (а.с.20, 21 переклад).

06.03.2023 декларант позивача для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Лазерний різак Bystronic, модель: ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, що був у використанні, частина 3, вага 15000 кг, код 8456119000» подав митну декларацію №23UA205100001582U0 (далі МД). У графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 7420 євро. Митна вартість становить 379075,62 грн, яку визначено за першим методом за курсом валюти 38,8048 грн за 1 євро, з урахуванням вартості доставки товару (а.с.9).

До митної декларації додано: пакувальний лист від 03.03.2023 №14, рахунок-фактуру (Faktufa) від 03.03.2023 №02/03/2023, автотранспортну накладну (CMR) б/н від 03.03.2023, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.03.2023 №83, висновок експерта від 24.02.2023 №В-267, Контракт з доповненням до Контракту, специфікацію від 13.01.2023 №8, договір про перевезення від 01.03.2023 №03/23-08, копію митної декларації країни відправлення MRN 23PL301010E0277558 від 04.03.2023.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею 07.03.2023 надіслано декларанту повідомлення про наявні розбіжності у поданих документах та відсутності усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. У зв`язку з цим, позивачу запропоновано надати додаткові документи на підтвердження складових митної вартості, а саме: висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (вартість станка: марки Bystronic, модель ByStar 6025, серійний номер: 30010986, б/у, рік випуску 2008 та підтвердження ваги та інших якісних характеристик товару); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару за попередні оформлення за даним контрактом (перша частина станка оформлена за МД 205100/2023/000278 від 16.01.2023, згідно рахунок-фактура від 13.01.2023№04/01/2023, де зазначено термін оплати 26.02.2023); документально підтвердити чи спростувати взаємозв`язок між продавцем та покупцем товару; виписку з бухгалтерської документації.

У відповідь на повідомлення митного органу позивачем подано лист від 07.03.2023 № 31, у якому зазначено, що поданий перелік документів для митного оформлення ввезеного товару є вичерпним, будь-яких інших документів, що підтверджують заявлену митну вартість подати не має змоги.

07.03.2023 Митниця прийняла Рішення відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом на рівні 29154,00 євро, а також сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови) №UA205100/2023/000042 (а.с.7).

У графі 33 оскаржуваного Рішення зазначено що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності. Такими розбіжностями відповідач визначив: 1) фактурна вартість товару згідно рахунку-фактури від 02/03/2023 №03.03.2023 (7420 євро) відрізняється від вартості, зазначеної у копії митної декларації країни відправлення від 04.03.2023 № 23PL301010E0277558 (36266 pln згідно курсу Нацбанку Польщі станом 04.03.2023); 2) надано висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 24.02.2023 №B-267. Для порівняння експерт використовує інші моделі верстатів, інші роки виготовлення. У висновку від 24.02.2023 №B-267 зазначено, що вартість аналогів або схожих товарів (верстатів лазерного різання) може відрізнятися в залежності від торгової марки, моделі введенням в експлуатацію, роком виготовлення, технічними характеристиками та технічним станом, але зазначено, що вартість станка марки Bystronic, модель ByStar 6025, серійний номер: 30010986, б/у, рік випуску 2008 може складати 48000 євро та вказує, що даний експертний висновок носить інформаційний характер; 3) в графі 9А ДМВ зазначено, що продавець та покупець не пов`язані між собою, хоча відповідно до Контракту покупцем товару є ПП в особі директора підприємства ОСОБА_1 та постачальника DENK PL Sp.z.o.o в особі голови правління Суднік Катерини (п.13 даного договору продавець DENK PL Sp.z.o.o).

В оскаржуваному Рішенні також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України (далі МК) у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, а саме: товар 1 за МД №UA205100/2023/000278 від 16.01.2023 на рівні 1,9436 євро/кг.

Товар було випущено у вільний обіг за МД 2№23UA205100001622U0 від 07.03.2023 (а.с.10) шляхом надання гарантій відповідно до МК.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина перша статті 257 МК передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК).

Статтею 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З огляду на викладені норми, слід вказати, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК).

Згідно з частиною першою статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне Рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК .

Разом з тим, ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною другою статті 53 МК є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, необхідно вказати на те, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК (зокрема, Контракт, доповнення до Контракту, специфікацію № 8 від 13.01.2023, рахунок-фактуру (інвойс) від 03.03.2023 № 02/03/2023, заявка-договір на транспортно-експедиційне обслуговування на перевезення вантажів від 01.03.2023, рахунок на оплату від 03.03.2023 № 83, висновок експерта № В-267 від 24.02.2023)

Так, Контрактом, доповненням до Контракту та специфікацією № 8 від 13.01.2023 визначено, що загальна сума контракту становить 1000000 євро; ціна лазерного різака Bystronic, модель ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, що був у використанні становить 48000 євро.

Відповідно до рахунку-фактури від 03.03.2023 № 02/03/2023 вартість товару лазерний різак Bystronic, модель ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, б/у, частина 3, вага 15000 кг становить 7420 євро (а.с.20, 21 переклад). Вказаним рахунком-фактурою визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну.

Ціна товару в рахунку-фактурі від 03.03.2023 № 02/03/2023 (7420 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205100001582U0 від 06.03.2023 (графа 22).

Крім того, на підтвердження оплати за товар у відповідності до умов поставки, визначених у Контракті, специфікації №8 від 13.01.2023 позивач надав до суду банківську квитанцію від 10.03.2023 про оплату на адресу іноземного контрагента DENK PL Sp.Zo.o.o. згідно специфікації коштів в сумі 48000 євро. Згідно рахунку-фактури № 02/03/2023 від 03.03.2023 вартість частини придбаного товару, який імпортувався за МД становить 7420 євро.

Так, згідно наданих документів товар поставляється на умовах EXW.

Ці умови означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Пунктом 6 частини другої статті 53 МК передбачено, що декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару).

З матеріалів справи видно, що транспортні витрати на транспортування товару до кордону України за МД у розмірі 91144 грн були включені до митної вартості товару відповідно до пункту 10 статті 58 МК. При цьому, на підтвердження понесених таких витрат разом з МД було надано заявку-договір № 03/23-08 від 01.03.2023 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, рахунку на оплату № 83 від 03.03.2023, відповідно до яких витрати на перевезення товару, зокрема, по маршруту Drachten (Нідерланди) - Ягодин (Україна) становлять 91144 грн (а.с.30-31).

Щодо виявлених митним органом розбіжностей, а саме, що фактурна вартість товару згідно рахунку-фактури № 02/03/2023 від 03.03.2023 (7420 євро) відрізняється від вартості, зазначеної у копії митної декларації країни відправлення від 04.03.2023 № 23PL301010E0277558 (36266 pln згідно курсу Нацбанку Польщі станом на 04.03.2023), то необхідно вказати, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною другою статті 53 МК є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД № ціна оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) № 02/03/2023 від 03.03.2023 та становить 7420 євро.

Згідно відповіді на адвокатський запит від 25.08.2023, компанія DENK PL Sp.Zo.o.o. підтвердила продаж ПП товару - лазерний різак Bystronic, модель ByStar 6025, серійний номер: 30010986, рік виготовлення: 2008, розібраний, трьома частинами, в тому числі згідно рахунка-фактури № 02/03/2023 від 03.03.2023 вартість третьої частини становить 7420 євро.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що в графі 9А ДМВ зазначено, що продавець та покупець не пов`язані між собою, хоча відповідно до Контратку покупцем товару є ПП в особі директора підприємства ОСОБА_1 та постачальника DENK PL Sp.z.o.o в особі голови правління Суднік К (пункт 13 даного договору), то обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, покладено на митні органи. У разі якщо митний орган не виконав цей обов`язок, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Відповідачем не надано письмових обґрунтувань, що такий вплив мав місце.

Щодо митної декларації від 16.01.2023 №UA205100/2023/000278, де рівень митної вартості 1,9436 євро/кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного Рішення, то можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного Рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Зважаючи на заперечення відповідача щодо заявленої суми витрат понесених в суді першої інстанції, враховуючи складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послугу), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності зменшення розміру заявлених витрат до 3000 грн, і відповідачем в апеляційній скарзі не наведено достатньо доводів, які б давали підстави відмовити у задоволенні вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн, то слід звернути увагу на таке.

Звертаючись до суду із вимогою про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, позивач в додаток до неї подав: акт виконаних робіт №5 від 28.03.2024, згідно якого адвокатом Таргоній П.В. у справі №140/18918/23 надані послуги: вивчення апеляційної скарги, судової практики на яку міститься посилання в апеляційній сказі, підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу всього 9 год, що вартувало 5000 грн.

Митниця подала заперечення на вимогу про стягнення відповідних судових витрат в суді апеляційної інстанції. Вказала, що такі витрати є надмірними та необґрунтованими належним чином.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Враховуючи наведене вище, зважаючи на письмові заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу за результатами судового розгляду справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн є надмірною у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг, виходить за розумні межі визначення розміру гонорару та не є співмірною із складністю справи та обсягом наданих послуг.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню з 5000 грн до 1000 грн.

Керуючись статтями 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (ЄДРПОУ: 43958385) в користь Приватного підприємства «Денк ТПР» (ЄДРПОУ: 33534140) судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (однієї тисячі) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич