Рішення

від 18.01.2024 по справі 160/30641/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 рокуСправа №160/30641/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору: Заводський відділ державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

22 листопад 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору:Заводський відділ державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з вимогами:

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-270524-55У від 24.09.2020 року та від 09.12.2022 року, видану головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області, про стягнення з ОСОБА_1 , грошових коштів у сумі 32 410,62 грн. та 6478,12 грн;

зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 виключивши суми недоїмки за Вимогою № Ф-270524-55У, зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 09 червня 2010 року перебуває на обліку на облік ГУ ДПС У Дніпропетровській області, з 01 червня 2011 взято на облік платником ЄСВ, реєстраційний номер 04110314385, та проводила діяльність, як само зайнята особа до травня 2012 року. За станом здоров`я з 12.12.2012 року позивачці встановлена 3-я групу інвалідності безстроково, про що неодноразово повідомляла ДПС. Крім того, зазначила, що у період з 2017 року по 2022 рік перебувала у трудових відносинах та працювала на різних посадах та на різних підприємствах. Необхідні страхові внески за позивачку у вищезазначені періоди часу були сплачені роботодавцями, з якими вона перебувала у трудових відносинах. Позивачка вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану податкову вимогу № Ф-270524-55У від 24.09.2020 року, на загальну суму 32 410,62 грн. та від 09.12.2022 року на суму - 6478,12 грн., діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року поновлено позивачу строк для звернення до суду з позовом та відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

28 грудня 2023 року Головне управління ДПС в Дніпропетровській області надало до суду відзив на адміністративний позов, яким проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначено, що відповідно даних інформаційної системи податкового органу за період, з 01.01.2017 по 31.12.2020 адвокату Зборець Я.І. в ІКП відбулись наступні нарахування по єдиному внеску: за 2017 рік - 8448,00 грн, строк сплати до 02.05.2018; за перший квартал 2018 року - 2457,18 грн, строк сплати до 19.04.2018; за другий квартал 2018 року - 2457,18 грн, строк сплати до 19.07.2018; за третій квартал 2018 року - 2457,18 грн, строк сплати до 19.10.2018; за четвертий квартал 2018 року - 2457,18 грн, строк сплати до 21.01.2019; за перший квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати до 19.04.2019; за другий квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати до 19.07.2019; за третій квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати до 21.10.2019; за четвертий квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати до 20.01.2020; за перший квартал 2020 року - 2078,12 грн, строк сплати до 19.04.2020; за другий квартал 2020 року - 1039,06 грн, строк сплати до 20.07.2020; за третій квартал 2020 року -3178,12 грн, строк сплати до 19.10.2020; за четвертий квартал 2020 року - 3300,00 грн, строк сплати до 19.01.2021. Станом на 15.12.2023 в ІКП адвоката Зборень Я.І. по коду бюджетної класифікації 71040000 наявна недоїмка на загальну суму 38888,74 грн. Враховуючи викладене, по ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість по єдиному соціальному внеску у сумі 32410,62 грн., у зв`язку з чим ГУ ДПС в автоматичному режимі сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-270524-55 від 24.09.2020 та направлено на адресу платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Крім того, відповідач заперечував проти відшкодування витрат на правничу допомогу посилаючись на відсутність доказів на підтвердження виконаних адвокатом об`ємів робіт, їх кількості та видів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року року Заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову - повернути без розгляду.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Кам`янській ДПІ ГУ ДПС (м. Кам`янське) з 09.06.2010 як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю та відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 є платником єдиного внеску.

Згідно довідки МСЕК 10 ААБ № 018591 ОСОБА_3 встановлено 3-тю групу інвалідності з 10 грудня 2012 року безстроково (а.с. 29-30).

За період з 01.01.2017 по 31.12.2020 адвокату Зборець Я.І. в ІКП відбулись наступні нарахування по єдиному внеску: за 2017 рік - 8448,00 грн, строк сплати до 02.05.2018; за перший квартал 2018 року - 2457,18 грн, строк сплати до 19.04.2018; за другий квартал 2018 року - 2457,18 грн, строк сплати до 19.07.2018; за третій квартал 2018 року - 2457,18 грн, строк сплати до 19.10.2018; за четвертий квартал 2018 року - 2457,18 грн, строк сплати до 21.01.2019; за перший квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати до 19.04.2019; за другий квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати до 19.07.2019; за третій квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати до 21.10.2019; за четвертий квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати до 20.01.2020; за перший квартал 2020 року - 2078,12 грн, строк сплати до 19.04.2020; за другий квартал 2020 року - 1039,06 грн, строк сплати до 20.07.2020; за третій квартал 2020 року-3178,12 грн, строк сплати до 19.10.2020; за четвертий квартал 2020 року - 3300,00 грн, строк сплати до 19.01.2021.

Станом на 15.12.2023 в ІКП адвоката Зборень ЯЛ. по коду бюджетної класифікації 71040000 наявна недоїмка на загальну суму 38888,74 грн.

Головним управління ДПС у Дніпропетровській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від № Ф-270524-55 від 24.09.2020 ОСОБА_1 на сумі 32410,62 станом на 28.12.2020 року.

Постановою державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 13.01.2021 року відкрито виконавче провадження № 64104447 щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від № Ф-270524-55У від 24.09.2020 у розмірі 32410,62 (а.с. 10).

Головним управління ДПС у Дніпропетровській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-270524-55-У від 09.12.2022 року, у якій зазначено, що станом на 09.02.2023 року заборгованість зі сплати єдиному внеску 6478,12 грн.

Постановою головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.03.2023 року відкрито виконавче провадження № 71175688 щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від № Ф-270524-55У від 09.12.2022 у розмірі 6478,12 (а.с. 12).

Не погодившись з прийнятою контролюючим органом вимогою № Ф-270524-55У від 24.09.2020 року та від 09.12.2022 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Так, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пп. 14.1.195 п. 14.1 статті 14 ПК працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

За змістом пункту 2 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі також - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 13 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

В той же час відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення незалежної професійної діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом № 2464-VI не врегульовано.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для правового висновку про те, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відтак, з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

З урахуванням встановлених обставин та зазначених нормативно-правових положень можна дійти висновку, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.

Вказана позиція кореспондується з викладеною в постанові Верховного Суду від 05 березня 2020 року (справа № №824/509/19-а) та від 27 листопада 2019 року (справа №160/3114/19).

Судом встановлено, що позивачка у спірний період нарахувань єдиного внеску, а саме - з 2016 року по 2018 рік включно, працювала в Управління соціального захисту населення адміністрації дніпровського району Кам`янської міської ради; з 2018 року по 2021 рік, ТОВ «Український аутсорсинг»; з 2019 року по 2020 рік, ТОВ «Трейд Інвест Холдинг»; з 2020 по січень 2022 рік Акціонерне товариство «Дніпроазот», що підтверджується довідкою ОК-5 (а.с. 14-17).

Виходячи з зазначеного вище, в періоди, за які позивачу було сформовано оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки), вона перебувала у трудових відносинах з роботодавцями, тобто була найманим працівником, суд робить висновки про протиправність оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) від № Ф-270524-55У від 24.09.2020 року та № Ф-270524-55У від 09.12.2022 року, які підлягають скасуванню, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

В частині вимог про зобов`язання відповідача суд зазначає таке.

За визначенням пункту 2 розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до положень пункту 1 Розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 826/9288/18, відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Враховуючи те, що судом установлено протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від про сплату боргу (недоїмки) № Ф-270524-55У від 24.09.2020 року на суму 32 410,62 грн та № Ф-270524-55У від 09.12.2022 року на суму 6478,12 грн, суд вважає належним та допустимим способом захисту прав позивача зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків позивача, виключивши вказану суму 38 888,74 грн. недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому, суд зауважує, що зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків у спірних правовідносинах є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, такий спосіб відповідає вимогам чинного законодавства та не позбавляє суб`єкта владних повноважень дискреційного розсуду, адже такий обов`язок прямо передбачений нормативно-правовим актом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

З огляду на зазначене вище, суд доходить висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відсутні докази, що такі витрати були фактичними і неминучими, враховуючи, що позивачка є адвокатом, що підтверджується Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2027 (а.с. 23).

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 250 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору: Заводський відділ державної виконавчої служби у м. Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-270524-55У від 24.09.2020 року та № Ф-270524-55У від 09.12.2022 року, про стягнення з ОСОБА_1 , грошових коштів у сумі 32 410,62 грн. та 6478,12 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 38888 грн. 74 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев