Ухвала

від 09.01.2024 по справі 240/21816/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 січня 2024 року м. Житомир

справа № 240/21816/23

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Калінчук В.В.,

за участю:

представника позивача - Благого В.М. (у порядку самопредставництва юридичної особи);

представника відповідача - Котвицької Д.С. (у порядку самопредставництва суб"єкта владних повноважень),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, клопотання Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Український солод" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування розпорядження і податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український солод" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №78-р від 14.02.2022 про анулювання ліцензії від 12.02.2022 №06080414202000176 терміном дії з 12.02.2020 по 12.02.2025;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.11.2022 №8561/06-30-09-02/30825170, №8562/06-30-09-02/30825170 та №8563/06-30-09-02/30825170.

Відповідно до ухвали суду від 18.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

05 жовтня 2023 року Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області надіслало до суду клопотання за вх.№67777/23 про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

В обґрунтування заявленого клопотання вказує, що контролюючим органом примірник акту перевірки від 31.10.2022 №9880/06-30-09-02/30825170 направлено засобами поштового зв`язку, який згідно з відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення отриманий представником суб`єкта господарювання 08.11.2022.

За таких обставин 08.11.2022 є днем, коли позивачу стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого могло відбутися порушення прав, свобод чи інтересів особи. Отже, суб`єкт господарювання повинен був дізнатися про порушення своїх прав, якщо він знав про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у нього не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Однак, з невідомих відповідачу причин ТОВ «Український солод» не вчинило жодних дій для захисту своїх прав, саме тому порушило строки звернення до суду, встановлені ст. 122 КАС України

Враховуючи той факт, що позовну заяву ТОВ «Український солод» подано 21.07.2023 - позивачем порушено шестимісячний строк позовної давності, встановлений ч.2 ст. 122 КАС України.

У судове засідання 09.01.2024 прибули представник позивача та представник відповідача.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала клопотання про залишення позову без розгляду, з підстав викладених у ньому та просила його задовольнити. Додатково зазначила, що чинним законодавством встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вказує, що витяг з розпорядження про анулювання ліцензії надіслано до електронного кабінету платника податків 15.02.2022, саме тому шестимісячний строк на оскарження розпорядження сплинув 13.08.2022.

Щодо отримання позивачем податкових повідомлень-рішень вказує, що контролюючим органом направлено за податковою адресою ТОВ "Український солод" оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які 03.12.2022 вручено представнику суб"єкта господарювання, про що свідчить підпис на відповідному рекомендованому повідомленні про вручення.

Саме тому, вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду, з підстав викладених у запереченні від 14.11.2023 (вх.№76550/23).

Зазначає, що доводи відповідача про те, що дата вручення акта перевірки є днем, коли позивачу стало відомо про порушення його права чи інтересів, є абсолютно необгрунтованими.

Представник позивача вказує, що відповідач не направив в електронний кабінет ТОВ «Український солод» з одночасним надісланням на його електронну адресу (адреси) оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Водночас, як вже зазначалось в заяві про поновлення строків звернення до суду, лише 13.02.2023 в електронному кабінеті ТОВ «Український солод» з"явилась інформація про нарахування податкового боргу/заборгованоті в сумі 1500000 гривень.

Що ж до направлення акта перевірки та оскаржуваних повідомлень-рішень рекомендованими листами вказує, що згідно з листом АТ «Укрпошта» від 01.11.2023 №1853 листи №1000312971066 та "1000312979628 вручено секретарю Озерянської селищної ради Бондарчук О.М., що жодним чином не підтверджує вручення відповідних листів ТОВ «Український солод».

Суд розглянувши заявлене відповідачем клопотання, заслухавши думку представника позивача, зазначає наступне.

Згідно з приписами ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною 4 статті 122 КАС України.

Так, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні. Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

Верховним Судом зазначено, що численні юридичні наслідки, які з огляду на положення Податкового кодексу України виникають або можуть виникнути внаслідок реалізації контролюючим органом своїх повноважень та обов`язків, після того, як визначене контролюючим органом грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого, настають у значно менший строк, ніж 1095 днів. Тому надання такого строку для звернення до суду з вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу щодо визначення грошового зобов`язання створювало б непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, зокрема, щодо обсягу прав і обов`язків як платників податків, так і контролюючих органів. Зокрема така непропорційність здатна створити стан невизначеності щодо легітимності дій контролюючого органу, вчинених у законний спосіб у межах строку давності, встановленого статтею 102 ПК України, оскільки після звернення платника податків з відповідним позовом до суду раніше узгоджені грошові зобов`язання стають неузгодженими. У зв`язку з наведеним право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

З огляду на вказане, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду у випадку не здійснення досудового адміністративного оскарження до вищого податкового органу, а тому такий строк визначається пунктом 2 статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що до податкових повідомлень-рішень Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії:

- шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору;

- три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику;

- один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.

Матеріали справи свідчать, що позивачем оскаржується розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №78-р від 14.02.2022 про анулювання ліцензії від 12.02.2022 №06080414202000176 та податкові повідомлення-рішення від 28.11.2022 №8561/06-30-09-02/30825170, №8562/06-30-09-02/30825170 та №8563/06-30-09-02/30825170.

ГУ ДПС у Житомирській області відповідно до наказу «Про проведення фактичної перевірки» від 14.10.2022 №1568-п проведено фактичну перевірку господарської одиниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Український солод» за адресою: Житомирська обл., Бердичівський р-н, м. Бердичів, вул, Ватутіна, буд. 10.

За результатами перевірки було складено акт фактичної перевірки від 31.10.2022 №9880/06-30-09-02/30825170.

ГУ ДПС у Житомирській області зазначає, що контролюючим органом примірник акту перевірки від 31.10.2022 №9880/06-30-09-02/30825170 направлено засобами поштового зв`язку, який згідно з відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №1000312971066 отримано представником суб`єкта господарювання 08.11.2022 (т.2 а.с. 166).

Суд вказує, що акт перевірки взагалі не є предметом оскарження, оскільки не є актом індивідуальної дії та не породжує жодних обов`язків для суб`єкта перевірки, а відтак - не порушує його права та інтереси.

Аналогічна правова позиці викладена в постанові Верховний Суд від 08.05.2018 у справі №804/3594/13, де судом вказано, що сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є лише носієм інформації встановленої під час здійснення контролюючого заходу. Наявність акта перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи.

Відтак, твердження відповідача, що дата вручення акта перевірки від 31.10.2022 №9880/06-30-09-02/30825170, є днем, коли позивачу стало відомо про порушення його права чи інтересів, є абсолютно необґрунтованими.

Також судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 28.11.2022 №8561/06-30-09-02/30825170, №8562/06-30-09-02/30825170 та №8563/06-30-09-02/3082517 контролюючим органом направлено за податковою адресою ТОВ «Український солод» рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №1000312979628 (т.2 а.с. 164).

Водночас, згідно з листом АТ «Укрпошта» від 01.11.2023 №1853 листи №1000312971066 та №1000312979628 вручено секретарю Озерянської селищної ради Бондарчук О.М., який в свою чергу не має жодного відношення до позивача.

Таким чином, доводи відповідача про отримання позивачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень 03.12.2022 є безпідставними.

Що стосується доводів відповідача про надсилання ТОВ «Український солод» кореспонденції в електронний кабінет, суд зазначає наступне.

ТОВ «Український солод» відповідно до заяви про приєднання від 08.07.2019 №1 та повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису від 14.07.2022 №2 набуло статусу суб"єкта електронного документообігу, що підтверджується відповідною квитанцією №2 та не заперечується позивачем.

Статтею 42 Податкового кодексу України визначено порядок листування платників податків та контролюючих органів.

Згідно із пунктами 42.4 - 42.6 статті 42 Податкового кодексу України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом четвертим зазначеного пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного згаданим Кодексом.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Аналіз вказаних правових норм, дає можливість зробити висновок, про наявність нормативно встановленого алгоритму дій для контролюючого органу з метою інформування платника податків. Зі змісту вказаних приписів слідує, що порядок інформування платника податків у відповідності до положень аналізованої редакції передбачав надсилання прийнятого контролюючим органом рішення через електронний кабінет. Дата вручення надісланого рішення визначалася квитанцією, яка генерується в автоматичному режимі. При цьому за умови не отримання квитанції податковий орган зобов`язаний скерувати прийняте рішення у паперовому вигляді шляхом відправлення рекомендованого листа.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідач не надав квитанції, сформованої електронним кабінетом про дату отримання позивачем оскаржуваних рішень та з одночасним надісланням їх на електронну адресу (адреси).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів виконання в повній мірі обов`язку щодо належного повідомлення позивача про оскаржуване розпорядження.

Водночас, як вже зазначалось позивачем, в заяві про поновлення строків звернення до суду, лише 13.02.2023 в електронному кабінеті ТОВ «Український солод» завилась інформація про нарахування податкового боргу/заборгованоті в сумі 1500000 гривень.

При цьому фактичне порушення прав та інтересів ТОВ «Український солод», що спонукало до оскарження вказаного розпорядження, відбулось саме після складання вище зазначених податкових повідомлень-рішень. Адже, хоч розпорядженням про скасування ліцензії і було протиправно позбавлено ТОВ «Український солод» права проводити відповідну господарську діяльність зі зберігання пального протягом 14.02.2022-06.09.2022, проте свої права ТОВ «Український солод» відновило не шляхом оскарження даного розпорядження, а в інший спосіб - шляхом отримання нової ліцензії від 07.09.2022 №062404142022000158.

В той же час, порушення прав ТОВ «Український солод», яке неможливо усунути в позасудовий спосіб, виникло саме за результатом складання податкових повідомлень-рішень від 28.11.2022, винесених внаслідок встановлення податковим органом зберігання ТОВ «Український солод» пального протягом 14.02.2022 - 06.09.2022 без відповідної ліцензії.

В свою чергу, лише 02.05.2023 ТОВ «Український солод» отримав лист Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №7625/6/06-30-09-02 з копіями податкових повідомлень-рішень від 28.11.2022 №8561/06-30-09-02/30825170, №8562/06-30-09-02/30825170 та №8563/06-30-09-02/30825170.

До Житомирського окружного адміністративного суду позивач звернувся 21.07.2023.

Таким чином, позивачем дотримано шестимісячний строк звернення до суду, який обраховується з моменту фактичного отримання податкового повідомлення рішення (02.05.2023).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 3 березня 2022 року № 2118-IX внесено до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 69.9, згідно якого для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд дійшов висновку, що обставини, які спровоковані вищезазначеними подіями, у своїй сукупності є об`єктивною обставиною, яка створювали обмеження при зверненні до суду не з моменту прийняття оскаржуваного рішення.

Крім цього, Верховний суд у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо того, що про порушення своїх прав та інтересів він дізнався лише після отримання 02.05.2023 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у межах розгляду даної адміністративної справи, є обґрунтованими.

З огляду на викладене, розглянувши подане відповідачем клопотання, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, та як наслідок, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 121, 122, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Український солод" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

2. Вступну та резолютивну частини ухвали складено у нарадчій кімнаті і проголошено 09 січня 2024 року.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 17 січня 2024 року.

Суддя А.В. Горовенко