Ухвала

від 10.01.2024 по справі 280/243/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

10 січня 2024 року Справа № 280/243/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАТ ГРУП"

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05.01.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАТ ГРУП" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним і скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 08.03.2023 № 4224, про визначення ТОВ «РІАТ ГРУП» таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язати комісію ГУ ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «РІАТ ГРУП» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС Українидля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк,який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Із позовної заяви не вбачається, що позивач у адміністративному порядку оскаржував рішення комісії від 08.03.2023 № 4224,

Отже, позивач мав 6 місяців на звернення до суду для оскарження рішення 08.03.2023 № 4224, отже до 09.09.2023 включно.

Проте, з позовом до суду позивач звернувся лише 31.12.2023 (дата подання позову до відділення поштового зв`язку), тобто із пропуском 6-ти місячного строку звернення до суду.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із позовом представником позивача надано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду у якому з посиланням на воєнний стан вказано, що на згідно штатного розпису з квітня є лише єдина посада - директор. З 24.02.2022 по сьогоднішній день діяльність підприємства практичне зупинена, доходи підприємство не отримує. Саме воєнний стан спровокував тяжку економічну ситуацію на підприємстві. З аналізу оборотів по рахунку Позивача слід зауважити що по рахунку відсуїні будь-які надходження так і витрати, отже господарська діяльність взагалі не здійснюється, шо унеможливило своєчасно звернутися до суду за захистом прав підприємстві . Крім того, у зв`язку із загрозою з боку окупантів здійснення підриву Запорізької АЕС, новопризначений директор виїхала за межі міста, що стало на заваді вчасно укласти договір про надання правничої допомоги з метою звернення до суду.

Щодо наявності підстав для поновлення пропущеного строку, суддя зазначає наступне.

Так, згідно чч.1-2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Щодо посилань позивача на воєнний стан, суддя зазнанчає, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язаніздійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонамиусправі процесуальних дій.

Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 по справі № 926/4918/22 зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуальногострокуу випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такогостроку.Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуальногостроку.Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленогостроку(аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22).

У заяві про поновленнястрокузвернення до суду позивач не вказав які саме об`єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили його звернення до судуувстановлений процесуальним законодавствомстрок.Позивач не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні правазметою їх захисту в судовому порядку; не довів, що в цій справі неможливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.

Більш того, щодо посилань відсутності коштів у позивача та юриста до моменту укладення договору про надання правової допомоги лише у грудні 2023 року, суддя звертає увагу, що на підтвердження факту сплати судового збору за звернення до суду із позовом у вказаній справі позивачем надано платіжну інструкцію № 157 від 25.07.2023, що свідчить про початок підготовки позивача до подачі позовної заяви ще з липня 2023 року.

Крім того, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин що єдиний працівник-директор взагалі виїзжала за межі міста, крім того не зазначено коли та на який час тощо, у зв`язку з чим суддею не може бути встановлено дійсність зазначених обставин та поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Тож, позивачем не доведено існування у нього поважних причин, що зумовили пропуск процесуальногострокузвернення до суду та об`єктивно свідчили би про неможливість саме позивача своєчасно звернутись до суду.

З огляду на вказане, суддя не вбачає правових підстав для задоволення клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення йому строку звернення до суду із позовом у справі.

При цьому, обов`язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАТ ГРУП" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

- оформленої відповідно до ст.167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом;

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України) .

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Стрельнікова