Рішення

від 18.01.2024 по справі 280/8777/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року Справа № 280/8777/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ІНВЕСТ ГРУПП» (вул. Автоклубна, буд. 18, м. Запоріжжя, 69032), в особі представника адвоката Качуренко Юлії Юріївни (вул. Козака Бабури, буд. 9, м. Запоріжжя, 69076), до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003) та Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2023 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ІНВЕСТ ГРУПП» (далі позивач, ТОВ «ОМЕГА ІНВЕСТ ГРУПП»), в особі представника адвоката Качуренко Юлії Юріївни, до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС у Львівській області) та Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС України), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення відповідача 1, а саме рішення Комісії відповідача 1 №36768/41740587/2 від 20.04.2023 про відмову позивачу в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №59 від 15.02.2023;

зобов`язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкову накладну №59 від 15.02.2023, складену позивачем датою подання, а саме: 24.02.2023.

Крім того, просив: відстрочити сплату судового збору за подання цієї позовної заяви на розумний строк визначений судом до ухвалення рішення суду у справі що пов`язано зі складним матеріальним становищем позивача; витребувати від відповідача 1 матеріали, пов`язані з прийняттям оскаржуваного рішення (в т.ч. відомості щодо дати направлення останнього позивачеві) у повному обсязі.

Ухвалою від 24.10.2023 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

30.10.2023 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову, в якій представник наполягає, що позивачем заявлена вимога саме щодо оскаржуваного рішення, яке (як вважає позивач) прийняте відповідачем 1. Також до заяви доданий доказ оплати судового збору.

Ухвалою від 06.11.2023 у справі відкрите спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено без виклику (повідомлення) сторін.

Засобами системи «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява з уточненими позовними вимогами, в якій в якості відповідача визначена лише одна особа відповідач 2, а позовні вимоги викладені у такій редакції:

«Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення відповідача державної податкової служби України №36768/41740587/2 від 20.04.2023 (основна вимога);

Зобов`язати відповідача у справі Державну податкову службу України протягом 10 календарних днів з моменту набуття законної сили рішенням суду у справі №280/8777/23 повторно розглянути скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ІНВЕСТ ГРУПП» - №9078801038 від 13.04.2023 року та прийняти рішення з урахуванням висновків мотиваційної частини рішення суду у справі №280/8777/23 (похідна позовна вимога з метою ефективного поновлення прав позивача)».

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач (представник позивача) зазначив, що оскаржене рішення позбавляє можливості ТОВ «ОМЕГА ІНВЕСТ ГРУПП» виконати приписи п.1 ст.201 Податкового Кодексу України, що є безпосередньою підставою звернення позивача до суду, в приписів ст.55 Конституції України.

Ухвалою від 27.11.2023 уточнена позовна заява ТОВ «ОМЕГА ІНВЕСТ ГРУПП» до ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії прийнята до розгляду.

01.12.2023 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив, в якому зазначено, що рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та прийнято ДПС України не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права. Тому, оскаржуване рішення не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи, а само по собі його складання за результатами розгляду скарги уповноваженими особами відповідача не може порушувати прав позивача. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

06.12.2023 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді представник посилається на те, що відповідачем подано відзив поза межами процесуального строку на подання відзиву, а відтак останній підлягає поверненню особі, що подала останній.

18.12.2023 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про стягнення з ДПС України витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.

Інших заяв чи клопотань від сторін до суду не надходило.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем складено податкову накладну за №59 від 15.02.2023.

24.02.2023 вказана податкова накладна за допомогою електронного документообігу направлена до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційний номер документа 9034001846).

27.02.2023 позивач отримав квитанцію, відповідно до якої:

«ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА.

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 15.02.2023 №59 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 25.62, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D"=2.1867%, "P"=9538.5 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».

04.04.2023, на виконання вказаних у квитанції вимог контролюючого органу, позивач надіслав повідомлення від 03.04.2023 №31 про надання пояснень, а також копії первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8610161/41740587 від 11.04.2023 позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №59 від 15.02.2023.

13.04.2023 позивачем подана скарга до ДПС України на вищезазначене рішення комісії регіонального рівня від 11.04.2023 №8610161/41740587 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням комісії ДПС України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.04.2023 за №36768/41740587/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Не погодившись з рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги від 20.04.2023 за №36768/41740587/2 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.3, пункту 56.8 статті 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (абзаци другий, третій пункту 56.18 статті 56 ПК України).

Порядок та особливості оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені в пункті 56.23 цієї статті.

Так, відповідно до положень підпунктів 56.23.1 та 56.23.2 пункту 56.23 скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 1 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі по тексту Порядок №1165), передбачено, що цей Порядок визначає механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга). Розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Відповідно до п.11 Порядку №1165 платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Пунктом 12 Порядку №1165 встановлено, що за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень: - задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; - залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.

За приписами пункту 56.10 статті 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що скасування рішення Комісії ДПС України, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Суд зауважує, що рішення про результати розгляду скарги, само по собі не має юридичного значення для цілей створення правових наслідків для платника податків, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2021 року у справі №240/5009/20, від 31 травня 2019 у справі №826/1023/16, від 11 червня 2019 року №826/45/18, від 24 червня 2019 року у справі №826/11001/15, від 8 квітня 2021 року у справі №640/16779/19.

Також, Верховний Суд у постанові від 23 лютого 2023 року у справі №420/9924/20 (адміністративне провадження №К/9901/36286/21), зазначив, що згідно з частиною першою статті 5 КАС України (в редакції, яка діє на час розгляду справи) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Однак, в даному випадку оскаржувані рішення комісії Державної податкової служби України за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних не є юридично значимим для позивача, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачає, а лише залишає чинним (таким, що має обтяжувальну дію щодо позивача) винесені раніше рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Таким чином, рішення комісії Державної податкової служби України за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, прийняті за результатами розгляду скарг, не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, підстави до скасування таких рішень та задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні.

Також суд зазначає, що в ході розгляду даної справи судом не встановлено будь-якого порушення комісією Державної податкової служби України процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене вимога про визнання протиправним та скасувати у повному обсязі рішення відповідача державної податкової служби України №36768/41740587/2 від 20.04.2023 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Інша вимога позивача є похідною від даної вимоги, в зв`язку з чим також не підлягає задоволенню.

Доводи позивача, викладені в уточненій позовній заяві, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

При цьому суд звертає увагу, що ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. The Netherlands» (заява № 16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява №30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява №18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява №20124/92, пункт 42), «Бендерський проти України» (заява №22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява №4241/03, пункт 54).

Так, у пункті 54 рішення «Трофимчук проти України» (заява №4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене судом вище, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

В силу положень статті 139 КАС України судові витрати (у тому числі витрати на правничу допомогу) стягуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень виключно у разі задоволення позовних вимог. Ураховуючи ту обставину, що судом відмовлено у задоволенні позову, то й відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2023 року у справі №640/17086/20 (адміністративне провадження №К/9901/15171/21).

Керуючись статтями 134, 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ІНВЕСТ ГРУПП» (вул. Автоклубна, буд. 18, м. Запоріжжя, 69032), в особі представника адвоката Качуренко Юлії Юріївни (вул. Козака Бабури, буд. 9, м. Запоріжжя, 69076), до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003) та Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «18» січня 2024 року.

СуддяР.В. Кисіль