Ухвала

від 17.01.2024 по справі 320/44951/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 січня 2024 року № 320/44951/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву розгляд справи за правилами загально позовного провадження за позовом Приватного підприємства АВТО-АКТИВ до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Комунального підприємства "Київблагоустрій" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

09.12.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство АВТО-АКТИВ із позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (надалі відповідач 1), Комунального підприємства "Київблагоустрій" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі відповідач 2), Департаменту територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі відповідач 3), третя особа - Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просить суд:

- визнати протиправним та стасувати рішення Київської міської державної адміністрації у формі Протоколу №7 засідання Комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства за №7 від 16 травня 2023 року в частині анулювання паспортів-прив`язок №07803-СВ.11260.888, № 07806-СВ.11260.891, №07811-СВ.11260.896, № 07810-СВ.11260.895, № 07809-СВ.11260.894, №07808-СВ.11260.893, № 07807-СВ. 11260.892, № 07802-СВ.11260.887, № 07805-СВ.11260.890. № 07804- СВ.11260.889 виданих Позивачу№ 07803-СВ.11260.888, № 07806-СВ.11260.891, №07811-СВ.11260.896, № 07810-СВ.11260.895, № 07809-СВ.11260.894, №07808-СВ.11260.893, № 07807-СВ.11260.892, № 07802-СВ.11260.887, № 07805-СВ.11260.890. № 07804-СВ.11260.889, виданих Приватному підприємству АВТО-АКТИВ;

- визнати протиправним та скасувати Припис Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 2316124 від 01 червня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у формі Протоколу постійно діючої робочої групи щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та елементів благоустрою на території м. Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №52 від 06.06.2023 року, в частині демонтажу тимчасових споруд у м. Києві по проспекту Берестейський (Перемоги) 134А, належних на праві власності Приватному підприємству АВТО-АКТИВ;

- визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виданого Комунальному підприємству "Київблагоустрій" в листі від 06.06.2023 року № 064-2212 в частині демонтажу тимчасових споруд у м. Києві по проспекту Берестейський (Перемоги) 134А, належних на праві власності Приватному підприємству АВТО-АКТИВ;

- визнати дії Комунально підприємства Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по демонтажу тимчасових споруд, встановлених у відповідності до паспортів- прив`язок 07803-СВ. 11260.888, № 07806-СВ.11260.891, №07811-СВ.11260.896, № 07810-СВ.11260.895, № 07809-СВ.11260.894, №07808-СВ.11260.893, № 07807- СВ. 11260.892, № 07802-СВ. 11260.887, № 07805-СВ.11260.890. № 07804-СВ. 11260.889 виданих Позивачу№ 07803-СВ.11260.888, № 07806-СВ.11260.891, №07811-СВ.11260.896, № 07810-СВ. 11260.895, № 07809-СВ.11260.894, №07808-СВ.11260.893, № 07807-СВ.11260.892, № 07802-CB.l 1260.887, № 07805-CB.l 1260.890, 07804-CB.l 1260.889, виданих Приватному підприємству АВТО-АКТИВ, неправомірними;

- стягнути із відповідачів на користь позивача розмір понесених ним судових витрат.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/44951/23 передана 15.12.2023 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 25.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

На адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за правилами загально позовного провадження.

Щодо заяви позивача про розгляд справи за правилами загально позовного провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України Про запобігання корупції займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Отже, частиною 4 вищевказаної статті імперативно визначено категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами 2, 3 статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає виключно норми права, при цьому не обґрунтовує, чому дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Проте наведене, на переконання суду, не свідчить про неможливість розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, позаяк згідно з наведеною вище частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Оскільки дана справа не віднесена до імперативно визначеного переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, процесуальні перешкоди для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020.

Враховуючи викладене, не є обґрунтованими твердження позивача про неможливість розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того суд звертає увагу, що оцінити значення справи для сторін і значний суспільний інтерес має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне конкретизоване пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Даний правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26 травня 2022 року у справі №640/594/20, від 22 жовтня 2021 року у справі № 200/6491/20-а, від 07 жовтня 2021 року у справі № 640/23517/20, від 05 жовтня 2021 року у справі № 640/23385/20, від 05 серпня 2021 року у справі № 200/5490/20-а, від 22 липня 2021 року у справі № 460/6542/20, від 23 червня 2021 року у справі № 520/13014/2020 тощо.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд дійшов висновку, що лише посилання учасників процесу на істотне значення цієї справи для них, які належним чином не обґрунтовані та не підтверджені, не є безумовною підставою для здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому суд зауважує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи за правилами загального, а не спрощеного, позовного провадження не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справах незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, як і не вимагають обов`язкового розгляду справи саме за правилами загального позовного провадження лише з урахуванням викладеного волевиявлення учасника процесу про це. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях за правилами загального позовного провадження усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання, та нівелювало б практичну ефективність інституту спрощеного провадження в принципі. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії. Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують для встановлення об`єктивної істини ані обов`язкового проведення судового засідання, ані здійснення трансформації форми адміністративного судочинства зі спрощеного у загальне позовне провадження, оскільки повний та всебічний розгляд справи є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від його форми або того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.

Також суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року VarelaAssalinocontrelePortugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Врахувавши зміст заяв сторін, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Водночас, судом при вирішенні спору по суті будуть враховані письмові доводи учасників справи та надані ними докази.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаної заяви позивача.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватнму підприємству АВТО-АКТИВ у задоволенні заяви про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяВ.С. Парненко