Постанова

від 17.01.2024 по справі 160/22364/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/22364/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року (суддя 1-ї інстанції Лозицька І.О.) в адміністративній справі №160/22364/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКЛАНД" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

28.08.2023р. Товариство з обмеженою відповідальністю БРУКЛАНД звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.08.2023року № 0204920709 про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 876826,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про незгоду з оскарженим рішенням, оскільки податковим органом було допущено помилку у розрахунку та визначенні граничних строків, неврахування відповідачем приписів абз. 11 п. 52-1 підрозділу Перехідні положення ПК України та форс-мажорних обставин.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи на невірно застосовано норми матеріального права.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 27.06.2023 року №4013, виданого Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, пп. 69.2 п. 69 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (зі змінами і доповненнями), у зв`язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 19.04.2023 року №25-0008/77/ДСК про порушення ТОВ БРУКЛАНД валютного законодавства, на підставі наказу від 27.06.2023 року №3070-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ БРУКЛАНД з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 12.09.2022 року по 23.06.2023 року при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 12.09.2022 року №126875.

За результатами перевірки складено акт №2512/04-36-07-09/40383893 від 07.07.2023року.

Перевіркою встановлено порушення платником податків ч. 3 ст. 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VIII, за що на підставі ч. 5 ст. 13 Закону від 21.06.2018 року №2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

На підставі акту перевірки, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2023 року №0204920709 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 876 826,46 грн.

Вважаючи вказане вище податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято без врахування приписів абз. 11 п. 52-1 підрозділу Перехідні положення ПК України.

Колегія суддів не погоджується висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом № 2473-VIII.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

У частинах четвертій, шостій статті 11 Закону № 2473-VIII передбачено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до частини дев`ятої статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У пункті 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин другої третьої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частинами шостою-восьмою статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що в разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Як свідчать встановлені обставини справи, за результатами проведеної документальної позапланова виїзної перевірки ТОВ БРУКЛАНД з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 12.09.2022 року по 23.06.2023 року при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 12.09.2022 року №126875, встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю БРУКЛАНД (покупець) та OMAG Maschinenbau GmbH (Німеччина) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 12.09.2022 року №126875, відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець купує на умовах FCA, Емден Німеччина, відповідно до умов Інкотермс-2020, обладнання технологічна лінія на базі бетоноформувальної машини Omag Tronic 140/120 для виробництва різноманітних видів дрібноштучних будівельних матеріалів із бетону.

Відповідно до п. 2.1 контракту загальна сума контракту становить 700 000,00 євро.

Строк поставки обладнання до 10.03.2023 року. Строк поставки обладнання може бути змінений продавцем за умови попередження покупця не менш ніж за один місяць (пункт 3.3 контракту).

Пунктом 5.1 контракту, сторони домовились, що передоплата від загальної суми контракту буде розділена на 3 авансових платежі:

- авансовий платіж №1 в розмірі 50% від загальної суми контракту, який становить 350 000,00 євро до 23.09.2022 року;

- авансовий платіж №2 в розмірі 45% від загальної суми контракту, який становить 315 000,00 євро до 30.09.2022 року;

- авансовий платіж №3 в розмірі 5% від загальної суми контракту, який становить 35 000,00 євро до 31.10.2022 року.

Пунктом 10.1 контракту передбачено, що до початку виробничого процесу покупець має право анулювати контракт повністю або частково. У разі анулювання контракту, покупець зобов`язується сплатити штрафні санкції продавцю в розмірі 3% від суми контракту.

На виконання своїх договірних зобов`язань було сплачено продавцю за контрактом №126875 від 12.09.2022 року 665 000,00 євро, в тому числі 21.09.2022 року перераховано 350 000,00євро; 26.09.2022 року перераховано 315 000,00 євро.

Судом також встановлено, що позивач звернувся до OMAG Maschinenbau GmbH з листом №15 від 03.03.2023 року, відповідно до якого позивач просить анулювати контракт №126875 від 12.09.2022 року, відповідно до п. 10.1 Штрафні санкції та повернути авансовий внесок за вирахуванням штрафних санкцій у розмірі 645 050,00 євро.

Вказані кошти у розмірі 645 050,00 євро були зараховані на рахунок позивача 30.03.2023 року, що підтверджується випискою з особистого рахунку ТОВ БРУКЛАНД у АТ УКРГАЗБАНК. (а.с. 38)

Враховуючи зазначене, відповідачем вірно встановлене порушення позивачем термінів розрахунків у сфері ЗЕД та правомірно прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення про застосування пені.

Посилання позивача та суду першої інстанції на те, що OMAG Maschinenbau GmbH 20.03.2023 року здійснив повернення позивачу авансові внески у розмірі 645 050,00 євро з вирахуванням штрафних санкцій у розмірі 3% від ціни контракту, тобто 19 950,00 євро, не відповідає дійсності враховуючи номери інвойсу (рахунку) у кредитному авізо. Так позивачем подано кредитне авізо датою формування 20.03.2023 з рахунком (інвойсом) 247874, проте згідно інформації банківської установи, повернення валютних коштів здійснено за кредитним авізо 647874, номер інвойсу (рахунку) 246466. (а.с. 38, 40, 41).

Доводи позивача про невірність розрахунку пені та визначення граничних строків не ґрунтуються на поданих доказів і є лише припущенням.

Доводів позивача, з якими погодився і суд першої інстанції, про неврахуванням відповідачем приписів абз. 11 п. 52-1 підрозділу Перехідні положення ПК України, є помилковими та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства.

Перевірка здійснена з урахуванням приписів п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України

Так пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно з підпунктом "б" підпункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ. (останній абз. П. 69.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України).

Таким чином, у спірний період запровадженням воєнного стану в Україні не передбачено звільнення від застосування штрафних санкцій та пені за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності як не передбачено і застосування мораторію (зупинення) застосування пені на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції, визначені як підстава у задоволенні позову, не ґрунтуються на нормах законодавства, що регулюються дані правовідносини.

Щодо доводів позивача про неврахування податковим органом форс-мажорних обставин.

28.02.2022 Торгово-промисловою палатою України було офіційно оприлюднено повідомлення, відповідно до якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР та інших документів вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 ранку 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Також ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому ТПП звертала увагу на те, що відповідно до діючого законодавства України єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) був та є Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональними ТПП.

Позивачем не надано як до перевірки так і суду відповідного документу, відповідно до діючого законодавства України, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а отже посилання на загально відомі обставини є помилковими.

Враховуючи наведене, оскаржене рішення податкового орану прийнято у відповідності до норм законодавства, підстави для його скасування відсутні, а отже оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 287, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року в адміністративній справі №160/22364/23 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник