Постанова

від 17.01.2024 по справі 160/12392/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/12392/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

секретар Корсун Ю.В.

за участі представника позивача Чорнобая О.І.

представника відповідача ГУ ДПС Пономаренка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року (суддя Турлакова Н.В.) в справі №160/12392/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Верхньодніпровський машинобудівний завод» (далі ПрАТ «ВМЗ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі ГУ ДКСУ) про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо зменшення на суму 544 146,0 грн. заявленої та узгодженої суми бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року у розмірі 3 103 659 грн.; зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області повернути бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість ПрАТ «ВМЗ» за січень 2022 року в сумі 544 146,0 грн., на яку протиправно зменшене узгоджене податковою перевіркою бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року, на користь ПрАТ «ВМЗ»; стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року в розмірі 544 146,00 грн.; стягнення пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості в сумі 127 767,64 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо зменшення на суму 544 146,0 грн. заявленої та узгодженої суми бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року у розмірі 3 103 659 грн.; зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повернути бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість ПрАТ «ВМЗ» за січень 2022 року в сумі 544 146,0 грн., на яку зменшене узгоджене податковою перевіркою бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року, на користь ПрАТ «ВМЗ»; стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2022 року в розмірі 544 146,00 грн.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ГУ ДПС просить скасувати рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апелянт звертає увагу, що сума податку на додану вартість в розмірі 544 146 грн. обліковується в ІКП як надлишково сплачені кошти з іншим кодом переплати, тому не підлягає поверненню в рамках бюджетного відшкодування цього податку на розрахунковий рахунок платника у банку, такі кошти можуть бути повернуті платнику відповідно до статті 43 ПК України.

Звертає увагу на строк звернення до суду, проте не обґрунтовує, чи пропущено позивачем строк звернення до суду.

Також вважає, що рішення в частині зобов`язання ГУ ДПС повернути суму заявленого бюджетного відшкодування не може бути виконане, посилається з цього питання на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 12 лютого 2019 року в справі № 826/7380/15, за якими ефективним способом захисту є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС на користь платника податку заборгованості із відшкодування податку на додану вартість та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

В судовому засіданні представник відповідача ДПС апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача ГУ ДКСУ до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з чим визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника відповідача ГУ ДКСУ.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ГУ ДПС та представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 лютого 2022 року ПрАТ «ВМЗ» подало до ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2022 року; заяву на повернення суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок підприємства у розмірі 3 103 839 грн., додаток 4 до декларації; розрахунок суми бюджетного відшкодування у розмірі 3 103 839 грн., додаток 3 до декларації.

ГУ ДПС 21 червня 2022 року складено акт № 986/04/36-07-19-05/05749336 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ВМЗ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 4 403 059 грн., у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у сумі 3 103 839 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за висновками якого встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України в частині відсутності у ПрАТ «ВМЗ» права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 180 грн. по декларації за січень 2022 року.

Перевіркою не встановлено порушень при декларуванні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у декларації за січень 2022 року у сумі 3 103 659 грн.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області 07 липня 2022 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0058320719 про відсутність у ПрАТ «ВМЗ» права на отримання бюджетного відшкодування за січень 2022 року у розмірі 180 грн.

19 серпня 2022 року на рахунок позивача відшкодовано суму податку на додану вартість згідно з пп. «а» п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України у розмірі 2 559 513,00 грн.

23 серпня 2022 року ПрАТ «ВМЗ» звернулось до ГУ ДПС у Дніпропетровській області із запитом № 4.3-320 про надання роз`яснення щодо дотримання законодавства при перерахуванні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, в якому зазначило, що отримало на поточний рахунок бюджетне відшкодування у розмірі 2 559 513 грн., в той час як підтверджена документальною перевіркою сума становить 3 103 659 грн., та просило надати роз`яснення щодо різниці у розмірі 544 146 грн.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом № 51369/6/04-36-07-06-13 від 28 вересня 2022 року повідомило позивача, що згідно з даними ІКП у ПрАТ «ВМЗ» по особовому рахунку за кодом бюджетної класифікації 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» станом на 21 липня 2022 року наявна переплата у сумі 2 559 693 грн. по заявленій сумі бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року від 21 лютого 2022 року № 9037079986. Переплата по заявленій сумі бюджетного відшкодування ПДВ по декларації січень 2022 року у сумі 544 146 грн. зменшено 20 липня 2022 року у хронологічному порядку поточними позитивними нарахуваннями по декларації з ПДВ за травень 2022 року від 19 липня 2022 року № 9133007477, суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 180 грн. не підтверджено за актом перевірки. При цьому, кошти, внесені платіжним дорученням від 20 липня 2022 року № 396740886, у сумі 544 146 грн. рахуються в ІКП ПрАТ «ВМЗ» як надміру сплачені кошти, що надійшли до бюджету з рахунку в СЕА ПДВ. Таким чином, вищезазначена переплата з ПДВ у сумі 544 146 грн., яка обліковується в ІКП як надлишково сплачені кошти та з іншим кодом переплати, не підлягає поверненню платнику в рамках бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку. Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання, які відображені в ІКП 14010100 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)», рахуються як надміру сплачені кошти у сумі 544 146 грн. та можуть бути повернуті платнику податків відповідно до ст. 43 Кодексу. Обов`язковою умовою здійснення повернення коштів є подання платником податків заяви про таке повернення відповідно до п. 43.3 ст. 43 Кодексу.

17 жовтня 2022 року ПрАТ «ВМЗ» подало до Державної податкової служби України скаргу на неправомірне зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Листом № 14596/6/99-00-07-07-06 від 15 листопада 2022 року Державна податкова служба України за результатами розгляду скарги повідомила позивача, що враховуючи інформацію, отриману від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, встановлено, що ґрунтовну відповідь по суті питання ПрАТ «ВМЗ» надано листом від 28 вересня 2022 року № 51369/6/04-36-07-06-13.

Судом першої інстанції шляхом дослідження у хронологічному порядку інформації, яка міститься в ІКП платника, встановлено, що 20 липня 2022 року суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації в ПДВ за січень 2022 року зменшено поточними позитивними нарахуваннями по декларації з ПДВ за травень 2022 року від 19 липня 2022 року № 9133007477 у розмірі 544 146,00 грн. та в той же день 20 липня 2022 року від позивача надійшли кошти на оплату зобов`язання за декларацією з ПДВ за травень 2022 року від 19 липня 2022 року № 9133007477 у розмірі 544 146,00 грн.

При цьому судом першої інстанції зазначено, що законодавчо встановлені підстави для зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ у контролюючого органу були відсутні, з огляду на відсутність у позивача податкового боргу та заяви про зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування.

На рахунок позивача ПДВ відшкодовано 19 серпня 2022 року, тому посилання відповідача на те, що станом на 21 липня 2022 року по особовому рахунку ПрАТ «ВМЗ» наявна переплата у сумі 2 559 693 грн. не є підставою для відшкодування ПДВ у зменшеному розмірі, а згідно з ІКП ПрАТ «ВМЗ» станом на 21 липня 2022 року наявна переплата у розмірі 3 143 697,02 грн.

Також судом першої інстанції вказано, що кошти, внесені позивачем платіжним дорученням від 20 липня 2022 року № 396740886 у сумі 544 146 грн., сплачені позивачем за податковим зобов`язанням, яке виникло у нього за податковою декларацією з ПДВ (за травень 2022 року) від 19 липня 2022 року за № 9133007477, та внаслідок зменшення відшкодування ПДВ обліковуються як надмірно сплачені кошти.

Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач під час зменшення на суму 544 146,0 грн. заявленої та узгодженої суми бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року у розмірі 3 103 659 грн. діяв з перевищенням своїх повноважень та всупереч приписами статті 200 Податкового кодексу України, що вказує на протиправність дій ГУ ДПС щодо зменшення на суму 544 146,0 грн. заявленої та узгодженої суми бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року у розмірі 3 103 659 грн.

При цьому належним способом захисту права позивача суд першої інстанції вважав зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повернути бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість ПрАТ «ВМЗ» за січень 2022 року в сумі 544 146,0 грн., на яку протиправно зменшене узгоджене податковою перевіркою бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року, на користь ПрАТ «ВМЗ», а також стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ «ВМЗ» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2022 року в розмірі 544 146,00 грн.

Разом з тим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог про стягнення з Державного бюджету України пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості в сумі 127 767,64 грн. у зв`язку з передчасністю таких вимог, оскільки основними умовами для нарахування пені є момент її виникнення, період дії пені, включаючи день погашення такої заборгованості, а в цьому випадку відсутній факт погашення заборгованості.

Відповідачем ГУ ДПС рішення суду першої інстанції оскаржене в частині задоволених позовних вимог.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає частково обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ПрАТ «ВМЗ» 21 лютого 2022 року подано до ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2022 року, в якій задекларовано до відшкодування з бюджету на рахунок платника податку у банку податок на додану вартість в розмірі 3 103 839 грн.; заяву на повернення суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок підприємства у розмірі 3 103 839 грн.; розрахунок суми бюджетного відшкодування у розмірі 3 103 839 грн.

Актом документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ВМЗ» від 21 червня 2022 року № 986/04/36-07-19-05/05749336 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 4 403 059 грн., у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у сумі 3 103 839 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України в частині відсутності у ПрАТ «ВМЗ» права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 180 грн. по декларації за січень 2022 року; перевіркою не встановлено порушень при декларуванні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у декларації за січень 2022 року у сумі 3 103 659 грн.

Податковим повідомлення-рішення № 0058320719 від 07 липня 2022 року повідомлено ПрАТ «ВМЗ» про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за січень 2022 року у розмірі 180 грн.

На рахунок ПрАТ «ВМЗ» 19 серпня 2022 року перераховано суму податку на додану вартість у розмірі 2 559 513,00 грн.

ПрАТ «ВМЗ» 23 серпня 2022 року звернулось до ГУ ДПС з питання не відшкодування податку на додану вартість у розмірі 544 146 грн.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом № 51369/6/04-36-07-06-13 від 28 вересня 2022 року повідомило позивача, що згідно з даними ІКП у ПрАТ «ВМЗ» по особовому рахунку за кодом бюджетної класифікації 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» станом на 21 липня 2022 року наявна переплата у сумі 2 559 693 грн. по заявленій сумі бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року від 21 лютого 2022 року № 9037079986. Переплата по заявленій сумі бюджетного відшкодування ПДВ по декларації січень 2022 року у сумі 544 146 грн. зменшено 20 липня 2022 року у хронологічному порядку поточними позитивними нарахуваннями по декларації з ПДВ за травень 2022 року від 19 липня 2022 року № 9133007477, суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 180 грн. не підтверджено за актом перевірки. При цьому, кошти, внесені платіжним дорученням від 20 липня 2022 року № 396740886 у сумі 544 146 грн. рахуються в ІКП ПрАТ «ВМЗ» як надміру сплачені кошти, що надійшли до бюджету з рахунку в СЕА ПДВ. Таким чином, вищезазначена переплата з ПДВ у сумі 544 146 грн., яка обліковується в ІКП як надлишково сплачені кошти та з іншим кодом переплати, не підлягає поверненню платнику в рамках бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку. Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання, які відображені в ІКП 14010100 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)», рахуються як надміру сплачені кошти у сумі 544 146 грн. та можуть бути повернуті платнику податків відповідно до ст. 43 Кодексу. Обов`язковою умовою здійснення повернення коштів є подання платником податків заяви про таке повернення відповідно до п. 43.3 ст. 43 Кодексу.

За результатами розгляду скарги ПрАТ «ВМЗ» від 17 жовтня 2022 року ДПС листом № 14596/6/99-00-07-07-06 від 15 листопада 2022 року повідомила позивача про надання відповіді з питання повернення суми бюджетного відшкодування листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28 вересня 2022 року № 51369/6/04-36-07-06-13.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається статтею 200 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Положеннями пункту 200.13 ПК України передбачено, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Судом встановлено, що контролюючим органом за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача, оформленої актом від 21 червня 2022 року №986/04/36-07-19-05/05749336, узгоджено суму бюджетного відшкодування у розмірі 3 103 659 грн.

Проте на рахунок позивача перераховано 19 серпня 2022 року суму податку на додану вартість згідно з пп. «а» п. 200.12 ст. 200 ПК у розмірі 2 559 513,00 грн.

За позицією контролюючого органу суму податку на додану вартість в розмірі 544 146 грн. по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року не відшкодовано платнику податку у зв`язку з поточними позитивними нарахуваннями 20 липня 2022 року по декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року.

Судом встановлено, що ПрАТ «ВМЗ» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2022 року від 19 липня 2022 року № 9133007477, у якій задекларовано податкові зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 544 146,00 грн.

Граничним терміном сплати та нарахування в особовому рахунку податкового зобов`язання за кодом бюджетної класифікації 14010100 «ПДВ з вироблених в Україні товарів, робіт та послуг» по податковій декларації за травень 2022 року є 31 липня 2022 року.

ПрАТ «ВМЗ» 20 липня 2022 року перераховано до бюджету суму в розмірі 544 146,00 грн. з рахунку позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ).

Відтак, оскільки 20 липня 2022 року суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з цього податку за січень 2022 року зменшено поточними позитивними нарахуваннями по декларації за травень 2022 року від 19 липня 2022 року на суму 544 146,00 грн. та в той же день (20 липня 2022 року) позивачем перераховано до бюджету кошти на оплату зобов`язання за декларацією за травень 2022 року у розмірі 544 146,00 грн., відсутні підстави вважати, що сума податку на додану вартість в розмірі 544 146 грн. обліковується в ІКП як надлишкове сплачені кошти з іншим кодом переплати, тому не підлягає поверненню в рамках бюджетного відшкодування цього податку на розрахунковий рахунок платника у банку, а такі кошти можуть бути повернуті платнику відповідно до статті 43 ПК України, як вважає апелянт.

Суд погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність у контролюючого органу будь-яких підстав, визначених ПК України, для зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 544 146,00 грн., яка є узгодженою, через відсутність у позивача податкового боргу та заяви про зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування.

Також є цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що за відомостями ІКП ПрАТ «ВМЗ» станом на 21 липня 2022 року рахується переплата у розмірі 3 143 697,02 грн., а не 2 559 693,00 грн., як вказує відповідач.

Крім того, посилання апелянта, що кошти, внесені позивачем платіжним дорученням від 20 липня 2022 року № 396740886 у сумі 544 146,00 грн., рахуються в ІКП ПрАТ «ВМЗ» як надміру сплачені кошти, що надійшли до бюджету з рахунку в СЕА ПДВ, підтверджують протиправність дій відповідача стосовно зменшення узгодженої суми відшкодування податку на додану вартість, адже ці кошти перераховані позивачем в оплату податкового зобов`язання, яке виникло внаслідок декларування у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року позитивного значення податку на додану вартість, а внаслідок зменшення суми бюджетного відшкодування ця сума обліковується як надмірно сплачені кошти.

Отже, суд визнає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність дій ГУ ДПС у Дніпропетровській області стосовно зменшення узгодженої суми бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року у розмірі 3 103 659,00 грн. на суму 544 146,00 грн.

Суд відхиляє доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, викладені в судовому засіданні, позаяк апелянтом в апеляційній скарзі приведено правове регулювання питання дотримання строку звернення до суду, проте не обґрунтовано, чи пропущено позивачем строк звернення до суду.

Разом з тим, суд не може погодити обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у вигляді зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області повернути бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість ПрАТ «ВМЗ» за січень 2022 року в сумі 544 146,0 грн., на яку протиправно зменшене узгоджене податковою перевіркою бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року, на користь ПрАТ «ВМЗ».

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

В постанові від 12 лютого 2019 року в справі № 826/7380/15 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права платника податку на додану вартість на отримання суми бюджетного відшкодування, є стягнення з Державного бюджету України заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету суму податку на додану вартість, яка охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права бути адекватним наявним обставинам.

Ураховуючи наведене та з огляду на те, що такий спосіб захисту як зобов`язання контролюючий орган повернути бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість ПрАТ «ВМЗ» за січень 2022 року в сумі 544 146,0 грн., на яку зменшене узгоджене податковою перевіркою бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року, на користь ПрАТ «ВМЗ», не призведе до ефективного відновлення права платника податків, суд доходить до висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є стягнення з бюджету на користь позивача суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року в розмірі 544 146,00 грн.

Тому суд скасовує рішення суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Оскільки судом першої інстанції невірно обраний спосіб захисту порушеного права позивача в частині зобов`язання відповідача повернути бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість ПрАТ «ВМЗ» за січень 2022 року в сумі 544 146,0 грн. внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, суд скасовує рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалює в цій частині нове рішення, в іншій частині рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року в справі № 160/12392/23 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року в справі № 160/12392/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії скасувати в частині зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повернути бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод» за січень 2022 року в сумі 544 146,0 грн., на яку зменшене узгоджене податковою перевіркою бюджетне відшкодування по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року, на користь Приватного акціонерного товариства «Верхньодніпровський машинобудівний завод».

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 17 січня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 січня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко