Постанова

від 17.01.2024 по справі 280/1177/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2024 року м. Дніпросправа № 280/1177/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

секретар Корсун Ю.В.

за участі представника відповідача Гурильова А.С. (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Технопром» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року (суддя Сіпака А.В., повне судове рішення складено 14 серпня 2023 року) в справі № 280/1177/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Технопром» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Запорізька міська рада, про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Технопром» (далі ТОВ ВТП «Технопром») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі ГУ Держгеокадастру), третя особа Запорізька міська рада, про визнання незаконною бездіяльності щодо до незастосування при формуванні розрахунку із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:013:0073 коефіцієнту, який характеризує місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні, при формуванні та видачі позивачу витягу від 06 лютого 2019 року № 302/207-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зобов`язання при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:013:0073 застосувати коефіцієнт, який характеризує місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні; визнання незаконним та скасування витягу від 06 лютого 2019 року № 302/207-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:013:0073.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення, ухвалити нове про задоволення позову.

Вважає, що у витязі від 06 лютого 2019 року № 302/207-19 безпідставно не застосовано коефіцієнт розташування земельної ділянки в санітарно-захисній зоні, що призводить до збільшення розміру земельного податку та орендної пати за земельну ділянку. Застосування цього коефіцієнту 0,80 передбачено рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» та нормативною грошовою оцінкою міста Запоріжжя.

Відповідачем не доведено відсутність технічної можливості використання санітарно-технічного коефіцієнту в його програмному забезпечення.

Вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині розгляду справи в порядку письмового провадження, порушено принцип офіційного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Також вважає необґрунтованим висновок, що підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря і це є підставою для незастосування цього коефіцієнту, таких доказів немає.

Вважає безпідставними посилання на ДБН 360-32 (п. 4.5), адже ці норми втратили чинність 23 квітня 2018 року.

Наявний у позивача дозвіл на викиди забруднюючих речовин № 2310136300-42 від 27 листопада 2017 року передбачає мінімальні викиди, які не впливають на розрахунок коефіцієнту.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2021 року № 1051 ведення Державного земельного кадастру здійснює саме Держгеокадастр та його територіальні органи, тому вважає, що виключно в повноваженнях відповідача знаходиться можливість внесення змін до програмного забезпечення, яке використовується при формування витягу з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляду справи за відсутності представника позивача. Адвокат Барков В.О. не допущений до участі в справі через не надання документів, що підтверджують повноваження представника.

В судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляду справи за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за договором оренди земельної ділянки, укладеним між позивачем (орендар) та Запорізькою міською радою (орендодавець), позивачем прийнято у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,5342 га для розташування виробничо-складського приміщення і офісу у м. Запоріжжі, по вул. Крива Бухта, 2.

У витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №302/207-19 від 06 лютого 2019 року, сформованому відповідачем на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:013:0073 (м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2), при розрахунку нормативної грошової оцінки орендованої позивачем земельної ділянки застосовано коефіцієнт Км3 1,36.

Позивач вказує, що при формуванні витягу відповідачем не застосовано локальні коефіцієнти із зазначенням розташування земельної ділянки в санітарно-захисній зоні.

Оскільки інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, тому під час формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідачем використано дані технічної документації із нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, яка виконана ДП «Українське державне науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» та затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року №7.

Рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року №7 є чинним, у судовому порядку не скасоване.

Судом першої інстанції зазначено, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки, (Км3) є обов`язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Додатку 2 до рішення Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 7.

Згідно із витягом з Генерального плану м. Запоріжжя земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні.

Оскільки до суду не надано доказів та документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а позивач відноситься до підприємств з нормативними розміром санітарно-захисної зони 50 м, відомостей, що земельна ділянка, яка передана в оренду позивачу, не належить до земельних ділянок та не є земельною ділянкою, яка надана в користування промисловим підприємствам, що є джерелами забруднення, до суду не надано, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач правомірно при формуванні витягу від 06 лютого 2019 року № 302/207-19 не застосував локальний коефіцієнт за локальним фактором «місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні - 0,80».

Приведені обставини стали підставою для відмови у задоволенні позову.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Виробничо-торгівельне підприємство «Технопром» є користувачем земельної ділянки, загальною площею 0,5342 га, кадастровий номер 2310100000:01:013:0073, що розташована у місті Запоріжжя, по вул. Крива Бухта, 2, на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеному із Запорізькою міською радою (орендодавець).

ГУ Держгеокадастру видано позивачу витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:013:007, що розташована у м. Запоріжжя, по вул. Крива Бухта, 2, №302/207-19 від 06 лютого 2019 року, в якому зазначено локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони:

- місце знаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів - 1,12;

- у зоні магістралей підвищеного місто формувального значення - 1,10;

- у зоні пішохідної доступності швидкісного морського та зовнішнього пасажирського транспорту - 1,08;

- не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95;

- у зоні залягання ґрунтових вод менше трьох метрів (Км3=0,9) Пер. (15,43%) - 0,98;

- у зоні регулювання забудови - 1,10.

Сукупний коефіцієнт Км3 1,36.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки у визначена в розмірі 21 210 411,00 грн. (а.с. 32).

Спірним в цій справі є питання правомірності застосування при формуванні витягу з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки показника коефіцієнта Км3 без врахування факту розташування земельної ділянки в санітарно-захисній зоні.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно із визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 11 грудня 2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон № 1378-IV), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до статті 5 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку.

Відповідно до статті 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частини перша та друга статті 20 Закону № 1378-IV).

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частини перша та третя статті 23 Закону № 1378-IV).

Системний аналіз норм права дає підстави для висновку, що нормативна грошова оцінка (далі НГО) земельних ділянок здійснюється відповідно до чітко визначеної спеціальним законодавством процедури, яка передбачає відповідні етапи та заходи.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Порядок № 489).

Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів на час виникнення спірних правовідносин проводилася відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213.

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності (пункт 3 розділу І Порядку № 489).

Згідно з пунктами 1, 3 розділу ІІ Порядку № 489 в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1.

Визначення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів здійснюється за формулою: Цн = В х Нп/Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Згідно з пунктами 6, 8, 9 розділу ІІ Порядку №489 коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3. Де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту.

Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.

У межах населеного пункту середня (базова) вартість одного квадратного метра земель диференціюється за економіко-планувальними зонами, які встановлюються на основі економічної оцінки території населеного пункту, з урахуванням таких факторів: неоднорідність функціонально-планувальних якостей території; доступність до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового відпочинку; рівень інженерного забезпечення та благоустрою території; рівень розвитку сфери обслуговування населення; екологічна якість території; привабливість середовища: різноманітність місць докладання праці, наявність історико-культурних та природних пам`яток тощо.

Середня (базова) вартість одного квадратного метра земель не диференціюється для: смуги відводу магістральної залізниці, за винятком економіко-планувальних зон, які включають вокзали та привокзальні площі; смуги відводу магістральних нафто-, газо- та продуктопроводів, які проходять через територію населеного пункту і виходять за його межі; смуги відводу ліній електропостачання високої напруги і виходять за його межі.

Пунктом 10 розділу ІІ Порядку №489 визначено, що вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3.

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Порядком №489 передбачено, що з метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі - Порядок № 1051) (п. 2 розділу ІІІ).

Згідно з пунктом 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться відомості про земельні ділянки, в тому числі про нормативну грошову оцінку: значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до підпункту 8 пункту 22 Порядку № 1051, до якого відсилає пункт 24, до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про землі у межах державного кордону, як відомості про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах) та за їх межами (у частині, що характеризують такі землі з урахуванням їх місцезнаходження):

- відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці:

- розподіл земель за економіко-планувальними зонами та оціночними одиницями (районами), а саме: код оціночної економіко-планувальної зони згідно з додатком 2, номер економіко-планувальної зони та оціночної одиниці (району); межі економіко-планувальних зон та оціночних одиниць (районів) з координатами їх поворотних точок; площа економіко-планувальних зон та оціночних одиниць (районів); значення зональних коефіцієнтів;

- значення нормативної грошової оцінки земель у межах адміністративно-територіальної одиниці (середньої вартості одного кв. метра земель населеного пункту, одиниці площі земель за межами населеного пункту);

- інформація про локальні фактори і зони їх дії (назви локальних факторів; межі зон дії локальних факторів (за видами) з координатами їх поворотних точок; значення коефіцієнта локального фактора в межах зони його дії);

- інформація про ареали агровиробничих груп ґрунтів відповідно до підпункту 7 цього пункту;

- інформація про бонітування ґрунтів відповідно до підпункту 9 цього пункту;

- інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці (назва, дата та номер рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, найменування органу, що його прийняв, дата проведення нормативної грошової оцінки земель та введення в дію зазначеного рішення), електронні копії таких документів.

Водночас, пунктами 66, 67 Порядку № 1051 закріплено, що до Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами вносяться відомості (зміни до них), зазначені у пунктах 21-25 цього Порядку, про об`єкти Державного земельного кадастру. Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку. Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр».

Статтею 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачені підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру, відповідно до частини сьомої якої відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

За змістом частини першої статті 32 цього ж Закону відомості про межі державного кордону України, межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативну грошову оцінку земель, розташованих у межах територій адміністративно-територіальних одиниць, економічну оцінку земель, обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про встановлення і зміну меж адміністративно-територіальної одиниці, про затвердження документації із землеустрою, документації з оцінки земель, яка є підставою для внесення таких відомостей.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм законодавства, суд зазначає, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, підставою внесення відомостей до Держгеокадастру про нормативну грошову оцінку земель є технічна документація, а технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, відповідно до вимог статті 23 Закону №1378-IV затверджується сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04 вересня 2020 року у справі №821/1887/16, від 01 червня 2022 року у справі №640/13150/19.

Відтак, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області безпосередньо не проводить розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а лише формує та надає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, які на момент видачі витягу вже внесені до Державного земельного кадастру.

Аналогічний висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 01 червня 2022 року у справі № 640/13150/19.

Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя затверджена рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30 червня 2015 року. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя розроблена Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» ім. Ю.М. Білоконя та пройшла державну експертизу.

При цьому рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року №7 затверджено значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3 (додаток №2 до рішення міської ради), серед яких 0,80 - земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні.

Як зазначено вище, позивач вважає, що при формуванні витягу відповідачем не застосовано локальні коефіцієнти із зазначенням розташування земельної ділянки в межах санітарно-захисної зони.

Судом встановлено, що за відомостями Державного земельного кадастру про земельну ділянку, стосовно якої виник спір, вид використання земельної ділянки: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Не є спірним питання, що земельна ділянка, відносно якої виник спір, розташована у межах санітарно-захисної зони.

Додатком 7 до Порядку № 489 передбачені локальні фактори, які враховуються при визначення коефіцієнту Км3, серед яких у складі групи санітарно-гігієнічних факторів має враховуватися локальний фактор - місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні, коефіцієнт якого складає 0,80-0,96.

Відповідно до статті 114 Земельного кодексу України санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей. Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України.

ТОВ «ВТП «Технопром» має дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря у межах міста Запоріжжя стаціонарними джерелами та здійснення діяльності, пов`язаної з такими викидами, № 2310136300-42 від 27 листопада 2017 року.

Відповідно до розділу 5 «Визначення зон прояву локальних факторів та значень локальних коефіцієнтів» Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, складеної Державним підприємством Державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя та затвердженої рішенням Запорізької міської ради №7, території складів, баз, а також екологічно нешкідливих виробництв відповідно до діючих нормативів мають 50-метрові санітарні розриви (ДБН 360-92, п.4.5).

Апелянт, не заперечуючи наявність у нього дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, не надав документального обґрунтування своїх тверджень, що ним здійснюється мінімальні викиди, що не впливає на розрахунок коефіцієнту.

При цьому відомостей, що земельна ділянка, яка передана в оренду позивачу, не належить до земельних ділянок та не є земельною ділянкою, яка надана в користування промисловим підприємствам, що є джерелами забруднення, до суду не надано.

Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що оскільки позивач здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, при формуванні витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки обґрунтовано не застосовано локальний коефіцієнт 0,80, який характеризує факт розташування земельної ділянки в санітарно-захисній зоні.

Доводи апелянта про безпідставність посилання на ДБН 360-32 (п. 4.5), адже ці норми втратили чинність 23 квітня 2018 року, не спростовують висновків суду першої інстанції про правомірність формування відповідачем витягу та незастосування коефіцієнту 0,80.

Суд зауважує, що висновки суду першої інстанції в цій справі відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 12 липня 2023 року в справі № 808/884/17 за позовом саме ТОВ «Виробничо-торгівельне підприємство «Технопром» до Управління Держгеокадастру в Запорізькому районі та Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, третя особа - Запорізька міська рада, предметом якого було оскарження дій управління Держгеокадастру в Запорізькому районі стосовно застосування у виданому витязі № 6572 від 31 листопада 2016 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вулиці Крива Бухта, 2 в м. Запоріжжі, кадастровий номер 2310100000:01:013:0073, при розрахунку сукупного коефіцієнту Км3, зокрема, не застосування локального фактору «земельна ділянка розташована в санітарній захисній зоні із значенням коефіцієнту 0,80».

Так, в справі № 808/884/17 Верховний Суд дійшов висновку, про відсутність підстав для врахування у витягу локального фактору «земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні», оскільки позивачу видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря і на території земельної ділянки позивача розташовано об`єкти, які є джерелами забруднення.

Доводи апелянта про не доведення відповідачем відсутності технічної можливості використання санітарно-технічного коефіцієнту в його програмному забезпеченні також не спростовують висновків суду першої інстанції про правомірність незастосування локального фактору «земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні».

Стосовно посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині розгляду справи в порядку письмового провадження суд зазначає, що справа судом розглядалась за правилами загального позовного провадження, проте у зв`язку з неявкою до судового засідання учасників справи рішення судом першої інстанції ухвалено в порядку письмового провадження.

Щодо порушення принципу офіційного з`ясування обставин, що мають значення для справи, то судом не встановлено таких обставин, адже судом першої інстанції всебічно та повно встановлено обставини справи, сторонам надано можливість подати суду пояснення та докази, якими обґрунтовуються такі пояснення. При цьому апелянтом не вказується, які обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, судом не встановлені, які докази судом не витребувані та не досліджені.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Технопром» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року в справі № 280/1177/19 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року в справі № 280/1177/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Технопром» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Запорізька міська рада, про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 17 січня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 січня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко