Постанова

від 17.01.2024 по справі 320/12890/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/12890/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Лисенко В.І.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ АГРО» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування рішень, та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТ АГРО» (далі по тексту - позивач, ТОВ «АСТ АГРО») звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, третя особа: Державна податкова служба України (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) в якому просило визнати протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 316901 від 29.09.2022 та зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виключити з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, який з`явився у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АСТ АГРО» зареєстроване як юридична особа 20.01.2015.

Основний вид діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Інші: 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

ТОВ «АСТ АГРО» є товаровиробником сільськогосподарської продукції рослинництва, зокрема здійснює діяльність з вирощування та реалізації зернових, бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).

Підприємство здійснює повний виробничий цикл з вирощування сільськогосподарських культур (посів, обробіток та збір урожаю) на постійній основі з 2016 року. У своїй господарській діяльності підприємство використовує орендовані сільськогосподарські землі (земельні паї) на території Житомирської області, Брусилівського, Коростенського, Хорошівського районів. У 2021 році підприємство орендує з метою здійснення господарської діяльності сільськогосподарські угіддя площею 3754,6158 гектарів.

За результатами здійснення господарської діяльності у сільськогосподарській галузі підприємство є респондентом статистичної звітності. Позтвачем подано статистичну звітність про посіви під урожай 2021 року за формою №4-сг «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур» та №37-сг «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур».

Для здійснення господарської діяльності з вирощування сільськогосподарської продукції підприємство володіє необхідними ресурсами, у тому числі земельними, технічними, трудовими, матеріальними та іншими. Територіальні підрозділи підприємства забезпечені власними або орендованими складськими та технічними приміщеннями для зберігання виробничих запасів, мінеральних добрив, машин, обладнання, тощо.

ТОВ «АСТ АГРО» є платником єдиного податку четвертої групи, у відповідності до вимог податкового законодавства, протягом 2016-2022 років. Частка сільськогосподарського власного товаровиробництва підприємства перевищує 75 відсотків у загальному обсязі реалізації. Щорічно підприємство подає контролюючому органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, відомості про наявність земельних ділянок із зазначенням даних про документи, що встановлюють право їх власності або користування та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Також, підприємство подає звітність про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ щодо сум виплаченої орендної плати за користування земельними ділянками (паями).

В межах позовних вимог, судом встановлено, що 06.08.2021 року Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 255216, яким Комісією регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 року, встановлено відповідність платника податку ТОВ «АСТ АГРО» критеріям ризиковості платника податків (Т. 1 а.с.42).

Підставою для прийняття казаного рішення, на думку контролюючого органу, стала відповідність ТОВ «АСТ АГРО» критеріям ризиковості п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Зокрема, контролюючий орган зазначив, що в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює формування ПК від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ «ОСКАР АГРО» (40445458), ПП «ЛТК АЛЬЯНС» (36587504), ТОВ «ТОР ТРАНС» (40643538), ТОВ «СВ УКРТРАНСЛОГІСТИКА» (43620288).

Враховуючи викладені положення Порядку КМУ № 1165 від 11.12.2019, затвердженого постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 року, не погоджуючись з вище зазначеним рішенням ГУ ДПС у м. Києві, 19 вересня 2022 року ТОВ «АСТ АГРО» направлено на адресу податкового органу інформацію та документи для розгляду питання про виключення ТОВ «АСТ АГРО» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (Т.1 а.с.43-50).

29.09.2022 року Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних прийнято Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 316901, яким Комісією регіонального рівня, відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накидних, затвердженого постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 року, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 20.09.2022 р. № 1 прийнято рішення про відповідність платника податку ТОВ «АСТ АГРО» критеріям ризиковості платника податків (далі по тексту - оскаржуване рішення) (Т.1 а.с.54).

Підставою для прийняття такого рішення, на думку податкового органу, стала відповідність ТОВ «АСТ АГРО» критеріям ризиковості п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Так, зокрема, використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «АСТ АГРО» ( 39590635), в процесі якого встановлено, що підприємство здійснює формування ПК від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ «ОСКАР АГРО» (40445458), ПП «ЛТК АЛЬЯНС» (36587504), ТОВ «ТОР ТРАНС» (40643538). Також підприємством не в повному обсязі надано документи щодо ведення господарської діяльності відповідно до вимог Постанови КМУ № 1165 (витяги з реєстру нерухомого майна на підтвердження отримання в оренду земельних ділянок від фізичних осіб, підтвердження виплат винагороди за оренду таких земельних ділянок, звіти про посівні площі сільськогосподарських культур, договори, акти виконаних робіт щодо допоміжних послуг, тощо.

В оскаржуваному рішенні № 316901 від 29.09.2022 року контролюючим органом зазначено, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та документи, проведено аналіз діяльності ТОВ «АСТ АГРО» ( 39590635), в процесі якого встановлено, що підприємство здійснює формування ПК від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ «ОСКАР АГРО» (40445458), ПП «ЛТК АЛЬЯНС» (36587504), ТОВ «ТОР ТРАНС» (40643538). Також підприємством не в повному обсязі надано документи щодо ведення господарської діяльності відповідно до вимог Постанови КМУ № 1165 (витяги з реєстру нерухомого майна на підтвердження отримання в оренду земельних ділянок від фізичних осіб, підтвердження виплат винагороди за оренду таких земельних ділянок, звіти про посівні площі сільськогосподарських культур, договори, акти виконаних робіт щодо допоміжних послуг, тощо.

Вважаючи оскаржуване рішення відповідача необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим оскаржуване рішення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Досліджуючи питання про контрагентів позивача, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Щодо фінансово-господарських відносин з ТОВ «Оскар Агро» (код ЄДРПОУ 40445458).

07 вересня 2020 року між ТОВ «Оскар Агро» (Постачальник) та ТОВ «АСТ АГРО» (Покупець) укладено Договір поставки № 0709/20 ОА АСТ.

За умовами цього Договору, Постачальник зобов`язується поставити товар, а Покупець прийняти та оплатити такий товар.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна та загальна вартість товару вказується у специфікації.

Оплата товару здійснюється Покупцем після підписання видаткової накладної та/або акту приймання-передачі.

Так, між Сторонами 07.09.2020 підписано Специфікацію № 1 до Договору. Відповідно до умов цієї Специфікації, Постачальник (ТОВ «Оскар Агро») зобов`язується поставити пшеницю товарну, врожаю 2020 року, очищену, калібровану, фасовану в біг-беги у кількості 51,306 тонн на загальну суму з ПДВ- 323 227,80 грн. (ПДВ 53 871,30 грн.).

30.09.2020 Постачальник (ТОВ «Оскар Агро») поставив пшеницю товарну, врожаю 2020 року, очищену, калібровану, фасовану в біг-беги у кількості 51,306 тонн на загальну суму з ПДВ- 323 227,80 грн. (ПДВ 53 871,30 грн.), а Покупець (ТОВ «АСТ АГРО») прийняв такий товар, про що сторонами підписано видаткову накладну № 511 від 30.09.2020.

На виконання п.п. «б» п. 187.1. ст. 187 ПК України, Постачальником (ТОВ «Оскар Агро») складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 31 від 30.09.2020 (сума ПДВ - 53 871,30 грн.).

В рамках виконання Договору, Покупцем (ТОВ «АСТ АГРО») оплачено 81 200, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 238 від 01.06.2021 та 40 027,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 57 від 19.08.2021.

16.03.2021 ТОВ «АСТ АГРО» поставлено ТОВ «Оскар Агро» МКР 90х90х185-2х50-1-3К, ВК без логотипу, дно Квадрат у кількості 14 шт. на загальну суму 1 948, 80 грн. в т.ч. ПДВ 324,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 00000005 від 16.03.2021.

На виконання п.п. «б» п. 187.1. ст. 187 ПК України, Постачальником (ТОВ «АСТ АГРО») складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 16.03.2021 (сума ПДВ 324,80 грн.).

ТОВ «Оскар Агро» оплачено 1948,80 грн. за поставку МКР 90х90х185-2х50-1-3К, ВК без логотипу, дно Квадрат у кількості 14 шт. на загальну суму 1 948, 80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 415 від 04.05.2022.

Щодо фінансово-господарських відносин з ПП «ЛТК Альянс» (код ЄДРПОУ 36587504).

27 грудня 2019 року між ПП «ЛТК Альянс» (Експедитор) та ТОВ «АСТ АГРО» (Замовник) укладено Договір № ТЕО-ЖД-157 про надання транспортно-експедиторських послуг.

Відповідно до умов Договору, Експедитор бере на себе зобов`язання згідно з заявками Замовника організувати доставку вантажів залізничним транспортом по території України та/або на експорт і здійснити необхідні розрахунки з перевізниками, інспекціями, митницями, брокерськими та іншими організаціями, причетними до доставки вантажів.

На підтвердження надання ПП «ЛТК Альянс» (Експедитором) послуг з комплексного транспортно-експедиторського обслуговування міжнародного перевезення з ТОВ «Акріс Агро» сої зі станції Славута 1, Південно-Західної залізниці в режимі експорту на Білорусію станція Городея БЧ (станція переходу Удрицьк (експ.) Львівської залізниці згідно реєстру до акту в кількості 402,150 тонн на загальну суму 276 313, 24 грн. в т.ч. ПДВ 39 849,04 грн., Сторонами підписано Акт № ОУСт-00002 від 08.01.2020 виконаних робіт (наданих послуг).

На виконання п.п. «б» п. 187.1. ст. 187 ПК України, Експедитором (ПП «ЛТК Альянс») складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 08.01.2020 (сума ПДВ 39 949,04грн.).

За надані послуги ПП «ЛТК Альянс», ТОВ «АСТ АГРО» (Замовником) сплачено 276 313, 24 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 23375521 від 11.02.2020.

Щодо фінансово-господарських відносин з ТОВ «ТОР ТРАНС» (код ЄДРПОУ 40643538).

30 січня 2020 року між ТОВ «ТОР ТРАНС» (Експедитор) та ТОВ «АСТ Агро» (Замовник) укладено Договір № 36-ТЕП про надання транспортно-експедиторських послуг.

Відповідно до умов Договору, Експедитор бере на себе зобов`язання згідно з заявками Замовника організувати доставку вантажів залізничним транспортом по території України та/або на експорт і здійснити необхідні розрахунки з перевізниками, інспекціями, митницями, брокерськими та іншими організаціями, причетними до доставки вантажів.

На підтвердження надання ТОВ «ТОР ТРАНС» (Експедитором) послуг з перевезення з елеватора ТОВ «Рокмант» 325,75 тон сої зі станції Попільня, Південно-Західної залізниці Городея (експорт) БЧ на загальну суму 252 658,22 грн. з ПДВ, Сторонами підписано Акт № ОУСт-0010 від 04.02.2020 виконаних робіт (наданих послуг).

На виконання п.п. «б» п. 187.1. ст. 187 ПК України, Експедитором (ТОВ «ТОР ТРАНС») складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.02.2020 (сума ПДВ 33 803,08 грн.).

За надані послуги ТОВ «ТОР ТРАНС», ТОВ «АСТ Агро» (Замовником) сплачено 252 658,22 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 23375551 від 25.02.2020.

Таким чином, ТОВ «АСТ АГРО» в повній мірі надано інформацію та підтверджуючі документи, в яких відображена інформація щодо невідповідності ТОВ «АСТ АГРО» критеріям ризиковості платника податку, та наявну господарську діяльність з вищезазначеними контрагентами.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України) та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі по тексту - Порядок № 1165).

Усі вищезазначені нормативно-правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, в оскаржуваному рішенні контролюючим органом зазначено про відповідність платника податку - ТОВ «АСТ АГРО» критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» (Т1 а.с.54).

Разом з тим, у даному випадку, податковим органом вказане поле заповнено, і контролюючим органом зазначено, що позивач здійснює формування ПК від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ «ОСКАР АГРО», ПП «ЛТК АЛЬЯНС», та ТОВ «ТОР ТРАНС».

Відповідно, критеріїв відповідності ризиковості платника саме - ТОВ «АСТ АГРО» , зокрема, відповідачем не наведено, яку саме податкову інформацію, відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування не надано.

Так, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення не містять жодних мотивів, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.44-46 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Так, відповідачем надано суду копію витягу з протоколу засідання комісії контролюючого органу, з якого вбачається, що головою комісії одноособово прийнято рішення про залишення ТОВ «АСТ АГРО» у переліку ризикових суб`єктів господарювання, як такого, що відповідає Критеріям ризиковості платника податку (Т.3 а.с.195-196).

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до висновків зазначених у вищенаведеному протоколі засідання комісії контролюючого органу, оскільки вони не містять належного визначення, яка саме податкова інформація покладена в основу прийняття оскаржуваного рішення, як і невідомі джерела такої інформації щодо контрагентів позивача.

Отже, податковим органом не надано належних доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що податковим органом не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від № 316901 від 29.09.2022, є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції, зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі про ненадання позивачем необхідних документів для реєстрації спірних податкових накладних, не заслуговують на увагу суду, оскільки в даній справі це не є предметом спору.

Щодо посилань відповідача, у відзиві на позовну заяву, на те, що спірне рішення про визначення підприємства позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 ПК України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що встановлення Комісією ГУ ДПС у м. Києві відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

При вирішенні даного спору, колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що пунктом 6 Порядку №1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що процедура оскарження рішення податкового органу про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачена на законодавчому рівні та має на меті надання платнику податків можливості здійснити захист своїх прав та охоронюваного законом інтересу.

Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 ПК України, наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи, з урахуванням вищевикладених висновків суду, дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що оскаржуване рішення №316901 від 29.09.2022 року є протиправним та підлягає скасуванню, відповідно, існують законні підстави для зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ «АСТ АГРО» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 17.01.2024 року