Ухвала

від 18.01.2024 по справі 643/13358/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/13358/23

Провадження № 2-з/953/4/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року м. Харків

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Узденова М.Р.,

заяву представника позивача адвоката Кравченка Сергія Миколайовича про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Кравченко С.М., звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просила в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділити у власність та визнати право власності на частку трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1171296263101, що належить ОСОБА_2 , за позивачем ОСОБА_1 .

Одночасно з позовною заявою позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Кравченко С.М., звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову у вказаній вище справі шляхом встановлення заборони вчинення реєстраційних дій щодо трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1171296263101, номер запису про право власності 18990130, власником якого є ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви посилалась на те, що вказана квартира є предметом спору. ОСОБА_2 на цей час приховує та утримує документи на право власності на вказану квартиру, що дає підстави вважати, що він може відчужити квартиру на свій розсуд та проти волі іншого з подружжя з метою приховування грошових коштів від її реалізації. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача та її неповнолітніх дітей.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 18 січня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

Відповідно до ч. 1 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Оскільки викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.

Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема арешт та заборона вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Сукупний аналіз даних положень законодавства дає підстави вважати, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд повинен, крім іншого, з`ясувати відомості про особу відповідача та про належність йому майна, щодо якого інша сторона просить вжити заходи забезпечення позову.

Судом встановлено, що трикімнатна квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №80236606 від 13 лютого 2017 року).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір з приводу вказаного майна, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, в разі його задоволення, а тому суд, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог шляхом заборони вчиняти певні дії щодо майна, яке є предметом спору.

При цьому, суд враховує, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заборона вчинення реєстраційних дій, направлених на відчуження майна не обмежить прав на користування та володіння вказаним майном іншими особами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Оскільки мета забезпечення позову саме й полягає в недопущенні вчинення дій, направлених на ускладнення можливості виконання рішення суду, вимога про надання доказів існування того, що ще не сталося, і чому застосовані заходи мають запобігти, є необґрунтованою. При вирішенні такого питання суд має враховувати, чи дійсно існує можливість вчинення таких дій, відтак чи заявлені ризики є реальними.

При розгляді даної заяви, суд виходить з того, що з матеріалів справи вбачається існування реального спору між сторонами, за вирішенням якого позивач звернулась з позовом до суду. Вищевказаний об`єкт забезпечення позову прямо пов`язаний з предметом спору, а захід забезпечення позову шляхом заборони вчинення певних дій щодо спірного автомобіля є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки є предметом позову.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в разі задоволення позову, а також не забезпечити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача за позовом, за захистом яких вона звернулась, оскільки зазначене в заяві про забезпечення позову майно, щодо якого позивач просить вжити заходи забезпечення позову, є предметом спору, виходячи з принципу обов`язковості рішень суду, передбаченого ст. 124 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір, про що ОСОБА_1 надані достатні докази, суд прийшов до висновку та вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач.

При цьому, суд вважає такий вид забезпечення позову таким, що у повній мірі гарантує виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 154 ЦПК України, суд не застосовує зустрічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 149-151, 247 ЦПК України, суд-

У ХВ АЛ ИВ:

Заяву представника позивача адвоката Кравченка Сергія Миколайовича про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити посністю.

Заборонити здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1171296263101, номер запису про право власності 18990130, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 .

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову три роки.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Суддя Т.В. Бобко