Постанова

від 18.01.2024 по справі 709/1570/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18 січня 2024 рокуСправа №: 709/1570/23

Номер провадження 3/695/162/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2024 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Борзяк В.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, директора СТОВ «ВОЛЯ» код ЄДРПОУ 03793142, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 41 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № Ц/ЧК/26478/259/П/ПТ від 19.10.2023 встановлено, що 19 жовтня 2023 року, при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) у СТОВ «ВОЛЯ» з адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Бубнівська Слобідка, виявлено порушення законодавства про працю.

Цивільно-правова угода від 01.09.2023 N°590 укладена між Замовником СТОВ «ВОЛЯ» (далі-Замовник) та ОСОБА_2 (далі-Виконавець). Згідно з предмету договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги по прибиранню території, нагляд за територією та цілісністю і неушкодженістю майна на даній території та забезпечення санітарно-гігієнічних норм на місці виконання робіт та прилеглої території, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно угоди від 01.09.2023 № 590 наявна підміна трудових відносин цивільно-правовими. В угоді не зазначено конкретний вид робіт, їх об`єм, кількісно-якісні показники та інші, що відрізняють такі договори від трудових договорів. Згідно письмових пояснень доньки потерпілого, ОСОБА_3 , її батько ОСОБА_2 працював на СТОВ «ВОЛЯ» охоронцем з графіком роботи доба через дві. Тобто з ОСОБА_2 не укладено трудового договору відповідно до вимог ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України, роботодавцем не забезпечено для працівника трудових прав і соціальних гарантій, таких як: гідні та безпечні умови праці; регулярна виплата заробітної плати не нижче мінімальної; страхування на випадок тимчасової втрати працездатності безробіття та нещасного випадку на виробництві, що спричинило настання нещасного випадку зі смертельним наслідком. Враховуючи викладене у цивільно-правовій угоді від 01.09.2023№ 590 є ознаки трудового договору.

Таким чином, директор СТОВ «ВОЛЯ» ОСОБА_1 порушивши вимоги ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України та Постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівників на роботу/ укладення гіг-контракту» вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 41 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованим листом з повідомленням, про що мається повідомлення про його особисте вручення.

Таким чином, судом вживались всі належні та можливі заходи для повідомлення ОСОБА_1 про день, місце і час розгляду справи.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

З огляду на те, що при повідомленні про місце і час розгляду справи, судом були вжиті всі необхідні та можливі заходи щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , зважаючи на вимоги ст.268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи за ст. 41 ч. 3 КУпАП, а також з урахуванням принципу судочинства, зазначеного в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 забезпечено право на захист шляхом участі адвоката у розгляді даної справи з метою захисту його інтересів під час судового розгляду справи.

У судовому засіданні 11.01.2024 року представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Борзяк В.А. просила розглянути справу без участі ОСОБА_1 та закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 41 КУпАП,на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП,за відсутністюподії іскладу адміністративногоправопорушення,та врахувати письмовізаперечення напротокол проадміністративне правопорушення,надані суду26.12.2023адвокатом ОлененкоО.В.Згідно письмовихпояснень адвокатаОлененко О.В.,директор СТОВ«ВОЛЯ» ОСОБА_1 не згіднийз вказанимпротоколом,оскільки невчиняв адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.41КУпАП,та вйого діяхвідсутній складпередбаченого вказаноюстаттею адміністративногоправопорушення.З виконавцем робіт ОСОБА_2 укладено цивільно-правовий договір, оскільки характер його робіт не був систематичним, ОСОБА_2 не зобов`язаний був дотримуватись трудового розпорядку СТОВ «ВОЛЯ», а оплата робіт здійснювалась на підставі актів виконаних робіт, в яких сторони зазначили вартість виконаних робіт (п.2.1 договору від 01.09.2023). Позапланова перевірка фактично не проводилась, посадові особи на місце нещасного випадку і на підприємство не виїжджали. Так, в журналі перевірок, який є в наявності у СТОВ «ВОЛЯ» відсутня інформація про проведення перевірки. Незважаючи на те, що позапланова перевірка, як зазначено в акті, проведена у зв`язку з нещасним випадком, що призвело до смерті на виробництві, відеофіксації перевірки та місця, де стався нещасний випадок, контролюючий орган не здійснив. Також в акті вказано види робіт: газонебезпечні роботи та роботи у вибухо-пожежонебезпечних зонах, технічне обслуговування обладнання, електроустановок, посудин під тиском. Але таких видів робіт СТОВ «ВОЛЯ» не здійснює. Відповідно до п.7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припису до матеріалів справи не надано, припис СТОВ «ВОЛЯ» не вручався. Також перевірка щодо нещасного випадку і, в тому числі порушення СТОВ «ВОЛЯ» вимог законодавства про працю, пов`язані з не укладенням трудового договору, ще триває, результати перевірки відсутні. Тому винесення постанови у даній справі є передчасним. Також Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці надано до суду тільки витяг з акту і тому немає можливості встановити, кому надавались направлення на перевірку, чи пропонувалось директору СТОВ «ВОЛЯ» надавати пояснення та інші важливі обставини. Вказаний доказ необхідно дослідити в повному обсязі та зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці належним чином оформити та надати суду всі матеріали.

У судове засідання 18.01.2024 представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Борзяк В.А. не з`явилася, направила на адресу суду заяву за вх. № 857, в якій зазначила, що розгляд справи призначено на 18.01.2024 на 14:00. Разом з тим, об 11:43 по всій Черкаській області була оголошена повітряна тривога, внаслідок чого адвокат особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Борзяк В.А., місцем роботи та проживання якої є м. Черкаси, не може прибути в м. Золотоноша на вказаний час, особливо враховуючи необхідність переїзду через Кременчуцьке водосховище (дамбу). Просила відкласти розгляд справи на іншу дату, про що її повідомити завчасно.

Суд зазначає, що подана представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 адвокатом Борзяк В.А. заява про відкладення розгляду справи містить загальні доводи про введення воєнного стану в Україні та оголошення повітряної тривоги у Черкаській області, що не підкріплена поясненнями та доказами, підтверджуючими неможливість прибуття до суду.

18 січня 2024 року на території всієї України об 11 годині 43 хвилини була оголошена повітряна тривога, о 13 годині 17 хвилин відбувся відбій повітряної тривоги. Судовий розгляд зазначеної справи був призначений на 14 годину 00 хвилин.

Посилання адвоката на неможливість прибуття до суду у зв"язку з повітряною тривогою не може бути основною та поважною причиною її нез"явлення до суду, оскільки повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру, а відбій повітряної тривоги 18.01.2024 року відбувся за 45 хвилин до розгляду справи. У зв"язку з цим, представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Борзяк В.А. мала достатньо часу для явки до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, зважаючи на його місце розташування.

Крім того, зазначена справа розглядається судом тривалий час, представники особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокати Олененко О.В. та Борзяк В.А, в повній мірі реалізували процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП, а саме ознайомилися з матеріалами справи, надавали пояснення, долучили до матеріалів справи заперечення на протокол про адміністративні правопорушення, надали докази, заявляли клопотання.

З огляду на те, що судом були вжиті всі необхідні та можливі заходи щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , зважаючи на вимоги ст.268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи за ст. 41 ч. 3 КУпАП, а також з урахуванням принципу судочинства, зазначеного в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, також з урахуванням положень ст. 38 КУпАП, з метою дотримання строків розгляду справи в межах строку притягнення до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне закінчити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, їм повному обсязі забезпечена можливість реалізації прав, передбачених ст.268 КУпАП.

Вислухавши представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Борзяк В.А., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Так, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбаченіст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогамист. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, а також іншими документами.

Обов"язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч.2 ст.251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

У відповідності до ст. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст. 280 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч 1 ст. 21 Кодексу Законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Частиною 4 ст. 24 КЗпПУ передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413 визначає Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту.

В даній Постанов і заначено, що відповідно дочастини третьоїстатті 24 Кодексу законів про працю України тачастини першоїстатті 23 Закону України Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні Кабінет Міністрів Українипостановляє: Установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно здодаткомдо початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента ОСОБА_5 засобами електронного зв`язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу. За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв`язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно здодаткомразом з копією в електронній формі. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно доЗакону УкраїниПро збірта облікєдиного внескуна загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно доЗакону УкраїниПро збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами Державної податкової служби з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Також Постановою КМУ в редакції від 28 грудня 2021 р. № 1392) затверджений Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413: повідомлення по прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Диспозицією ч. 3 ст. 41 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 41 КУпАП кваліфіковані вірно та вина його у вчиненні даного адміністративного правопорушення знайшла своє повне підтвердження в суді на підставі зібраних та досліджених по справі доказів, а саме:

- протоколу про адміністративне правопорушення № Ц/ЧК/26478/259/П/ПТ від 19.10.2023, згідно якого встановлено порушення директором СТОВ «ВОЛЯ» ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівників на роботу/ укладення гіг-контракту». З даним протоколом директор СТОВ «ВОЛЯ» ОСОБА_1 о 16:30 19.10.2023 був ознайомлений головним державним інспектором праці Рубець А.Є.; При складанніголовним державнимінспектором протоколупро адміністративнеправопорушення,передбачене ст.41ч.3КУпАП ОСОБА_1 був присутній,при цьомузауважень абозаперечень нацей протоколв протоколіне вказав,натомість від підпису в протоколі та надання пояснень відмовився. Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ;

- акту № Ц/ЧК/26478/181 від 19.10.2023, складеного посадовими особами державного нагляду (контролю) Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, за результатами планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду, СТОВ «ВОЛЯ» за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Бубнівська Слобідка, згідно якого головним державним інспектором Крикун С.В. виявлені порушення директором СТОВ «ВОЛЯ» ОСОБА_1 , який не забезпечив проведення вступного інструктажу ОСОБА_2 , який виконував роботу по цивільно-правовій угоді; головним державним інспектором Рубець А.Є виявлено порушення ч. 1 ст. 21 КЗпПУ, а саме: згідно угоди від 01.09.2023 № 590 наявна підміна трудових відносин цивільно-правовими, в угоді відсутнє визначення конкретного об`єму та характеру виконаних робіт чи послуг, що надаються, не зазначена конкретна назва робіт чи послуг та кількісні характеристики; та виявлено порушення ч. 4 ст. 24 КЗпПУ, а саме: з ОСОБА_2 не укладено трудового договору відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 та ч. 4 ст. 24 КЗпПУ, та у цивільно-правовому договорі № 590 від 01.09.2023 є ознаки трудового договору;

- копії цивільно-правової угоди № 590 від 01.09.2023, укладеної між СТОВ «ВОЛЯ» в особі директора ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 про виконання робіт, а саме: надання послуг по прибиранню території, нагляд за територією та цілісністю і неушкодженістю майна на даній території та забезпечення санітарно-гігієнічних норм на місці виконання робіт та прилеглої території, з терміном дії до 30.09.023, з якої вбачаються ознаки трудового договору.

За відсутності підстав для сумнівів у правильності вищевказаного акту, з урахуванням того, що вказаний акт складений компетентним державним інспектором, на підставі сукупності всіх фактичних обставин, які узгоджуються з тими, що були встановлені в судовому засіданні, а також враховуючи, що даний акт є таким, що узгоджується з іншими доказами у справі, він приймається до уваги судом як належний і допустимий доказ, що доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.

Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано.

Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.

Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, з урахуванням вимогст. 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що директор СТОВ «ВОЛЯ» ОСОБА_1 , порушивши вимоги ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України та Постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівників на роботу/ укладення гіг-контракту», вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 41 КУпАП, а саме: фактично допустив працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, головним державним інспектором Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Рубець А.Є., службове посвідчення № 259, протокол про адміністративне правопорушення серії № Ц/ЧК/26478/259/П/ПТ від 19.10.2023 стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогамст. 256 КУпАП.

Суд зазначає, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 3 ст. 41 КУпАП, обґрунтовані та визначені законом.

ОСОБА_1 , будучи присутнім під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення 19.10.2023, будучи обізнаним щодо складеного акту № Ц/ЧК/26478/181 від 19.10.2023 головним державним інспектором Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, будь-якихзауважень щодо порушень при складанні протоколу за ч. 3 ст. 41 КУпАП та про невідповідність внесених до протоколу та акту даних, не заявляв, від підпису в протоколі та надання пояснень відмовився.

Дії головного державного інспектора Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Рубець А.Є., в частині правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення та акту щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони праці директор СТОВ «ВОЛЯ» ОСОБА_1 не оскаржував в передбаченому законом порядку. Відсутність в матеріалах справи наданих ОСОБА_1 та його захисником доказів оскарження дій головного державного інспектора з питань праці, вказує на погодження ними з складеними відносно ОСОБА_1 протоколом про адміністративне правопорушення та актом щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони праці.

Протокол про адміністративне правопорушення Ц/ЧК/26478/259/П/ПТ від 19.10.2023 про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою головним державним інспектором із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою, що оформила протокол. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, головним державним інспектором Рубець А.Є., зазначено, директора СТОВ «ВОЛЯ» ОСОБА_1 о 16:30 19.10.2023 ознайомлено з протоколом та від підпису та пояснень він відмовився.

Суд звертає увагу на те, що право відмовитись давати свідчення щодо себе, закріплене ст.63 Конституції України, є важливою гарантією захисту від незаконного тиску на особу з метою змусити її своїми показаннями створити підставу для притягнення її до відповідальності.

Дотримання права не свідчити проти себе є складовою реалізації права особи на справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проте, заборона притягнення до відповідальності особи на підставі її відмови давати пояснення не свідчить про неможливість використання у доказуванні факту мовчання особи в ситуаціях, які чітко вимагають необхідність надання таких пояснень. Європейський суд неодноразово вказував на те, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції, а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.

Суд звертає увагу на те, що норми чинного законодавства не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Судом не встановлено порушень фундаментальних прав і свобод ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд критично оцінює письмові заперечення адвоката Олененко О.В., які були ним надані в ході судового розгляду справи, та доводи адвоката Борзюк В.А., щодо наявності підстав для закриття провадженя у справі за відсутністю складу адмінправопорушення, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими під час судового розгляду матеріалами справи, зокрема актом № Ц/ЧК/26478/181 від 19.10.2023, складеним посадовими особами державного нагляду (контролю) Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, за результатами планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду, відносно СТОВ «ВОЛЯ» за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Бубнівська Слобідка, в особі директора ОСОБА_1 , який був витребуваний за клопотанням захисника Олененка О.В. в повному обсязі для його дослідження в судовому засіданні, та яким повністю доведено вину ОСОБА_1 .

Слід відзначити, що захисник Олененко О.В. в свої письмових поясненнях приводитьнерелевантну практику Верховного Судуу складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, аджевисновки щодо застосування норм права, викладені у постанові суду касаційної інстанції, не повинні враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд також критично оцінює письмові пояснення захисника Олененко О.В. в частині передчасності винесення постанови у даній справі в зв`язку з тим, що перевірка щодо нещасного випадку і, в тому числі порушення СТОВ «ВОЛЯ» вимог законодавства про працю, пов`язані з неукладенням трудового довогору, ще триває, спростовуються дослідженими у судовому засіданні наданими на запит суду листами Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області та Золотоніського районного управління ГУ ДСНС України в Черкаській області.

Так, згідно листа слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції К.Батир № 625/65-2024 від 16.01.2024, наданого на запит суду, 18.09.2023 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250370001193 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, за фактом того, що 18.09.2023 о 00 год 15 хв на лінію 102 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від ДСНС в Черкаській області про те, що поблизу села Бубнівська Слобідка Золотоніського району Черкаської області горить металевий вагончик та в якому в результаті пожежі загинув працівник СТОВ «ВОЛЯ» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та надано копію даного витягу з ЄРДР.

Згідно листа начальника Золотоніського районного управління ГУ ДСНС України в Черкаській області підполковника служби цивільного захисту О.Пилипенка № 68-20-36/68-20 01 від 15.01.2024, наданого на запит суду, 17.09.2023 був здійснений виїзд чергового підрозділу 8 ДПРЧ 6 ДПРЗ Головного управління ДСНС України в Черкаській області на пожежу металевого вагончика, що належить підприємству СТОВ «Воля», за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Бубнівська Слобідка. На місці було виявлено труп гр. ОСОБА_2 , 1974 р.н. Ймовірна причина смерті необережність під час куріння гр. ОСОБА_6 . До листа додано копію акту про пожежу, складеного комісією працівників ДСНС та слідчого Золотоніського РВП 18.09.2023, копію звіту про причину виникнення пожежі, копію технічного висновку № 22/В/27.09.2023 щодо ймовірної причини виникнення пожежі 17.09.2023 в металевому вагончику за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Бубнівська Слобідка, з фототаблицею та схемою місця пожежі, з яких вбачається, що ймовірною причиною виникнення пожежі, яка сталася 17.09.2023 в пересувному металевому вагончику за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Бубнівська Слобідка, поблизу соняшникового поля № 5, на території Піщанської ТГ, є необережність гр. ОСОБА_6 під час куріння.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 Кримінального Кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров`ю людей або майнову шкоду у великому розмірі, та якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки.

Тобто судом встановлено, що кримінальне провадження № 12023250370001193 зареєстровано за фактом вчинення кримінального правопорушення проти громадської безпеки, а не проти безпеки виробництва, яке охоплює порушення законодавства, зокрема, про охорону праці.

Стосовно всіх інших доводів та заперечень адвокатів Борзюк В.А. та ОСОБА_7 суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 статті 6 Конвенції зобов"язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов"язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов"язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00 від 18 липня 2006 року).

Доводи зазначені під час розгляду даної справ из боку захисту не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 ч.3 КУпАП та не дають підстав для закриття провадження у справі з підстав, наведених захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами поза розумним сумнівом.

Вст. 19 Закону України «Про міжнародні договори»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов"язкова до застосування як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені у судовому засіданні та не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються між собою.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 ,ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що згідно ст. ст. 34, 35 КУпАП, пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушниці ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За таких обставин, суддя вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкціїч. 3 ст. 41 КУпАП.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2024 року складає 605,60 грн.

Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з ного належить стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Керуючись ст.ст. 7, 9, 23, 40-1,41, 245,251, 252, 256, 280, 283, 284, 294, 296 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.41КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисячі п`ятсот гривень) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Бойко Н.В.