Рішення

від 19.01.2024 по справі 711/8200/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8200/23

Номер провадження2/711/389/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Казидуб О.Г.

секретаря судового засідання: Шульга А.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача - адвоката: Могилей С.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняв залісуду вм.Черкаси цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 жовтня 2010 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 1528.

В шлюбі з ОСОБА_2 у них народилася дитина син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2022 року у справі № 711/4372/22 їхній шлюб розірвано.

З квітня 2023 року, вона та їхня неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають разом за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 дитина перебуває на її утриманні.

Відповідно до рішення Служби у справах дітей Черкаської міської ради № 367 від 06.10.2023 року, місце проживання малолітнього ОСОБА_3 визначено разом з його матір`ю ОСОБА_1 .

Вказує, що батько ОСОБА_2 проживає окремо від них з дитиною за адресою його місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Позивач зазначає, що вона неодноразово пропонувала відповідачу вирішити питання його участі в утриманні їхгьої дитини в порядку, що визначений ст. 189 СК України. Проте ОСОБА_2 договір про утримання дитини укладати категорично не бажає, тим самим відмовляється визначати спосіб виконання ним, як батьком який проживає окремо від дитини його обов`язку утримувати дитину за домовленістю з його матір`ю.

Відповідач постійно наголошує їй на тому, що кошти на утримання їхньої дитини він надавати їй не буде, що виключно він буде вирішувати як, коли і у який спосіб він буде забезпечувати сина.

Таким чином, домовитись та визначити порядок участі відповідача в утриманні дитини, як того з батьків, який проживає окремо від неї, ОСОБА_2 з нею не бажає.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) батька, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку і не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та продовжувати таке стягнення до досягнення дитиною повноліття.

13 листопада 2023 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити. Зазначила, що вона всим займається сама, в неї на все є чеки, на одяг, харчування, дозвілля, навчання. Дійсно відповідач годує дитину, коли він у нього знаходиться раз в два дня, і все. Коли вона каже відповідачу, що необхідно щось купити дитині, то відповідач каже «покажеш чеки, я все заплачу». Але жодного разу не було щоб він на щось давав кошти.

Адвокат Могилей Сергій Володимирович, який діє в інтересах позивача, в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задоволити. Зазначив, що на сьогоднішній день дитина проживає разом з позивачкою, вона була змушена звернутись до суду, в зв`язку з тим, що відповідач не надає ніякої фінансової допомоги. Для дитини все купляє саме позивачка, а відповідач не бере участі у забезпеченні дитини. Дійсно, батько іноді забирає дитину до себе на вихідні. Відповідно до довідки з Демографічного реєстру, малолітня дитина проживає разом з мамою. Жодних доказів того, що відповідач якось піклується дитиною суду не надано.

Відповідач ОСОБА_2 та адвокат Заруба Світлана Олександрівна, яка діє в інтересах відповідача, в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом направлення рекомендованого повідомлення та «СМС-повідомлення».

Через систему «Електронний суд» адвокат Заруба С.І. надала Відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що, оскільки, їхню спільну дитину він утримує належним чином, а саме, купує речі, забезпечує дитину всім необхідним, всі витрати на відпочинок несе вона, а також, просить врахувати, що дитина три дні в тиждень проживає з ним та знаходиться на повному його утриманні.

Відповідач визнає позовні вимоги частково, а саме, погоджується сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини від заробітку.

Відповідачем було складено та направлено до позивача договір між батьками про сплату аліментів на утримання дитини з метою мирного та позасудового вирішення даного спору, але відповідачем даний договір був проігнорований.

Зазначає, що відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2024 року становить 3196,00 грн. 1/6 частина від заробітної плати відповідача перевищує мінімальний гарантований (1598,00грн.) та мінімальний рекомендований (2272 грн.) розмір аліментів для дитини віком до 6 років. Згідно з ч. 5 ст. 183 СКУ, максимальний розмір аліментів становить 10 прожиткових мінімумів на дитину. Тобто, максимум, що має сплачувати один з батьків на дитину від 06 до 18 років 31960 грн.

За таких обставин необхідно виходити з того, що відповідач, як батько зобов`язаний утримувати дитину до досягнення повноліття. При цьому необхідно врахувати те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька. При чому обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Також, необхідно врахувати принципи розумності та достатності заявленого позивачем розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб на утримання дитини, а також з реальності утримання батьками своєї дитини.

Просить задоволити позов частково, а саме, в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого законом для дитини відповідного віку. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , адвоката Могилей Сергія Володимировича, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК).

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району м. Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 . В графі «батько» вказаний ОСОБА_2 .

В судовому засіданні встановлено, що дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні.

Позивач ОСОБА_1 не заперечувала того факту, що дитина ОСОБА_3 іноді проживає з відповідачем ОСОБА_2 .

В матеріалах справи є копія Договору між батьками про сплату аліментів на утримання дитини від 20 грудня 2023 року, який був запропонований для укладення ОСОБА_2 . Проте, як вбачається з його змісту, ОСОБА_1 він не був підписаний.

Тобто, угоду про сплату аліментів у добровільному порядку між сторонами не досягнуто. Стан здоров`я та матеріальне становище відповідача дозволяє їй утримувати свого неповнолітнього сина.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аліменти це обов`язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім`ї інших, які потребують цього.

За положеннями ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст.150Сімейного кодексуУкраїни батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За приписами ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`ята матеріальнестановище дитини; станздоров`ята матеріальнестановище платникааліментів; наявністьу платникааліментів іншихдітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина; наявністьна правівласності,володіння та/абокористування уплатника аліментівмайна тамайнових прав,у томучислі рухомогота нерухомогомайна,грошових коштів,виключних правна результатиінтелектуальної діяльності,корпоративних прав; доведеністягувачем аліментіввитрати платникааліментів,у томучислі напридбання нерухомогоабо рухомогомайна,сума якихперевищує десятикратнийрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатної особи,якщо платникомаліментів недоведено джерелопоходження коштів; іншіобставини,що маютьістотне значення.Розмір аліментівмає бутинеобхідним тадостатнім длязабезпечення гармонійногорозвитку дитини. Мінімальнийгарантований розміраліментів наодну дитинуне можебути меншим,ніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку. Мінімальнийрекомендований розміраліментів наодну дитинустановить розмірпрожиткового мінімумудля дитинивідповідного вікуі можебути присудженийсудом уразі достатностізаробітку (доходу)платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).

За положеннями ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 СК України, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Крім того, згідно правового висновку, який викладено у постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 у справі № 6-1798цс16, за частинами першою, другою статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідач у своєму Відзиві посилається на те, що він дитину утримує належним чином, а саме, купує речі, забезпечує дитину всім необхідним, всі витрати на відпочинок несе саме він.

Проте, в судовому засіданні встановлено, що жодного доказу на підтвердження даних фактів відповідачем не надано.

А тому, суд вважає, що необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого законом для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 09.11.2023 року і до 13.07.2033 року, тобто, до повноліття дитини.

У відповідності зі ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів.

В матеріалах справи є копія Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 197447, з якої вбачається, що ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи захворювання, а тому, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 80, 141, 150, 180-183, 191 СК України, Постановою КМУ від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 206, 247, 259,263-265,268,273,353, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти наутримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,у розмірі 1/4 частини заробітку(доходу) боржника щомісячно, але не менше 50%прожиткового мінімуму встановленого законом для дитини відповідного віку та небільше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 09.11.2023 року і до ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто, до повноліття ОСОБА_3 .

Рішення про стягнення аліментів в частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19 січня 2024 року.

Головуючий: О. Г. Казидуб