Постанова

від 06.03.2024 по справі 711/8200/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/526/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №711/8200/23 Категорія: 310020000 Казидуб О.Г. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Новіков О.М.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Заруби С.О. на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 15.01.2024 (повний текст складено 19.01.2024, суддя в суді першої інстанції Казидуб О.Г.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

у листопаді2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у цій справі, мотивуючи про те, що 29.10.2010 між сторонами укладено шлюб, зареєстрований відділом ДРАЦС по м. Черкаси реєстраційної служби Черкаського МУЮ, актовий запис №1528. У шлюбі в них народилася дитина син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2022 у справі №711/4372/22 указаний шлюб розірвано. Рішенням служби у справах дітей Черкаської міської ради №367 від 06.10.2023 місце проживання малолітнього ОСОБА_3 визначено разом з його матір`ю ОСОБА_1 . Відповідач проживає окремо, дитина перебуває на утриманні позивача, а відповідач матеріальної допомоги на сина не надає.

За наведених підстав позивач просила суд стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 / 4 частини від його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку і не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та продовжувати таке стягнення до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Придніпровськогорайонного судуміста Черкасивід 15.01.2024 позовні вимоги задоволено повністю з посиланням на обґрунтованість тверджень позивача про необхідність забезпечення утримання дитини тим з батьків, що проживає окремо.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник відповідача адвокат Заруба С.О. подала 07.02.2024 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково та стягнути аліменти в розмірі 1 / 6 частини від заробітку відповідача.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що неповнолітній син сторін, маючи прихильність до батька, за власним бажанням, в середньому 3 дні на тиждень проживає з батьком та перебуває в цей час на повному його утриманні, про що суду були надані письмові пояснення свідків. Також відповідач бере значну участь в утриманні свого сина та у його вихованні, а саме: купує одяг та взуття, забезпечує харчуванням, підручниками для школи, медикаментами у разі хвороби, медичним обстеженням, проходженням медичних процедур, організовує дозвілля та оплачує заняття спортом, організовує святкування дня народження, організовує відпочинок та подорожі сина під час своєї відпустки. Усі вказані витрати підтверджено відповідними документами, які було надано суду як докази. Відповідачем було складено та направлено до позивача договір між батьками про сплату аліментів на утримання дитини з метою мирного та позасудового вирішення даного спору, який позивач відмовилася підписувати.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , вказуючи на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

За правилами ч.1ст.369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У даному випадку предметом спору є вимоги про стягнення аліментів, розмір яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розглядісправи встановлено,що відповіднодо свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом ДРАЦС по Придніпровському району м. Черкаси реєстраційної служби Черкаського МУЮ, сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28.11.2022 у справі №711/4372/22 шлюб між сторонами розірвано.

Дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні.

Позивач не заперечує те, що дитина іноді проживає з відповідачем.

У матеріалах справи є копія Договору між батьками про сплату аліментів на утримання дитини від 20.12.2023, який був запропонований для укладення відповідачем, який, однак позивач не підписала.

Тобто згоди про сплату аліментів у добровільному порядку між сторонами не досягнуто.

Правовідносини сторін у справі, які виникли на підставі викладених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Відповідно до положень ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; ч.3 ст.181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина; ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`ята матеріальнестановище дитини; станздоров`ята матеріальнестановище платникааліментів; наявністьу платникааліментів іншихдітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина; наявністьрухомого танерухомого майна,грошових коштів; доведеністягувачем аліментіввитрати платникааліментів,у томучислі напридбання нерухомогоабо рухомогомайна,сума якихперевищує десятикратнийрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатної особи,якщо платникомаліментів недоведено джерелопоходження коштів; іншіобставини,що маютьістотне значення. Розміраліментів маєбути необхіднимта достатнімдля забезпеченнягармонійного розвиткудитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аналогічні роз`яснення містить п.17 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7,8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно із ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою ВРУ №789-Х1І від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного духовного і соціального розвитку.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідач,як батькодитини,зобов`язаний утримуватиїї додосягнення повноліття-ст.180СК України.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За наявності між батьками спору щодо здійснення обов`язку утримувати дитину тим з батьків, який проживає від не ї окремо та безпосередньо не утримує дитину, суд першої інстанції в цій справі прийшов до вірного висновку про те, що з відповідача слід стягнути аліменти в розмірі 1 / 4 частини заробітку щомісячно, що належним чином враховуватиме інтереси дитини та відповідає її потребам, а також стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів та наявність у нього інших утриманців.

Апеляційні доводи скаржника про те, що він сплачує кошти на утримання дитини не підтверджені жодним наявним у справі доказами та не позбавляють позивача права звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, яка проживає з нею, у випадку відсутності домовленості між батьком і матір`ю про утримання дитини.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Твердження скаржника про відсутність у нього можливості надавати дитині відповідний розмір утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Натомість невідповідності визначеного судом розміру аліментів матеріальному становище платника з матеріалів справи не вбачається.

До того ж, матеріали справи не містять доказів щодо незадовільного стану здоров`я відповідача, що б могло обмежувати його працездатність та унеможливило стягнення аліментів у визначеному судом розмірі.

Інших доводів у підтвердження помилковості висновків суду першої інстанції у даній справі апеляційна скарга відповідача не містить.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 15.01.2024 належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 15.01.2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення аліментівна неповнолітнюдитину - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 06.03.2024.

Суддя-доповідач

Судді