Рішення

від 19.01.2024 по справі 215/5376/23

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/5376/23

2/215/425/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

за участю: секретаря - Бугрим К.О.

розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОНТИНЕНТ-КР» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина при виконанні трудових обов`язків,-

СУТЬ СПОРУ:

19.09.2023 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даною позовною заявою.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що вона є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працював на підприємстві відповідача на посаді помічника машиніста тепловоза в ПрАТ «ПівнГЗК», мав загальний стаж роботи 5 років, та ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання своїх трудових обов`язків внаслідок нещасного випадку помер.

Згідно акту форми Н-1 з ОСОБА_1 стався нещасний випадок 03 квітня 2023 року о 3 годині 40 хвилини, та відповідно до якого смерть наступила від сумісної тупої травми голови, тулубу, кінцівок з переломами кісток скелету, забоєм внутрішніх органів, внутрішньочерепною травмою, яка ускладнилась шоком, що підтверджується як макроскопічними даними при розтині трупу так і даними додаткових методів дослідження та медичної документації: вид події: транспортна подія на залізничному транспорті; у відповідності до п. 7 причини настання нещасного випадку: основна - організаційна причина - недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано відповідний дозвіл; супутні: технічна: - незадовільний технічний стан транспортних засобів загального користування, незадовільний технічний стан виробничих об`єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території; організаційна причина - невиконання посадових обов`язків, невиконання вимог інструкції з охорони праці.

Відповідно до п.8 Акту встановлено осіб, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці, а саме: ОСОБА_2 - директор ТОВ «ПРОМКОНТИНЕТ-КР», ОСОБА_3 - начальник дільниці ТОВ «ПРОМКОНТИНЕТ-КР», ОСОБА_4 - майстер ТОВ «ДНОПРМТРАНС», ОСОБА_5 - начальник зміни УЗТ ПрАТ «ПівнГЗК», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - машиніст тепловоза ЦЗЗТ УЗТ «ПрАТ «ПівнГЗК» та ОСОБА_1 .

Таким чином, нещасний випадок на виробництві стався внаслідок протиправних дій в тому числі співробітників ТОВ «ПРОМКОНТИНЕТ-КР».

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок смерті сина, від нещасного випадку пов`язаного з виробництвом, їй спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких вона зазнає у зв`язку із смертю близької людини, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Таким чином, втрата сина призвела до сильного душевного болю та глибоких моральних страждань, нервового потрясіння, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу та психологічному дискомфорті. Вважає, що смертю сина позивачу завдано моральну шкоду, яку вона простить стягнути з відповідача в розмірі 500000 грн.

Представник відповідача ТОВ «ПРОМКОНТИНЕТ-КР» надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що син позивача ОСОБА_1 , працював в ПрАТ «ПівнГЗК» помічником машиніста тепловоза, та 03.04.2023 з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він помер.

Згідно акту форми Н-1 з ОСОБА_1 стався нещасний випадок 03 квітня 2023 року о 3 годині 40 хвилини, та відповідно до якого смерть наступила від сумісної тупої травми голови, тулубу, кінцівок з переломами кісток скелету, забоєм внутрішніх органів, внутрішньочерепною травмою, яка ускладнилась шоком, що підтверджується як макроскопічними даними при розтині трупу так і даними додаткових методів дослідження та медичної документації: вид події: транспортна подія на залізничному транспорті; у відповідності до п. 7 причини настання нещасного випадку: основна - організаційна причина - недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано відповідний дозвіл; супутні: технічна: - незадовільний технічний стан транспортних засобів загального користування, незадовільний технічний стан виробничих об`єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території; організаційна причина - невиконання посадових обов`язків, невиконання вимог інструкції з охорони праці.

Відповідно до п.8 Акту встановлено осіб, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці, а саме: ОСОБА_2 - директор ТОВ «ПРОМКОНТИНЕТ-КР», ОСОБА_3 - начальник дільниці ТОВ «ПРОМКОНТИНЕТ-КР», ОСОБА_4 - майстер ТОВ «ДНОПРМТРАНС», ОСОБА_5 - начальник зміни УЗТ ПрАТ «ПівнГЗК», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - машиніст тепловоза ЦЗЗТ УЗТ «ПрАТ «ПівнГЗК», ОСОБА_1 , виходячи з чого, вважає, що відсутній причинно-наслідковий зв`язок між ТОВ «ПРОМКОНТИНЕТ-КР», та діями що призвели до гибелі ОСОБА_1 .

Звертає увагу, що на теперішній час, ТОВ «ПРОМКОНТИНЕТ-КР» в судовому порядку оскаржує Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії від 14.07.2023.

Враховуючи викладене, просить відмовити в задоволенні позову, а також просить суд здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач відповідь на відзив не надала.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.10.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

03.04.2023 ОСОБА_1 загинув внаслідок нещасного випадку на підприємстві під час виконання своїх трудових обов`язків (а.с.10).

Відповідно до висновку комісії у Акті Н-1 встановлено, що нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Особи які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці: ОСОБА_2 - директор ТОВ «ПРОМКОНТИНЕТ-КР», порушив вимоги п. 1.3 глави 1 розділу Х, п. 2.2 глави 2 розділу Х Правил експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 15.02.2010. №70 та Договором підряду від 15.06.2022 №406 між ПрАТ «ПівнГЗК» та ТОВ «ПРОМКОНТИНЕТ-КР» та додатком №1 до Договору пілряду, будучи особою, відповідальною за якість виконаного технічного огляду вагонів оглядачами-ремонтниками, не організував роботу по технічному огляду напіввагонів перед подачею їх під навантаження ПрАТ «ПівнГЗК», а також порушив вимоги п. 8.1 глави 8 НПАОП 27.5-1.13-79 «Правил безпеки на залізничному транспорті підприємств системи Мінчормету СРСР», не забезпечив утримання рухомого складу, обладнання, пристроїв і споруд залізничного господарства до технічних вимог, які забезпечують безпеку обслуговуючого персоналу. ОСОБА_3 - начальник дільниці ТОВ «ПРОМКОНТИНЕТ-КР», порушив вимоги п. 1.3 глави 1 розділу Х, п. 2.2 глави 2 розділу Х Правил експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 15.02.2010. №70 та Договором підряду від 15.06.2022 №406 між ПрАТ «ПівнГЗК» та ТОВ «ПРОМКОНТИНЕТ-КР» та додатком №1 до Договору підряду, будучи особою, відповідальною за якість виконаного технічного огляду вагонів оглядачами-ремонтниками, не організував роботу по технічному огляду напіввагонів перед подачею їх під навантаження ПрАТ «ПівнГЗК», а також порушив вимоги п. 8.1 глави 8 НПАОП 27.5-1.13-79 «Правил безпеки на залізничному транспорті підприємств системи Мінчормету СРСР», не забезпечив утримання рухомого складу, обладнання, пристроїв і споруд залізничного господарства до технічних вимог, які забезпечують безпеку обслуговуючого персоналу. ОСОБА_4 - майстер ТОВ «ДНОПРМТРАНС»,не виконав у встановлені терміни заходи необхідні для усунення виявлених несправностей, не забезпечив утримання рухомого складу, обладнання, пристроїв і споруд залізничного господарства відповідно до технічних вимог , які забезпечують безпеку обслуговуючого персоналу, не здійснив своєчасно виконання виробничих завдань з поточного обслуговування та ремонтуверхньої будови колії. ОСОБА_5 - начальник зміни УЗТ ПрАТ «ПівнГЗК» допустив до експлуатації напіввагони, які мали несправності: перекіс кузова та порушення величини зазорів ковзунів, не здійснив контроль за ходом підготовки вагонів. ОСОБА_6 - начальник станції ЦЗЗТ УЗТ ПрАТ «ПівнГЗК», не контролював виконання термінів усунення виявлених несправностей колійного господарства згідно акту проведеного комісійно-місячного огляду працівниками підрядних організацій, не забезпечив утримання рухомого складу, обладнання, пристроїв і споруд залізничного господарства до технічних вимог, які забезпечують безпеку обслуговуючого персоналу. ОСОБА_7 - машиніст тепловоза ЦЗЗТ УЗТ «ПрАТ «ПівнГЗК» допустив пересування рухомого складу без включення і випробування гальм. ОСОБА_1 - помічник машиніста тепловоза ЦЗЗТ УЗТ «ПрАТ «ПівнГЗК», порушив п.п.3.22.5 розділу 3 Інструкції з охорони праці №05.223-22 «Для помічника машиніста тепловоза на вивезенні руди, помічника машиніста тепловоза на вивезенні гірничої маси в кар`єрі та на відвалах, помічника машиніста тепловоза на маневрових та господарчих роботах, помічника машиніста тепловоза УЗТ, допустив пересування рухомого складу без включення і випробування гальм. Крім того, комісія із спеціального розслідування нещасного випадку внесла пропозиції щодо анулювання у ТОВ «ПРОМКОНТИНЕТ-КР» дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки №0697.21.12 від 11.10.2021 (а.с.12-34).

З Акту Н-1 вбачається, що згідно листа КРВКЗ «ДОБ СМЕ» ДОР» від 15.05.2023 №371: «Смерть його настала від несумісної з життям сполученої тупої травми голови, тулубу та кінцівок з множинними переломами та розтрощенням кісток скелету, ушкодження внутршніх органів. Згідно з МКХ - код основної причини смерті - НОМЕР_1 .8. Код зовнішньої причини захворюваності та смертності - НОМЕР_2 . При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти не виявлені.» (а.с.24).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до положень ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого порушеного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини - є головним обов`язком держави.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.13 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, що передбачено ч.1 та п.1 ч.2 ст. 23 ЦК України.

Частиною 3 ст.23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Згідно ст.179 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Так, внаслідок смерті сина, позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких вона зазнає, у зв`язку зі смертю близької людини, що призводить до порушення її звичайного способу життя.

Частиною 3 ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз`яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зав`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

З висновку комісії в Акті Н-1 вбачається, що нещасний випадок з помічником машиніста тепловоза ОСОБА_1 визнано таким, що пов`язаний з виробництвом (а.с.12-34).

Відповідно до п.8 Акту Н-1 нещасний випадок на виробництві стався внаслідок протиправних дій в тому числі співробітників ТОВ «ПРОМКОНТИНЕТ-КР» (а.с.12-34), а тому суд вважає, що на відповідача покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду позивачу.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні Нечипорук та Йонкало проти України № 42310/04 від 21.04.2011, роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

При визначені розміру моральної шкоди, суд враховує також вину посадових осіб ПрАТ «ПівнГЗК», ТОВ «ДНОПРМТРАНС», самого потерпілого ОСОБА_1 , який допустив пересування рухомого складу без включення і випробування гальму, чим порушив п.п.3.22.5 розділу 3 Інструкції з охорони праці №05.223-22 «Для помічника машиніста тепловоза на вивезенні руди, помічника машиніста тепловоза на вивезенні гірничої маси в кар`єрі та на відвалах, помічника машиніста тепловоза на маневрових та господарчих роботах, помічника машиніста тепловоза УЗТ, що призвело до нещасного випадку та його загибелі.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ПРОМКОНТИНЕТ-КР» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина внаслідок смертельного нещасного випадку на виробництві, підлягають частковому задоволенню.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує характер і тривалість моральних страждань позивача, у зв`язку із смертю сина, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, яка назавжди втратила турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає, що справедливою компенсацією перенесених моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 350000 грн.

Підпунктами 14.1.180 п.14.1 ст.14 та п.18.1 ст.18 Податкового кодексу України встановлено, що роботодавець - податковий агент зобов`язаний з доходів, що нараховуються (виплачуються) фізичній особі (платнику), нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок від імені та за рахунок коштів особи, якій виплачуються такі доходи.

Згідно із пп.164.2.14, 164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платник податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю. Таким чином стягнута моральна шкода в зв`язку із ушкодженням здоров`я та стійкою втратою працездатності, не є об`єктом оподаткування доходу платника податку, що зазначено також в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.07.2015.

Щодо клопотання представника відповідача стосовно розгляду справи в поряду спрощеного позовного провадження з викликом сторін, то слід вказати наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК України).

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не допущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів задеклароване статтею 22 Конституції.

За частиною п`ятою статті 4 ЦПК України - жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Участь сторін у розгляді справи у випадку спрощеного провадження без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи реалізується шляхом заяв по суті справи, до яких відносяться позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору і в разі необхідності додають докази.

Право учасників справи на подання заяв по суті справи встановлене частиною 4 статті 174 ЦПК України.

Наведене вказує, що через подання вказаних заяв учасники справи реалізують принцип змагальності сторін.

Суд наголошує, що саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об`єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення ст. 6 Конвенції, зазначено таке: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., ReportsofJudgment sand Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Nidero?st Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

Вирішуючи заявлене стороною позивачки клопотання суд виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим кодексом, у порядку, зокрема позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами ч.6 ст.279 КПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.10.2023 зазначену позовну заяву прийнято, відкрито провадження з призначенням справи до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, крім того визначено строк для подання сторонами заяв по суті справи, про що відповідача було належним чином повідомлено. Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, обґрунтувавши свою позицію щодо невизнання позовних вимог та надавши до суду відзив з доданими документами, що, на думку суду є належною реалізацією права сторони у спорі на доступ до суду в розумінні ст.6 Європейської конвенції з прав людини, а також на захист своїх прав та інтересів відповідно до ст.15 ЦК України та дотримання завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених ст.2 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним та достатнім для реалізації прав сторін, здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відповідності зі ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з ТОВ «ПРОМКОНТИНЕТ-КР» на користь держави судовий збір в сумі 3500 грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 43, 49, 141, 259 ч.6, 263-265, 268, 273, 274 ч.4 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОНТИНЕНТ-КР» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина при виконанні трудових обов`язків - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОНТИНЕНТ-КР» на користь ОСОБА_1 - 350000 грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОНТИНЕНТ-КР» - 3500 грн. судового збору на користь держави.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі тридцяти днів з дня складання повного рішення апеляційну скаргу безпосередньо в Дніпровський апеляційний суд.

Повне рішення складено 19.01.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОНТИНЕНТ-КР», адреса: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н., м. Кривий Ріг, вул. Кармелюка, 3, код ЄДРПОУ 41862052.

СУДДЯ: