Ухвала

від 19.01.2024 по справі 204/445/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/445/24

Провадження № 2-з/204/8/24 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Самсонова В.В., ознайомившись з заявою Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі № 204/445/24 за позовом Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки площею 1,69 га,-

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2024 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки площею 1,69 га. З позовною заявою до суду надійшла заява позивача про забезпечення зазначеного позову.

Позовна заява разом з заявою про забезпечення позову передані судді Самсоновій В.В. 18 січня 2024 року цивільною канцелярією суду.

В заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1421587200:04:000:0356 площею 1,69 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Рибинської сільської ради Волноваського району (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 204685914215), власником якої є громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). В обґрунтування заяви зазначив, що Волноваською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності у сфері розпорядження земельними ділянками, розташованими в межах Волноваського району, встановлено порушення ОСОБА_1 вимог земельного законодавства. За результатами опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з`ясовано, що ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.11.2013 № 1700, виданого державним нотаріусом Волноваської державної нотаріальної контори Петренко В.Є., набув право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим №1421587200:04:000:0356 площею 1, 69 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Рибинської сільської ради Волноваського району. Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним нотаріусом Волноваської державної нотаріальної контори Петренко В.Є. 06.1 1.2013 за № 3263224 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 204685914215). При цьому відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на час вчинення реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки ОСОБА_1 мав правовий статус іноземця, був документований паспортом громадянина російської федерації серії та номеру НОМЕР_2 , виданим ВВС «Ломоносовський» міста Москви 03.10.2002, та проживав за адресою: російська федерація, АДРЕСА_1 . З метою підтвердження зазначених відомостей Волноваською окружною прокуратурою до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області спрямовано запит від 26.04.2023 № 51-833ВИХ-23, у відповідь на який Головне управління листом від 03.05.2023 № 1401.2.3-2350/1401.2.10-23 повідомило, що згідно бази даних Єдиної інформаційно- аналітичної системи управління міграційними процесами (ЄІАС УМП) ДМС України ОСОБА_1 з питань оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, набуття громадянства України не звертався. Таким чином, на підставі зазначених вище відомостей у їх сукупності достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації і до теперішнього часу громадянства України не отримував. Разом з тим, останній, набувши в порядку спадкування право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення та зареєструвавши таке право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, всупереч вимогам Земельного кодексу України не відчужив даний об`єкт зі спливом законодавчо визначеного строку та досі залишається його власником. У зв`язку із вказаним, на теперішній час наявні підстави для конфіскації у ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим № 1421587200:04:000:0356 площею 1, 69 га шляхом припинення права власності на неї з одночасним визнанням права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. Як вже було зазначено вище, право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 набув на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , про що 06.11.2013 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Отже, до закінчення річного строку після державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, тобто до 06.11.2014, ОСОБА_1 як нерезидент України був зобов`язаний виконати вимоги національного законодавства щодо відчуження спірної земельної ділянки, що ним, однак, самостійно в добровільному порядку вчинено не було. У разі невідчуження іноземцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення у встановлений строк застосовуються правові наслідки, передбачені статтями 140, 143, 145 Земельного кодексу України у вигляді примусового припинення права власності на такі земельні ділянки шляхом їх конфіскації на користь держави. При цьому невиконання ОСОБА_1 покладеного на нього обов`язку з добровільного відчуження земельної ділянки порушує інтереси держави у сферах належного порядку набуття та реалізації всіма суб`єктами прав на землі сільськогосподарського призначення, національної безпеки держави, державного суверенітету, економічної та продовольчої безпеки. Згідно з Положенням про Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області, затвердженим наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 23.12.2021 № 603 (із змінами), Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Донецької області. Головне управління здійснює державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності. Відповідно до підпункту 36 пункту 4 даного Положення Головне управління подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом. Таким чином, саме до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області належить звернення до суду із позовом про конфіскацію спірної земельної ділянки, яка розташована у Волноваському районі Донецької області, у власність держави. Волноваською окружною прокуратурою до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області спрямовано запит від 10.04.2023 № 51- 630ВИХ-23, яким повідомлено про встановлений факт порушення ОСОБА_1 як іноземним громадянином національного земельного законодавства у вигляді невідчуження належної йому земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим № 1421587200:04:000:0356 протягом року з дня набуття на неї права власності. Також прокуратурою запитано повідомити, чи вживалися та чи вживатимуться Головним управлінням Держгеокадастру в Донецькій області заходи щодо конфіскації спірної земельної ділянки шляхом звернення до суду із відповідною позовною заявою. Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області листом від 27.04.2023 №10-5-0.62-874/2-23 повідомило Волноваську окружну прокуратуру, що з відомостей, зазначених у запиті прокуратури, вбачається, що ОСОБА_1 як громадянин російської федерації порушив національне земельне законодавство, однак Головне управління не зверталося з позовом до суду щодо конфіскації земельної ділянки з кадастровим № 1421587200:04:000:0356 через обмежене фінансування на сплату судового збору. Крім того, у відповідь на запит прокуратури від 13.11.2023 № 51- 2781ВИХ-23 Головне управління листом від 28.11.2023 № 10-5.0.62-2736/2-23 повторно повідомило про невжиття заходів щодо звернення до суду із позовом про конфіскацію спірної земельної ділянки та про відсутність такої можливості на даний час. Таким чином, Головне управління, попри поінформованість щодо встановленого прокуратурою порушення у сфері земельного законодавства та наявність нормативно визначених функцій на звернення до суду із відповідним позовом, через обмеженість бюджетних асигнувань на сплату судового збору фактично не вжило та не планує в майбутньому вживати будь-які юридично значущі заходи щодо конфіскації спірної земельної ділянки у ОСОБА_1 на користь держави. Вищенаведені обставини в розумінні частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не є поважними, свідчать про неналежне здійснення уповноваженим органом передбачених законодавством функцій щодо захисту законних інтересів держави у сфері земельних відносин. З огляду на зазначене, Волноваською окружною прокуратурою підготовлено для пред`явлення до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_3 про конфіскацію земельної ділянки з кадастровим № 1421587200:04:000:0356 на користь держави шляхом припинення права власності на неї та визнання права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні рішення.

При цьому, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. Згідно із п. 4 цієї ж Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивачки, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом з`ясовано правову сутність правовідносин, які виникли між сторонами по справі. Між сторонами дійсно існує спір, який сторони вирішують у судовому порядку, тому відповідачем дійсно можуть бути вчинені дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки із кадастровим номером №1421587200:04:000:0356 площею 1, 69 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Рибинської сільської ради Волноваського району. Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним нотаріусом Волноваської державної нотаріальної контори Петренко В.Є. 06.1 1.2013 за № 3263224 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 204685914215), що, в свою чергу, утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Суду доведено належними доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки відчуження відповідачем належного йому на теперішній час нерухомого майна, може зробити не можливим, або значно утруднить виконання рішення суду, а для цього необхідно виключити найменшу можливість утруднення виконання рішення суду. Таким чином, існує загроза можливості невиконання рішення суду за відсутності вжиття заходів забезпечення позову.

Суд прийшов до висновку, що обраний заявником захід забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами.

Згідно з ч. 6 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, суд вважає можливим задовольнити дану заяву і накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1421587200:04:000:0356 площею 1,69 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Рибинської сільської ради Волноваського району (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 204685914215), власником якої є громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В свою чергу, вирішуючи питання зустрічного забезпечення позову, судом враховано, що передбачені законом підстави для беззаперечного застосування до позивача зустрічного зобов`язання, які передбачені випадками, зазначеними у ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні, у зв`язку з чим зустрічне забезпечення по справі не застосовано.

При цьому, відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Так само, згідно з ч. 3 ст. 431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

На підставі викладеного, керуючись п. п. 3-4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 149, 150, 152, 153, 154, 157, 247, 258-261, 352-354, 431 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі № 204/445/24 за позовом Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки площею 1,69 га - задовольнити повністю.

Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі № 204/445/24, шляхом накладання арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1421587200:04:000:0356 площею 1,69 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території колишньої Рибинської сільської ради Волноваського району (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 204685914215), власником якої є громадянин російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зустрічне забезпечення у справі не застосовано.

Копію даної ухвали суду направити Першому заступнику керівника Волноваської окружної прокуратури.

Ухвала підлягаєнегайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.В. Самсонова