Постанова

від 13.11.2007 по справі 14/169-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

13.11.2007                                                                                  

Справа № 14/169-07 

Дніпропетровський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л.

(доповідача)         

суддів:Верхогляд Т.А., Чимбар Л.О.

при секретарі Чоха Є.О.

за участю представників сторін :

від позивача1 :

не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним

чином.

від позивача2 :

не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним

чином.

від відповідача:

Кобзар О.О., довіреність №341  від

23.10.07, Мойсак С.М., довіреність №150 

від 11.06.07

        розглянувши апеляційну скаргу закритого

акціонерного товариства “Розрахунково-комерційний центр”, м.Нікополь на рішення

господарського суду Дніпропетровської області від  16.08.07р.   у

справі  №14/169-07

за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків

              та товариства

з обмеженою відповідальністю виробничої фірми “Харківтранс”, м.Харків

до

закритого акціонерного товариства “Розрахунково-комерційний центр”, м.Нікополь

про стягнення 97 499,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

-рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від 16.08.2007р. у справі №14/169-07  (суддя Панна С.П.) в частині позовних вимог

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 провадження у справі припинено,  позовні вимоги товариства з обмеженою

відповідальністю виробничої фірми (далі-ТОВ ВФ)“Харківтранс” задоволені в

повному обсязі, з закритого акціонерного товариства (далі-ЗАТ)

“Розрахунково-комерційний центр” на користь позивача-2 стягнуто  44 000грн. основного боргу, 3 851грн. трьох

процентів річних та 14 740грн. інфляційних втрат;

- не погодившись з прийнятим

рішення, ЗАТ“Розрахунково-комерційний центр” подало апеляційну скаргу,  в якій з посиланням на порушення

господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить це

рішення скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі та уточненнях до

неї від 13.11.2007р. йдеться про те, що прострочення виплати боргу за угодою,

укладеною між товариством та позивачем-2 виникає з моменту виставлення

рахунків, але останні товариство не отримало і з претензією щодо неоплати решти

суми позивач-2 не звертався, про позицію товариства, висловлену в суді першої

інстанції стосовно неможливості визнання чинним договору №3 від 26.06.2005р.

про відступлення права вимоги по договору поставки №5 від 03.12.2003р.,

відсутність узгоджень з боку товариства передачі права вимоги, а також про

збільшення позивачем-2 внаслідок цих заперечень суми позовних вимог, хоча за

договором про відступлення права вимоги відповідне право у позивача-2 відсутнє;

- позивач-1 відзив на апеляційну

скаргу не надав, його представник в судове засідання не з'явився;

- позивач-2 вважає рішення суду

обґрунтованим, просить залишити 

апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність

доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників відповідача, колегія суддів приходить до

висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу

наступного.

Як вбачається з матеріалів справи,

03.12.2003р. ТОВ ВФ “Харківтранс” (постачальником) та ЗАТ

“Розрахунков-комерційний центр” (покупцем) укладено договір №5, на підставі

якого  постачальник зобов'язався

поставити, а покупець -прийняти та оплатити обладнання згідно з специфікацією.

Відповідно до п.2.3 договору оплата

вартості обладнання здійснюється наступним чином: 30 процентів -по факту

поставки, 70 процентів -з відстрочкою платежу 40 банківських днів. Покупець

проводить оплату вартості продукції згідно з виставленими рахунками.

На виконання умов договору

позивач-2 поставив обладнання на загальну суму 82 128грн., що підтверджується

наданими в матеріали справи копіями довіреностей серії ЯЖТ №360633 від

05.12.2003р. та ЯЖТ №360671 від 13.04.2004р., 

а також накладних №43 від 05.12.2003р. та №70 від 13.04.2004р.

Оплата вартості отриманого

обладнання проведена відповідачем частково, в сумі 38 128грн. Станом на день звернення

з позовом заборгованість по оплаті складає 44 000грн.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного

кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться.

Ст.625 названого Кодексу

встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на

вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від

простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або

законом.

З урахуванням положень наведених

норм та документально не спростованого відповідачем факту наявності

заборгованості по оплаті обладнання господарський суд правильно визнав позовні

вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене рішення

місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам

чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.

Доводи скаржника про невірне

встановлення господарським судом моменту виникнення зобов'язання колегією суддів

визнані необґрунтованими, оскільки, як випливає з п.2.3 договору №5 від

03.12.2003р., остаточний розрахунок за поставлене обладнання повинен бути

здійснений товариством після спливу 40-денного строку з моменту поставки, а не

з дати отримання рахунків.

У цьому зв”язку розрахунок трьох

процентів річних та інфляційних втрат зроблено позивачем-2 саме з урахуванням

встановлених договором строків оплати обладнання.

Стосовно посилань скаржника на

відсутність у позивача-2 права вимоги слід зазначити, що договір про

відступлення права вимоги №3 від 26.06.2006р. між ТОВ ВФ”Харківтранс” та

фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, укладений останнім всупереч п.7.2 договору

№3 від 03.12.2003р., яким передбачено, що жодна з сторін не має права

передавати свої права по цьому договору третій особі без письмової згоди другої

сторони.

Оскільки докази звернення до

ЗАТ”Розрахунково-комерційний центр” з метою отримання згоди на уступлення права

вимоги в матеріалах справи відсутні, господарським судом цілком вірно не

враховано таке уступлення при вирішенні даного спору.

Ствердження про необґрунтоване

покладення на скаржника витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу є безпідставним тому, що відповідно до ст.49 ГПК України розподіл

зазначених витрат здійснюється господарським судом виключно в залежності від

результатів вирішення спору

Керуючись ст.ст.101-103, 105

Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ :

       - рішення господарського суду

Дніпропетровської області від 

16.08.07р.   у справі  №14/169-07 залишити без змін, апеляційну

скаргу без задоволення.

      Головуючий                                                                                           

І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 Суддя                                                                                                       

Т.А.Верхогляд

       Суддя                                                                                                      

Л.О.Чимбар