Рішення

від 19.01.2024 по справі 904/5508/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2024р. Справа № 904/5508/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Марадо», м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко центр Дніпро», м. Дніпро

Про: стягнення 80 000,00грн

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Марадо» (позивач) звернувся з позовом до ТОВ «Еко центр Дніпро» (відповідач) про стягнення 80 000,00грн. неустойки за користування орендованими приміщеннями після закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна від 01.11.20р. (укладеного між сторонами). Окрім того, просить стягнути з відповідача 7 500,00грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 23.10.23р. відкрито провадження у справі № 904/5508/23, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ТОВ «Еко центр Дніпро» (відповідач) заперечує проти заявлених позовних вимог та вказує на те, що строк договору оренди закінчився 30.04.22р. , доступ до орендованого ТОВ «Еко центр Дніпро» приміщення на території Машинобудівного заводу відсутній з 21.02.22р. Відповідачем надіслано позивачу листа №02/11/23 від 28.11.23р. з пропозицією продовжити договір оренди строком до січня 2025 року. Крім того, відповідач заперечує щодо заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500,00грн. та вказує на те, що заявлені витрати є неспівмірними з обсягом роботи та категорією цієї справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.23р. у справі № 904/4237/22 частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Марадо», стягнуто з ТОВ «Еко центр Дніпро» на користь ТОВ «Марадо»: 5, 000,00 грн. - заборгованості з орендної плати; 100 000,00 грн. - неустойки, 2015,07 грн. - пені, 2 234,39 грн. - судового збору, 6 304,20 грн. - витрат на оплату професійної правової допомоги, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.23р.

Цим рішенням встановлено правомірність користування відповідачем орендованим приміщенням за договором оренди нежитлового приміщення від 01.11.20р. (в редакції додаткової угоди №2 від 05.05.2021) до 30.04.22р. та наявність підстав для стягнення неустойки на підставі ст.785 ЦК України за період з 01.05.22р. до 28.02.23р. у розмірі 100 000,00грн. за користування приміщенням після закінчення строку дії договору оренди. Також судом відхилено заперечення відповідача , обґрунтовані посиланням на відсутність його вини у несвоєчасному поверненні приміщення орендодавцю.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Посилаючись на вищезазначені обставини, встановлені рішенням господарського суду у справі № 904/4237/22, позивач зазначає, що на час звернення з вказаним позовом до суду відповідачем досі не повернуто орендоване майно, в той час, як договір оренди фактично припинено 30.04.22р., що є підставою для нарахування позивачем неустойки за період з березня 2023р. по жовтень 2023р. в подвійному розмірі орендної плати в сумі 80 000,00грн. на підставі ст.785 ЦК України.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Водночас, самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, є неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, що є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору оренди, коли користування майном стає неправомірним.

Отже, правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору оренди не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України).

У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що сформульована в постанові від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем після припинення договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.20р. орендоване майно не повернуто, що не заперечується орендарем. Крім того, в матеріалах справи наявний лист №02/11/23 від 28.11.23р. ТОВ «Еко центр Дніпро» з пропозицією до ТОВ «Марадо» про продовження дії договору оренди до січня 2025 року шляхом підписання додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2020 Однак, сторонами не надано суду доказів укладення сторонами угод щодо оренди спірного приміщення.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з приписами ст.785 ЦК України позивачем нараховано неустойку за користування річчю за час прострочення ( неповернення майна з оренди після припинення дії договору ) у розмірі 80 000,00грн.

Враховуючи те, що договір припинив свою дію 30.04.2022, а майно з оренди за актом приймання-передачі не повернуто, позовні вимоги щодо стягнення з відповідач неустойки за період з березня 2023р. по жовтень 2023р. в сумі 80 000,00грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У складі судових витрат позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7 500,00грн.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В обґрунтування суми понесення витрат на правову допомогу у розмірі 7 500,00грн., позивачем подано до матеріалів справи витяг з договору про надання правових послуг від 02.10.23, акт приймання-передачі наданих послуг до договору від 16.10.23р., платіжна інструкція №1400 від 04.10.23р. на суму 7 500,00грн., ордер серії АЕ №1234106 від 17.10.23р., свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №1204 від 13.01.2004 на ім`я Кандрашина К.В.

Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу. В силу приписів ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечуючи заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500,00грн., відповідач зазначає, що заявлені витрати є неспівмірними з обсягом виконаних робіт та категорією цієї справи

З урахуванням наведених вище обставин та наявності заперечень відповідача, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, а також те, що вказана справа є типовою (фактичні обставини справи вже розглянуто судом) і не справа є складаною з правової точки зору, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на адвокатську допомогу до суми 5 000,00 грн., яка на переконання суду є співмірною із часом, необхідним для виконання відповідних робіт/послуг.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Центр Дніпро» (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 54; код ЄДРПОУ 41101856) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Марадо» (49089, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд.34, код ЄДРПОУ 41578025): 80 000,00грн. - неустойки, 2 684,00грн. - витрат на сплату судового збору, 5 000,00грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 19.01.24р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.