Рішення від 10.01.2024 по справі 921/617/23

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 січня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/617/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляска І.І.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-", вул. За Рудкою, 33, м. Тернопіль, 46003

до відповідача Приватного підприємства "Роял Транс Компані", вул. Польового, буд. 3, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область, 47711

про стягнення 1 230 034, 18 грн

за участі представників

позивача: не прибув

відповідача: не прибув

В порядку ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи:

11.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-", далі - позивач, звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Роял Транс Компані", далі відповідач, про стягнення 1 230 034, 18 грн, з яких: 1 018 477, 50 грн - основний борг, 47 822, 35 грн інфляція, 21 397, 99 грн 3% річних, 142 336, 34 грн пеня.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 09/112 від 09.11.2022, зокрема в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.

В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору купівлі-продажу № 09/112 від 09.11.2022; видаткових накладних №РН-0004008 від 09.11.2022 на суму 417 407, 50 грн, №РН-0000057 від 05.01.2023 на суму 1 001 070, 00 грн; товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів №050123/2 від 05.01.2023; платіжних інструкцій №4857 від 01.12.2022 на суму 100 000, 00 грн, №4859 від 01.12.2022 на суму 150 000, 00 грн, №4912 від 04.01.2023 на суму 150 000, 00 грн; довіреностей №1 від 09.11.2022 та №1 від 05.01.2023; акту звірки взаємних розрахунків станом на 07.08.2023 тощо.

Позовні матеріали розподілено на розгляд судді Гирили І. М. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.09.2023 зазначену вище позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до заяв за вих. № 25/09 від 25.09.2023 (вх. № 7718) та №26/09 від 26.09.2023 (вх. № 7782) Товариством з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" усунуто визначені в ухвалі від 14.09.2023 недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 921/617/23; постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначено у справі № 921/617/23 підготовче засідання на 09:05 год. 23.10.2023; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" надіслати на адресу відповідача заяву про усунення недоліків позовної заяви за вих. №26/09 від 26.09.2023 (вх. № 7782), докази такого надіслання надати суду; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті спору чи з процесуальних питань (при наявності).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.10.2023 підготовче засідання у справі № 921/617/23 відкладено на 09:05 год. 13.11.2023; зобов`язано позивача 23.10.2023 надіслати на адресу місцезнаходження відповідача (вул. Польового, буд. 3, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область, 47711) копію позовної заяви №1 від 06.09.2023, заяви про усунення недоліків позовної заяви №25/09 від 25.09.2023 з долученими до них доказами та документами. Докази надіслання зобов`язано надати суду у строк до 25.10.2023 та повторно запропоновано сторонам у справі подати/надіслати суду заяви по суті спору чи з процесуальних питань (при наявності).

У підготовчому засідання 13.11.2023, яке відбулось за участі повноважного представника позивача, зважаючи на неявку відповідача, з метою надання останньому можливості скористатись визначеними чинним процесуальним законодавством правами та надати відповідну заяви/заяву по суті справи, суд оголосив перерву до 09:35 год. 27.11.2023, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутнього у підготовчому засіданні 13.11.2023 повноважного представника позивача про підготовче засідання 27.11.2023 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); відповідача ухвалою від 13.11.2023.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/617/23 до судового розгляду по суті на 10:00 год. 13.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.12.2023, у зв`язку із неявкою представників сторін, розгляд справи № 921/617/23 по суті відкладено на 10:00 год. 27.12.2023.

У судовому засіданні 27.12.2023, яке відбулось за участі повноважного представника позивача, зважаючи на неявку відповідача та відсутність у суду відомостей щодо отримання останнім ухвали від 13.12.2023, суд відклав розгляд справи № 921/617/23 по суті на 10:00 год. 10.01.2024, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутнього у судовому засіданні 27.12.2023 повноважного представника позивача про судове засідання 10.01.2024 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); відповідача - ухвалою від 27.12.2023.

У судове засідання 10.01.2024 позивач явки свого повноважного представника не забезпечив. Поряд із цим, 02.01.2024 звернувся до суду з клопотанням б/н б/д (вх. №37) про розгляд справи без участі представника ТзОВ "-Автотехсервіс-", за наявними у матеріалах справи документами.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 10.01.2024 не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, жодних заяв по суті справи чи з процесуальних питань не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення від 28.12.2023 за №0600240908139 про вручення 03.01.2024 поштового відправлення - ухвали від 27.12.2023.

Ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи ст. 3 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод" при розгляді даної справи, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

За даних обставин, зважаючи на те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи; явка їх представників не визнавалась судом обов`язковою; наявних у матеріалах справи документів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає за можливе розглянути спір в даному судовому засідання, без участі сторін, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

09.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-", як Продавцем, з однієї сторони, та Приватним підприємством "Роял Транс Компані", як Покупцем, з другої сторони, укладено Договір купівлі-продажу №Б 09/112 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався прийняти нафтопродукти (Товар) згідно номенклатури, що вказана у рахунках-фактурах, видаткових накладних, що є частиною даного договору.

П. 1.2 Договору сторони погодили, що кількість та ціна на кожну партію Товару обумовлюється Продавцем та Покупцем та підтверджується виставленими рахунками-фактурами, що є частиною договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору кількість фактично поставленого Покупцеві Товару визначається підписаними сторонами накладними на відпуск Товару.

Поставка нафтопродукту здійснюється партіями на умовах EXV, СРТ згідно замовлення Покупця на конкретну партію Товару (п. 4.1 Договору).

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 Договору Продавець зобов`язався передати у власність Покупця Товар відповідно до п. 1.1 даного Договору з оформленням накладних. Покупець зобов`язався вчасно й у повному обсязі провадити оплату Товару Продавця.

П. 5.1-5.4 Договору сторони погодили, що оплата Товару здійснюється шляхом перерахування вартості Товару Покупцем на рахунок Постачальника. Оплата вартості кожної окремої партії Товару здійснюється Покупцем на умовах попередньої оплати. Оплата проводиться в національній валюті України гривні. Загальна вартість цього Договору становить суму вартості Товару, поставленого протягом терміну дії Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору Покупець провадить приймання Товару по кількості та якості відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустки й облік нафти й нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Державного комітету стандартизації, метрології й сертифікації, Держкомстату №81/38/101/235/122 від 02.04.1998, відповідно до діючого законодавства України, а також згідно з умовами даного Договору й додаткових угод до нього.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині взаєморозрахунків - до їхнього повного завершення. Закінчення терміну дії Договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання. Договір може бути продовжений на новий строк або розірваний до закінчення строку його дії за письмовою згодою сторін. При цьому сторона, що виступає ініціатором розірвання Договору, повинна повідомити іншу сторону про свій намір не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів про своє бажання (п. 10.1 Договору).

Вказаний правочин підписані повноважними представниками сторін, підписи яких скріплено печатками юридичних осіб.

09.11.2022 та 05.01.2023 на виконання умов укладеного правочину, згідно з видатковими накладними за №РН-0004008 від 09.11.2022 на суму 417 407, 50 грн та №РН-0000057 від 05.01.2023 на суму 1 001 070, 00 грн, ТзОВ "-Автотехсервіс-" поставило, а ПП "Роял Транс Компані" отримало нафтопродукти на загальну суму 1 418 477, 50 грн.

01.12.2022 відповідно до платіжних інструкцій №4857 на суму 100 000, 00 грн, №4859 на суму 150 000, 00 грн та 04.01.2023 відповідно до платіжної інструкції №4912 на суму 150 000, 00 грн ПП "Роял Транс Компані" перераховано на рахунок ТзОВ "-Автотехсервіс-" грошові кошти в загальній сумі 400 000, 00 грн, призначення платежу: "оплата за дизельне паливо, згідно рах. №2708 від 09.11.2022".

Вказані оплати зараховані позивачем в рахунок часткової оплати вартості поставлених за видатковою накладною №РН-0004008 від 09.11.2022 нафтопродуктів.

Решту оплати на суму 1 018 477, 50 грн за отримані згідно з вказаними вище видатковими накладними нафтопродукти відповідач не здійснив.

07.08.2023 між сторонами у справі підписано Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого підтверджено заборгованість ПП "Роял Транс Компані" перед ТзОВ "-Автотехсервіс-" на суму 1 018 477, 50 грн. Однак, відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав, повного розрахунку за отриманий 09.11.2022 та 05.01.2023 Товар не провів.

Наведені обставини і слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі правочин є договором купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

П. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525, 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №911/2768/20, від 30.06.2021 у справі №910/3140/19).

Ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Договір купівлі-продажу №Б 09/112 від 09.11.2022 не має ознак договору, недійсність якого прямо встановлена законом. Відомості про визнання зазначеного правочину недійсним у суду відсутні.

Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем на підставі Договору купівлі-продажу №Б 09/112 від 09.11.2022 нафтопродуктів на загальну суму 1 418 477, 50 грн, їх часткову (на суму 400 000, 00 грн) оплату відповідачем підтверджено долученими до позову належним чином засвідченими копіями: видаткових накладних за №РН-0004008 від 09.11.2022 на суму 417 407, 50 грн та №РН-0000057 від 05.01.2023 на суму 1 001 070, 00 грн; платіжних інструкцій за №4857, №4859 від 01.12.2022 на загальну суму 250 000, 00 грн та №4912 від 04.01.2023 на суму 150 000, 00 грн.

Докази повної оплати відповідачем вартості отриманого від позивача Товару (нафтопродуктів) матеріали справи не містять.

Відповідач в судове засідання не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів своєчасної та повної оплати вартості отриманого 09.11.2022 та 05.01.2023 товару.

За даних обставин, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" про стягнення з Приватного підприємства "Роял Транс Компані" заборгованості в розмірі 1 018 477, 50 грн суд визнає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Окрім того, предметом судового розгляду у даній справі є вимоги ТзОВ "-Автотехсервіс-" про стягнення з відповідача 21 397, 99 грн 3 % річних (за період з 09.11.2022 по 06.09.2023), 47 822, 35 грн інфляційного збільшення (за період з 01.12.2022 по 30.06.2023) та 142 336, 34 грн пені (за період з 09.11.2022 по 04.06.2023).

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три роценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 546-551 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

У постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19 Верховний Суд зазначив, що: "Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Як вже зазначалось вище, умовами укладеного правочину (п. 5.2) сторони погодили, що оплата вартості кожної окремої партії товару здійснюється Покупцем на умовах передоплати.

Таким чином, зважаючи на наведену умову договору, приписи ст. 692 ЦК України, вартість переданого позивачем за видатковою накладною №РН-0004008 від 09.11.2022 товару на суму 417 407, 50 грн відповідач повинен був оплатити не пізніше 09.11.2022; вартість переданого позивачем за видатковою накладною №РН-0000057 від 05.01.2023 товару на суму 1 001 070,00 грн - не пізніше 05.01.2023.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на день звернення позивача до суду з даним позовом відповідач вартість отриманих за видатковою накладною №РН-0004008 від 09.11.2022 нафтопродуктів на суму 417 407, 50 грн оплатив лише частково, - на суму 400 000, 00 грн (01.12.2022 на суму 250 000, 00 грн згідно платіжних інструкцій за №4857, №4859 та 04.01.2023 на суму 150 000, 00 грн згідно платіжної інструкції №4912); оплату за отримані по видатковій накладній №РН-0000057 від 05.01.2023 нафтопродукти на суму 1 001 070, 00 грн не здійснив.

П. 7.2 Договору сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати партії Товару, Покупець сплачує Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день прострочення.

На підставі наведених норм чинного законодавства, зважаючи на допущену відповідачем прострочку в оплаті вартості отриманих за видатковими накладними №РН-0004008 від 09.11.2022 та №РН-0000057 від 05.01.2023 нафтопродуктів, з врахуванням встановленого умовами Договору терміну здійснення розрахунків, здійснених відповідачем оплат, позивачем за період з 09.11.2022 по 04.06.2023 нараховано та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 142 336, 34 грн, з якої: 14 800, 02 грн за прострочку виконання зобов`язань по оплаті вартості товару за накладною РН-0004008 від 09.11.2022 (6 135, 99 грн на суму 417 407, 50 грн за період з 09.11.2022 по 30.11.2022; 6 445, 45 грн на суму 167 407, 50 грн за період з 09.11.2022 по 03.01.2023; 2 218, 58 грн на суму 17 407, 50 грн за період з 09.11.2022 по 08.05.2023) та 127 536, 32 грн за прострочку виконання зобов`язань по оплаті вартості товару за накладною РН-0000057 від 05.01.2023 на суму 1 001 070, 00 грн за період з 05.01.2023 по 04.06.2023.

Окрім того, на підставі приписів ст. 625 ЦК України, зважаючи на допущену відповідачем прострочку в оплаті вартості отриманих за видатковими накладними №РН-0004008 від 09.11.2022 та №РН-0000057 від 05.01.2023 нафтопродуктів, з врахуванням встановленого умовами Договору терміну здійснення розрахунків, здійснених відповідачем оплат, позивачем за період 09.11.2022 по 06.09.2023 нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 21 397, 99 грн, з якої: 1 856, 03 грн за прострочку виконання зобов`язань по оплаті вартості товару за накладною РН-0004008 від 09.11.2022 (701, 19 грн на суму 417 407, 50 грн за період з 09.11.2022 по 30.11.2022; 736, 45 грн на суму 167 407, 50 грн за період з 09.11.2022 по 03.01.2023; 418, 39 грн на суму 17 407, 50 грн за період з 09.11.2022 по 06.09.2023) та 19 541, 96 грн за прострочку виконання зобов`язань по оплаті вартості товару за накладною РН-0000057 від 05.01.2023 на суму 1 001 070, 00 грн за період з 05.01.2023 по 06.09.2023.

Також позивач на підставі наведеної вище норми чинного законодавства, зважаючи на допущену відповідачем прострочку в оплаті вартості отриманих за видатковими накладними №РН-0004008 від 09.11.2022 та №РН-0000057 від 05.01.2023 нафтопродуктів, з врахуванням встановленого умовами Договору терміну здійснення розрахунків, здійснених відповідачем оплат, з 01.12.2022 по 30.06.2023 нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати в загальній сумі 47 822, 35 грн, з яких: 1 969, 19 грн за прострочку виконання зобов`язань по оплаті вартості товару за накладною РН-0004008 від 09.11.2022 (1 171, 85 грн на суму 167 407, 50 грн за період з 01.12.2022 по 31.12.2022; 797, 34 грн на суму 17 407, 50 грн за період з 01.01.2023 по 30.06.2023) та 45 853, 16 грн за прострочку виконання зобов`язань по оплаті вартості товару за накладною РН-0000057 від 05.01.2023 на суму 1 001 070, 00 грн за період з 01.01.2023 по 30.06.2023.

Згідно з усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань "господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості".

Судом досліджено наведений позивачем у позовній заяві розрахунок заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що при його проведенні позивачем взято до уваги визначений п. 5.2 Договору термін здійснення платежу, враховано здійснені відповідачем 01.12.2022 та 04.01.2023 оплати. Разом із тим, суд встановив, що при розрахунку заявлених до стягнення сум пені та 3% річних за прострочку виконання зобов`язань по оплаті вартості товару за накладною РН-0004008 від 09.11.2022, у кожному із визначених ним періодів, незважаючи на зменшення суми боргу за рахунок здійснених відповідачем 01.12.2022 та 04.01.2023 оплат, розрахунок починав позивач з 09.11.2022.

З врахуванням наведених обставин, суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", в межах визначених позивачем періодів, погодженого умовами укладеного Договору терміну здійснення розрахунку, здійснених відповідачем 01.12.2022 та 04.01.2023 оплат, провів перерахунок заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з проведеним судом перерахунком пені, в межах визначеного позивачем періоду з 09.11.2022 по 04.06.2023 правомірним є нарахування останньої в загальній сумі 230 427 грн 84 коп., з якої: 23 357, 20 грн за прострочку виконання зобов`язань по оплаті вартості товару за накладною РН-0004008 від 09.11.2022 (12 579, 40 грн на суму 417 407, 50 грн за період з 09.11.2022 по 30.11.2022; 7 797, 06 грн на суму 167 407, 50 грн за період з 01.12.2022 по 03.01.2023; 2 980, 74 грн на суму 17 407, 50 грн за період з 04.01.2023 по 08.05.2023) та 207 070, 64 грн за прострочку виконання зобов`язань по оплаті вартості товару за накладною РН-0000057 від 05.01.2023 на суму 1 001 070, 00 грн за період з 05.01.2023 по 04.06.2023.

Поряд із цим, враховуючи диспозитивність судового процесу, а також те, що суд позбавлений права вийти за межі заявлених позовних вимог до стягнення з відповідача підлягає сума пені визначена позивачем 142 336 грн 34 коп.

Згідно з проведеним судом перерахунком 3% річних, в межах визначеного позивачем періоду з 09.11.2022 по 06.09.2023, правомірним є нарахування таких в загальній сумі 21 733 грн 08 коп., з яких: 1 574, 55 грн за прострочку виконання зобов`язань по оплаті вартості товару за накладною РН-0004008 від 09.11.2022 (754, 76 грн на суму 417 407, 50 грн за період з 09.11.2022 по 30.11.2022; 467, 82 грн на суму 167 407, 50 грн за період з 01.12.2022 по 03.01.2023; 351, 97 грн на суму 17 407, 50 грн за період з 04.01.2023 по 06.09.2023) та 20 158, 53 грн за прострочку виконання зобов`язань по оплаті вартості товару за накладною РН-0000057 від 05.01.2023 на суму 1 001 070, 00 грн за період з 05.01.2023 по 06.09.2023.

Поряд із цим, враховуючи диспозитивність судового процесу, а також те, що суд позбавлений права вийти за межі заявлених позовних вимог до стягнення з відповідача підлягає сума 3% річних визначена позивачем 21 397 грн 99 коп.

Згідно з проведеним судом перерахунок інфляційних втрат в межах визначеного позивачем періоду нарахування таких в загальній сумі 47 822 грн 35 коп. є правомірним, а позов в даній частині таким, що підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 18 450 грн 51 коп. суд покладає на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12-14, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 232-233, 236-238, 240, 241, 326, 327 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Роял Транс Компані", вул. Польового, буд. 3, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область, 47711, ідентифікаційний код 38990359, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-", вул. За Рудкою, 33, м. Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код 23588912, 1 018 477 грн 50 коп. основного боргу, 142 336 грн 34 коп. пені, 21 397 грн 99 коп. 3% річних, 47 822 грн 35 коп. інфляційних втрат та 18 450 грн 51 коп. в повернення судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Повне судове рішення складено 19.01.2024

Суддя І.М. Гирила