Постанова

від 16.01.2024 по справі 906/1409/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/1409/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - Фещенко Р. В., Подзірей І. І.,

відповідача за первісним позовом - Приведьон В. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Прожектор"

на рішення Господарського суду Житомирської області

у складі судді Шніт А. В.

від 19.06.2023 та

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Гудак А. В., Мельник О. В., Олексюк Г. Є.

від 27.09.2023

за позовом Приватного акціонерного товариства "Прожектор"

до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

про визнання незаконним та скасування рішення комісії

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

до Приватного акціонерного товариства "Прожектор"

про стягнення 298 484,75 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Прожектор" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про визнання незаконним та скасування рішення комісії Акціонерного товариства "Житомиробленерго", оформлене протоколом засідання комісії №22 від 29.10.2020, яким Приватному акціонерному товариству "Прожектор" нараховано до сплати вартість недорахованої електричної енергії на суму 298 484,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Прожектор" зазначило, що Акціонерним товариством "Житомиробленерго" не було доведено належними та допустимими доказами самовільного підключення та відповідно позаоблікового споживання електроенергії Приватним акціонерним товариством "Прожектор" при прийнятті рішення комісії, оформленого протоколом засідання комісії №22 від 29.10.2020, яким Приватному акціонерному товариству "Прожектор" нараховано до сплати вартість недорахованої електричної енергії на суму 298 484,75 грн.

В свою чергу, Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулося до Господарського суду Житомирської області із зустрічним позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Прожектор" 298 484,75 грн вартості спожитої необлікованої електричної енергії, яка нарахована внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, що зафіксовано в акті № 00481-20 від 25.09.2020.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що при перевірці електроустановки Приватного акціонерного товариства "Прожектор" за адресою: Житомирська область, Малинський район, село Рудня Вороб`ївська, підсобне господарство "Рудня", представниками Акціонерного товариства "Житомиробленерго" було виявлено факт порушення відповідачем підпункту 6 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), а саме самовільне позаоблікове підключення електроустановок (або проводки) до мережі, що являється власністю оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку, внаслідок чого Приватному акціонерному товариству "Прожектор" нараховано вартість спожитої необлікованої електричної енергії у розмірі 298 484,75 грн, що зафіксовано в акті №00481-20 від 25.09.2020.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

28.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Прожектор" (споживач, позивач (за первісним позовом)) було укладено договір №12-3 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір постачання).

Згідно із пунктом 2.1 договору постачання постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 2.2 договору постачання обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

28.12.2018 між Акціонерним товариством "Житомиробленерго" в особі відокремленого підрозділу Малинського РЕМ (оператор, (відповідач за первісним позовом)) та Приватним акціонерним товариством "Прожектор" (споживач) укладено договір №12-3 про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачу (далі - договір розподілу).

Пунктом 2.1 договору розподілу передбачено, що оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії. Параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) №309 від 14.03.2018 та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.

Відповідно до пункту 2.3 договору розподілу споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно із умовами глави 5 цього договору та інші послуги оператора системи згідно з додатком 4 "Порядок розрахунків".

Згідно із пунктом 5.4 договору розподілу споживач оплачує послугу з розподілу (передачі) оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання споживач забезпечує оплату послуги з розподілу (передачі), або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу (передачу) оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу (передачі) забезпечує постачальник.

Пунктом 5.5 договору розподілу передбачено, що оператор системи в особовому рахунку споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих споживачу послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Відповідно до пункту 5 додатку 4 до договору розподілу споживач оплачує послугу з розподілу (передачі) електричної енергії оператору системи розподілу.

Згідно із пунктом 6.1 договору розподілу оператор системи зобов`язується виконувати умови цього договору: забезпечувати утримання мереж в належному стані для задоволення потреб споживача в електричній енергії; здійснювати розподіл (передачу) електричної енергії споживачу, із дотриманням показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; виконувати інші обов`язки передбачені ліцензійними умовами та ПРРЕЕ.

Підпунктами 1, 2 пункту 7.1 договору розподілу передбачено, що оператор системи має право: - на отримання від споживача своєчасної оплати за надання послуги з розподілу (передачі) електричної енергії у разі, якщо умовами глави 5 цього договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу (передачі) споживач здійснює безпосередньо оператору системи та на отримання своєчасної оплати за надання послуги з розподілу (передачі електричної енергії від постачальника у разі, якщо умовами глави 5 цього договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу (передачі) оператору системи здійснює постачальник; - на безперешкодний доступ (за пред`явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки та контрольного огляду вузла вимірювання контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПРРЕЕ порядку та умов договору.

Згідно із пунктом 8.6 договору розподілу в разі порушення розрахункового обліку з вини споживача, споживач сплачує оператору системи вартість недорахованої електроенергії, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання. Вартість недорахованої електроенергії визначається за ціною закупівлі електричної енергії оператором системи на втрати електричної енергії в мережах у відповідному розрахунковому періоді.

За змістом пункту 8.7 договору розподілу споживач не несе, відповідальності перед оператором системи відповідно до вимог пункту 8.6 цієї глави договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини оператора системи або внаслідок дії обставин непереборної сили.

У разі виявлення однією зі сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складення акта. Сторона, яка здійснила таке порушення, не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання відповідного акта. У разі відмови сторони, що здійснила порушення, від підписання акта, в акті робиться запис про відмову. Якщо акт на місці складення підписали не менше 3 уповноважених представників сторони, що складала акт, такий акт вважається дійсним (пункт 8.9 договору розподілу).

Відповідно до пункту 11.1 договору розподілу він набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

25.09.2020 при перевірці електроустановки Приватного акціонерного товариства "Прожектор" за адресою: Житомирська область, Малинський район, село Рудня Вороб`ївська, підсобне господарство "Рудня", представниками Акціонерного товариства "Житомиробленерго" було виявлено факт порушення відповідачем підпункту 6 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме самовільне позаоблікове підключення електроустановок (або проводки) до мережі, що являється власністю оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку.

За фактом виявленого порушення, відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, складений акт про порушення ПРРЕЕ від 25.09.2020 №00481-20, який підписали представники Акціонерного товариства "Житомиробленерго" у складі семи осіб та головний енергетик Приватного акціонерного товариства "Прожектор" Романенко А. В., який був присутній при проведенні технічної перевірки. При складанні акта згідно із пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ проводились фото та відеозйомка.

Відповідно до схеми електроживлення споживача вказаної в акті, лінія Л-1 за допомогою перемичок підключена до рубильника вводу у КТП-071, тобто не через засіб обліку спожитої електроенергії.

В акті про порушення від 25.09.2020 №00481-20, крім змісту виявленого порушення, зазначено також: - в пункті 4. Результати проведення вимірів параметрів схеми електроживлення споживача на дату складання акта про порушення, зокрема перерізу проводу, яким виконано самовільне підключення, - алюміній 50 мм2; - в пункті 5. Перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та режим роботи: 24 год. відповідно до умов договору. Споживач не надав паспортні дані на встановлене електрообладнання, не допустив для складання переліку встановленого електрообладнання для визначення максимальної потужності та відмовився ввімкнути електрообладнання на повну потужність. Дозволена потужність споживання відповідно до умов договору 60 кВт.; - в пункті 6. Самовільне підключення виконано споживачем не приховано; - в пункті 7. Схема обліку електричної енергії відновлена; - в пункті 10 Перелік вилучених та укладених у пакет засобів вимірювання електричної енергії, пломб та або інших технічних засобів: зразки проводів самовільного підключення. Пакет опломбований пломбою №UA00090492 та вилучений представниками оператора системи; Акт про пломбування від 25.09.2020 №00481-20. Комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 21.10.2020 об 11:00 год. за адресою: м. Малин, вул. Некрасова, 21, кабінет начальника.

Акт про порушення від 25.09.2020 №00481-20 в розділі «Зауваження до складеного акта» містить напис представника відповідача такого змісту: "Відсутнє Романенко Анатолій Васильович і його підпис».

Другий примірник акта вручено представнику Приватного акціонерного товариства "Прожектор" головному енергетику Романенку Анатолію Васильовичу, про що свідчить його підпис у вказаному акті.

21.10.2020 відбулося засідання комісії з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ №00481-20 від 25.09.2020. На засідання комісії з`явилися представники позивача за первісним позовом та надали свої усні пояснення та письмові заперечення. З метою ознайомлення з вказаними запереченнями засідання комісії було перенесено на 29.10.2020.

29.10.2020, згідно із протоколом №22, комісією з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ вирішено визнати акт про порушення ПРРЕЕ №00481-20 від 25.09.2020 правомірним, а позивача за первісним позовом причетним до порушення ПРРЕЕ, та провести нарахування відповідно до вимог пункту ПРРЕЕ 8.4.12, виходячи з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів, що використані у схемі самовільного підключення з дати останнього контрольного огляду, а саме з 24.06.2020. Сума вартості спожитої необлікованої електричної енергії, яка нарахована позивачу за первісним позовом внаслідок порушення ПРРЕЕ, що зафіксовано в акті №00481-20 від 25.09.2020, склала 298 484,75 грн. У присутності членів комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ представником Приватного акціонерного товариства "Прожектор" Фещенком Р. В. у зазначений протокол внесено свої заперечення, копію протоколу отримав директор Приватного акціонерного товариства "Прожектор" Подзірей І. І., про що свідчить його підпис у протоколі. Від отримання розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та рахунка для її оплати відмовився.

У зв`язку з відмовою представників Приватного акціонерного товариства "Прожектор" від отримання рахунку на відшкодування вартості необлікованої електроенергії №4289 від 29.10.2020, Акціонерним товариством "Житомиробленерго", засобами поштового зв`язку, направлено позивачу за первісним позовом зазначений рахунок, а також претензію №1182 від 29.10.2020, копію протоколу №22 від 29.10.2020 засідання комісії з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ №00481-20 від 25.09.2020, розрахунок до акта про порушення ПРРЕЕ.

Крім того, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.04.2021 задоволено частково клопотання Приватного акціонерного товариства "Прожектор" про призначення у справі судової електротехнічної експертизи. Призначено у справі №906/1409/20 судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручено експертній установі - Національному науковому центру "Інститут судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса". На вирішення експертизи поставлено наступні питання: 1) Чи можливо виконати позаоблікове підключення між рубильником та автоматичним вимикачем вихідної лінії №1, якщо КТП-071 знаходиться під напругою (380V) і навантаженням (постачає струм на житлові приміщення мешканців села Рудня Вороб`ївська)?; 2) Чи здатний провід перерізом 25 мм2 пропустити за період з 24.06.2020 по 25.09.2020 таку кількість струму, як зазначено у розрахунку до акту про порушення ПРРЕЕ №00481-20 від 25.09.2020?; 3) Чи можливо проводом СІП, переріз 50 мм2, виконати позаоблікове підключення між рубильником та автоматичним вимикачем вихідної лінії №1 у КТП-071, як це було зафіксовано на відеозаписі, виконаному представниками Акціонерного товариства "Житомиробленерго"?; 4) Чи здійснений розрахунок до акту N 00481-20 від 20.09.2020 відповідно до пункту 8.4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018?

06.03.2023 на адресу суду першої інстанції надійшов висновок експертів №11632/34473-34491 за результатами проведення комісійної судової електротехнічної експертизи від 23.02.2023.

У даному висновку експертизи на питання:

1) Чи можливо виконати позаоблікове підключення між рубильником та автоматичним вимикачем вихідної лінії №1, якщо КТП-071 знаходиться під напругою (380V) і навантаженням (постачає струм на житлові приміщення мешканців села Рудня Вороб`ївська)? експертами надано висновок: Позаоблікове підключення між відхідними клемами рубильнику та автоматичним вимикачем відхідної лінії №1 можливе, якщо є вільний доступ до приладів РУ-0,4 кВ КТП-071, які знаходяться під напругою 380 В і присутнє навантаження на лінію Л-2 (постачається електроенергія на житлові приміщення мешканців села Рудня-Вороб`ївська), але відсутнє навантаження на відхідної лінії №1 та з дотриманням певних заходів, що зазначені в дослідницькій частині висновку. Так, відповідно до проведених експертних досліджень експертами встановлено, що особі чи особам, що здійснили самовільне підключення на підсобному господарстві "Рудня" Приватного акціонерного товариства "Прожектор" за адресою: Житомирська область, Малинський район, село Рудня Вороб`ївська, достатньо було припинити навантаження на лінію Л-1, застосувавши засоби електричного захисту (діелектричні рукавички, спеціальний електроінструмент з додатковою ізоляцією) та, використовуючи конструктивні особливості клем приєднання ввідного рубильника та автоматичного вимикача, виконати підключення для споживання електричної енергії поза обліком.

2) Чи здатний провід перерізом 25 мм2 пропустити за період з 24.06.2020 по 25.09.2020 таку кількість струму, як зазначено у розрахунку до акту про порушення ПРРЕЕ №00481-20 від 25.09.2020? експертами зазначено, що теоретично можливо спожити нараховану кількість електричної енергії у кількості 91809 кВт.год. навіть через провід перерізом 25 мм2.

3) Чи можливо проводом СІП, переріз 50 мм2, виконати позаоблікове підключення між рубильником та автоматичним вимикачем вихідної лінії №1 у КТП-071, як це було зафіксовано на відеозаписі, виконаному представниками Акціонерного товариства "Житомиробленерго"? експертами зроблений висновок: При вільному доступі до приладів РУ-0,4 кВ КТП-071 конструктивні особливості клем приєднання ввідного рубильника та автоматичного вимикача лінії Л-1 дозволяють виконати позаоблікове підключення проводом СІП перерізом 50 мм2 між рубильником та автоматичним вимикачем відхідної лінії №1, як це було зафіксовано на відеозаписі, виконаному представниками Акціонерного товариства "Житомиробленерго".

4) Чи здійснений розрахунок до акту №00481-20 від 20.09.2020 у відповідності до пункту 8.4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018? експертами зроблений висновок: «Розрахунок величини добового обсягу споживання електричної енергії не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ за даними акту №00481-20 від 20.09.2020 здійснений представниками Акціонерного товариства "Житомиробленерго" відповідно до пункту 8.4.12 ПРРЕЕ.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.06.2023 у справі № 906/1409/20 у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено: присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Прожектор" на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" 298 484,75 грн вартості необлікованої електричної енергії.

Постановою від 27.09.2023 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Житомирської області від 19.06.2023 у справі № 906/1409/20.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що:

- зі змісту акта про порушення ПРРЕЕ від 25.09.2020 №00481-20, вбачається, що в даному акті зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил, схема підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення з зазначенням номінальної сили струму та позначенням місця самовільного підключення на схемі точкою T.Z; вказані дані про засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснювалась перевірка. Всі графи та рядки в акті заповнені без прогалин. До акта про порушення представники Акціонерного товариства «Житомиробленерго» долучили докази сейф-пакет, опломбований пломбою №UA00090492, зі зразком кабелю, вилученим представниками ОСР, про що зазначено у пункті 10 цього акта;

- 25.09.2020 під час перевірки електроустановки Приватного акціонерного товариства "Прожектор" за адресою: Житомирська область, Малинський район, село Рудня Вороб`ївська, підсобне господарство "Рудня" здійснювалась відеофіксація, цифровий носій якої долучено до матеріалів справи. Також, у матеріалах справи містяться фото, зроблені на наслідками фотофіксації, зокрема, з яких вбачається позаоблікове підведення проводів електричного струму від трансформатора через несанкціонований дерев`яний стовп до господарської будівлі Приватного акціонерного товариства "Прожектор";

- доводи позивача за первісним позовом про те, що в порушення вимог абзацу 3 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, під час складання акта № 00481-20 Акціонерне товариство «Житомиробленерго», маючи вільний доступ до електроустановок позивача за первісним позовом, не вказало в акті параметрів, які характеризують електроустановки Приватного акціонерного товариства "Прожектор", що у свою чергу призвело до неправильного розрахунку необлікованої електроенергії, є безпідставним, оскільки в пункті 5 акта - «Перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та режим роботи»: зазначено, що споживач не надав паспортні дані на встановлене електрообладнання, не допустив для складання переліку встановленого електрообладнання для визначення максимальної потужності та відмовився ввімкнути електрообладнання на повну потужність. Заперечень, щодо вказаного факту представником Приватного акціонерного товариства "Прожектор" головним енергетиком Романенко А. В. під час ознайомлення та підписання акта про порушення ПРРЕЕ №00481-20 не зазначено;

- доводи позивача за первісним позовом про те, що акт про порушення ПРРЕЕ №00481-20 підписаний головним енергетиком Романенком А. В., який неуповноважений на підписання будь-яких документів, пов`язаних з майновим комплексом, що знаходиться на території села Рудня Вороб`ївська також є безпідставними, враховуючи наступне. З матеріалів справи вбачається, що наказом Приватного акціонерного товариства "Прожектор" від 18.02.2020 №1-к ОСОБА_1 прийнято на роботу головним енергетиком з 19 лютого 2020 року, за сумісництвом на умовах неповного робочого тижня два вихідні, вівторок та четвер. В свою чергу згідно із пунктами 1.3, 1.4 посадової інструкції відповідального за електрогосподарство (головного енергетика, енергетика) в межах ділянки Приватного акціонерного товариства "Прожектор", м. Малин, вул. Володимирська, 36 за наявності на підприємстві посади головного енергетика, обов`язки особи, відповідальної за електрогосподарство покладається на нього. Допускається виконання обов`язків особи, відповідальної за електрогосподарство, за сумісництвом. Таким чином, головний енергетик Приватного акціонерного товариства "Прожектор" Романенко А. В. є тією уповноваженою особою, у присутності якої складався акт про порушення ПРРЕЕ №00481-20, як визначено пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ. Крім того, акт про порушення не містить зауважень стосовно відсутності у Романенко А. В. повноважень на його підписання;

- отже, акт про порушення ПРРЕЕ №00481-20 від 25.09.2020 відповідає положенням абзаців 1, 2, 8, 11, 14 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, а тому, доводи скаржника щодо невідповідності акта вимогам ПРРЕЕ у цій частині відхиляються як необґрунтовані;

- враховуючи, що КТП-071 знаходиться безпосередньо біля території, що належить Приватному акціонерному товариству "Прожектор", до лінії електропередачі Л-1 підключено лише об`єкт Приватного акціонерного товариства "Прожектор", електролінія самовільного підключення була прокладена до виробничих приміщень Приватного акціонерного товариства "Прожектор", тому факт самовільного позаоблікового підключення від трансформатора КТП-071 саме до складських приміщень позивача за первісним позовом підтверджується матеріалами справи, що і відповідає змісту акта про порушення ПРРЕЕ №00481-20 від 25.09.2020;

- представники Акціонерного товариства «Житомиробленерго» виконали всі вимоги ПРРЕЕ щодо виявлення та зазначення в акті місця самовільного підключення до відповідних мереж та позначення його на схемі, а також зазначення усіх необхідних параметрів, що спростовує посилання Приватного акціонерного товариства "Прожектор", в якості заперечень проти зустрічних позовних вимог та підстав первісного позову, на невідповідність змісту акта про порушення ПРРЕЕ №00481-20 від 25.09.2020 дійсним обставинам;

- факт самовільного позаоблікового підключення від трансформатора КТП-071 саме до складських приміщень позивача за первісним позовом підтверджується матеріалами справи. Таким чином, для визначення вартості спожитої необлікованої електричної енергії відповідачем за первісним позовом правомірно застосовано пункт 8.4.12 ПРРЕЕ, що підтверджується і висновком комісійної судової електротехнічної експертизи №11632/34473-34491 від 23.02.2023;

- зі змісту висновку комісійної судової електротехнічної експертизи №11632/34473-34491 від 23.02.2023 вбачається, що судовими експертами при здійсненні відповідних розрахунків під час проведення експертизи враховувалися дані про переріз алюмінієвих жил проводів самовільного підключення як 25 мм.кв, так і 50 мм.кв. При цьому, зазначеним вище висновком експертів підтверджується теоретична можливість спожити нараховану кількість електричної енергії у кількості 91809 кВт.год. навіть через провід перерізом 25 мм2;

- відповідачем за первісним позовом при здійсненні розрахунку вартості необлікованої електричної енергії використано показники сили струму, виходячи з найменших даних. При цьому, висновком комісійної судової електротехнічної експертизи №11632/34473-34491 від 23.02.2023 підтверджено, що розрахунок добового обсягу споживання електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ за даним акта №00481-20 від 25.09.2020, Акціонерним товариством "Житомиробленерго" здійснено відповідно до пункту 8.4.12 ПРРЕЕ;

- Акціонерне товариство "Житомиробленерго" правомірно здійснило нарахування вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 298 484,75 грн, починаючи з 24.06.2020, тобто з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку Приватного акціонерного товариства "Прожектор";

- отже, перевіривши розрахунок вартості необлікованої електроенергії внаслідок порушення Приватним акціонерним товариством "Прожектор" ПРРЕЕ, зокрема, на предмет його відповідності вимогам ПРРЕЕ, Правилам улаштування електроустановок, суди дійшли висновку, що розрахунок вартості необлікованої електроенергії здійснений Акціонерним товариством «Житомиробленерго» згідно із вимогами чинного законодавства;

- враховуючи встановлені обставини справи, на підставі належним чином досліджених доказів, в частині того, що відповідач за первісним позовом при складанні акта про порушення ПРРЕЕ №00481-20 від 25.09.2020, а також при визначенні вартості обсягу та вартості необлікованої електричної енергії діяв з дотриманням вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, відсутні правові підстави для задоволення первісних позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення комісії Акціонерного товариства "Житомиробленерго", оформленого протоколом засідання комісії №22 від 29.10.2020, яким Приватному акціонерному товариству "Прожектор" нараховано до сплати вартість необлікованої електричної енергії на суму 298 484,75 грн;

- безпідставними є посилання позивача за первісним позовом на невиконання відповідачем за первісним позовом обов`язку щодо збереження та забезпечення цілісності електроустановки, належної останньому, а саме КТП-071, враховуючи наступне. Відповідно до пункту 5.5.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП 14.03.2018 №311, власники (користувачі) електроустановок, об`єктів або окремих елементів об`єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проєктом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів). Згідно із пунктами 5.16.1, 5.16.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії з метою запобігання несанкціонованому втручанню та доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ у складі вузла обліку за результатами технічної перевірки такі ЗВТ та вузол обліку пломбують. Лічильники мають бути опломбовані на затискній клемній кришці пломбою оператора системи. При цьому, при дослідженні цифрового носія з відеофіксацією, що здійснювалася під час перевірки представниками Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (55 секунда запису 2198), вбачається наявність пломби на КТП-071.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 19.06.2023 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовільнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- судами застосовано статті 76, 77, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц;

- суди неправильно застосували частину 2 статті 236 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах щодо посилання Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на статті 235-237 Господарського кодексу України, оскільки рішення комісії провести нарахування за недовраховану електроенергію не відноситься до оперативно-господарських санкцій, без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17;

- суди застосували пункт 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії щодо достовірності акта про порушення як належного доказу у розумінні положень ПРЕЕ без урахування висновків щодо застосування даного пункту Правил, викладених у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 911/2057/18;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії за умови приховування відповідачем дротів, якими було виконано позаоблікове підключення.

Акціонерне товариство "Житомиробленерго" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду

За чинним конституційним правопорядком, що його визначено приписами пункту 14 частини першої статті 92, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, на рівні закону забезпечується право на апеляційний перегляд кожної справи, а право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується лише в тих випадках, що їх визначив законодавець.

У постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя (пункти 5.10, 5.16, 5.21 постанови).

У статті 287 Господарського процесуального кодексу України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі, а також визначені підстави та випадки, коли касаційне оскарження допускається.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1).

Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Наведене узгоджується із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок Верховного Суду стосується правовідносин, які є подібними.

При цьому, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.

У постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства:

- термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші (пункт 24 постанови);

- для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями (пункт 25 постанови);

- подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. З огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність (пункт 28 постанови);

- у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин (пункт 31 постанови).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини) (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

Здійснена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови).

Так, у справі № 910/18036/17, що переглядалась Верховним Судом, предметом позову були вимоги про визнання договору банківського рахунку припиненим. Судами першої та апеляційної інстанцій позов задоволено. Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, виходив з того, що надаючи правову кваліфікацію доказам, поданим сторонами з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог та заперечень на них, суди попередніх інстанцій з огляду на те, що спірні рахунки позивача закриті відповідачем, дійшли обґрунтованого висновку, що договір банківського рахунку від 05.06.2008 є припиненим, що в свою чергу узгоджується з положеннями договору та з приписами глави 50 Цивільного кодексу України щодо підстав, з якими закон пов`язує припинення зобов`язань.

У справі № 917/1307/18, що переглядалась Верховним Судом, предметом позову були вимоги про зобов`язання здійснити поставку товару та стягнення з неустойки. Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено повністю. Суд першої інстанції погодився з аргументами відповідача та встановив наступне: (1) вказана в тексті договору дата - 27.03.2018 - не є датою його укладення та підписання його сторонами, оскільки з боку відповідача текст договору підписаний лише 02.04.2018; (2) відповідно до дослідженого судом поштового конверту, підписаний позивачем примірник договору був направлений відповідачу 08.05.2018, а отриманий останнім 14.05.2018; (3) виходячи з такого, договір було укладено і підписано сторонами вже після спливу встановленого в специфікації строку поставки товару, що виключає застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафу за порушення строку поставки та покладення на нього зобов`язання здійснювати цю поставку. Постановою суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволений повністю. Дослідивши зміст електронного листування сторін, суд апеляційної інстанції погодився з тим, що узгодження сторонами умов договору відбувалось до 30.03.2018 і станом на 02.04.2018 спірний договір ще не був укладений внаслідок його не підписання позивачем. Проте, відповідач, заперечуючи виникнення обов`язку з поставки товару, не довів факт непідписання договору позивачем у період з 02.04.2018 по 10.04.2018. Наданий відповідачем поштовий конверт з датою направлення кореспонденції 08.05.2018 є неналежним доказом підписання позивачем договору після 10.04.2018, оскільки не містить опису вкладення, що унеможливлює встановлення змісту отриманого відповідачем поштового відправлення. Верховний Суд, скасовуючи постанову апеляційного господарського суду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції з власних мотивів, виходив з того, що позивачем не доведено стверджувальної ним обставини - укладення між сторонами договору поставки саме 27.03.2018. Оскільки встановлені у справі обставини точної дати підписання договору з боку позивача встановити не дозволяють, то саме останній у цьому випадку несе ризик настання пов`язаного з цим процесуального наслідку у вигляді відмови в позові. У зв`язку з чим, верховний Суд зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції про виникнення у відповідача зобов`язання з поставки товару до 10.04.2018 не ґрунтуються на встановлених цим же судом обставинах справи.

У справі № 902/761/18, що переглядалась Верховним Судом, предметом позову були вимоги про стягнення збитків, які складаються з: упущеної вигоди, орендної плати за землю, зобов`язання зі сплати земельного податку. Судами першої та апеляційної інстанції позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4 865,31 грн відшкодування земельного податку. В іншій частині позову відмовлено. Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, виходив з того, що: з урахуванням сутності принципу змагальності саме позивач у справі як особа, яка стверджує обставину завдання йому неправомірними діями відповідача збитків у формі упущеної вигоди, мав довести належними та допустимими доказами як реальність отримання вигоди у вигляді доходу від збору урожаю соняшника, так і розмір цього доходу; в якості єдиного доказу, який підтверджує розмір завданих збитків, позивач послався на висновок експерта від 20.11.2018 №6008/18-21, який судами обох інстанцій був відхилений як неналежний та недопустимий; з цих же підстав (неналежності та недопустимості як доказу) був відхилений і аналогічний висновок експерта від 01.04.2019 №2364/19-21, яким позивач намагався довести розмір отриманого відповідачем доходу від збору урожаю ріпаку; отже, саме невиконання позивачем покладеного на нього приписами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України процесуального обов`язку з доведення належними та допустимими доказами розміру заподіяних йому неправомірними діями Відповідача збитків у формі упущеної вигоди і спричинило прогнозований процесуальний наслідок у вигляді відмови в задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності.

У справі № 917/2101/17, що переглядалась Верховним Судом, предметом позову були вимоги про скасування рішення щодо державної реєстрації права власності. Судом першої інстанції у позові відмовлено. Судом апеляційної інстанції змінено рішення суду першої інстанції, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови апеляційного господарського суду. Верховним Судом скасовано постанову апеляційного господарського суду, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. За результатами нового розгляду, суд апеляційної інстанції відмовив у позові. Верховний Суд, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, виходив з того, що: з урахуванням сутності принципу змагальності саме позивач, як особа, яка стверджує про порушення з боку іпотекодержателя своїх прав іпотекодавця та умов іпотечного договору, мав довести ту обставину, на яку він посилається в обґрунтування своїх заперечень - невідповідність визначеної іпотекодержателем вартості іпотечного майна його реальній ринковій вартості, зокрема внаслідок того, що оцінювач не здійснював огляд об`єкта оцінки; проте суд апеляційної інстанції, надавши оцінку представленим доказам та доводам учасників справи в сукупності за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі дослідивши звіт про оцінку майна від 17.02.2017 на предмет відповідності вимогам чинного законодавства, а також мотивовано відхиливши висновок експертизи від 24.04.2017, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем порушень вимог законодавства та умов іпотечного договору при набутті відповідачем права власності на предмет іпотеки за ціною 2 500 002,73 грн, визначеною експертним звітом про оцінку майна від 17.02.2017 № 001-17022017; при цьому при оцінці вказаного звіту про оцінку судом окремо відзначено, що оцінювач не був допущений позивачем на територію розташування об`єкта оцінки, а тому мав можливість здійснити лише огляд зовнішнього вигляду майна, що безпосередньо зазначено у самому звіті про оцінку.

У справі № 129/1033/13-ц, що переглядалась Верховним Судом, предметом позову були вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників підприємства. Судами першої та апеляційної інстанцій позов задоволено. Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та приймаючи нове рішення про відмову у позові, виходив з того, що не встановивши згідно з вимогами статуту наявність у позивача, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 статусу працюючих співвласників, необхідного для участі у загальних зборах працюючих співвласників, не виявивши, що у таких зборах, рішення яких оскаржив позивач, брали участь конкретні особи, які не мали на це права, відсутні підстави для висновку про порушення порядку скликання та проведення тих зборів, визначення необхідного кворуму для ухвалення відповідних рішень. Отже, за висновками Верховного Суду підстави для визнання їх недійсними відсутні.

Враховуючи викладене та критерії подібності, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, правовідносини у справі № 906/1409/20, що переглядається, та у справах №№910/18036/17, 917/1307/18, 902/761/18, 917/2101/17, 129/1033/13-ц, на які посилається скаржник, не є подібними, з огляду на суттєву відмінність змісту правових відносин, фактичних обставин справи та доказової бази, характеру спірних правовідносин.

У справі № 911/2057/18, що переглядалась Верховним Судом, предметом позову були вимоги про стягнення збитків, завданих внаслідок позаоблікового споживання електричної енергії. Судами першої та апеляційної інстанцій відмовлено у задоволенні позову. Судові рішення мотивовані безпідставністю та необґрунтованістю вимог про стягнення з відповідача збитків, з посиланням на недоведення позивачем належними та допустимими доказами факту позаоблікового споживання відповідачем електроенергії. Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанцій, виходив з того, що: стверджуючи про те, що акт підписаний неналежними особами з боку незаінтересованих осіб (двома не встановленими особами, прізвища яких в акті зазначено нерозбірливо, особи яких не посвідчені, зокрема, паспортними даними), суди в порушення вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, залишили поза увагою обставини, за яких форма бланку спірного Акта, затверджена НКРЕЕ, не передбачає внесення в нього відомостей про паспорті данні залучених свідків; судами не враховано що, у випадку, якщо відповідач посилався в обґрунтування своїх заперечень на те, що облік спожитої у точці підключення електроенергії здійснювався іншим наявним у відповідача лічильником, то саме на відповідача покладається обов`язок з доведення відповідної обставини; всупереч абзацу 6 пункту 2.9 Методики, судами достеменно не з`ясовано питання наявності чи відсутності в акті фіксації на схемі місця (точки) підключення до відповідних мереж, оскільки, як обґрунтовано зазначено скаржником, судові акти містять протилежні висновки щодо встановлення точки (місця) підключення до відповідних мереж (з однієї сторони, що точка самовільного підключення була встановлена та позначена на схемі акта, з іншої сторони - точку самовільного підключення встановити не вдалося і водночас, що суд позбавлений можливості встановити, чи не здійснювався облік спожитої у точці підключення електроенергії іншим наявним у відповідача лічильником); в свою чергу, саме ці данні є підставою для застосування методики для нарахування позаоблікового споживання електроенергії; доречними також є доводи скаржника про те, що всупереч висновкам судів попередніх інстанцій, спірний акт містить всі необхідні вихідні данні прийняті комісією енергопостачальника для проведення нарахування суми заподіяних збитків, як то: кількість днів, за які нараховуються збитки та тариф, який діяв за вказаний період (коп. за 1 кВт/год) за Методикою з посиланням на відповідні нормативні акти (10, 12 розділи акта). Крім того, в разі наявності сумнів щодо правильності розрахунків, суди не обмежені правом призначення відповідної судової експертизи; попередні судові інстанції, встановивши обставини підключення офісних приміщень до точки відповідних мереж, виявленої при перевірці представниками енергопостачальника, а також те, що вказана територія відноситься до межі балансової належності відповідача, - не дослідили зазначені обставини в контексті відповідальності ОСББ "Вишгород, Шевченка 7А"; з огляду на зазначене, висновок судів попередніх інстанцій про неможливість встановлення факту самовільного підключення, як і те, що з наданих фотографій неможливо встановити спосіб підключення вказаних автоматичних вимикачів до дротів живлення, - є передчасним, враховуючи, зокрема, не спростування та не заперечення відповідачем самого факту підключення офісних приміщень поза розрахунковим обліком у точці, що була виявлена при перевірці представниками електропостачальника на підзвітній споживачу за актом розмежування балансової належності території; змістовними також є доводи скаржника про передчасне залишення господарськими судами без уваги заяв свідків про вчинення правопорушення, долучених до матеріалів справи, оскільки чинне законодавство не містить заборон щодо доведення факту порушення ПРРЕЕ, окрім акта, іншими додатковими доказами. Факт порушення доводиться, зокрема, але не виключно, актом.

Натомість, у справі, що переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що: - факт самовільного позаоблікового підключення від трансформатора КТП-071 саме до складських приміщень позивача за первісним позовом підтверджується матеріалами справи, в тому числі й фотофіксацією та відіофіксацією правопорушення; - акт про порушення підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача; - представники Акціонерного товариства «Житомиробленерго» виконали всі вимоги ПРРЕЕ щодо виявлення та зазначення в акті місця самовільного підключення до відповідних мереж та позначення його на схемі, а також зазначення усіх необхідних параметрів; - правильність розрахунів вартості необлікованої електроенергії підтверджена судовою експертизою.

Таким чином, постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 911/2057/18 прийнята за іншої, ніж у даній справі фактично-доказової бази, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення, що свідчить про неподібність правовідносин.

Щодо посилання скаржника на те, що суди неправильно застосували частину 2 статті 236 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах щодо посилання Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на статті 235-237 Господарського кодексу України, оскільки рішення комісії провести нарахування за недовраховану електроенергію не відноситься до оперативно-господарських санкцій, без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, колегія суддів зазначає таке.

Як неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду, відповідно до принципу jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20).

Також у пункті 7.43 постанови від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Суди першої та апеляційної інстанцій у даній справі, відповідно до наведених висновків Великої Палати Верховного Суду, самостійно здійснили правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин та застосували у прийнятті рішення саме такі норми матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

Разом з тим, підставою касаційного оскарження судових рішень у даній справі, Приватне акціонерне товариство "Прожектор" також визначило пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно, підставою для відкриття касаційного провадження у даній справі є, зокрема, і пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У касаційній скарзі скаржник послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії за умови приховування відповідачем дротів, якими було виконано позаоблікове підключення.

Надаючи оцінку доводам скаржника, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України Суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 3 пункту 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії акт про порушення - це документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Відповідно до пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

За висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 17.05.2022 у справі № 910/18902/20, від 21.06.2022 у справі № 912/1133/21 у подібних правовідносинах, за відсутності визначення, зокрема, ПРРЕЕ, поняття «інша особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)», наведеного в абзацах першому і восьмому пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, такою особою слід вважати особу, яка: має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території (далі - об`єкт), що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено об`єкт; має можливість допуску представників оператора системи до об`єкта, що належить на праві власності або користування споживачу, або до території, на якій розміщено об`єкт, що належить на праві власності або користування споживачу, для проведення перевірки; таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи. При цьому ПРРЕЕ не передбачено обов`язку зазначати в акті про порушення документ, за яким відбулось встановлення особи.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що акт про порушення №00481-20 від 25.09.2020 складено відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, та підписано уповноваженими представниками сторін, в тому числі представником позивача за первісним позовом без зауважень.

Згідно із пунктом 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21.10.2020 відбулося засідання комісії з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ №00481-20 від 25.09.2020. На засідання комісії з`явилися представники позивача за первісним позовом та надали свої усні пояснення та письмові заперечення. З метою ознайомлення з вказаними запереченнями засідання комісії було перенесено на 29.10.2020.

29.10.2020, згідно із протоколом №22, комісією з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ вирішено визнати акт про порушення ПРРЕЕ №00481-20 від 25.09.2020 правомірним, а позивача за первісним позовом причетним до порушення ПРРЕЕ, та провести нарахування відповідно до вимог пункту ПРРЕЕ 8.4.12, виходячи з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів, що використані у схемі самовільного підключення з дати останнього контрольного огляду, а саме з 24.06.2020. Сума вартості спожитої необлікованої електричної енергії, яка нарахована позивачу за первісним позовом внаслідок порушення ПРРЕЕ, що зафіксовано в акті №00481-20 від 25.09.2020, склала 298 484,75 грн. У присутності членів комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ представником Приватного акціонерного товариства "Прожектор" Фещенком Р. В. у зазначений протокол внесено свої заперечення, копію протоколу отримав директор Приватного акціонерного товариства "Прожектор" Подзірей І. І., про що свідчить його підпис у протоколі. Від отримання розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та рахунка для її оплати відмовився.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем за первісним позовом розрахунок вартості не облікованої електричної енергії виконано відповідно до пункту 8.4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, і його розмір є вірним. При цьому, висновком комісійної судової електротехнічної експертизи №11632/34473-34491 від 23.02.2023 підтверджено, що розрахунок добового обсягу споживання електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ за даним акта №00481-20 від 25.09.2020, Акціонерним товариством "Житомиробленерго" здійснено відповідно до пункту 8.4.12 ПРРЕЕ

Оскільки Приватне акціонерне товариство "Прожектор" під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не довело шляхом надання відповідних доказів обставин недотримання відповідачем за первісним позовом вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії під час проведення перевірки та складання акта, а також не спростувало факту відповідного самовільного позаоблікового підключення від трансформатора КТП-071 саме до його складських приміщень, Суд вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову, та відповідно для відмови у задоволенні первісного.

Водночас, з огляду на те, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин приховування відповідачем за первісним позовом дротів, якими було виконано позаоблікове підключення, відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду з питань, заявлених заявником касаційної скарги: "застосування пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії за умови приховування відповідачем дротів, якими було виконано позаоблікове підключення ".

Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що доводи скаржника щодо необхідності формування зазначеного висновку фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі. При цьому саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування судових рішень, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

Відтак Верховний Суд вважає безпідставними доводи касаційної скарги про скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду з огляду на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 906/1409/20 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Прожектор" на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та залишення касаційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 19.06.2023 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 906/1409/20 з підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

7. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 906/1409/20 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Прожектор" на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Прожектор" в частині оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 19.06.2023 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 906/1409/20 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Житомирської області від 19.06.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 906/1409/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

В. І. Студенець