Рішення

від 04.01.2024 по справі 935/3025/23

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/3025/23

Провадження № 2/935/224/24

РІШЕННЯ

Іменем України

04 січня 2024 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Василенка Р.О., із секретарем - Криворучко Я.В., за участю позивача - ОСОБА_1 ,та її представника - адвоката Черкес Т.А., представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Кушніренка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунального некомерційного підприємства «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» Коростишівської міської ради про стягнення моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, у якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Комунального некомерційного підприємства «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» Коростишівської міської ради на її користь 2 000 000 (два мільйони) грн моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Зазначає, що 19.06.2016 року о 01 год. 00 хв. до КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» Коростишівської міської ради, що за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні, 58, м. Коростишів, Житомирського району, Житомирської області, був доставлений її син - ОСОБА_4 , з діагнозом швидкої медичної допомоги: «Наркотична кома».

Після огляду черговим лікарем - ОСОБА_3 , який є відповідачем у справі, здійснено запис у медичній картці стаціонарного хворого від 19.06.2016 №3236: ««...Загальний стан тяжкий. Свідомість порушена по типу коми. На больові подразнення реагує стогоном...» та встановлено діагноз: «Наркотична кома? Алкогольна кома».

У подальшому її сина - ОСОБА_4 переведено до відділення анестезіології та інтенсивної терапії, де 19.06.2016 року він був оглянутий лікарем-анестезіологом ОСОБА_2 , який є відповідачем у справі та встановлено діагноз: «Підозра на передозування опіоїдами? Алкогольне сп`яніння?», розпочато дезінтоксикацію, а згідно запису анестезіолога 19.06.2016 о 01 год. 20 хв. ОСОБА_4 знову було введено Налоксон (медичний препарат).

Вказує, що згідно висновку експерта №101/17 від 25.11.2019 року, діагноз, встановлений ОСОБА_4 в Коростишівській ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна, зокрема те, що коматозний стан у хворого був обумовлений саме вживанням алкоголю та наркотичних речовин об`єктивно не підтверджений.

Зазначає, що саме внаслідок неналежного виконання лікарями КНП «Коростишівської ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 своїх професійних обов`язків, недбалого та несумлінного до них ставлення, що полягають в порушенні посадових інструкцій, наказу №245 від 25.04.2006 «Про затвердження протоколів про надання медичної допомоги хворим з черепно-мозковою травмою» та інших норм чинного законодавства України, настала смерть її сина - ОСОБА_4 ..

Тобто, медична допомога ОСОБА_4 лікарями Коростишівської ЦРЛ - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надавалась неналежним чином, що також підтверджується висновком експерта від 25.11.2019 №101/17.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 серпня 2023 року у справі № 935/3364/21 звільнено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 140 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12016060190000446 від 20.06.2016 року стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, - закрито.

Вказує, що вона є потерпілою у даному кримінальному провадженні, а її цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у рамках кримінального провадження залишено без розгляду та роз`яснено право звернення з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.

Тому, у зв`язку з тим, що діями відповідачів внаслідок вчинення кримінального правопорушення їй завдано моральної шкоди, вона звернулася до суду з даним цивільним позовом про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Комунального некомерційного підприємства «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» Коростишівської міської ради моральної шкоди у розмірі 2 000 000 грн.

Відповідачі ОСОБА_2 ОСОБА_3 надіслали до суду відзиви у яких заперечили щодо задоволення позову. Вказують, що вони не є належними відповідачами у справі. Пояснюють, що вони є працівниками Комунального некомерційного підприємства «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» Коростишівської міської ради, а тому відповідно до ст. 1172 ЦК України, шкоду повинна відшкодовувати саме юридична особа з якою вони, як її працівники, перебувають у трудових відносинах.

Вважають, що позивач не надав належних і допустимих доказів завдання їй моральної шкоди, що спричинена саме їх діями або бездіяльністю. Вказують, що усі моральні та психологічні переживання позивачки пов`язані саме з діями громадянина ОСОБА_5 який у ніч з 18.06.2016 року на 19.06.2016 року спричинив тяжкі тілесні ушкодження її сину - ОСОБА_4 , від чого він впав, знепритомнів та у подальшому був доставлений до КНП «Коростишівська ЦРЛ ім.Д.І.Потєхіна». Вказують, що кримінальне провадження №12016060190000453 від 12.06.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень перебуває на етапі судового розгляду у провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області (справа №280/1142/16-к). Вирок у справі не набрав законної сили.

Додають, що позивач не обґрунтував розмір моральної шкоди та частку стягнення з кожного відповідача. Вказують, що наданий висновок на підтвердження розміру моральної шкоди №1/2017 від 06.01.2017 року, який складений ФОП ОСОБА_6 не є належним доказом, так як рішенням ЕКК КНІДСЕ від 27.04.2016 №4 свідоцтво експерта видане на ім`я ОСОБА_6 анульовано.

В судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 ,та її представник - адвокат Черкес Т.А., позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити з наведених у позові підстав.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Кушніренко А.В. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав вказаних у відзиві. Зазначив, що розмір моральної шкоди необгрунтований, а наданий висновок є неналежним доказом, позивачем не доведено причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачів та завданою їй шкодою.

Відповідач КНП «Коростишівська ЦРЛ ім. Д.І.Потєхіна» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявна розписка на підтвердження вручення повістки з датою судового засідання, а також рекомендоване повідомлення про вручення 22.12.2023 року поштового відправлення. Відзиву та будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило, а тому суд розглянув справу без участі останніх.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На розгляді Коростишіського районного суду Житомирської області перебувало кримінальне провадження №12016060190000446 від 20.06.2016 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 140 КК України (справа №935/3364/21).

ОСОБА_1 є потерпілою у даному кримінальному провадженні.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 серпня 2023 року у справі № 935/3364/21 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 140 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060190000446 від 20.06.2016 стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, - закрито.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні,ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, зі змісту ухвали Коростишівського районного суду Житомирської області про закриття кримінального провадження від 02 серпня 2023 року встановлені наступні обставини.

19.06.2016 о 01 год. 00 хв. до Коростишівської ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна, що розташована по вул. Героїв Небесної Сотні, 58 в м. Коростишів Житомирської області, був доставлений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з діагнозом швидкої медичної допомоги «Наркотична кома».

19.06.2016 о 01 год. 00 хв. ОСОБА_4 був оглянутий черговим лікарем ОСОБА_3 та здійснено запис у медичній картці стаціонарного хворого №3236 від 19.06.2016 «…Загальний стан тяжкий. Свідомість порушена по типу коми. На больові подразнення реагує стогоном…» та встановлено діагноз «Наркотична кома? Алкогольна кома».

Згідно висновку експерта №101/17 від 25.11.2019, діагноз, встановлений ОСОБА_4 в Коростишівській ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна, зокрема те, що коматозний стан у хворого був обумовлений саме вживанням алкоголю та наркотичних речовин, об`єктивно не підтверджений.

У подальшому, ОСОБА_4 переведений до відділення анестезіології та інтенсивної терапії, де 19.06.2016 був оглянутий лікарем-анестезіологом ОСОБА_2 та встановлено діагноз «Підозра на передозування опіоїдами? Алкогольне сп`яніння?», розпочато дезінтоксикацію, а згідно запису анестезіолога 19.06.2016 о 01 год. 20 хв. ОСОБА_4 знову було введено Налоксон.

Згідно висновку експерта №101/17 від 25.11.2019, введення при наркотичній комі Налоксону забезпечує швидке, протягом декількох хвилин, суттєве покращення загального стану хворого, в тому числі можливість виведення з коматозного стану. У даному випадку, відсутність суттєвого позитивного ефекту на повторне введення Налоксону при огляді ОСОБА_7 о 01 год. 20 хв., а також після тривалого проведення дезінтоксикаційної терапії о 04 год. 20 хв. (хворий продовжував перебувати в стані коми («кома І»), давала підстави підозрювати, що коматозний стан у ОСОБА_4 не залежить від вживання наркотичних речовин, а обумовлений іншими причинами. Це потребувало проведення додаткового обстеження консультації хворого невропатологом для оцінки неврологічного статусу, визначення причини коматозного стану, корекції лікувальної тактики лікарем відділення анестезіології та інтенсивної терапії ОСОБА_2 , а ні о 01 год. 20 хв., а ні о 04 год. 20 хв. невропатолога лікарні для консультації хворого викликано не було, що є дефектом надання ОСОБА_2 медичної допомоги на цьому етапі. 19.06.2016 о 06 год. 20 хв., згідно запису у медичній картці стаціонарного хворого №3236 від 19.06.2016, лікарем-анестезіологом ОСОБА_2 було відмічено різке погіршення стану зі значним порушення дихання (6 дихальних рухів за хвилину) та зниження сатурації (насичення) крові киснем до 90%, порушення діяльності серця (зафіксована частота серцевих скорочень 132 за хвилину) та відсутність реакції зіниць на світло. ОСОБА_4 було переведено на апарат штучної вентиляції легень та викликано невролога для консультації.

У подальшому, цього ж дня о 07 год. 15 хв., за результатами огляду ОСОБА_4 лікарем-неврологом ОСОБА_3 був встановлений діагноз «…Кома, переважно алко-наркотичного ґенезу. Інтоксикаційно-токсична енцефалопатія. Набряк головного мозку. Чмт? Забій головного мозку?...». Згідно висновку експерта №101/17 від 25.11.2019, у зв`язку з появою у лікаря-невролога ОСОБА_3 підозри на наявність черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку, хворого ОСОБА_4 слід було вести відповідно до вимог наказу МОЗ України 25.04.2006 №245 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Нейрохірургія»» (протоколи надання медичної допомоги хворим із забоєм головного мозку). Лікарем-неврологом ОСОБА_3 хворому ОСОБА_4 були призначені обстеження, направлені на пошуки її ознак рентгенографія черепа та ехо-енцефалографія. Опис рентгензнімків черепа рентгенологом лікарні у медичній картці стаціонарного хворого №3236 відсутній.

При вивчені цих знімків (череп у двох проекціях) рентгенологом комісії ДУ «Головне бюро СМЕ МОЗ України» встановлено, що вони виконані неякісно, з наявністю артефактів. Знімки такої якості не дозволяють оцінити стан кісток черепа ОСОБА_4 та бути впевненими у відсутності їх ушкодження. Отримання таких знімків було підставою для повторного виконання хворому рентгенографії черепа. Те, що це не було зроблено є дефектом надання лікарем-неврологом ОСОБА_3 медичної допомоги. Крім того, згідно із записом в медичній карті стаціонарного хворого №3236, лікарем-неврологом ОСОБА_3 було призначено ОСОБА_4 ехо-енцефалографію, за результатами проведення якої виявлено «...зміщення M-ехо Д -S на 8 мм...».

Згідно висновку експерта №101/17 від 25.11.2019, такий результат цього дослідження вказував на наявність у ОСОБА_4 внутрішньочерепного об`ємного утворення, що є однією з ознак важкої клінічної форми черепно-мозкової травми. Отримавши такий результат ехо-енцефалографії лікарям слід було негайно додатково обстежити хворого виконати люмбальну пункцію, яка є лікувально-діагностичною процедурою та отриманий ліквор направити на лабораторне дослідження, а також викликати нейрохірурга до Коростишівської ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна для обстеження ним хворого, оцінки результатів вже виконаних досліджень та визначення оптимальної тактики лікування (виконання оперативного втручання в умовах Коростишівської ЦРЛ, або транспортування хворого до обласної лікарні для виконання оперативного втручання в умовах нейрохірургічного відділення, оскільки транспортування ОСОБА_4 було можливим). Проте, у даному випадку, незважаючи на підозру наявності у хворого черепно-мозкової травми результати ехо-енцефалографії лікарями до уваги взяті не були, люмбальна пункція хворому не виконувалась, а згідно запису від 19.06.2016 консиліум лікарів Коростишівської ЦРЛ об 11 год. 10 хв. прийняв рішення та провів консультацію по телефону «...з обласним нейрохірургом. Доповіли про стан хворого, анамнез, лабораторні обстеження, призначене лікування..». Записана рекомендація в медичній карті «…проводити тактику консервативного лікування, оперативному втручанню не підлягає…», є необґрунтованою.

Після цього, 21.06.2016 о 05 год. 15 хв. у ОСОБА_4 фіксована зупинка серця, реанімаційні заходи були не ефективні, а о 05 год. 30 хв. цього ж дня констатована смерть ОСОБА_4 ..

Відповідно до висновку експерта №101/17 від 25.11.2019, встановлено, що медична допомога ОСОБА_4 лікарями Коростишівської ЦРЛ надавалась неналежним чином.

Необхідна медична допомога ОСОБА_4 з приводу наявної у нього черепно-мозкової травми надана не була, що і обумовило настання смерті.

Таким чином, між неналежним наданням медичної допомоги лікарями Коростишівської ЦРЛ та настанням смерті ОСОБА_4 вбачається прямий причинний зв`язок. При наданні адекватної медичної допомоги з видаленням гематоми шанси на збереження життя ОСОБА_4 були високими.

Внаслідок неналежного виконання лікарями Коростишівської ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїх професійних обов`язків, недбалого та несумлінного до них ставлення, що полягають в порушенні посадових інструкцій, наказу №245 від 25.04.2006 «Про затвердження протоколів про надання медичної допомоги хворим з черепно-мозковою травмою» та інших норм чинного законодавства України, настала смерть ОСОБА_4 .

Зі змісту мотивувальної частини ухвали Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 серпня 2023 року у справі №935/3364/21 слідує, що у підготовчому судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять звільнити їх від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження відносно них закрити, підтримавши клопотання їх захисника.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №398/571/15ц, звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, в контексті розглядуваного правового інституту, не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинуватою у вчиненні злочину. У такому випадку КК України виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально караного діяння, а тому вказані підстави звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими».

Подання клопотання про закриття кримінального провадження за закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є правом обвинуваченого. Однак це не спростовує нереабілітуючий характер відповідної підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Позивач просить стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» Коростишівської міської ради та його медичних працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на її користь моральну шкоди у розмірі 2 000 000 грн.

Так, щодо заявлених позивачем позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , слід вказати наступне.

В ухвалі Коростишівського районного суду Житомирської області про закриття кримінального провадження від 02 серпня 2023 року встановлено, що ОСОБА_2 , 03.08.1981 року прийнятий на посаду анестезіологом у Коростишівську центральну районну лікарню ім. Д.І. Потєхіна, а з 13.05.1996 ОСОБА_2 призначений на посаду завідуючого відділенням анестезіології та інтенсивної терапії. 29.02.2016 ОСОБА_2 присвоєно першу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Анестезіологія».

ОСОБА_3 відповідно до наказу головного лікаря Коростишівської центральної районної лікарні ім. Д.І. Потєхіна №99 від 05.08.2002 з 01.08.2002 прийнятий на роботу на посаду лікаря-невропатолога Коростишівської ЦРЛ, з 22.01.2007 переведений на посаду завідуючого денним стаціонаром Коростишівської ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України та п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», за моральну шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею у порядку регресу.

За таких обставин у позовній заяві належним відповідачем у справі є роботодавець ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» Коростишівської міської ради.

Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є належними відповідачами, тому в задоволенні пред`явлених до них позовних вимог слід відмовити.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачу - ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, внаслідок неналежного надання медичними працівниками КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» Коростишівської міської ради медичної допомоги її сину - ОСОБА_4 ..

За статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Стаття 1168 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єюю.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України, визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що для настання відповідальності за завдання шкоди ушкодженням здоров`я необхідна наявність таких умов: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, наявність вини.

Відповідно до положень статті 35-2 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» спеціалізована медична допомога - медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації (крім лікарів загальної практики - сімейних лікарів) у плановому порядку або в екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування та профілактики хвороб, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних (під час вагітності та пологів) станів, у тому числі із застосуванням високотехнологічного обладнання та/або високоспеціалізованих медичних процедур високої складності; направлення пацієнта відповідно до медичних показань для надання спеціалізованої медичної допомоги з іншої спеціалізації.

Надання спеціалізованої медичної допомоги забезпечують заклади охорони здоров`я в стаціонарних та амбулаторних умовах. Лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги є лікар закладу охорони здоров`я, у якому надається така допомога

Таким чином, надання несвоєчасної або некваліфікованої медичної допомоги є протиправною поведінкою медичного працівника.

У Постанові КСЦ ВС від 30.11.2022 в справі № 344/3764/21, зазначено про специфіку тягара доказування у справах щодо надання медичних послуг. Визначено, що з урахуванням принципу розумності, пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров`ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря. При цьому вказане не призводить до порушення принципу диспозитивності судового процесу, а навпаки слугує для забезпечення процесуальної рівності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин,які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Представником КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» Коростишівської міської ради відзиву до суду не направлено, не надано суду доказів, які б вказували, що не з вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , їх дій чи бездіяльності, як працівників вказаного медичного закладу завдано шкоду. Аргументи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викладені у відзивах не містять доказів, які б свідчили про надану належну та своєчасну медичну допомогу ОСОБА_4 , що дали б підставу сверджувати про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між їх поведінкою та шкодою.

Згідно роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України, з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Суд також ураховує практику Європейського суду з прав людини, яка склалась в цій сфері, а саме, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом(STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

У практиці ЄСПЛ беруться до уваги різні обставини як такі, що заподіюють моральну шкоду: незручності, викликані негативним впливом на здоров`я; стурбованість і тривога через те, що ситуація триває довго; глибоке відчуття несправедливості, викликане тривалим невиконанням судового рішення; розчарування тощо (Мілазі проти Республіки Італії від 25.06.1987 р., Лопес Остра проти Іспанії від 09.12.1994 р., Цимерман і Штайнерн проти Швейцарської Конфедерації від 13.07.1983 р., Жовнер проти України від 29.06.2004 р., Полтораченко проти України від 18.01.2005 р.).

Так, зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

В даному випадку суд звертає увагу на те, що відповідно до встановлених в ухвалі Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 серпня 2023 року у справі № 935/3364/21 обставин та згідно отриманого в рамках кримінального провадження висновку експертизи №101/17 від 25.11.2019 року слідує, що медична допомога ОСОБА_4 лікарями КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надавалась неналежним чином.

Встановлено, що медична допомога з приводу наявної у нього черепно-мозкової травми надана не була, що і обумовило настання смерті. При цьому, при наданні адекватної медичної допомоги з видаленням гематоми шанси на збереження життя ОСОБА_4 були високими.

Вказане свідчить про прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями лікарів Коростишівської ЦРЛ - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , внаслідок неналежного виконання покладених на них посадових обов`язків з надання ОСОБА_4 належної медичної допомоги, що і призвела до його смерті, чим завдала моральної шкоди позивачу.

Так, при підозрі на передозування наркотичних речовин, при госпіталізації у хворого не відібрано кров на їх виявлення.

За відсутності об`єктивного підтвердження того, що причиною коматозного стану є саме вживання наркотичних речовин та алкоголю, а також за відсутності при огляді хворого о 01 год. 20 хв. та о 04 год. 20 хв. суттєвого ефекту від лікувальних заходів, анестезіологом не викликано невропатолога для консультації хворого з метою його дообстеження та пошуку інших причин коматозного стану.

Після отримання неякісних рентгенівських знімків черепа, за якими неможливо оцінити стан кісток, повторне виконання рентгенографії черепа не було призначене.

При підозрі на наявність у хворого черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку, результати ехо-енцефалографії, які спостерігаються при важкій черепно-мозковій травмi лікарями не були взяті до уваги, лікувально-дiагностична люмбальна пункція не виконувалась, нейрохірург не Коростишівської ЦРЛ викликаний не був.

Через зазначені дефекти надання медичної допомоги, правильний діагноз хворому з наявністю у нього ознак важкої клінічної форми черепно-мозкової травми, встановлений не був і оперативне втручання з видаленням гематоми, яке давало шанси на збереження життя виконане ОСОБА_4 не було.

При визначенні розміру морального відшкодування суд враховує, що внаслідок неналежного надання медичної допомоги працівниками відповідача - КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» Коростишівської міської ради, та неналежного виконання своїх професійних обов`язків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає душевних страждань у зв`язку зі смертю сина.

Суд зважає на доводи відповідачів, що наданий позивачем висновок психолога ОСОБА_6 №1/2017 від 06.01.2017 року за результатом психологічного дослідження ОСОБА_1 у якому визначено, що розмір завданої ОСОБА_8 моральної шкоди може становити 486 мінімальних заробітних плат не є експертним дослідженням.

Однак, навіть за відсутності у психолога процесуального статусу спеціаліста (частина перша статті 74 ЦПК) чи експерта (частина перша статті 72 ЦПК) висновок психолога може бути письмовим доказом (пункт 1 частини другої статті 76, частина перша статті 95 ЦПК), якщо містить дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема стосовно страждань потерпілої.

В наданому позивачем висновку психолога наявні обставини щодо моральних страждань ОСОБА_1 , які виникли внаслідок втрати свого сина. Зокрема висвітлено дійсний психологічний стан позивачки, глибину її душевних страждань та погіршення її загального психоемоційного стану: зниження порогу емоційної реактивності, плаксивості, неврівноваженості, замкненості. Вказано, що втрата близької людини, яка померла внаслідок несвоєчасної медичної допомоги, призвела до почуття безповоротної утрати, горя, трагедії, утрату сенсу життя. Зазначено фактори, які здійснили такий психотравмуючий вплив на її особистість та призвели до значних особистісних змін у її житті.

Водночас, загальні підстави для відшкодування моральної шкоди визначені у ст. 23 ЦК України. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілої. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

Втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню, позивач позбавлена можливості матеріальної та моральної підтримки сина у подальшому своєму житті та в старості, відновити попередній стан життя позивача неможливо. Дана ситуація об`єктивно призвела до значних змін її звичайного душевного стану через втрату сина, стресу на ґрунті переживань і психологічного перевантаження.

Зважаючи на викладене вище, з урахуванням усіх встановлених обставини у справі, суд дійшов висновку про те, що розмір моральної шкоди, який слід стягнути з відповідача КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» Коростишівської міської ради на користь позивачки, виходячи з вимог закону, дотримуючись принципів розумності, співмірності та справедливості, слід визначити в розмірі 1 000 000 грн., що, на думку суду, буде достатньою компенсацією завданих їй моральних страждань, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаютясь у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 2 пп. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізчиною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що у відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково у розмірі 1 000 000 грн., то згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача КНП «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» Коростишівської міської ради на користь держави слід стягнути судовий збір у межах задоволених позовних вимог (1 відсоток) у розмірі 10 000 грн.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 23, 1167, 1172 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 18, 76-83, 89, 95, 141, 258, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» Коростишівської міської ради, ЄДРПОУ: 01991731 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 моральну шкоду завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп., в решті розміру стягнення моральної шкоди, - відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Коростишівська центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» Коростишівської міської ради», ЄДРПОУ: 01991731 на користь держави судовий збір у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство "Коростишівська центральна районна лікарня ім. Д.І. Потєхіна" Коростишівської міської ради, ЄДРПОУ: 0199173, місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні 58, м Коростишів, Житомирського району, Житомирської області.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 15.01.2024 року.

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО