Постанова

від 21.12.2023 по справі 361/4763/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2023 року м. Київ

Справа №361/4763/20

Апеляційне провадження №22-ц/824/5938/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Нежури В.А., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Федорчук Я.С., Бевзи А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Сердинського В.С. 12 серпня 2022 року, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у справі за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Квіти-Сервіс» про витребування нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В

У липні 2020 року представник КСП «Красилівське» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь КСП «Красилівське» об'єкти нерухомого майна, а саме: земельну ділянку 3221283203:04:006:0034, площею 1,4213 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2068022532212; земельну ділянку з кадастровим номером 3221283203:04:006:0033, площею 1,3526 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2068015432212, земельну ділянку з кадастровим номером; 3221283203:04:006:0032, площею 1,3384 га реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2068008032212; земельну ділянку з кадастровим номером 3221283203:04:006:0031, площею 1,1269 га реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2067999732212; земельну ділянку з кадастровим номером 3221283203:04:006:0030, площею 0,9716 га реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2067989732212; земельну ділянку з кадастровим номером 3221283203:04:006:0029, площею 0,9609 га реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2067982032212; земельну ділянку з кадастровим номером 3221283203:04:006:0028, площею 0,5644 га реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2067975732212; земельну ділянку з кадастровим номером 3221283203:04:006:0027, площею 0,3153 га реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2067965832212.

Позов мотивовано тим, що ліквідаційною комісією КСП «Красилівське» під час вживання заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна підприємства виявлено, що на підставі договору міни від 23 вересня 2016 року № 1553 земельна ділянка з кадастровим номером 3221283203:04:006:0010 (власником якої було КСП «Красилівське» відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року у справі №18/539-07), яка належала КСП «Красилівське» в супереч дії мараторію на відчуження та продаж земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, перейшла у власність ОСОБА_1 .

В подальшому 03 квітня 2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 3221283203:04:006:0010, була поділена на 8 земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221283203:04:006:0034, 3221283203:04:006:0033, 3221283203:04:006:0032, 3221283203:04:006:0031, 3221283203:04:006:0030, 3221283203:04:006:0029, 3221283203:04:006:0028, 3221283203:04:006:0027.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року позовні вимоги Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Квіти-Сервіс» про витребування нерухомого майна - залишено без задоволення.

Стягнуто з Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23400, 00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано суду доказів, з яких суд міг би встановити наявність у позивача титульного права володіння вказаними (спірними) земельними ділянками, а відтак, і права їх витребовування, а отже, суд не може стверджувати, що КСП «Красилівське» є належним позивачем у даній справі, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. Оскільки позивач не довів факт порушення відповідачем його прав, то підстав для застосування судом у даній справі наслідків спливу позовної давності немає, позаяк відсутнє порушене право, яке підлягає захисту.

Також у зв`язку із прийняттям судом першої інстанції рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути із позивача КСП «Красилівське» на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 23400,00 грн.

Не погодилось з вказаним рішенням суду Колективне сільськогосподарське підприємство «Красилівське», представником товариства подана апеляційна скарга, в якій вказується на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповного з'ясування обставин справи.

Представник позивача зазначає про те, що доводи відповідача та висновки суду першої інстанції про доказову непідтвердженість віднесення спірних земельних ділянок та земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0003 до виділених КСП «Красилівське» земель саме на праві колективної власності, а не на праві постійного користування, як стверджує відповідач, у відповідності до вимог ст. 76, 77, 81, 82 ЦПК України спростовуються наступними доказами: постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року по справі № 18/539-07; відповідями Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.05.2020 № 29-10-0.3-6053/2-20 (т.1 а.с.30) та від 12 червня 2020 року № 29-10-0.222-7306/2-20; відповіддю Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах ГУ Держегеокадастру у Київській області від 25 січня 2021 року № 2/153-21; договором оренди землі від 03 серпня 2005 року № 8 між КСП «Красилівське» та ТОВ «Квіти- Сервіс»; висновком Броварського районного відділу земельних ресурсів про наявні обмеження на використання земельної ділянки ЗАТ «КОМГРІ» від 11 липня 2003 року №114; висновком Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Броварської районної державної адміністрації про наявні обмеження на використання земельної ділянки ЗАТ «КОМГРІ» від 16 липня 2003 № 243.

Проте, вище вказані докази, надані КСП «Красилівське», а також доводи та міркування, викладені в процесуальних документах позивача не були належним чином оцінені та не враховані судом першої інстанції.

За таких обставин, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 3221283203:04:006:0003 в дійсності входить до складу земельної ділянки згідно Державного акту? на право колективної власності серії КВ від 25 квітня 1996 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності за № 1, суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про не доведеність обставин наявності у позивача права власності на вказану земельну ділянку та, як наслідок, на земельні ділянки, які є предметом даного спору.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то представник позивача вказує на те, що поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що відповідачем ні в відзиві на позовну заяву, ні в запереченні на відповідь на відзив КСП «Красилівське», ні в письмових поясненнях, які ним подавалися до суду першої інстанції не було подано попередній розрахунок судових витрат, який би містив обсяг наданих адвокатом Безштаньком С.М. послуг ОСОБА_1 .

Також представник позивача звертає увагу на те, що відповідач звернувся до суду із заявою про долученая до матеріалів судової справи доказів про вартість наданих юридичних (правових) послуг представником відповідача - адвокатом Безштаньком С.М. від 10 серпня 2022 року - 12 серпня 2022 року, в день прийняття оскаржуваного рішення, не надавши при цьому суду доказів підтвердження надсилання (надання) їх копій КСП «Красилівське», що в свою чергу, позбавило сторону позивача можливості спростувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, що в даному випадку було б підставою для відмови в стягненні витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 в розмірі 23400, 00 грн.

На підставі викладеного, представник позивача просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Понесені КСП «Красилівське» судові витрати (судовий збір та витрати на професійн правничу допомогу) в повному обсязі стягнути з відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Безштанько С.М. з апеляційною скаргою не погоджується, та вказує, що викладені факти не відповідають дійсним обставинам справи, а долучені докази, на які скаржник посилається, були подані з порушенням норм процесуального права. Крім того, представник відповідча вважає, що апеляційна скарга підписана та подана особою, яка не має права її підписувати. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтлованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, понесені судові витрати покласти на позивача.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Глущенко Є.М. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та навівв додаткові обставини, що виникли після ухвалення рішення судом першої інстанції. Просив про задоволення заявлених ними вимог, а саме про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача - адвокат Безштанько С.М. заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обгрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а іршення суду першої інстанції без змін.

Третя особа: ТОВ «Квіти-Сервіс» свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, прчини неявки суду не повідомили. Тому керуючись положеннями ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.

Судом встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, витяг з якого сформованого 10 травня 2020 року, КСП «Красилівське» створено в 1994 році, перебуває в стані припинення з 21 серпня 2015 року, голова ліквідаційної комісії Жирибор Н.М. /т.1 а.с.9-13/ Матеріали справи містять копію протоколу ліквідаційно коміїсії від 13 травня 2020 року, яким уповноважено Жирибор Н.М. на здійснення звернення до суду за захистом прав КСП «Красилівське» /т.1 а.с.216-218/.

З матеріалів справи вбачається, що КСП «Красилівське» 25квітня 1996 року був виданий державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 001575, згідно з яким передано у постійне користування для сільськогосподарського виробництва 60,40 гектарів землі. Підставою видання акту визначено рішення Калинівської сільської ради народних депутатів від 25 грудня 1995 року №7 /т.1 а.с.142-144/.

КСП «Красилівське» 25 квітня 1996 року був виданий державний акт на право колективної власності на землю, згідно з яким передано у колективну власність 495,64 га землі для сільськогосподарського виробництва. Підставою видання акту визначено рішення Калинівської сільської ради народних депутатів від 25 грудня 1995 року №7 /т.1 а.с.219-222, т.4 а.с.57/.

03 серпня 2005 року між КСП «Красилівське» та ТОВ «Квіти-Сервіс» був укладений договір оренди землі (без нтаріального посвідчення але він був зареєстрований в Державному реєстрі), за умовами якого було передано в оренду ТОВ «Квіти-Сервіс» земельну ділянку площею 9,2793 га, у тому числі ріллі 9,0671 га, під господарськими будівлями - 0,2122 га /т.2 а.с.129-130,173-174 т.3 а.с.58-62/.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13 листопада 2007 року у справі №18/539-07 було визнано за ТОВ «Квіти-Сервіс» право власності на земельну ділянку загальною площею 9,2793 га, кадастровий номер 3221283203:04:006:003, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказанне рішення було мотивовано тим, що ТОВ «Квіти-Сервіс» набуло право власності на нерухоме майно (теплиці, прохідна, насосна, майстерні теплиці, трансформаторна, водонапорна башта, склади ядохімікатів) за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-прождажу від 10 березня 2005 року, укладеного з ЗАТ «КОМГРІ», а тому і земельна ділянка розташова під цим нерухомим майном є власністю позивача /т.1 а.с.16-19/.

Матріали справи містять наступні дані щодо прав ЗАТ «КОМГРІ» на нерухоме майно.

Так, згідно з свідоцтвом про право власності від 15 серпня 2002 року ЗАТ «КОМГРІ» є власником комплексу плівкових теплиць, який розташований в с. Димитрово. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Калинівської сільської ради від 15 серпня 2002 року № 130 /т.1 а.с.130/.

Рішенням Калинівської селищної ради № 103 від 25 грудня 2001 року було надано дозвіл ЗАТ «КОМГРІ» на попереднє погодження місця розташування земельної ділянки, на якій знаходиться комплекс теплиць з приміщеннями виробничого призначення загальною площею 5,5 га в селі Димитрово для використання її без зміни цільового призначення/т.1 а.с.134/.

Рішенням Калинівської селищної ради Броварського району Київської області № 60 від 26 вересня 2002 року ЗАТ «КОМГРІ» надано дозвіл на погодження місця розміщення земельної ділянки, на якій знаходиться комплекс теплиць з приміщеннями виробничого призначення загальною площе. 9,06 га, з них під теплицями 5,5 га в с. Димитрово, для використання її без зміни її цільового призначення /т.1 а.с.135/.

В матеріалах справи наявна копія «Технічної документації з укладення договору оренди земельної ділянки ЗАТ «КОМГРІ» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Димитрово в межах Калинівської селищної ради Броварського району Київської області» 2003 року. /т.2 а.с.33-47/

В цій документації міститься лист КСП «Красилівське», в особі голови Ліквідаційної комісії Носач О.А., № 11 від 11 липня 2003 року яким було погоджено ЗАТ «КОМГРІ» право оформити договір оренди на земельну ділянку площею 9,2793 га, з них ріллі - 9,0671 га, під господарськими будівлями 0,2122 га та погоджено межі земельної ділянки /т.2 а.с.40/.

Державна земелевпорядна експертиза № 6-360 від 30 липня 2003 року, затверджена першим заступником начальника Київського обласного головного управління земельних ресурсів від 30 липня 2003 року, вказала, що представлена на екпертизу технічна документація відповідає вимогам земельного законодавства та діючим нормативно-технічним документам та надала позитивний висновок /т.1 а.с.136,т.2 а.с.47/.

Рішенням Калинівської селищної ради № 162-ХХІV від 01 серпня 2003 року затверджено технічну документацію з укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 9,2793 гектар та передано вказану земельну ділянку в оренду терміном на 49 років ЗАТ «КОМГРІ» з укладенням договору оренди землі. /т.1 а.с.136/.

10 вересня 2003 року між Калинівською селищною Радою (орендодавець) та ЗАТ «КОМГРІ» (орендар) був укладений Договір оренди, який був посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир В.Г., зареєстрований у реєстрі за № 5639, відповідно до п. 1.1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає у довгострокове користування земельну ділянку загальною площею 9,2793 гектара, шо надається в оренду і знаходиться в межах села Дімітрово в адмінмежах Калинівської селищної Ради, Броварського району, Київської області.

Відповідно до п. 1.2.1 Договору земельна ділянка надається орендодавцем в оренду орендарю відповідно до рішення № 162-ХХІV дев'ятої сесії Калинівської селищної ради ХХІV скликання від 01 серпня 2003 року під розміщення тепличного комплексу в с. Дімітрово для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з проектом відведення земельної ділянки, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Термін дії цього Договору 49 (сорок дев`ять) років з дня підписання цього Договору (п. 2.1. Договору). Земельна ділянка, вказана у п. 1.1.1. цього договору передається в оренду під розміщення тепличного комплексу та ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення земельної ділянки. /т.1 а.с.138-139/

В листі від 13 червня 2005 року ЗАТ «КОМГРІ» зверталось до селищного голови з проханням розірвати договір оренди, посилаючись на здійснення ними відчуження комплексу теплиць /т.1 а.с.140/

З витягу Державного реєстру правочинів № 766821 від 10 березня 2005 року вбачається, що ЗАТ «КОМГРІ» 10 березня 2005 року відчужило комплекс теплиць за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ «Квіти-Сервіс» /т.1 а.с.133/.

На підставі рішення Господарського суду Київської області від 13 листопада 2007 року у справі № 18/539-07 ТОВ «Квіти-Сервіс» 08 червня 2010 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 9,2616 га, кадастровий номер 3221283203:04:006:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . /т.2 а.с.97/ Державна реєстрація була проведена 06 березня 2014 року /т.2 а.с.98,107/.

Також на підставі рішення Господарського суду Київської області від 13 листопада 2007 року у справі № 18/539-07 ТОВ «Квіти-Сервіс» 11 серпня 2011 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 8,0515 га, кадастровий номер 3221283203:04:006:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 /т.1 а.с.15/

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року у справі № 18/539-07 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 13 листопада 2007 року. Прийнято нове судове рішення, яким в позові ТОВ «Квіти-Сервіс» до КСП «Красилівське» про визнання права власності на земельну ділянку - відмовлено /т.1 а.с.20-26, т.2 а.с.103-107/.

В мотивувальній частині цього рішення апеляційним судом вказано на те, що у даному випадку позивачем невірно було визначено відповідача - КСП «Красилівське», оскільки останнє виходячи з суті позову не може бути відповідачем у даній справі, так як Законом України від 19грудня 2006 року № 490-V встановлено мораторій на відчуження та продаж земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до 01 січня 2008 року. Як вбачається з матеріалів справи, майно позивача знаходиться в межах населеного пункту с. Димитрово, Калинівської селищної ради Броварського району. Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України уповноваженим органом в даному випадку є Калинівська селищна рада Броварського району.

Судова колегія зазначала, що в даному випадку КСП «Красилівське» не є зобов`язаною стороною у справі, у тому числі боржником по відношенню до TOB «Квіти-Сервіс». Позивачем під час звернення до суду першої інстанції з даним позовом не вірно було визначено відповідача у справі, а місцевим господарським судом у свою чергу під час розгляду справи та прийняття по ній рішення не було замінено неналежного відповідача - КСП «Красилівське» на належного відповідача - Калинівську селищну раду Броварського району Київської області.

Вищий господарський суд України ухвалою від 14 січня 2015 року у справі № 18/539-07 касаційну скаргу ТОВ «Квіти-Сервіс» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року у справі № 18/539-07 повернув без розгляду /т.1 а.с.27-29/.

З листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області №29-10-0.3-6053/2-20 від 13 травня 2020 року вбачається, що станом на 01 січня 2016 року в адміністративних межах Красилівської сільської ради за КСП «Красилівське» обліковуються землі загальною площею 36,8486 га.

В архіві Управління навні другі примірними державних актів на право власності на землю серії КВ від 11 травня 1996 року видані КСП «Красилівськ» на земілі 1884,91 та серії КВ від 25 квітня 1996 року на землі площею 495,64 га.

Також наявні другі примірники державних актів про право власності на земельні ділянки видані ТОВ «Квіти-Сервіс» на підставі рішення Господарського суду Київської області від 13 листопада 2007 року.

Також вказано на те, що відповідно до даних НКС ДЗК земельні ділянки з кадастровими номерами 3221283203:04:006:0010 і 3221283203:04:006:0011 сформовані в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0003 /т.1 а.с.30-32/.

З листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області №29-10-0.222-7306/2-20 від 12 червня 2020 року вбачається, що земельна ділянка 3221283203:04:006:0003 поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221283203:04:006:0010, 3221283203:04:006:0011 та 3221283203:04:006:0019. В той же час, земельна ділянка з кадастровим номером 3221283203:04:006:0010 поділена на земельні ділянки 3221283203:04:006:0034, 3221283203:04:006:0033, 3221283203:04:006:0032, 3221283203:04:006:0031, 3221283203:04:006:0030, 3221283203:04:006:0029, 3221283203:04:006:0028, 3221283203:04:006:0027/т.1 а.с.33/.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Дрежавного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 207917736 від 30 квітня 2020 року земельні ділянки з кадастровими номерами 3221283203:04:006:0034, 3221283203:04:006:0033, 3221283203:04:006:0032, 3221283203:04:006:0031, 3221283203:04:006:0030, 3221283203:04:006:0029, 3221283203:04:006:0028, 3221283203:04:006:0027 зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_1 з 03 квітня 2020 року на підставі договору міни від 23 вересня 2016 року. Реєстраційні номери об'єктів 2068022532212; 2068015432212; 2068008032212; 2067999732212; 2067989732212; 2067982032212; 2067975732212; 2067965832212 відповідно /т.1 а.с.34-46/.

Матеріали справи містять копії реєстраційних справ щодо здійснення реєстрації прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221283203:04:006:0034, 3221283203:04:006:0033, 3221283203:04:006:0032, 3221283203:04:006:0031, 3221283203:04:006:0030, 3221283203:04:006:0029, 3221283203:04:006:0028, 3221283203:04:006:0027, з яких вбачається наступне.

Першочерго земельна ділянка з кадастровим номером 3221283203:04:006:0010 була зареєстрована 11 серпня 2011 року. На праві власності вказана ділянка була зареєстрована за ТОВ «Квіти-Сервіс» з 15 січня 2015 року /т.2 а.с.53/. Потім на підставі заяви нового власника ОСОБА_1 від 20 лютого 2018 року, вказана земельна ділянка була поділена на 8 окремих земельних ділянок , які були зареєстровані на права приватної власноств за ОСОБА_1 03 квітня 2020 року /т.2 а.с.49-102/. Матеріали справи містять висновки про оціночну вартість земельних ділянок /т.1 а.с.47-54/.

Матеріали справи містять копію короткого тексту рішення Броварського районного суду м. Києва від 03 червня 2016 року у справі № 361/2705/2016-ц, згідно з яким було, зокрема, зобов`язано нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчика В.В. вчинити нотаріальне посвідчення договору міни належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,2801 га, розташованої за адресою: Київська область, Броварський район, Зазимська сільська рада, кадастровий номер 3221283203:04:006:0038 сільськогосподарського призначення на належну ТОВ «Квіти-Сервіс» земельну ділянку площею 8,0515 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221283203:04:006:0010 цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва /т.1 а.с.152/. В Єдиному державному реєстру судових рішень відсутні дані про справу за вказаним номером.

Міськрайонне управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області в листі № 2/153-21 від 25 січня 2021 року вказало, що згідно з відомостями Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру станом на 21 січня 2021 року за кадастровим номером 3221283203:04:006:0003 перебуває (знаходиться) в архівному шарі в результаті її поділу. Вказано на те, що станом на 01 січня 2016 року земельна ділянка рахується у власності ТОВ «Квіти-Сервіс» на підставі рішення Господарського суду Київської області від 11 листопада 2007 року у справі № 18/539-07. Також зазначено про наявність укладеного між КСП «Красилівське» та ТОВ «Квіти-Сервіс» договору оренди від 03 серпня 2005 року. Проаналізувавши вказану історію управління заначило, що вказана земельна ділянка сформована за рахунок земель КСП «Красилівське» згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ № 1 від 25 квітня 1996 року, на яку в подальшому визнано право власності за ТОВ «Квіти-Сервіс» згідно вищевказаного рішення суду. /т.3 а.с.57/.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22 грудня 2020 року у справі №911/2351/20 були залишені без задоволення позовні вимоги КСП «Красилівське» до ТОВ «Екотехнологія», за участі Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіти-Сервіс» та Калинівської селищної ради Броварського району Київської області в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, про витребування з чужого незаконного володіння об'єктів нерухомого майна, а саме земельної ділянки, що також входила до земель колективної власності КСП «Красилівське» /т.2 а.с.149-155/.

Зі змісту вказаного рішення вбачаєть, що предметом спору були земельні ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0025 та 3221283203:04:006:0026, які були сформовані при поділі земельної ділянки 3221283203:04:006:0011 та першочергово земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0003.

В мотивувальній частині цього рішення судом вказано на наступне:

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року рішення Господарського суду Київської області від 13 листопада 2007 року по справі №18/539-07 скасовано повністю та прийнято нове рішення суду, яким в позові ТОВ «Квіти-Сервіс» до КСП «Красилівське» про визнання права власності на земельні ділянки відмовлено.

Таким чином, з моменту набрання законної сили постанови Київського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року у справі №18/539-07 підстава набуття ТОВ «Квіти-Сервіс» право власності на землю, яка належала КСП «Красилівське» скасована, а отже ТОВ «Квіти-Сервіс» втратило будь-які права володіння, користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 3221283203:04:006:0010, 3221283203:04:006:0011

Разом з тим, позивач зазначає, що земельна ділянка загальною площею 9,2793 га, кадастровий номер 3221283203:04:006:0003 входить до складу земель колективної власності КСП «Красилівське» на підставі Державного акту на право колективної власності на землю від 25 квітня 1996 року, виданого Красилівською сільською радою народних депутатів Броварського району Київської області відповідно до рішення Калинівської сільської Ради народних депутатів від 25 грудня 1995 року №7, відповідно до якого КСП «Красилівське» передано у колективну власність 495,64 гектарів землі.

Отже, підставою свого права, та відповідно права на витребування спірних земельних ділянок позивач посилається, на вказаний вище державний акт на право колективної власності на землю від 25 квітня 1996 року.

Водночас, вбачається, що відповідно до Рішення Калинівської селищної ради №103 від 25 грудня 2001 року надано дозвіл ЗАТ «КОМГРІ» на попередне погодження місця розташування земельної ділянки, на якій знаходиться комплекс теплиць з приміщеннями виробничого призначення в селі Димитрово для використання її без зміни цільового призначення.

До того ж Рішенням Калинівської селищної ради Броварського району Київської області №60 від 26 вересня 2002 року ЗАТ «КОМГРІ» надано дозвіл на погодження місця розміщення земельної ділянки, на якій знаходиться комплекс теплиць з приміщеннями виробничого призначення в с. Димитрово, для використання її без зміни його цільового призначення.

Рішенням Калинівської селищної ради №162-ХХІУ від 01 серпня 2003 року затверджено технічну документацію з укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 9,2793 гектар та передано вказану земельну ділянку в оренду терміном на 49 років ЗАТ «КОМГРІ» з дня укладення договору оренди землі.

Крім того, в матеріалах справи наявний Договір оренди (далі Договір), укладений між Калинівською селищною Радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «КОМГРІ» (орендар) від 10 вересня 2003 року посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базис В.Г., зареєстрований у реєстрі за №5639, відповідно до п. 1.1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає у довгострокове користування земельну ділянку загальною площею 9,2793 гектара, шо надається в оренду і знаходиться в межах села Дімітрово в адмінмежах Калинівської селищної Ради, Броварського району, Київської області.

Відповідно до п. 1.2.1 Договору земельна ділянка надається орендодавцем в оренду орендарю відповідно до рішення №162-ХХІV дев'ятої сесії Калинівської селищної ради ХХІV скликання від 01 серпня 2003 року під розміщення тепличного комплексу в с. Дмитрово для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з проектом відведення земельної ділянки, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Термін дії цього Договору 49 (сорок дев`ять) з дня підписання цього Договору (п. 2.1. Договору). Земельна ділянка, вказана у п. 1.1.1. цього договору передається в оренду під розміщення тепличного комплексу та ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення земельної ділянки.

Водночас, згідно матеріалів справи, а саме, з витягу Державного реєстру правочинів №766821 від 10 березня 2005 року вбачається, що ЗАТ «КОМГРІ» 10 березня 2005 року відчужило комплекс за адресою: Київська область, Броварський район, с. Димитрово, пров. Залізничний, буд. 15, ТОВ «Квіти-Сервіс».

Відтак, з наведено вбачається, що передача Калинівською селищною радою у довгострокове користування спірної земельної ділянки ЗАТ «КОМГРІ» є свідченням того, що на момент такої передачі власником та, відповідно, розпорядником вказаних земель була саме Калинівська селищна рада.

Вказані обставини додатково частково знаходять своє підтвердження у Постанові Київського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року у справі №18/539-07 за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 13 листопада 2007 року по справі №18/539-07.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 червня 2021 року у справі №911/2351/20 апеляційна скарга Колективного Сільськогосподарського Підприємства «Красилівське» залишена без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 22 грудня 2020 року залишено без змін /т.3 а.с.42-47/.

В мотивувальній частині апеляційним господарським судом вказано на те, що матеріали справи свідчать, що «Технічна документація з укладення договору оренди земельної ділянки ЗАТ «КОМГРІ» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Димитрово в межах Калинівської селищної ради Броварського району Київської області» від 2003 року була затверджена Калинівською селищною радою Броварського району Київської області з подальшою передачею в оренду вказаної земельної ділянки ЗАТ «КОМГРІ», що узгоджується з положеннями ст. ст. 141, 142, 149, 151 Земельного Кодексу України (в ред. на час правовідносин).

Наведене підтверджує факт припинення правомочностей постійного користувача щодо володіння та користування спірною земельною ділянкою у КСП «Красилівське» з моменту укладення договору від 10 вересня 2003 року між Калинівською селищною Радою (орендодавець) та ЗАТ «КОМГРІ» (орендар), який посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу В.Г. Базис, зареєстрований у реєстрі за №5639, відповідно до п. 1.1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає у довгострокове користування земельну ділянку загальною площею 9,2793 гектара, що надається в оренду і знаходиться в межах села Димитрово в адмінмежах Калинівської селищної Ради, Броварського району, Київської області та виникнення відповідних правомочностей володіння та користування у ЗАТ «КОМГРІ» та відповідно у наступних набувачів нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці в поряду ст. 120 Земельного Кодексу України.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія погодилась з висновком місцевого господарського суду з огляду на те, що позивач не є особою, яка має правомочності власника чи користувача щодо спірних земельних ділянок, а відтак і щодо витребування з чужого незаконного володіння спірних земельних ділянок позаяк належних доказів наявності вказаних правомочностей власника чи титульного користувача позивачем суду першої інстанції не надано.

За відкритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень вказані вище судові рішення в касаційному порядку не оскаржувались.

На стадії апеяційного перегляду справи стороною позивача був наданий Висновок експета № 3502/3572 за результатми проведення комплексної експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи, складний на замовлення позивача 29 вересня 2023 року експертами Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» (Київське відділення) /т.4 а.с.13-40/.

В мотивувальній частині Висновку № 3502/3572 вка зано на те, що з урахуванням всіх вище зазначених факторів які вказують на можливість накладання та/або порушення меж земельної ділянки площею 495,6 га, яка на підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серії КВ від 25 квітня 1996 року належить КСП «Красилівське», можна дійти до висновку, що ділянка, яка була передана в оренду відповідно до Технічної документації з укладення договорів оренди земельної ділянки ЗАТ «КОМГРІ», для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Димнитрово в межах Калинівської селищної ради Броварського району Київської області та Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ТОВ «Квіти-Сервіс» для ведення товарного сільськогоподарського виробництва в с. Димитрово Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, розроблених ТОВ «Київський регіональний інститут земельної реформи» в 2003 та 2005 роках відповідно із зазначеною площею 9,2793 га, та земельна ділянка з кадастровим номером 3221283203:04:006:0003 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 44143 ТОВ «Квіти-Сервіс» з високою ймовірністю знаходиться в межах користування КСП «Красилівське». У звязку з цим встанолено накладення меж спірних земельних ділянок.

У самих висновках експетами вказано:

1. Встановлено порушення меж в частині накладання на земельну ділянку площею 495,64 га, яка на підставі Державного акту на право колектм- власності на землю Серії КВ від 25 квітня 1996 року належить КСП «Красилівське», земельної ділянки площею 9,2793 га щодо якої ТОВ- «Київський регіональний інститут земельної реформи» 2003 року розробленатехнічна документація з укладаннядоговору оренди земельної діляни ЗАТ «КОМГРІ» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Димитрово вмежах Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, наданої в оренду ЗАТ «КОМГРІ» на підставі договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2003 року, укладеного на підставі рішення № 162-ХХІV дев`ятої сесії Калинівської селищної ради ХХІV скликання від 01 серпня 2003 року ради між Калинівською селищною радою Броварського району Київської області та ЗАТ «КОМГРІ», зареєстрованого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир В.Г. в реєстрі за № 5639 відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки (більш докладніше в дослідницькій частині висновку).

2. Встановлено порушення меж в частині накладання на земельну ділянку площею 495,64 га, яка на підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серії КВ від 25 квітня 1996 року належить КСП «Красилівське», земельної ділянки щодо якої ТОВ«Київський регіональний інститут земельної реформи» 2005 року розроблена Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіти-Сервіс» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в с. Димитрово в межах Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, наданої в оренду ТОВ «Квіти-Сервіс» на підставі Типового договору оренди землі № 8 від 03 серпня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів договорів оренди, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 серпня 2005 року, відповідно до правовстановлюючихдокументів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки (більш докладніше в дослідницькій частині висновку).

3. Встановлено порушення меж в частині накладання на земельну ділянку площею 495,64 га, яка на підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серії КВ від 25 квітня 1996 року належить КСП «Красилівське», земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0003 що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Димитрово, провулок Залізничний, 15, щодо якої рішенням Господарського суду Київської області від 13 листопада 2007 року по справі № 18/539-07 задоволено позов ТОВ «Квіти-Сервіс» до КСП «Красилівське» про визнання права власності на дану земельну ділянку та яке Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року по справі № 18/539-07 скасоване повністю, відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки (більш докладніше в дослідницькій частині висновку).

4. Встановлено порушення меж в частині накладення земельної ділянки з кадастровим номером 322283203:04:006:0010 площею 8,0515 га на земельну діялнку площею 495,64 га, яка на підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серії КВ від 25 квітня 1996 року належить КСП «Красилівське» відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки (більш докладніше в дослідницькій частині висновку).

5. Встановлено порушення меж в частині накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0034, площею 1,4213 га реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2068022532212, на земельну ділянку площею 495,64 га, яка на підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серії КВ від 25 квітня 1996 року належить КСП «Красилівське» відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки (більш докладніше в дослідницькій частині висновку).

6. Встановлено порушення меж в частині накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0033, площею 1,3526 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2068015432212, на земельну ділянку площею 495,64 га, яка на підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серії КВ від 25 квітня 1996 року належить КСП «Красилівське» відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки (більш докладніше в дослідницькій частині висновку).

7. Встановлено порушення меж в частині накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0032, площею 1,3384 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2068008032212, на земельну ділянку площею 495,64 га, яка на підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серії КВ від 25 квітня 1996 року належить КСП «Красилівське» відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки (більш докладніше в дослідницькій частині висновку).

8. Встановлено порушення меж в частині накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0031, площею 1,1269 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2067999732212, на земельнуділянку площею 495,64 га, яка на підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серії КВ від 25 квітня 1996 року належить КСП «Красилівське» відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки (більш докладніше в дослідницькій частині висновку).

9. Встановлено порушення меж в частині накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0030, площею 0,9716 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2067989732212, на земельну ділянку площею 495,64 га, яка на підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серії КВ від 25 квітня 1996 року належить Колективному сільськогосподарському підприємству «Красилівське» відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки (більш докладніше в дослідницькій частині висновку).

10. Встановлено порушення меж в частині накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0029, площею 0,9609 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2067982032212, на земельну ділянку площею 495,64 га, яка на підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серії КВ від 25 квітня 1996 року належить КСП «Красилівське» відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки (більш докладніше в дослідницькій частині висновку).

11. Встановлено порушення меж в частині накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0028, площею 0,5644 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2067975732212, на земельну ділянку площею 495,64 га, яка на підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серії КВ від 25 квітня 1996 року належить КСП «Красилівське» відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки (більш докладніше в дослідницькій частині висновку).

12. Встановлено порушення меж в частині накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0027, площею 0,3153 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2067965832212, на земельну ділянку площею 495,64 га, яка на підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серії КВ від 25 квітня 1996 року належить КСП «Красилівське» відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки(більш докладніше в дослідницькій частині висновку).

Також на стадії апеляційного перегляду справи стороню відповідача були надані, одержані з архіву після ухвалення рішення судом першої інстанції, копії рішення Калинівської сільської ради Броварського раойну Київської області № 15/І від 17 травня 2000 року «Про затвердження Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Красилівське» Броварського району», яким була затверджена Схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Красилівське», розроблена Київським відділенням інституту землеутрою на виконання Указу Президента України від 03 грудня 1999 року за № 1529 «Про невідкладні заходи до прискорення реформування аграрного сектора економіки», якою передбачено розподіл 2180,4 га сільськогоподарських угідь на 1068 земельні частки (паї) /т.4 а.с.60,61/.

В ході розгляду справи судом першої інстанції відповідачем була вчинена заява про застосування наслідків пропуску строку позовної давності у вигляді відмови у задовленні заявлених позовних вимог /т.1 а.с.77-79/.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого 1992 року (чинного і нині) колективне сільськогосподарське підприємство (надалі - підприємство) є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Підприємство є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку та може мати печатки.

В порядку ч.ч.1-3 ст.8 цього Закону підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами власності. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.10 цього Закону (в редакції чинній станом на 2003 рік, тобто на час вининекнення спірних правовідносин) земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.

Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України.

Відповідно до ч.ч.1,3,5 ст.10 цього Закону ( в редакції Закону України № 2498-VIII від 10 липня 2018 року) земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди.

Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України, Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Розподіл земель колективної власності підприємства здійснюється відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Указом Президента України від 03 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» було визначено Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям здійснити організаційні заходи щодо реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом, зокрема, забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування). Це право, гарантоване частиною другою статті 14 Конституції України, не може бути обмежено рішеннями загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями.

05 червня 2003 року був прийнятий Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (чинний і нині), який визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

В ч.1 ст 9 цього Закону визначено, що розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до ст. 28 ЗК України (станом на 2003 рік) сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, крім державних і комунальних, землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності. Право власності на землю цих підприємств може набуватися шляхом внесення до статутного фонду земельних ділянок їх засновників та придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами. Реалізація права власності на землю зазначеними сільськогосподарськими підприємствами здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст 93 ЗК України (в редакціїї чиніній на виикнення спірних правовідносин та на час розгляду справи) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Положеннями ч.ч. 5,6 цієї статті (в редакціїї чиніній на виикнення спірних правовідносин) визначено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

В силу ст.3 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи України, у власності яких перебувають земельні ділянки.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України у межах їх повноважень. Рішення про надання в оренду земельних ділянок зазначені органи державної влади приймають при попередньому погодженні цих питань на сесіях відповідних рад.

Згідно із ч.1 ст. 120 ЗК України ( в редакції 2002 року) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Частиною 2 ст.152 ЗК України (в редакціїї чинній на час розгляду) передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб.

Положеннями ч.3 цієї статті передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Частиною 1 ст. 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до закріпленого в ст. 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває прав власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (ст. 330 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

В силу ст.ст. 256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Згідно із ч.ч.3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

За змістом ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Виходячи з положень ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктами 6, 7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції, клопотання особи, яка подала скаргу.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№ 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) констатовано: «… право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61)»; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець завершене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності.

Велика Палата Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 звертала увагу, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Верховний Суд у Постанові від 08 травня 2019 року у справі № 757/22314/17 вказав на те, що при оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно ч. 1 ст.15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») Європейський Суд наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри»

З наведних обставин справи вбачається, що позивачу 25 квітня 1996 року був виданий державний акт на право колективної власності на землю, згідно з яким передано у колективну власність 495,64 га землі для сільськогосподарського виробництва.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивач перебуває у стані припинення з 2015 року, однак за твердженням представника позивача рішення про припинення дільяності було прийнято значно раніше, на це вказують і інші наявні дані в матеріалах справи, зокрема, станом на 2003 рік документи від імені позивача видавались вже головою ліквідаційної комісії.

Позивач в ході розгляду справи стверджував, що спірна земельна ділянка вибула з власності поза його волею на підставі рішення Господарського суду Київської області від 13 листопада 2007 року у справі № 18/539-07, яким було визнано за ТОВ «Квіти-Сервіс» право власності на земельну ділянку загальною площею 9,2793 га, кадастровий номер 3221283203:04:006:003, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке було скасовано Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року.

Разом з тим у Постанові Київського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року вказано на те, що КСП «Красилівське» не є зобов`язаною стороною у справі, у тому числі боржником по відношенню до TOB «Квіти-Сервіс». Позивачем під час звернення до суду першої інстанції з даним позовом не вірно було визначено відповідача у справі, належним відповідачем мала бути Калинівська селищна рада Броварського району Київської області.

З мотувавульної частини постанови апеляційного суду вбачається, що вказаний висновок грунтується на тому, що 10 вересня 2003 року між Калинівською селищною радою, як орендодавецем, та ЗАТ «КОМГРІ», як орендарем, був укладений та нотаріально посвідчений Договір оренди спірної земельної ділянки.

Обставини укладення 10 вересня 2003 року між Калинівською селищною радою, як орендодавецем, та ЗАТ «КОМГРІ», як орендарем, Договору оренди спірної земельної ділянки підтверджуються і матеріалами даної справи. При цьому вбачається, що ЗАТ «КОМГРІ» був власником комплексу плівкових теплиць, який розташований в с. Димитрово, що підтверджувалось свідоцтвом про право власності від 15 серпня 2002 року, яке було видане на підставі рішення виконкому Калинівської сільської ради від 15 серпня 2002 року № 130. В подальшому, а саме 10 березня 2005 року ЗАТ «КОМГРІ» відчужило вказаний комплекс ТОВ «Квіти-Сервіс».

03 серпня 2005 року між КСП «Красилівське» та ТОВ «Квіти-Сервіс» був укладений договір оренди землі (без нотаріального посвідчення, але він був зареєстрований в Державному реєстрі), за умовами якого було передано в оренду ТОВ «Квіти-Сервіс» спірну земельну ділянку.

Також вже згадуваним вище рішення Господарського суду Київської області від 13 листопада 2007 року у справі № 18/539-07, було визнано за ТОВ «Квіти-Сервіс» право власності на земельну ділянку, але це рішення було скасовано Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 березня 2012 року.

Однак до моменту скасування Господарського суду Київської області від 13 листопада 2007 року, на його підставі ТОВ «Квіти-Сервіс» був одержаний державний акт про право власності на земельну ділянку, присвоєно земельній ділянці кадастровий номер 3221283203:04:006:0003, потім в результаті її поділу сформовані земельні ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0010 і 3221283203:04:006:0011. Земельна ділянка з кадастровим номером 3221283203:04:006:0010 перейшла у власність відповідача ОСОБА_1 та вже ним була поділена на 8 земельних ділянок з кадастровими номерами 3221283203:04:006:0034, 3221283203:04:006:0033, 3221283203:04:006:0032, 3221283203:04:006:0031, 3221283203:04:006:0030, 3221283203:04:006:0029, 3221283203:04:006:0028, 3221283203:04:006:0027.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3221283203:04:006:0011була предметом спору у господарському суді у справі № 911/2351/20, за позовом КСП «Красилівське» та судами першої та апеляційної інстанцій були також встановлені обставини переходу прав КСП «Красилівське», ЗАТ «КОМГРІ» та ТОВ «Квіти-Сервіс» та встановлено, що передача Калинівською селищною радою у довгострокове користування спірної земельної ділянки ЗАТ «КОМГРІ» є свідченням того, що на момент такої передачі власником та, відповідно, розпорядником вказаних земель була саме Калинівська селищна рада. У зв'язку з цим, вказано на те, що позивач не є особою, яка має правомочності власника чи користувача щодо спірних земельних ділянок, а відтак і щодо витребування з чужого незаконного володіння спірних земельних ділянок позаяк належних доказів наявності вказаних правомочностей власника чи титульного користувача позивачем суду не надано.

Таким чином судовими рішеннями у справах № 18/539-07 та № 911/2351/20, які набрали законної сили на час розгляду цієї справи, встановлені обставини передачіКалинівською селищною радою у довгострокове користування спірної земельної ділянки ЗАТ «КОМГРІ», та встановлено, що на момент такої передачі власником та, відповідно, розпорядником вказаних земель була саме Калинівська селищна рада, а не КСП «Красилівське».

Загальноприйнято вважати, що преюдиційність (лат. praejudicialis або praejudicium - те, що стосується попереднього судового рішення) - це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі.

Преюдиційність дає певний привілей стороні у справі не доказувати знову вже встановлені судом обставини (юридичні факти). Разом з тим, інша сторона повинна мати можливість заперечувати такі преюдиційні обставини (юридичні факти) з посиланням на належні та допустимі докази, а суд зобов'язаний навести мотиви відхилення або визнання цих заперечень.

Слід заначити, що саме позивач в обгрунтування заявлених позовних вимог посилався на рішення апеляційного суду у справі № 18/539-07, як на таке, що має преюдиційне значення у цій справи щодо обставин переходу права власності ТОВ «Квіти-Сервіс». Однак, у вказаній справі також встановлено обствини відсутності у позивача права на витребування майна, так як цим майном здійснив орган місцевого самоврядування. Будучи обізнаним про встановлені судом обставини відсутності у нього прав на спірну земельну ділянку у зв'язку із прийняттям Калинівською селищною ради рішення №162-ХХІV від 01 серпня 2003 року про затвердження технічноїдокументаціїз укладення договору оренди та укладення на підставі цього рішення договору оренди від 10вересня 2003року, не вчинив дій щодо оскарження рішення селищної ради та укладеного нею договору, не реалізував і право на касаційне оскарження судових рішень, що свідчить про погодження з такими рішеннями. Таким чином, в силу ст.204 ЦК України, укладений селищною радою правочин вважається правомірним, так як його недійсність прямо не встановлена законом івін не визнаний судом недійсним.

Апеляційним судом не може бути прийнятий до уваги та покладений в основу рішення як належний і допустимий доказ, наданий стороною позивача на стадії апеляційного перегляду справи Висновок комплексної експертизи № 3502/3572 від 29 вересня 2023 року, оскільки з мотивувальної його частини вбачається, що експертами вказано на можливість накладання та/або порушення меж спірних земельних ділянк, а також на те, що земельна ділянка оформлена ТОВ «Квіти-Сервіс» з високою ймовірністю знаходиться в межах користування КСП «Красилівське», що вказує на неоднозначність таких висновків, хоча у самих висновках наведні однозначні формулювання. Крім того, предметом експертного дослідження була проектна документація 2005 року, яка відсутня в матеріалах цієї цивільної справи і обсяг наданих експертам матеріалів визначався виключно позивачем, і як вказують експерти, документи частково скріплені степлером, не пронумеровані, не прошиті, не завірені в установленому порядку, з переліку наданих експертам документів не вбачається надання копій судових рішень у справі № 911/2351/20 та інших документів наданих стороною відповідача.

Також експертами не досліджувавлись і не враховувались законодавчі акти, якими встановлювався обов'язок колективних сільськогопосдарських підприємств передати їх членам земельні частки (паї), що передбачає трансформацію права колективної власності на землі сільськосподарського призначення. Натомість надана стороною відповідача копія рішення Калинівської сільської ради Броварського району Київської області № 15/І від 17 травня 2000 року свідчить про те, що у 2000 році у КСП «Красилівське» було здійснено розподіл 2180,4 га сільськогоподарських угідь на 1068 земельні частки (паї). В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача визнав вказані обставини, заначивши, що спірна земельна ділянка не увійшла до складу розподілених земель, так як на ній заходяться господарські будівлі, проте відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з цим слід також звернути увагу на те, що обставини переходу права власності на тепличний комплекс та інші господарські споруди пов'язані з ним до ЗАТ «КОМГРІ», а від нього до ТОВ «Квіти-Сервіс», позивачем не заперечувались і не оскаржувались. А отже цей перехід права власності на майно, виходячи з положень ст.204 ЦК України, вважається правомірним, так як інше не встановлено ні законом, ні відповідним судовим рішенням. Однак, ЗАТ «КОМГРІ» набув права власності на підставі рішення Калинівської селищної ради від 15 серпня 2002 року № 130. Дані про належність цього комплексу КСП «Красилівське» в матеріалах справи відсутні. Однак, позивач ставить вимоги про витребовування земельної ділянки, що знаходиться під цим комплексом, вказуючи на це у своїх доводах, але достовірні дані про площу такої земельної ділянки, її місце розташування та наявне у позивача право на майно, що на ній розташоване і чи належить це майно до об'єктів рухомого чи нерухомого майна (повністю або частково, з урахуванням кількості об'єктів) в матеріалах справи відстуні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що сам по собі державний акт, виданий 25 квітня 1996 року позивачу, з огляду на зміни обставин після його видання, не може бути достатнім підтвердженням наявності у позивача права власності на спірну земельну ділянку, на момент її вибуття, і відповідно, наявності у позивача права на витребовування земельних ділянок. Наявні в матеріалах справи листи управління Держгеокадастру вказують на обставини виникнення земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0003 та її подальший поділ на інші земельні ділянки з присвоєнням відповідних кадастрових номерів, висновок про їх формування за рахунок земель КСП «Красилівське», міститься в листі від 25 січня 2021 року, який, як вбачається, здійснений без врахування обставин укладеного договору оренди Калинівською сільською радою, та встановлені судовими рішеннями у господарських справах обставини, без надання витягу з кадастрової карти із розташуванням спірних земельних ділянок. А отже вказаний лист не є належним і достатнім доказом порушеного права позивача.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Тлумачення положеннь ст.ст.15,16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Враховуючи все вищевикладене, слід погодитись з висновками суду першої інстанції, позивачем не надано суду доказів, з яких суд міг би встановити наявність у позивача титульного права володіння вказаними (спірними) земельними ділянками, а відтак, і права їх витребування, а отже, суд не може стверджувати, що КСП «Красилівське» є належним позивачем у даній справі, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Встановивши, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову.

З встановлених вище обставин вбачається, що судом встановлена відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, а тому підстави для застосування судом у даній справі наслідків спливу позовної давності відсутні, так як вказане є самотійною підставою для відмови у задовленні позовних вимог, яка застосовується виключно у випадках їх обгрунтованості.

Таким чином, судом першої інстанції надана вірна оцінка наданим сторонами доказам, що були предметом дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції, ним повно і об`єктивно з`ясовані дійсні обставини справи, перевірені доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким надано належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують. Оскаржуване рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та вимог позовної заяви, виходячи з положень ст.141 ЦПК України, понесені позивачем витрати пов'язані з розглядом справи компенсації не підлягають.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» - залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: В.А. Нежура

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 18 січня 2024року