Постанова

від 08.01.2024 по справі 761/28373/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 року місто Київ

Справа № 761/28373/23

Апеляційне провадження № 33/824/454/2024

Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В. розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кінах Яни Валеріївни на постанову Шевченківського районного судус міста Києва від 11 жовтня 2023 року

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату переміщення товарів через митний кордон 28.12.2021 - керівник ТзОВ «МАКСОР ГРУП» (ЄДРПОУ 42042472, 43000, Україна, м. Луцьк, вул. Рівненська, 54, РНОКПП 2643723074), за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, суд

ВСТАНОВИВ

Відповідно до протоколу про порушення митних правил 15.12.2021 на митну територію України через пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск» Волинської митниці у транспортному засобі р.н.з. НОМЕР_1 на адресу ТзОВ «МАКСОР ГРУП» (ЄДРПОУ 42042472, 43000, Україна, м. Луцьк, вул. Рівненська, 54) ввезено партію товарів: «прямокутні багатошарові пакети бег ін бокс з пластмаси для пакування товарів», походженням з Європи, всього 1 товар, 11 пакувальних місць, загальною вагою брутто - 2916,5 кг, заявленою вартістю 5977,00 євро.

Підставою для переміщення вказаних товарів через митний кордон України були наступні документи: попередня митна декларація одержувача ТзОВ «МАКСОР ГРУП» від 14.12.2021 № UA205000/2021/921659, а також товаросупровідні документи: інвойс від 14.12.2021 № 0428, згідно якого вартість товарів складає 5 977,00 євро, зовнішньоекономічний договір № 240321/2021 від 24.03.2021, контракт про перевезення № 25/03 від 25.03.2021.

Згідно з вказаними товаросупровідними документами продавцем та відправником товарів виступає компанія ACERIUS INVESTMENTS LIMITED (Cyprus, Nicosia 1075, Chyptron), а одержувачем - ТзОВ «МАКСОР ГРУП» (код ЄДРПОУ 42042472). Відправлення товарів здійснено з митної території Литви (Pramones pr. 4K, Kaunas LT-51329, Lithuania).

Вказаний товар транспортним засобом з р.н.з. НОМЕР_1 доставлено у зону діяльності Волинської митниці до Відділу митного оформлення № 1 митного поста «Луцьк» (45603, Волинська обл., с. Струмівка, вул. Рівненська, 4).

16.12.2021 товари «прямокутні багатошарові пакети бег ін бокс з пластмаси для пакування товарів» заявлено до митного оформлення декларантом ТОВ «МІ-7» (код ЄДРПОУ 42770591, 45603, Волинська обл., Луцький р-н, с. Струмівка, вул. Рівненська, буд. 80а) ОСОБА_2 (гр. 14, 54) за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205140/2021/110836.

Разом із митною декларацією № UA205140/2021/110836 до митниці були надані такі документи: вищевказані документи, подані під час переміщення через митний кордон України, контракт від 24.03.2021 № 240321/2021, укладений між компанією ACERIUS INVESTMENTS LIMITED (Кіпр) та ТзОВ «МАКСОР ГРУП», міжнародна автомобільна накладна СMR від 14.12.2021 № 0071412, експортну декларацію митних органів Литви від 14.12.2021 № 21LTVC0100EK322579 та інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вказаної митної декларації. Для підтвердження митної вартості декларантом також були надані Proforma-invoice № AZ-0428 від 10.12.2021, виставлена компанією виробником AZ-PACK, UAB (Pramones pr. 4K, LT-51329, Kaunas, Lithuania) до компанії ACERIUS INVESTMENTS LIMITED (Кіпр) на суму 5849,28 євро.

28.01.2022 Державною митною службою України направлено запит до митних органів Литви (вих. № 26/26-04/11/274) з метою підтвердження вивезення товарів з митної території Литви на адресу ТзОВ «МАКСОР ГРУП», у тому числі згідно експортної декларації № 21LTVC0100EK322579.

01.08.2022 до Координаційно-моніторингової митниці надійшла відповідь від митних органів Литви (лист Департаменту міжнародної взаємодії від 01.08.2022 № 26/26-04/7.9/1096) на запит стосовно надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при переміщенні через митний кордон України товарів для пакування на адресу ТзОВ «МАКСОР ГРУП» (ЄДРПОУ 42042472, 43000, Україна, м. Луцьк, вул. Рівненська, 54).

У своїй відповіді Митною адміністрацією Литовської Республіки повідомлено, що в інформаційних системах митних органів Литви відсутні дані щодо здійснення митних процедур за експортною декларацією № 21LTVC0100EK322579.

25.11.2022 Державною митною службою України направлено запит до митних органів Польщі (вих. № 26/26-04/11/1899) з метою перевірки законності ввезення на митну територію України товарів для пакування, одержувачем яких виступало ТзОВ «МАКСОР ГРУП».

07.02.2023 до Координаційно-моніторингової митниці надійшла відповідь від митних органів Польщі (лист Департаменту міжнародної взаємодії від 06.02.2023 № 26/26-04/7.9/258) на запит стосовно надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при переміщенні через митний кордон України товарів «бег ін бокс», отримувачем яких було ТзОВ «МАКСОР ГРУП» (ЄДРПОУ 42042472, 43000, Україна, м. Луцьк, вул. Рівненська, 54).

Від митних органів Польщі отримано інформацію, що транспортний засіб з р.н.з. НОМЕР_1 перетинав кордон у пункті пропуску Дорохуськ згідно експортної декларації № 21LTVC0100EK344559.

02.03.2023 Державною митною службою України направлено запит до митних органів Литви (вих. № 26/26-04/11/470) з метою перевірки законності ввезення на митну територію України товарів для пакування, одержувачем яких виступало ТзОВ «МАКСОР ГРУП».

16.05.2023 до Координаційно-моніторингової митниці надійшла відповідь від митних органів Литви (лист Департаменту міжнародної взаємодії від 12.05.2023 № 26/26-04/7.9/1172) на запит стосовно надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при переміщенні через митний кордон України товарів для пакування на адресу ТзОВ «МАКСОР ГРУП» (код ЄДРПОУ 42042472, 43000, Україна, м. Луцьк, вул. Рівненська, 54).

Від митних органів Литви отримано копії митних, комерційних та товаросупровідних документів, які стосуються митного оформлення і вивозу товарів згідно експортної декларації № 21LTVC0100EK344559, а саме: CMR від 14.12.2021 № б/н, інвойс від 13.12.2021 № АZ-041792, пакувальний лист від 13.12.2021 № АZ-041792 та копію експортної декларації № 21LTVC0100EK344559.

За експортною декларацією № 21LTVC0100EK344559 транспортним засобом з р.н.з НОМЕР_1 на підставі інвойсу від 13.12.2021 № АZ-041792 експортовано товари: bag in box (в асортименті) у кількості 39 950 шт, вагою нетто 2 558,25 кг і вартістю 12 354,75 євро; vacuum bag (в асортименті) у кількості 38 220 шт, вагою нетто 300,96 кг і вартістю 1 000,38 євро.

Отже, згідно відповіді митних органів Литви загальна кількість товарів для пакування, що переміщувались транспортним засобом з р.н.з НОМЕР_1 за експортною декларацією № 21LTVC0100EK344559 складає - 78 170 шт, вага нетто - 2859,21 кг, а загальна вартість яких складає 13 355,13 євро

Під час співставлення відомостей, зазначених в документах митних органів Литви, з даними, які містяться у документах, що подавались до митного оформлення за митною декларацією від 16.12.2021 № UA205140/2021/110836, встановлено невідповідність інформації щодо відправника, вартості товарів, їх ваги та кількості.

Відповідно до вищезазначеної митної декларації, відправником товарів виступає компанія ACERIUS INVESTMENTS LIMITED (Cyprus, Nicosia 1075, Chyptron), а отримувачем - ТзОВ «МАКСОР ГРУП» (Україна). Згідно з матеріалами відповіді митних органів Литви встановлено, що товари переміщувались на митну територію України від литовської компанії AZ-PACK, UAB (Литва) на адресу ТзОВ «МАКСОР ГРУП» (Україна) одним і тим же транспортним засобом (р.н.з. НОМЕР_1 ).

Згідно з інформацією, яка зазначена в інвойсі від 14.12.2021 № 0428 за митною декларацією від 16.12.2021 № UA205140/2021/110836, загальна вартість товарів для пакування кількістю 58 220 шт, вагою нетто 2 224,70 кг, що переміщувались транспортним засобом з р.н.з НОМЕР_1 становить 5 977,00 євро, а відповідно до матеріалів митних органів Литви, загальна вартість товарів для пакування кількістю 78 170 шт та вагою нетто 2 859,21 кг, що переміщувались цим же транспортним засобом на підставі експортної декларації № 21LTVC0100EK344559 становить 13 355,13 євро.

Отже, відомості щодо відправника, кількості, ваги та вартості зазначених товарів у документах, отриманих від митних органів Литви, не відповідають даним, вказаним у документах, поданих ТзОВ «МАКСОР ГРУП» при переміщені товарів через митний кордон України та їх митному оформленню.

Таким чином, товари переміщено через митний кордон України транспортним засобом з р.н.з НОМЕР_1 , митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 16.12.2021 № UA205140/2021/110836, загальною вартістю 13 355,13 євро, що згідно з курсом НБУ станом на дату переміщення товарів через митний кордон України (15.12.2021) складає - 407 785,54 грн., переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, таких, що містять неправдиві відомості щодо відправника, кількості, ваги та вартості зазначених товарів у документах.

Відповідно до даних, що є у митного органу, на момент переміщення вказаних товарів через митний кордон України (15.12.2021) ОСОБА_1 обіймав посаду директора ТзОВ «МАКСОР ГРУП».

Таким чином, дії директора ТзОВ «МАКСОР ГРУП» ОСОБА_1 призвели до переміщення товарів загальною вартістю 407 785,54 грн, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, таких, що містять неправдиві відомості щодо відправника, кількості, ваги та вартості зазначених товарів у документах.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, у розмірі 407 785 грн 54 к., на користь держави, а також, стягнуто вартість товарів у розмірі 407 785 грн 54 к.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн 80 к.

Не погоджуючись з такою постановою, захисник ОСОБА_1 адвокат Кінах Я. В. 20 жовтня 2023 року, згідно поштової відмітки направила через Шевченківський районний суд міста Києва апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 КУпАП.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції протиправно розглянув справу за відсутності захисника ОСОБА_1 адвоката Кінах Я. В., яка просила відкласти розгляд справи у зв`язку із участю в інших справах.

Вказує, що обвинувачення ґрунтується виключно на відповідях митних органів Литви та Польщі, в той час жодних запитів до компанії постачальника та компанії відправника товару, з метою встановлення всіх обставин, митними органами не здійснено.

Зазначає, що митними органами не здійснено належного розслідування за протоколом про порушення митних правил, не допитано свідків, не здійснено запитів та експертиз, не надано доказів, що при митному оформлені було надано недійсні чи фальсифіковані документи.

Вказує, що митними органами України не доведено чим саме документи, що надійшли від митного органу Литви мають перевагу над документами поданими для митного оформлення товару ТзОВ «МАКСОР ГРУП». Фактично митними органами поставлено під сумнів зовнішньоекономічні відносини товариства з компанією ACERIUS INVESTMENTS LIMITED.

Також звертає увагу, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови застосував адміністративне стягнення передбачене абзацом 2 частини 1 ст. 483 КУпАП, яке Конституційним судом було визнано неконституційним.

У судовому засіданнізахисник ОСОБА_1 адвокат Кінах Я. В., приймала участь у режимі відео конференції. Адвокат доводи апеляційної скарги підтримала, просила скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року та закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Представник Київської митниці Ясінська О. Я. у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити без змін постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року.

Враховуючи положення ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить донаступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.12.2021 на митну територію України через пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск» Волинської митниці у транспортному засобі р.н.з. НОМЕР_1 на адресу ТзОВ «МАКСОР ГРУП» (ЄДРПОУ 42042472, 43000, Україна, м. Луцьк, вул. Рівненська, 54) ввезено партію товарів: «прямокутні багатошарові пакети бег ін бокс з пластмаси для пакування товарів», походженням з Європи, всього 1 товар, 11 пакувальних місць, загальною вагою брутто - 2916,5 кг, заявленою вартістю 5977,00 євро.

Підставою для переміщення вказаних товарів через митний кордон України були наступні документи: попередня митна декларація одержувача ТзОВ «МАКСОР ГРУП» від 14.12.2021 № UA205000/2021/921659, а також товаросупровідні документи: інвойс від 14.12.2021 № 0428, згідно якого вартість товарів складає 5 977,00 євро, зовнішньоекономічний договір № 240321/2021 від 24.03.2021, контракт про перевезення № 25/03 від 25.03.2021.

Згідно з вказаними товаросупровідними документами продавцем та відправником товарів виступає компанія ACERIUS INVESTMENTS LIMITED (Cyprus, Nicosia 1075, Chyptron), а одержувачем - ТзОВ «МАКСОР ГРУП» (код ЄДРПОУ 42042472). Відправлення товарів здійснено з митної території Литви (Pramones pr. 4K, Kaunas LT-51329, Lithuania).

Вказаний товар транспортним засобом з р.н.з. НОМЕР_1 доставлено у зону діяльності Волинської митниці до Відділу митного оформлення № 1 митного поста «Луцьк» (45603, Волинська обл., с. Струмівка, вул. Рівненська, 4).

16.12.2021 товари «прямокутні багатошарові пакети бег ін бокс з пластмаси для пакування товарів» заявлено до митного оформлення декларантом ТОВ «МІ-7» (код ЄДРПОУ 42770591, 45603, Волинська обл., Луцький р-н, с. Струмівка, вул. Рівненська, буд. 80а) ОСОБА_2 (гр. 14, 54) за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205140/2021/110836.

Разом із митною декларацією № UA205140/2021/110836 до митниці були надані такі документи: вищевказані документи, подані під час переміщення через митний кордон України, контракт від 24.03.2021 № 240321/2021, укладений між компанією ACERIUS INVESTMENTS LIMITED (Кіпр) та ТзОВ «МАКСОР ГРУП», міжнародна автомобільна накладна СMR від 14.12.2021 № 0071412, експортну декларацію митних органів Литви від 14.12.2021 № 21LTVC0100EK322579 та інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вказаної митної декларації. Для підтвердження митної вартості декларантом також були надані Proforma-invoice № AZ-0428 від 10.12.2021, виставлена компанією виробником AZ-PACK, UAB (Pramones pr. 4K, LT-51329, Kaunas, Lithuania) до компанії ACERIUS INVESTMENTS LIMITED (Кіпр) на суму 5849,28 євро.

28.01.2022 Державною митною службою України направлено запит до митних органів Литви (вих. № 26/26-04/11/274) з метою підтвердження вивезення товарів з митної території Литви на адресу ТзОВ «МАКСОР ГРУП», у тому числі згідно експортної декларації № 21LTVC0100EK322579.

01.08.2022 до Координаційно-моніторингової митниці надійшла відповідь від митних органів Литви (лист Департаменту міжнародної взаємодії від 01.08.2022 № 26/26-04/7.9/1096) на запит стосовно надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при переміщенні через митний кордон України товарів для пакування на адресу ТзОВ «МАКСОР ГРУП».

Згідно наданої відповіді Митної адміністрації Литовської Республіки в бачається, що в інформаційних системах митних органів Литви відсутні дані щодо здійснення митних процедур за експортною декларацією № 21LTVC0100EK322579.

25.11.2022 Державною митною службою України направлено запит до митних органів Польщі (вих. № 26/26-04/11/1899) з метою перевірки законності ввезення на митну територію України товарів для пакування, одержувачем яких виступало ТзОВ «МАКСОР ГРУП».

07.02.2023 до Координаційно-моніторингової митниці надійшла відповідь від митних органів Польщі (лист Департаменту міжнародної взаємодії від 06.02.2023 № 26/26-04/7.9/258) на запит стосовно надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при переміщенні через митний кордон України товарів «бег ін бокс», отримувачем яких було ТзОВ «МАКСОР ГРУП».

Від митних органів Польщі отримано інформацію, що транспортний засіб з р.н.з. НОМЕР_1 перетинав кордон у пункті пропуску Дорохуськ згідно експортної декларації № 21LTVC0100EK344559.

02.03.2023 Державною митною службою України направлено запит до митних органів Литви (вих. № 26/26-04/11/470) з метою перевірки законності ввезення на митну територію України товарів для пакування, одержувачем яких виступало ТзОВ «МАКСОР ГРУП».

16.05.2023 до Координаційно-моніторингової митниці надійшла відповідь від митних органів Литви (лист Департаменту міжнародної взаємодії від 12.05.2023 № 26/26-04/7.9/1172) на запит стосовно надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при переміщенні через митний кордон України товарів для пакування на адресу ТзОВ «МАКСОР ГРУП» (код ЄДРПОУ 42042472, 43000, Україна, м. Луцьк, вул. Рівненська, 54).

Від митних органів Литви отримано копії митних, комерційних та товаросупровідних документів, які стосуються митного оформлення і вивозу товарів згідно експортної декларації № 21LTVC0100EK344559, а саме: CMR від 14.12.2021 № б/н, інвойс від 13.12.2021 № АZ-041792, пакувальний лист від 13.12.2021 № АZ-041792 та копію експортної декларації № 21LTVC0100EK344559.

За експортною декларацією № 21LTVC0100EK344559 транспортним засобом з р.н.з НОМЕР_1 на підставі інвойсу від 13.12.2021 № АZ-041792 експортовано товари: bag in box (в асортименті) у кількості 39 950 шт, вагою нетто 2 558,25 кг і вартістю 12 354,75 євро; vacuum bag (в асортименті) у кількості 38 220 шт, вагою нетто 300,96 кг і вартістю 1 000,38 євро.

Отже, згідно відповіді митних органів Литви загальна кількість товарів для пакування, що переміщувались транспортним засобом з р.н.з НОМЕР_1 за експортною декларацією № 21LTVC0100EK344559 складає - 78 170 шт, вага нетто - 2859,21 кг, а загальна вартість яких складає 13 355,13 євро

Під час співставлення відомостей, зазначених в документах митних органів Литви, з даними, які містяться у документах, що подавались до митного оформлення за митною декларацією від 16.12.2021 № UA205140/2021/110836, встановлено невідповідність інформації щодо відправника, вартості товарів, їх ваги та кількості.

Відповідно до вищезазначеної митної декларації, відправником товарів виступає компанія ACERIUS INVESTMENTS LIMITED (Cyprus, Nicosia 1075, Chyptron), а отримувачем - ТзОВ «МАКСОР ГРУП» (Україна). Згідно з матеріалами відповіді митних органів Литви встановлено, що товари переміщувались на митну територію України від литовської компанії AZ-PACK, UAB (Литва) на адресу ТзОВ «МАКСОР ГРУП» (Україна) одним і тим же транспортним засобом (р.н.з. НОМЕР_1 ).

Згідно з інформацією, яка зазначена в інвойсі від 14.12.2021 № 0428 за митною декларацією від 16.12.2021 № UA205140/2021/110836, загальна вартість товарів для пакування кількістю 58 220 шт, вагою нетто 2 224,70 кг, що переміщувались транспортним засобом з р.н.з НОМЕР_1 становить 5 977,00 євро, а відповідно до матеріалів митних органів Литви, загальна вартість товарів для пакування кількістю 78 170 шт та вагою нетто 2 859,21 кг, що переміщувались цим же транспортним засобом на підставі експортної декларації № 21LTVC0100EK344559 становить 13 355,13 євро.

Отже, відомості щодо відправника, кількості, ваги та вартості зазначених товарів у документах, отриманих від митних органів Литви, не відповідають даним, вказаним у документах, поданих ТзОВ «МАКСОР ГРУП» при переміщені товарів через митний кордон України та їх митному оформленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом ст. 483 МК України об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, що направлені на переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Згідно з п.4 постанови судам необхiдно враховувати, що документами, що мiстять неправдивi данi, є, зокрема, такi, в яких вiдомостi щодо сутi угоди, найменування, асортименту, ваги, кiлькостi чи вартостi товарiв, а також їх вiдправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезенi чи в яку перемiщуються, не вiдповiдають дійсності.

Згідно з п. 6 Постанови судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

У ч.1 ст. 489 МК України зазначено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

За правилами ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч.2 ст. 459 МК України, суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Посадова особа підприємства - керівник та інші працівники підприємства (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи.

Відповідно до даних, наданих митними органами, на момент переміщення вказаних товарів через митний кордон України (15.12.2021) ОСОБА_1 обіймав посаду директора ТзОВ «МАКСОР ГРУП».

Таким чином, дії директора ТзОВ «МАКСОР ГРУП» ОСОБА_1 призвели до переміщення товарів загальною вартістю 407 785,54грн, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, таких, що містять неправдиві відомості щодо відправника, кількості, ваги та вартості зазначених товарів у документах.

Його вина підтверджується наявними у справі доказами, які не викликають сумніву у їх достовірності і допустимості, у своїй сукупності вони відповідають фактичним обставинам справи, об`єктивно узгоджуються між собою, взаємодоповнюють один одного та повністю у своїй сукупності відтворюють обставини вчиненого правопорушення.

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Скаржником не надано доказів, щоб спростовували висновки суду першої інстанції та обставини вказані в протоколі про порушення митних правил.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що митними органами не здійснено належного розслідування за протоколом про порушення митних правил - є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Митним органом були представлені до суду належні та допустимі докази з приводу як щодо фактичного товаровідправника, так і фактичної вартості товару, яка була переміщена на митну території України. Вказані докази отримані від компетентних органів інших країн за відповідною процедурою.

Документи, які надійшли від вказаних іноземних митних органів є офіційними документами, отриманими на запит митних органів України. Суду не надано доказів про те, що ці документи містять недостовірну інформацію, або стосуються поставок за іншими контрактами або інвойсами.

Щодо дводів скарги про те, що суд розглянув справу за відсутності особи яка притягалась до адміністративної відповідальності та його захисника., суд зазначає наступне.

Розгляд справи про порушення митних правил без участі правопорушника, відповідно до вимог МК України та КУпАП, не є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Матеріали справи підтверджують обізнаність захисника ОСОБА_1 - адвоката Кінах Я. В. про час і місце розгляду цієї справи. Крім того, апеляційний суд враховує, що суд першої інстанції вже відкладав розгляд справи за клопотанням адвоката, у зв`язку із її зайнятістю в розгляді іншої справи (при цьому адвокат не повідомила іншу вільну дату, для забезпечення можливості участі у розгляді даної справи), та з метою надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та надати письмові пояснення у справі. Разом з тим такі пояснення не було надано суду.

Таким чином, суд першої інстанції, дотримуючись визначених у ч. 1 ст. 277 КУпАП строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, обґрунтовано прийняв рішення у справі за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, на підставі наявних та досліджених судом доказів.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого місцевим судом рішення.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи, суддя повно, всебічно і об`єктивно дослідив дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірив обставини викладені у протоколі про порушення митних правил, дав цим обставинам належну оцінку та, дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на практику ЄСПЛ та на позицію Конституційного Суду України викладену в рішенні від 05 липня 2023 року по справі № 3-46/2022(95/22, 170/22, 233/22) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого частини першої статті 483 Митного кодексу України.

Так, згідно з вищезазначеним рішенням, Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) абзац другий частини першої статті 483 Митного кодексу України (щодо санкції частини даної статті).

Конституційний Суд України дійшов висновку, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію. Однак суд під час розгляду справи про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не може забезпечити індивідуалізації відповідальності через: відсутність у зазначеній статті Кодексу інших видів стягнень; неможливість зміни розміру відсотків, за якими визначено штраф і обов`язковість застосування конфіскації. Неможливість вибору виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин справи, а саме: характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, унеможливлює справедливий розгляд справи судом.

Таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді) (in democratic society quided by the rule of law). А тому, абзац другий частини першої статті 483 Кодексу суперечить приписам частини першої статті 8, частин першої, четвертої статті 41, частини другої статті 61, частини першої статті 64 Конституції України.

Зазначене також відповідає практиці Європейського суду з прав людини та вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд, використовує Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Перший протокол), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі Краєва проти України (Krayeva v.Ukraine від 13 січня 2022 року (заява № 72858/13) Європейський суд з прав людини, констатувавши, що сума штрафу, накладеного на заявницю за порушення митних правил (частина перша статті 483 Кодексу), становила надмірне втручання в її право власності всупереч вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зазначив, зокрема, що: «накладення штрафу як таке становитиме втручання у право, гарантоване абзацом першим статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки воно позбавляє особу, якої це стосується, певної частки майна, а саме суми, яку має бути сплачено» (§ 23); «щоб бути сумісним зі статтею 1 Першого протоколу, захід (втручання) має відповідати трьом умовам: він має бути правомірним, мати правомірну мету та забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом суспільства й основоположними правами особи» (§ 24).

За частиною першою статті 483 Митного кодексу, згідно з якою заявницю було визнано винною, штраф у розмірі, що дорівнює вартості товару, сам собою є надмірно великою сумою, та конфіскація товару були обов`язковими заходами без жодних винятків. Брак будь-якої дискреції у цьому випадку не дав українським судам можливості оцінити осібну ситуацію, унаслідок чого втрачається сенс будь-якого оцінювання. Суд уже зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити потрібний справедливий баланс між вимогами загального інтересу та захистом права власності особи (§31).

Європейський суд з прав людини вказав, що для того, щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають. Принцип домірності має бути дотриманий не лише під час визначення норм, які стосуються суворості санкції, а й під час оцінювання тих факторів, що їх має бути взято до уваги, коли визначають санкції (рішення у справі Imeri v. Croatia від 24 червня 2021 року (заява № 77668/14), §84).

Також, Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення щодо Брумареску (Brumaresku), параграф 78).

Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, перш за все виходить із оцінки дотримання принципу правомірності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном та оцінки забезпечення «справедливого балансу», дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, п.п. 31, 34 рішення у справі «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року).

Зазначена позиція Європейського Суду щодо необхідності забезпечення необхідного справедливого балансу між захистом права власності та вимогами загального інтересу з огляду на свободу розсуду, якою наділена держава в цій сфері, також відображена у справі «Садоча проти України».

Суд вказав, що захід у вигляді конфіскації відповідає загальному суспільному інтересу, підкресливши, що необхідний баланс не буде досягнуто, якщо на відповідного власника майна буде покладено «індивідуальний та надмірний тягар» (рішення від 11 липня 2019 року ( п. п. 26, 27).

Крім того, на думку Європейського суду з прав людини, «стаття 1 Першого протоколу вимагає, щоб будь-яке втручання було виправдано домірним стосовно визначеної мети. Тобто потрібно досягти «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та потребами захисту основоположних прав людини. Потрібного балансу не буде досягнуто, якщо особі або особам, яких це стосується, доведеться нести індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справах The Former King of Greece and Others v. Greece від 28 листопада 2002 року (заява № 25701/94), ECHR 2000-ХІІ, § 79, § 82; Jahn and Others v. Germny від 30 червня 2005 року (заяви №№ 46720/99, 72203/01, 72552/01), ECHR 2005-УІ, § 81-94» рішення у справі Gogitidze and Others v. Gejrmany від 12 травня 2015 року (заява № 36862/05), § 97).

За таких обставин, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України, та природу походження товарів, апеляційний суд вважає, що застосування судом до ОСОБА_1 стягнення у вигляді 100 % вартості товару, у зв`язку з неможливістю конфіскації товарів, оскільки безпосередні предмети правопорушення не вилучались та були випущені у вільний обіг, в даному випадку є не пропорційним, порушуватиме справедливий баланс між загальними правилами декларування та правом власності особи, суперечить положенням ст. 1 Першого Протоколу, та не забезпечить справедливого балансу між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи та не узгоджуються з принципом верховенства права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення вартості безпосередніх предметів порушення митних правил у розмірі 407 785 грн 54 к.

Керуючись ст. 4, 459, 483 МК України, ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кінах Яни Валеріївни - задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного судус міста Києва від 11 жовтня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави вартості безпосередніх предметів порушення митних правил у розмірі 407 785 грн 54 к. - скасувати.

В іншій частині постанову Шевченківського районного судус міста Києва від 11 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду О.В. Желепа