КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2024 року м. Київ
Унікальний номер справи № 752/3453/22
Апеляційне провадження № 22-ц/824/2315/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Хоменко В.С., по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА МЕДІА ГРУПА» про захист честі, гідності, ділової репутації, -
в с т а н о в и в :
У лютому 2022 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив:
- встановити факт поширення відповідачами ІНФОРМАЦІЯ_19 року на веб-сторінці електронного видання «Економические новости» (https://enovosty.com/) недостовірної інформації, яка повідомлена читачам у публікації « ІНФОРМАЦІЯ_1 в срочном порядке распродает все свое имущество и готовится к бегству из Украины», що стосується особистого життя ОСОБА_3 ;
- зобов?язати відповідачів упродовж трьох днів з дня набрання рішенням суду законної сили видалити з веб-сайту інтернет-видання «Економические новости» (https://enovosty.com/) публікацію від ІНФОРМАЦІЯ_19 року «Известный в Киеве и Киевской области ОСОБА_1 в срочном порядке распродает все свое имущество и готовится к бегству из Украины»;
- зобов?язати відповідачів упродовж трьох днів з дня набрання рішенням суду законної сили опублікувати на сторінці електронного видання «Економические новости (https://enovosty.com/) вступну та резолютивну частини рішення, з урахуванням - обмежень щодо розповсюдження персональних даних позивача;
- зобов?язати відповідачів упродовж трьох днів з дня набрання рішенням суду законної сили опублікувати на веб-сторінці електронного видання «Економические новости» (https://enovosty.com/) спростування недостовірної інформації наступного змісту: «СПРОСТУВАННЯ: На виконання судового рішення редакція електронного видання «Економические новости» повідомляє, що поширена на веб-сайті в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_19 року інформація стосовно приватного та публічного життя ОСОБА_1 є недостовірною та визнана судом такою, що порушує честь, гідність останнього та завдає шкоди його діловій репутації. Допущені окремими представниками авторського колективу образливі висловлювання стосовно ОСОБА_1 є неприпустимими для членів журналістської спільноти, які здійснюють діяльність в українському інформаційному просторі. За результатом судового захисту особистих немайнових прав ОСОБА_4 на його користь з власника й засновника видання стягнуто моральну шкоду та судові витрати»;
- визнати такими, що порушують немайнові права ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, використання слова « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та (або) словосполучення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та (або) словосполучення « ІНФОРМАЦІЯ_3 » під час згадки власного імені позивача, як таких, що не є складовими імені, по-батькові й прізвища ОСОБА_1 ;
- стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн., понесені витрати по сплаті судового збору, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн., витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду в розмірі 5 757,00 грн. та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
В обґрунтування позову зазначив, що у 2021 році ОСОБА_1 під час користування інтернет-мережею за результатом переходу за контекстним посиланням потрапив на веб-сторінку електронного видання «Економические новости» https://enovosty.com/, на якій ІНФОРМАЦІЯ_19 року було розміщено публікацію: «Известный в Киеве и Киевской области ОСОБА_1 в срочном порядке распродает все свое имущество и готовится к бегству из Украины». Постійне посилання на публікацію:ІНФОРМАЦІЯ_18, наступного змісту « ОСОБА_5 испугался американских санкций: распродает имущество и готовит побег из Украины - СМИ Политические новости, 11.02.2021 Известный в Киеве и Киевской области ОСОБА_1 в срочном порядке распродает все свое имущество и готовится к бегству из Украины. Об этом сообщают источники в Посольстве США в Украине и в нескольких украинских ведомствах. Хотя основная часть имущества ОСОБА_6 записана на его близких родственников, он опасается, что в ближайшее время всего этого он может лишиться. Дело в том, что ОСОБА_7 по заданию российских спецслужб уже много лет всячески пытается навредить Украине - продвигает идеи сепаратизма, открыто показывает, что ненавидит украинцев, сообщает издание Антикор».
Відео вставка № 1 «Калоша часто участвует в пропагандистских передачах российских СМИ, где обливает грязью не только украинские власти, но и Соединенные Штаты Америки. К примеру, в выпуске «ОСОБА_26 и его банда» на НТВ ОСОБА_1 рассказывал, как « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Відео вставка № 2 «Во время избирательной кампании в США ОСОБА_1 по заданию российских кураторов активно работал против ОСОБА_25 - всячески его оскорблял и обливал грязью в своем видеоблоге и в соисетях. Теперь же Калоша боится, и вполне обоснованно, что за такую откровенную работу на российские спецслужбы США накажут его финансовыми санкциями. Более того, по данным источников, все близкие друзья ОСОБА_8 , которые сейчас проживают в США, давно отвернулись от него и прекратили любые контакты с ним. Всем ясно, что в этот раз ОСОБА_9 не отвертеться. И отвечать ему придется перед законом не только Украины, но и ОСОБА_10 . Сейчас ОСОБА_7 , известный своей трусливостью, постоянно скрывается. Он надеется, что ему удастся сбежать в ОСОБА_11 и там отсидеться - у ОСОБА_9 есть израильский паспорт. В свое время на тот момент председатель ОСОБА_12 по иностранным делам ОСОБА_13 обращалась к правоохранителям с просьбой проверить факт наличия двойного гражданства у ОСОБА_6 . При этом ОСОБА_7 тщательно скрывает от своих друзей и компаньонов, что готовит побег из Украины. Однако вряд ли даже в ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
На вбудованих у публікацію відеороликах можна ідентифікувати позивача. Крім того, вказане поруч з іменем та прізвищем позивача слово « ОСОБА_8 » не є складовою імені або прізвища ОСОБА_1 .
Формування у суспільства громадської думки про ОСОБА_1 як злочинця, який своїми висловлюваннями та вчинками завдає шкоди суверенітету та безпеки держави Україна - є порушенням немайнових прав позивача, оскільки утворює антирейтинг особи.
Поширена інформація є припущеннями не підтвердженими жодними доказами, та є твердженнями про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, проте, позивач не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого у жодному кримінальному провадженні та відсутні вироки суду, якими б було засуджено позивача за злочини проти основ національної безпеки України.
Щодо частини публікації «... Калоша часто участвует в пропагандистоких передачах российских СМИ, где обливает грязью не только украинские власти, но и Соединенные Штаты Америки. К примеру, в выпуске «ОСОБА_26 и его банда» на НТВ ОСОБА_1 рассказывал, как « ІНФОРМАЦІЯ_4 » вказував, що наведений фрагмент є частиною авторської програми « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на YouTube - каналі «НТВ». Сама авторська програма за своїм змістом - це режисерські, а відтак змонтовані відеокадри, з висловлюваннями ОСОБА_1 . Авторська програма є відображенням сприйняття політикуму її авторами та не є особистою та офіційною позицією ОСОБА_1 . Про те, що даний відеоматеріал, оприлюднений каналом НТВ, є викривленням власної позиції ОСОБА_1 як громадянина України, який погодився на спілкування з журналістами, може свідчити першоджерело (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_20) - повна версія інтерв?ю, яка оприлюднена на YouTube - каналі самого ОСОБА_1 в день виходу програми на «НТВ».
Оцінка програми «Новые русские сенсации: «ОСОБА_26 и его банда» була надана також цими безпосередніми дійовими особами - ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у авторській програми американського журналіста Севи Каплана « ІНФОРМАЦІЯ_7 », (розміщена на YouTube - каналі « ІНФОРМАЦІЯ_8 » ІНФОРМАЦІЯ_9 . Посилання:ІНФОРМАЦІЯ_21). Мова у програмі йде про інформаційні війни та про можливість впливу на громадську думку шляхом професійного відбору інформаційного контенту, який надається для споживання громадськості.
Водночас, в текст «оспорюваної» публікації зроблено вставку фрагменту, який покликаний утворити у читача думку про те, що ОСОБА_1 є добровільним учасником російської програми антиукраїнської пропаганди. Таким чином, повідомлення про те, що позивач на каналі НТВ розповідав про те, як Сполучені Штати Америки захопили владу в Україні, а також твердження про добровільну та свідому участь ОСОБА_4 у сюжеті авторської програми на каналі НТВ є недостовірною інформацією.
Щодо інформації «Во время избирательной кампании в США ОСОБА_1 по заданию российсих кураторов активно работал против ОСОБА_25...». Знову ж таки, як і вище, вказана фраза є твердженням про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, за відсутності самого факту будь-яких відносин позивача як із так званими «російськими кураторами», так і з представниками інших держав, що нав?язують свою волю всупереч інтересам української держави.
Щодо інформації «... Всем ясно, что в этот раз ОСОБА_9 не отвертеться. И отвечать ему придется перед законом не только Украины, но и ОСОБА_10 » зміст цієї частини публікації наводить читачів на думку, що ОСОБА_1 є міжнародним злочинцем, який переховується від слідства України та Сполучених Штатів Америки, що є також посяганням на честь та гідність позивача.
Наприкінці публікації інтернет-видання « ІНФОРМАЦІЯ_10 » називає ОСОБА_4 боягузом, який постійно переховується, та, вживаючи лексичне словосполучення «призовут его и других кремлевских марионеток» ототожнює позивача з маріонеткою. Вважає, що вжиті стосовно позивача слова «боягуз» та «маріонетка» є неприхованою образою.
Вказував, що ОСОБА_1 упродовж багатьох років є громадським діячем. Тому поширена інформація є недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , зачіпає його честь та гідність, що є підставою для звернення до суду з позовом про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди (т. 1 а.с. 1-18, 97-99).
У липні 2022 року від представника відповідача ТОВ «НОВА МЕДІА ГРУПА» - адвоката Горленко А.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти вимог позову повністю заперечив як в частині заявлених вимог до нього, так і в частині заявлених вимог до ОСОБА_2 . Вказав, що ТОВ «НОВА МЕДІА ГРУПА» є юридичною особою за законодавством України, яка була створена 13 липня 2018 року, до складу учасників якої належать 3 фізичних особи, в т.ч. ОСОБА_2 , частка якого складає 70% статутного капіталу товариства. Керівником товариства є ОСОБА_2 , який займає посаду директора. Основним видом діяльності товариства є оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов?язана з ним діяльність (код 63.11). Іншими видами діяльності є: веб-портали (код 63.12), надання інших інформаційних послуг н.в.і.у. (код 63.99), надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код 68.20), діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування (код 69.20), рекламні агентства (код 73.11). Зазначив, що товариство є власником веб-сайту « ІНФОРМАЦІЯ_11 » ( ІНФОРМАЦІЯ_12 що підтверджується копією відповідного договору про надання послуг із створення сайтів від ІНФОРМАЦІЯ_13 , а також власником доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Зазначив, що веб-сайт « ІНФОРМАЦІЯ_11 » ( ІНФОРМАЦІЯ_12 представляє собою українську блог-платформа, агрегатор аматорських думок, поглядів та оцінок щодо найактуальніших подій в Україні та світі. Завдання сайту - створити майданчик для творчих людей для вільного вираження поглядів, зібрати в одному місці цікавих авторів, здатних створювати якісні та популярні матеріали. Автори мають право вільно висловлювати свої погляди, думки та оціночні судження.
Авторам публікацій дозволяється вільно вибирати у своїх публікаціях мовні засоби та звороти, вживати гіперболи, алегорію. Допускасться критична оцінка публічних осіб та відомих політиків (чиновники колишні та нинішні, держслужбовці, депутати, тощо), а також іронія, сатира та гумор на їхню адресу. Адміністрація сайту гарантує право на свободу вираження поглядів на будь-якому сайті може бути опублікований матеріал, думка, погляд на подію або проблему в будь-якому розділі сайту, включно з блоком « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та всі розділи статей - « Політика », « Економіка », «Суспільство», « Ринки », « Світ » та « Авто ».
Свої матеріали автори можуть розміщувати як самостійно, так і за допомогою адміністрації сайту. Адміністрація сайту не несе відповідальність за блоги та думки опубліковані на ньому. Всі матеріали на сайті є плодом творчості сторонніх користувачів. Вказані вище обставини підтверджуються протоколом огляду веб-сторінки інтернет ресурсу «Економічні новини» від 04 липня 2022 року. Таким чином, діяльність товариства не пов?язана із діяльністю 3MI, в т.ч. друкованих ЗМІ, як про це зазначає позивач у позові.
Вказав, що товариство підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_14 на веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_11 » ( ІНФОРМАЦІЯ_12 була оприлюднена публікація російською мовою: « ІНФОРМАЦІЯ_15 » ІНФОРМАЦІЯ_22, публікація не містить відомостей щодо її автора.
Зауважив, що веб-сайт товариства « ІНФОРМАЦІЯ_11 » ( ІНФОРМАЦІЯ_12 розміщує публікації третіх осіб, при цьому авторство публікації не належить працівникам товариства, а належить третій особі. Але через обставини об?єктивного характеру, наразі товариство не має можливості встановити автора вказаної публікації, враховуючи наступні обставини. Інформація, яка міститься на веб-сайті ТОВ «НОВА МЕДІА ГРУПА» «Економічні новини» (https://enovosty.com) знаходиться на відповідних серверах, які належать компанії OVH Groupe SA та які розміщені в м. Страсбург, Франція. 10 березня 2021 року, тобто практично через місяць після оприлюднення публікації в дата-центрі компанії OVH Groupe SA сталося пожежа, внаслідок якої було повністю зруйновано частину серверів, в т.ч. на яких зберігалася інформація, що міститься на веб-сайті товариства «Економічні новини» (https://enovosty.com).
Зазначені обставини були загальновідомими, оскільки набули широкого розголосу в ЗМІ, так як пожежа в дата-центрі компанії OVH Groupe SA спричинила також складності в роботі світових лідерів електронних ресурсів зокрема Google та YouTube.
Внаслідок виходу з ладу серверів, які належать компанії ОСОБА_21 , було втрачено продакшн версія веб-сайту «Економічні новини» (https://enovosty.com) та бекап (резервна копія даних). Після відновлення роботи веб-сайту «Економічні новини» Chttps://enovosty.com) частину інформації та функціоналу втрачено, в т.ч. колонки, які містили інформацію про авторство статей, розміщених раніше. Внаслідок втрати вказаної частини інформації товариство не має технічної можливості встановити автора публікації.
Також, вказав, що аналіз публікації свідчить про те, що всі викладені в ній обставини носять оціночний характер. Висловлювання, які є предметом розгляду у даній справі, не є твердженнями про вчинення позивачем конкретних діянь, а сам характер таких висловлювань та контекст, в якому вони були здійснені, призводить до їх сприйняття саме як висловлення оцінки, а не твердження. Більш того, з урахуванням викладеного, можна дійти висновку, що спірне висловлювання автора публікації є його особистою думкою та сформованим переконанням, відповідно, враховуючи контекст і характер застосованих мовних засобів та стилістичних прийомів, не посягають на честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Крім того, публікація містить посилання на інші публікації, оприлюднені на інших електронних ресурсах. Враховуючи викладене, позовні вимоги, які стосуються захисту його честі, гідності та ділової репутації не підлягають задоволенню, так само як і вимоги про відшкодування моральної шкоди за їх недоведеністю.
Що стосується вимог до ОСОБА_2 , то вважає його неналежним відповідачем по даній справі, а отже позов до нього не підлягає задоволенню (т. 1 а.с. 51-57).
Також у липні 2022 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Москаленко А.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позов не визнав повністю, як в частині заявлених вимог до нього, та і в частині заявлених вимог до ТОВ «НОВА МЕДІА ГРУПА».
Вказав, що ОСОБА_2 є учасником ТОВ «НОВА МЕДІА ГРУПА», частка якого складає 70% статутного капіталу товариства. Також, ОСОБА_2 є керівником ТОВ «НОВА МЕДІА ГРУПА». Вважає, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у даній справі, тому позов не підлягає задоволенню (т. 1 а.с. 87-91).
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, в частині позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 149 999,00 грн. - залишено без розгляду (т. 1 а.с. 124-125).
У січні 2023 року від представника позивача - адвоката Кабанова В.І. надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що наведені у відзивах твердження відповідачів не відповідають дійсним обставинам спірних правовідносин та є хибними, оскільки поширена інформація на веб-сторінці електронного видання «Економические новости» не є оціночними судженнями, а є констатацією фактів, та підтверджує наявність юридичного складу правопорушення немайнових прав ОСОБА_1 (т. 1 а.с.131-148).
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «НОВА МЕДІА ГРУПА» про захист честі, гідності, ділової репутації - відмовлено (т. 1 а.с. 179, 181-198).
Не погодившись з рішенням районного суду, 06 жовтня 2023 року і 15 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кабанов В.І. направив до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 207-214, 223-236).
На обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Вказував, що інформація, розміщена 11 лютого 2022 року на веб-сторінці електронного видання «Економические новости» (https://enovosty.com/) є недостовірною інформацією. Позивач надав до суду докази, що власником вказаного веб-сайту є відповідач ТОВ «НОВА МЕДІА ГРУПА». Також до суду було надано висновок експерта від 20 вересня 2022 року № 60/22 за результатами семантико-текстуальної експертизи, згідно з якою встановлено, що висловлювання в оскаржуваній публікації стосовно позивача є фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями. Проте суд безпідставно відмовив у задоволенні позову, не звернувши уваги на те, що ТОВ «НОВА МЕДІА ГРУПА» як власник веб-сайту «Економічні новини» є розповсюджувачем інформації. Судом також не враховано, що факт оприлюднення публікації, яка спричинила порушення особистих немайнових прав позивача був визнаний відповідачами. Вважає, що суд не з`ясував чи є позивач публічною особою та яка межа допустимої критики, чи не утворює оспорювана публікація склад кримінального правопорушення - підбурювання до посягання на життя публічної особи. У рішенні суду не відображено, у який спосіб автором викладена критична оцінка діяльності позивача і у чому саме полягає суб`єктивізм думки автора про ОСОБА_1 . Враховуючи вказане, суд першої інстанції формально підійшов до з`ясування змісту позовних вимог та розв`язання спірних правовідносин, неналежним чином дослідив докази у справі.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кабанов В.І. підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.
Інші особи, які берутьучасть усправі досуду неприбули, прочас тамісце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси про що у справі є докази, тобто належним чином. Повідомлення позивача ОСОБА_1 повернулось із відмітками працівників пошти про відсутність адресата за зазначеною ним адресою, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від позивача до суду не надходили. Проте позивач був сповіщений повідомленням його представника - адвоката Кабанова В.І., факт належного сповіщення позивача його представник підтвердив в судовому засіданні про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання. Відповідач ОСОБА_2 був сповіщений 19 грудня 2023 року про розгляд справи судом про що є відмітка працівників пошти про вручення адресату поштового відправлення. Відповідач ТОВ «НОВА МЕДІА ГРУПА» був сповіщений 06 грудня 2023 року про розгляд справи судом про що є відмітка працівників пошти про вручення адресату поштового відправлення (т. 1 а.с. 240-242, 248-250 т. 2 а.с. 1-3).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляд справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).
Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_14 на веб-сайті «Економічні новини» (https://enovosty.com) була оприлюднена публікація російською мовою: «Известный в Киеве и Киевской области ОСОБА_1 в срочном порядке распродает все свое имущество и готовится к бегству из Украины - СМИ» ІНФОРМАЦІЯ_22.
У публікації зазначено: «ОСОБА_1 испугался американских санкций: распродает имущество и готовит побег из Украины - СМИ Политические новости, 11.02.2021 Известный в Киеве и Киевской области ОСОБА_1 в срочном порядке распродает все свое имущество и готовится к бегству из Украины. Об этом сообщают источники в Посольстве США в Украине и в нескольких украинских ведомствах. Хотя основная часть имущества ОСОБА_6 записана на его близких родственников, он опасается, что в ближайшее время всего этого он может лишиться. Дело в том, что ОСОБА_7 по заданию российских спецслужб уже много лет всячески пытается навредить Украине - продвигает идеи сепаратизма, открыто показывает, что ненавидит украинцев, сообщает издание Антикор».
Відео вставка № 1 «Калоша часто участвует в пропагандистских передачах российских СМИ, где обливает грязью не только украинские власти, но и Соединенные Штаты Америки. К примеру, в выпуске «ОСОБА_26 и его банда» на НТВ ОСОБА_1 рассказывал, как « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Відео вставка № 2 «Во время избирательной кампании в США ОСОБА_1 по заданию российских кураторов активно работал против ОСОБА_25 - всячески его оскорблял и обливал грязью в своем видеоблоге и в соисетях. Теперь же Калоша боится, и вполне обоснованно, что за такую откровенную работу на российские спецслужбы США накажут его финансовыми санкциями. Более того, по данным источников, все близкие друзья ОСОБА_8 , которые сейчас проживают в США, давно отвернулись от него и прекратили любые контакты с ним. Всем ясно, что в этот раз ОСОБА_9 не отвертеться. И отвечать ему придется перед законом не только Украины, но и ОСОБА_10 . Сейчас ОСОБА_7 , известный своей трусливостью, постоянно скрывается. Он надеется, что ему удастся сбежать в Израиль и там отсидеться - у ОСОБА_9 есть израильский паспорт. В свое время на тот момент председатель ОСОБА_12 по иностранным делам ОСОБА_13 обращалась к правоохранителям с просьбой проверить факт наличия двойного гражданства у ОСОБА_6 . При этом ОСОБА_7 тщательно скрывает от своих друзей и компаньонов, что готовит побег из Украины. Однако вряд ли даже в Израиле ОСОБА_1 сможет укрыться, когда США призовут его и других кремлевских марионеток к ответу за их подрывную деятельность…» (т. 1 а.с. 22, 112).
На підтвердження позовних вимог позивач надав суду роздруківки сторінки з мережі інтернет з веб-сайту «Економічні новини» (https://enovosty.com).
На момент розгляду справи апеляційним судом за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_16 вказана публікація наявна.
ТОВ «НОВА МЕДІА ГРУПА» є юридичною особою, яка була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 31 травня 2018 року, керівником якого є ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 21).
Згідно довідки ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 11 лютого 2022 року ТОВ «НОВА МЕДІА ГРУПА» є власником веб-сайту « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (ІНФОРМАЦІЯ_12 )(т. 1 а.с. 100-106).
До позовної заяви долучено відповіді з Головного слідчого управління Служби безпеки України, Офісу Генерального Прокурора, Національної поліції України про те, що на час розгляду справи ОСОБА_1 як потерпілий чи заявник не значиться, повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень не здійснювалося, до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має (т. 1 а.с. 23-25).
Згідно з висновком експерта № 60/22 за результатами семантико-текстуальної експертизи від 20 вересня 2022 року, проведеної ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива», текст статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 »,містить висловлювання, в яких наявна інформація негативного характеру стосовно особи ОСОБА_1 , висловлювання є фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями (т. 1 а.с. 137-148).
За змістом ст. 277 ЦК України, ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, у т.ч. особою, якою поширено таку інформацію.
Поряд з цим, за змістом вказаних норм, кожному гарантується право на свободу висловлення поглядів, в тому числі право поширювати інформацію без втручання органів державної влади, за умови, що вони діють добросовісно і надають правильну і достовірну інформацію, не завдаючи при цьому шкоди репутації окремих осіб і не порушуючи їх прав.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).
Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.
Пунктом 12 постанови визначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Згідно з роз`ясненнями, що містяться в пункті 15 вказаної постанови, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи. Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.
За змістом ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Lingens v. Austria» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції. У даній справі ЄСПЛ вказав, що: «Суд повинен нагадати, що свобода вираження поглядів гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» або тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе».
Так, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.
Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Відповідні роз`яснення містяться і в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», в якому зазначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
Стаття 10 Європейської Конвенції з прав людини захищає право журналістів розголошувати інформацію, яка становить громадський інтерес, за умови, що вони діють сумлінно та використовують перевірену фактичну базу.
Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій.
Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес (див. рішення у справі «Сюрек проти Туреччини» (№ 1) [ВП], заява №26682/95, п. 61, ECHR 1999-IV).
За роз`ясненнями, що містяться в п. 21 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1, при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998 року) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях «Газета «Україна-центр» проти України», «Нікула проти Фінляндії», «Яновський проти Польщі» та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.
Публічна особа, державний службовець, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям тощо, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодились на таку увагу.
Звертаючись до суду з позовною заявою ОСОБА_1 просив встановити факт поширення відповідачами ІНФОРМАЦІЯ_19 року на веб-сторінці електронного видання «Економические новости» (https://enovosty.com/) недостовірної інформації, яка повідомлена читачам у публікації « ІНФОРМАЦІЯ_1 в срочном порядке распродает все свое имущество и готовится к бегству из Украины», що стосується особистого життя ОСОБА_3 ; зобов?язати відповідачів видалити з веб-сайту інтернет-видання «Економические новости» (https://enovosty.com/) вказану публікацію та зобов`язати опублікувати спростування.
При цьому, у позовній заяві вказано, що ОСОБА_1 впродовж багатьох років є громадським діячем та поширена відповідачами недостовірна інформація негативно вплинула на його репутацію. Зокрема у 2010 році ОСОБА_1 обраний депутатом Києво-Святошинської районної ради Київської області від партії «Український демократичний альянс за реформи» («УДАР»), був Головою фракції партії у районній раді. У 2012 та 2014 роках ОСОБА_1 зареєстрований кандидатом у народні депутати України у загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками Політичної партії «УДАР» та партії «Блок Петра Порошенка». З 2016 року ОСОБА_1 є головою Київської обласної організації Руху «Справедливість» ОСОБА_27 та членом Політичної Ради Партії. У 2019 році під час виборчих перегонів з обрання Президента України ОСОБА_1 був довіреною особою кандидата на пост Президента України ОСОБА_22 . Також, ОСОБА_3 є журналістом і тривалий час займається журналістською діяльністю, постійно знаходиться в інформаційному просторі, дає коментарі і висловлює власні думки з приводу внутрішньополітичного життя держави та спрямованості її зовнішньої політики. У листопаді 1996 року ОСОБА_1 (в якості кореспондента газети «Вартові неба») нагороджений грамотою Міністра оборони України за сумлінну, творчу працю, зразкове виконання службових обов`язків. З 1996 року ОСОБА_3 є членом Союзу Журналістів України. У квітні 2007 року ОСОБА_1 нагороджений грамотою Головного управління розвідки Міністерства оборони України за об`єктивне висвітлення діяльності управління. У 2007, 2008, 2009 роках ОСОБА_1 нагороджений заохочувальними відзнаками Головного управління розвідки Міністерства оборони України: «15 років воєнної розвідки України», «Почесна відзнака» та «За сприяння воєнній розвідці України II ступеня». З 2007 року по 2018 рік ОСОБА_1 був радником Начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, а з 2014 року по 2019 рік - радником Голови Служби зовнішньої розвідки України. Наказами керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України ОСОБА_1 був залучений до проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та відряджений на територію проведення АТО у жовтні 2014 року та у лютому 2015 року. У вересні 2014 року ОСОБА_1 головою Служби безпеки України нагороджений відомчою відзнакою "Вогнепальна зброя" - пістолетом GLOCK-17. З 2007 року ОСОБА_1 є адвокатом та займається професійною правозахисною діяльністю.
На момент розгляду справи апеляційним судом за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_16 вказана публікація наявна.
При цьому, як за змістом наявної у матеріалах справи роздруківки вищевказаної оспорюваної позивачем публікації від ІНФОРМАЦІЯ_19 року так і на веб-сторінці електронного видання «Економические новости» (https://enovosty.com/) вказаної публікації міститься посилання на джерело - «сообщает зданий Антикор», яке є активним і на час розгляду справи апеляційним судом за змістом якого міститься розміщена 24 жовтня 2019 року публікація «На службе у Кремля: ОСОБА_1 ) рассказал пропагандистам, как « ІНФОРМАЦІЯ_4 »» (автор ОСОБА_24 ), відповідного змісту який позивач оспорює в цій справі.
Наявності вказаної публікації від 24 жовтня 2019 року представник апелянта - адвокат Кабанов В.І. в суді апеляційної інстанції не заперечував та зазначив, що вказана публікація від 14 жовтня 2019 року позивачем не була оспорена, в рамках цієї цивільної справи не заявлялось про притягнення співвідповідачем видання « ІНФОРМАЦІЯ_17 » або автора публікації від 24 жовтня 2019 року.
Таким чином, доводи відповідача стосовно отримання оспорюваної позивачем інформації з інших відритих джерел у мережі Інтернет, поширених ще 24 жовтня 2019 року, тобто до часу відтворення такої відповідачем, знайшли підтвердження в судовому засіданні наданими до суду об`єктивними доказами, які позивачем не спростовані. З цих відритих джерел у мережі Інтернет, поширених ще 24 жовтня 2019 року, відповідачем отримані і відео файли з зображенням позивача ОСОБА_1 , зафіксовано висловлення останнім думки з певних питань.
Повідомлення новин, засноване на інтерв`ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса суспільства» (див. рішення у справі «The Observer and The Guardian v. the United Kingdom», від 26 листопада 1991 року). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (див. п. 46 рішення у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» заява № 16695/04 від 15 липня 2010 року, остаточне 15 жовтня 2010 року).
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про інформацію» забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб`єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом.
Згідно з ч. 3 ст. 25 Закону України «Про інформацію» журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов`язано до цього рішенням суду на основі закону.
Встановивши, що оспорювану інформацію, яку поширив відповідач, та яку позивач просив визнати недостовірною і спростувати, є відтворенням публікацій у мережі Інтернет від 24 жовтня 2019 року, зокрема, з веб-сайтів видання « ІНФОРМАЦІЯ_17 », і таке посилання є активним на час розгляду справи апеляційним судом, видання «Антикор» та (або) власник веб-сайта та (або) зазначений у публікації видання «Антикор» автор ( ОСОБА_24 ) мали б бути належними співвідповідачами у даній справі, оскільки відповідач ТОВ «НОВА МЕДІА ГРУПА» посилався на вказаних осіб, як джерело інформації, проте позивач до цих осіб позовних вимог не заявляв.
Висновки оскаржуваного рішення районного суду про те, що відтворені в оспорюваній позивачем публікації відомості та словосполучення є оціночними судженнями, суд апеляційної інстанції визнав передчасними, а відтак й помилковими.
ЦПК України не передбачає підстав і повноважень апеляційного суду притягувати відповідачів на стадії апеляційного розгляду, а залучення цих осіб до участі у справі у якості третіх осіб не вирішує справу по суті спору.
При цьому, на думку суду апеляційної інстанції, таке судове рішення не позбавляє позивача права заявляти вимоги до осіб, які першими поширили інформацію про визнання недостовірної і спростування якої просив позивач та, відповідно, вимагати її спростування, у т.ч. особами, які здійснювали відтворення (повідомлення) такої інформації з посиланням на первісне джерело.
Зважаючи на вищевказане оскаржуване рішення районного суду про відмову в позові підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.
Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 19 січня 2024 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
В.М. Ратнікова
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2024 |
Оприлюднено | 23.01.2024 |
Номер документу | 116419559 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них про захист честі, гідності та ділової репутації, з них: |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Левенець Борис Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні