Рішення

від 19.01.2024 по справі 460/12808/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 січня 2024 року м. Рівне№460/12808/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" доДержавної службм України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №347812 від 21.03.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач повідомив, що посадовими особами Укртрансбезпеки виявлено порушення ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: відсутність протоколу повірки та адаптації тахографа, у зв`язку з чим прийнято оскаржувану постанову, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн. Зазначив, що транспортний засіб використовувався позивачем у власних цілях, а тому він не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України Про автомобільний транспорт. Вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 01.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.06.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що за результатами перевірки транспортного засобу, яке обладнані аналоговим тахографом, виявлено порушення (відсутність протоколу повірки і адаптації тахографа), відповідальність за яке передбачена вимогами ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт. Повідомив, що водієм вказаного транспортного засобу під час рейдової перевірки було надано спеціалізовану товарну накладну на перевезення молочної сировини із зазначенням позивача у ній автомобільним перевізником. Вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам законодавства, оскільки прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України. Крім того, просив продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву до 22.06.2023 включно.

Ухвалою суду від 01.01.2024 клопотання відповідача про продовження строку задоволено, продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву до 22.06.2023 включно.

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

08.02.2023 контролюючими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області, зокрема, на 132 км а/д М-19, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників.

Під час такої перевірки був зупинений транспортний засіб марки Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ "Укрмолпродукт", під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час рейдової перевірки виявлено відсутність документів, на підставі яких здійснюється перевезення, а саме: протоколу повірки та адаптації тахографа, у зв`язку з чим складено акт перевірки №333776 від 08.02.2023.

До перевірки водієм ОСОБА_1 надано, зокрема, копію спеціалізованої товарної накладної на перевезення молочної сировини, у якій як суб`єкта господарювання, який відправляє молочну сировину, зазначено ТОВ "Укрмолпродукт".

13.03.2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області на адресу позивача рекомендованим листом надіслано письмове повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 21.03.2023 о 10:30 год., що підтверджується копією списку згрупованих поштових відправлень АТ «Укрпошта».

21.03.2023 начальником відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, складено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №347812, згідно з якою до ТОВ "Укрмолпродукт" за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, застосовано штраф у сумі по 17000 грн.

Вважаючи зазначену постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-III).

Відповідно до статті 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ч.14 ст.6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За змістом ч.7 ст.6 цього Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, поміж іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567), згідно з пунктами 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п. 12 та 13 Порядку № 1567, рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 за №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (далі по тексту також Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Так, Укртрансбезпека відповідно до підпунктів 2, 19 пункту 5 Положення №103 відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, Державній службі України з безпеки на транспорті в особі її відділів державного нагляду (контролю) в областях надано право здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Статтею 33 Закону №2344-ІІІ визначено засади діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах. Так, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 49 Закону №2344-ІІІ визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу при перевезенні вантажу у внутрішньому сполученні. Так, водій транспортного засобу при внутрішньому перевезенні вантажів має право: відмовлятися від прийняття для перевезення вантажу, який не відповідає встановленим вимогам або вимогам щодо пломбування вантажу, якщо відтиск пломби нечіткий або пломбу пошкоджено; вимагати від вантажовласника (уповноваженої ним особи) належного закріплення вантажу на транспортному засобі відповідно до встановлених законодавством вимог та очищення його кузова від залишків вантажу.

Водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув`язування вантажу для його безпечного перевезення; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі); дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Статтею 18 Закону №2344-III визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону №2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340).

Згідно з п.1.3 Положення №340, його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.

Згідно з пунктом 7.1 Положення №340, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Пунктом 7.2 Положення №340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі Інструкція №385).

Відповідно до п.1.4 Інструкції №385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з п.3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5 Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно з п.3.6 Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» слугувала відсутність на час проведення рейдової перевірки належного позивачу транспортного засобу протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, який повинен знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам, про що складено акт №333776 від 08.02.2023.

Аналізуючи положення вказаних норм, суд дійшов висновку, що протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ, а також товарно-транспортна накладна є документами, передбаченими законодавством України, на підставі яких виконуються вантажні перевезення автомобільним транспортом, що відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ, входять до переліку обов`язкових документів при здійсненні внутрішніх перевезень.

Ключовим ж питанням в межах даної справи є встановлення факту чи є позивач автомобільним перевізником в розумінні Закону №2344-ІІІ.

Як зазначено в абзаці 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення є автомобільний перевізник.

Відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до перевізників.

Водночас, порядок облаштування транспортного засобу тахографом передбачено законодавством лише для осіб, які надають послуги з перевезення вантажів та пасажирів

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ "Укрмолпродукт" є: 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру (основний), 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід, 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах.

Відповідно до положень статуту товариства, останнє, зокрема, здійснює придбання сільськогосподарської сировини, в т.ч. молока. Водночас, такий вид економічної діяльності як перевезення вантажів у позивача відсутній.

До перевірки водієм ОСОБА_1 було надано копію спеціалізованої товарної накладної на перевезення молочної сировини від 08.02.2023, у якій як суб`єкта господарювання, який відправляє молочну сировину, зазначено ТОВ "Укрмолпродукт".

Матеріали справи свідчать, що 08.02.2023 ТОВ "Укрмолпродукт" здійснював перевезення вантажу, придбаного за власний рахунок та для власних потреб (тобто, в межах здійснення своєї господарської діяльності).

Отже, позивач не надавав послуг з перевезення вантажу на договірних умовах із замовником послуги за плату і такими послугами не користувався. Будь-яких доказів зворотного матеріали справи не містять.

Крім того, суд зауважує, що до перевірки водієм було надано саме спеціалізовану товарну накладну на перевезення молочної сировини, а не товарно-транспортну накладну на товар.

Водночас, така накладна лише засвідчує факт перевезення вантажу, шлях проходження вантажу від пункту відправлення до пункту призначення, призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей, та не є безумовним доказом того, що позивач надає (здійснює) послуги з перевезення вантажів.

Суд враховує, що законодавством не передбачено іншого порядку повірки та адаптації тахографів, крім того, що визначений Інструкцією №385. Таким чином, законодавець, хоч і передбачив наявність обов`язку обладнання транспортного засобу тахографом або наявність індивідуальної контрольної книжки водія для автомобільних перевізників, проте не визначив процедури дотримання цього обов`язку для категорії осіб, які не надають послуги з перевезення вантажів, а перевозять вантаж для власних потреб власними засобами, без залучення безпосередніх перевізників.

Отже, є неприйнятними посилання відповідача, що Інструкція №385 визначає обов`язкову наявність тахографів при здійсненні перевезення вантажів, оскільки приписи зазначеної Інструкції на позивача не поширюється.

Відтак, відповідачем не було спростовано та не надано суду належних та достовірних доказів того, що 08.02.2023 позивач здійснював перевезення вантажу саме, як автомобільний перевізник у розумінні Закону №2344-III.

Вказане виключає можливість застосування до позивача вимог Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за № 811/18106.

Отже, відповідач дійшов безпідставних та необґрунтованих висновків про допущення позивачем порушень вимог законодавства та, відповідно, про наявність підстав для притягнення його до відповідальності.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач в даних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-III, а тому не може бути суб`єктом відповідальності за порушення, наведені у частині першій статті 60 Закону №2344-III.

Враховуючи викладене, відповідач протиправно притягнув позивача до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III.

Щодо твердження позивача про неповідомлення його про розгляд справи, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 25, 26 Порядку №1567 здійснення державного контролю на автомобільному транспорті справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті).

Судом встановлено, що позивач повідомлявся про розгляд справи, який мав відбутися у Відділі державного нагляду (контролю) у Рівненській області 21.03.2023 о 10:30 год. листом-повідомленням.

Зазначене повідомлення було надіслано на адресу позивача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та громадських формувань.

Дана обставина підтверджується списком відправлених рекомендованих повідомлень від 13.03.2023.

Отже, відповідач виконав свій обов`язок щодо направлення рекомендованого повідомлення позивачу.

Додатково суд зазначає, що відповідач не може відповідати за безпосереднє доставлення кореспонденції позивачу, оскільки ці функції виконує підприємство пошти, а також не може нести відповідальність, в тому числі у випадку не отримання поштової кореспонденції саме з вини позивача.

Крім того, Порядок №1567 не містить конкретних вимог щодо строку повідомлення позивача про початок розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а чітко окреслює характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників діяти сумлінно. Це виявляється в добросовісному ставленні до наявних прав і їх реалізації таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання обов`язків, установлених законом.

При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.02.2020 року по справі №820/4624/17, в якій наведені обставини надіслання аналогічного повідомлення на адресу позивача, яке надійшло на відділення зв`язку, проте не було вручено під час доставки.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про час та місце розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, а у зв`язку з неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу за його відсутності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак не довів правомірності прийнятого у спірних правовідносинах рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Доказів понесення інших судових витрат учасниками справи не надано.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті 347812 від 21.03.2023, згідно з якою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмолпродукт» застосовано штраф у розмірі 17000 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмолпродукт» за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір у розмірі 2684 грн

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19 січня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмолпродукт" (вул.Першотравнева,б.2, с.Злинці, Дубенський район, Рівненська область, 35601, ЄДРПОУ/РНОКПП 31126518)

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)

Суддя Н.С. Гудима