Рішення

від 19.01.2024 по справі 500/135/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/135/24

19 січня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт" до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт" (далі ТзОВ «Волхонтет-Граніт», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Відділ), у якому просить:

зобов`язати Відділ зняти арешт у виконавчому провадженні ВП № 2863462 з нерухомого майна Товариства, а саме: незавершеного будівництвом адміністративного будинку 82% готовності, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 11, номер запису про обтяження 19806332, дата державної реєстрації 16.02.2007, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 34616250 від 04.04.2017, відомості про реєстрацію до поновлення /перенесення/: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 4509112 від 16.02.2007.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні в відділі примусового виконання рішень державної виконавчої служби Тернопільської області знаходилось виконавче провадження ВП № 2863462 з примусового виконання виконавчого напису № 1403 від 09.02.2007, виданого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т., з клопотанням за № 1070 про звернення стягнення на заставне майно, а саме: незавершений будівництвом адміністративний будинок 79% готовності, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 11, та належить ТзОВ «Волхонтет-Граніт» і за рахунок коштів отриманих від реалізації майна підлягали погашенню вимоги Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в загальній сумі 1 037 175,18 грн. Також стягнуто з боржника на користь банку 1706,50 грн за вчинення виконавчого напису.

Виконавче провадження відкрите 13.02.2007 та накладено арешт на незавершений будівництвом адміністративний будинок 79% готовності. На даний час стан виконавчого провадження завершено. Відсутність зобов`язань перед АТ Райффайзен Банк Аваль" підтверджено відповідним листування з банком, борг по кредитному договору погашено у 2008 році. Проте до цього часу не знято арешт, накладений державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП № 2863462.

З заявою про зняття арешту позивач звернувся 21.11.2023 до Відділу, проте 04.01.2024 отримав лист-відмову від 11.12.2023. Відповідач зазначив, що зняття арешту з майна позивача можливе лише за рішенням суду, бо інші правові підстави, визначені Законом України «Про виконавче провадження», відсутні.

За таких обставин позивач вважає свої права порушеними та звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 01.11.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням особливостей, визначених §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль".

У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечує та зазначає, що на виконанні у Відділі перебував виконавчий напис нотаріуса щодо боржника ТзОВ «Волхонтет-Граніт», виконавче провадження № 2863462, в ході виконання якого відповідно до вимог статей 24, 55 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови) 13.02.2007 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника (за заявою стягувача). Накладений арешт не знятий. Підстави, визначені частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», для зняття державним виконавцем арешту з майна боржника, відсутні, арешт можливо зняти за рішенням суду.

Додатково відповідач вказав на пропущення строку звернення до суду, бо у листопаді 2023 року позивач повторно звернувся з заявою про зняття арешту, попереднє звернення мало місце у вересні 2023 року, відповідь надана листом від 12.09.2023 (а.с.29-32).

До суду надійшли пояснення третьої особи Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків Відкритого акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль". Банк зазначив що, заборгованість за кредитним договором №010\09-01\420\05, що був укладений 23.11.2005 між Банком та ТзОВ "Волхонтет-Граніт", була повністю погашена. Останні платежі за договором було виконано 01.07.2008, відповідну угоду закрито та матеріали кредитної справи передано в архів (а.с.39-40).

Враховуючи, що відповідно до п.1.3. Статуту Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Відкритого акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (https://raiffeisen.ua/documents), то відповідно до статті 52 КАС України суд допускає процесуальне правонаступництво третьої особи - Відкритого акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" правонаступником Акціонерним товариством «Райффайзен Банк».

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

На примусовому виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №2863462 з примусового виконання виконавчого напису №1403, виданого 09.02.2007 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального органу Жовніром І.Т., про звернення стягнення на незавершений будівництвом адміністративний будинок 79% готовності, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 11, який належить на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.11.2005 (справа № 3/240-2976), ТзОВ "Волхонтет-Граніт", юридична адреса якого: м. Тернопіль, вул. Поліська,11, ідентифікаційний код 14372372. За рахунок коштів, отриманих від реалізації незавершеного будівництвом адміністративного будинку, пропонувалося задовольнити вимоги відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 1037175 (один мільйон тридцять сім тисяч сто сімдесят п`ять) грн 18 коп.; також стягнути з ТзОВ "Волхонтет-Граніт" 1706 (одну тисячу сімсот шість) грн 50 коп. на користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль", що сплачені останньою за вчення цього виконавчого напису. Всього 1038881 (один мільйон тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн 50 коп.

13.02.2007 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 2863462 з накладенням арешту на майно боржника (за заявою стягувача) (а.с.4).

Відповідно до інформації з ВП - спецрозділ від 08.11.2023, наданої представнику позивача управлінням забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях на його адвокатський запит від 01.11.2023, стан виконавчого провадження завершено (а.с.12-14).

З листа АТ Райффайзен Банк Аваль" від 03.08.2016 за вих. № 359, долученого до позовної заяви, вбачається підтвердження банком погашення Товариством зобов`язань за кредитним договором № 010/09-01/420/05 від 23.11.2005 у 2008 році (а.с.6).

Такі ж відомості вбачаються з пояснень третьої особи, наданий в межах розгляду цієї справи (а.с.39-40).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 19.10.2023, номер інформаційної довідки 350982939, 16.02.2007 вчинено запис про обтяження на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2007, номер запису про обтяження: 19806332, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 34616250 від 04.04.2017, вид обтяженн : арешт нерухомого майна, відомості про реєстрацію до поновлення /перенесення/: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 4509112 від 16.02.2007 (а.с.7-9).

Товариство 21.11.2023 звернулося до Відділу ДВС з заявою про зняття арешту з майна позивача, накладеного постановою державного виконавця від 13.02.2007 (а.с.5).

04.01.2024 позивач отримав відповідь за вих. № 12916/03.1-25 від 11.12.2023 на цю заяву, у якій відповідач зазначив, що зняття арешту можливе лише за рішенням суду, у Відділу відсутні правові підстави, визначені Законом України «Про виконавче провадження» для зняття арешту з майна позивача (а.с.15-16).

Позивач не погоджуючись з бездіяльністю державної виконавчої служби щодо відмови зняти арешт з майна, звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, на час накладення арешту на майно позивача регламентувались Законом України від 21.04.1999 №606-XIV «Про виконавче провадження» (далі Закон №606-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону №606-XIV примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Частиною першою статті 6 Закону № 606-ХІV встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Приписами статті частини другої статті 25 Закону № 606-ХІV передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Процедура накладення арешту на майно боржника врегульована статтею 57 Закону №606-XIV. Частинами першою та другою вказаної статті було передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону №606-XIV підлягає примусовому виконанню.

Відповідно до статті 30 Закону №606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Частинами першою, другою статті 50 Закону №606-XIV було обумовлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій ообі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Зі змісту наведених законодавчих положень вбачається, що арешт з майна знімається у разі закінчення виконавчого провадження (крім певних винятків), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. В інших випадках повернення виконавчого документа законодавчо мотивованих підстав для безумовного зняття арешту з майна боржника не передбачено.

Водночас у цій справі встановлено, що виконавче провадження №2863462, у межах якого накладено арешт на майно Товариства, було повернуто стягувачу 24.12.2007 (підстава: відмова авансувати витрати на проведення виконавчих дій) (а.с.11). Отже, на момент вчинення цієї дії у державного виконавця були відсутні законодавчо вмотивовані підстави для зняття арешту з майна боржника позивача.

Частиною п`ятою статті 47 Закону №606-XIV передбачалося, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Поряд з тим відсутність виконавчого провадження свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.

05.10.2016 набрав чинності Закон України 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII).

Згідно із пунктом 7 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 59 Закону №1404-VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

За приписами частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п`ята статті 59 Закону №1404-VIII).

У спірному випадку судом достеменно встановлено, що заборгованість за кредитним договором №010\09-01\420\05, що був укладений 23.11.2005 між Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та ТзОВ "Волхонтет-Граніт", повністю погашена ще у 2008 році, та яка стягувалася на підставі виконавчого напису, що виконувався в межах виконавчого провадження №2863462.

Такі обставини про належне виконання зобов`язань позивачем перед третьою особою дають підстави суду стверджувати про необґрунтованість та безпідставність існування арешту майна Товариства на даний час, що безумовно порушує його майнові права як власника.

Суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 27.03.2020 у справі №817/928/17, відповідно до якого як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться. При цьому порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів правомірності існування станом на час розгляду справи накладеного арешту на нерухоме майно позивача, такий підлягає зняттю.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Відділ зняти арешт у виконавчому провадженні ВП № 2863462 з нерухомого майна ТзОВ «Волхонтет-Граніт». Позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

При цьому суд вважає безпідставним покликання представника відповідача на пропущення строку звернення до суду.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство після отримання відмови відповідача у задоволенні його заяви від 21.11.2023 про винесення постанови про зняття арешту у виконавчому провадженні ВП № 2863462 з нерухомого майна ТзОВ «Волхонтет-Граніт» у межах строків, встановлених частиною другою статті 287 КАС України, звернулося до суду. При цьому суд зауважує, що позивачем не оскаржуються дії чи бездіяльність Відділу, позовні вимоги містять лише вимогу зобов`язального характеру про зняття арешту з майна Товариства.

Також суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на те, що відповідний орган державної виконавчої служби не може бути відповідачем по справі щодо зняття арешту з майна, бо мова йде про зняття арешту, накладеного в межах конкретного виконавчого провадження саме органом державної виконавчої служби.

Позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Оскільки позов підлягає до задоволення повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (юридичної особи, структурний підрозділ якої є відповідачем у справі) підлягає вся сума сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн, перерахована відповідного до квитанції від 04.01.2024 (а.с.176).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 271, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт" до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт у виконавчому провадженні ВП № 2863462 з нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Волхонтет-Граніт», а саме: незавершеного будівництвом адміністративного будинку 82% готовності, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 11, номер запису про обтяження 19806332, дата державної реєстрації 16.02.2007, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 34616250 від 04.04.2017, відомості про реєстрацію до поновлення /перенесення/: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 4509112 від 16.02.2007.

Стягнути з Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вулиця Грюнвальдська, 11, місто Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43316386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт" судовий збір у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів десяти днів з дня його складення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Волхонтет-Граніт" (вулиця Поліська, 11, місто Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ14372372).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вулиця Грушевського, 8, місто Тернопіль, 46001), юридична особа: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (вулиця Грюнвальдська, 11, місто Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43316386).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (вулиця Лєскова, 9, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909).

Повний текст рішення складено та підписано 19 січня 2024 року.

СуддяЧепенюк О.В.