Рішення

від 19.01.2024 по справі 520/9551/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2024 р. №520/9551/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради (майдан Павлівський, буд.4,м. Харків,61003) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок на Шевченка» (вул. Шевченко, буд. 38,м. Харків,61013) про припинення права на виконання будівельних робіт,

В С Т А Н О В И В :

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт «Реконструкція торгово-офісної будівлі літ. «А-4» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 38» від 22.03.2021 № ХК 051210321852 (замовник будівництва - ТОВ «Будинок на Шевченка», код ЄДРПОУ 43960085).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в повідомленні про початок виконання будівельних робіт за № ХК 051210321852 на об`єкт: «Реконструкція торгово-офісної будівлі літ. «А-4» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 38» зазначені недостовірні дані щодо належно затвердженої проєктної документації та здійснення авторського нагляду, а також зазначено недостовірні дані щодо містобудівних умов та обмежень, що слугувало підставою для звернення до суду із даною справою.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації ТОВ «Будинок на Шевченка» - вул. Шевченко, буд. 38,м. Харків,61013, актуальність якого підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 17.11.2023 № 327426.

Однак на адресу суду повернувся конверт з відміткою про неможливість вручення у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 11 ст. 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За правилами пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Отже, враховуючи те, що ухвала про відкриття провадження направлялась на актуальну адресу ТОВ «Будинок на Шевченка» (вул. Шевченко, буд. 38,м. Харків,61013), однак поштовий конверт про відправлення повернувся з позначкою "за закінченням терміну зберігання", то відповідач вважається належним чином повідомлений про відкриття провадження по даній справі.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позов не скористався, відзиву на позов до суду не направив.

Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради під час розгляду скарги ОСОБА_1 від 20.03.2023 (вх. № Б-17/0/248-23 від 21.03.2023) стосовно дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 38 , встановлено, що станом на 23.02.2022 в реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному вебсайті Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (www.e-construction.gov.ua), який містить інформацію про документи, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів до експлуатації, з травня 2011 року, наявна інформація стосовно об`єкту: «Реконструкція торгово-офісної будівлі літ. «А-4» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 38», а саме: повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ХК 051210321852 від 22.03.2021 (замовник - ТОВ «БУДИНОК НА ШЕВЧЕНКА» код ЄДРПОУ: 43960085).

Згідно інформації зазначеної в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за № ХК 051210321852 на об`єкт: «Реконструкція торгово-офісної будівлі літ. «А-4» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 38» зазначено зокрема:

- замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДИНОК НА ШЕВЧЕНКА» код ЄДРПОУ: 43960085, поштова адреса: м. Харків, вул. Шевченка, 38, тел. +380506159006;

- проєктна документація розроблена - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл., 24.01.2003, номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3 , головний інженер проекту та відповідальний за авторський нагляд ОСОБА_2 , кваліфікаційний сертифікат АР № 003391 (наказ ФОП ОСОБА_2 про призначення ГІПа та відповідального за проведення авторський нагляд від 25.02.2021 № 25/02/21-2);

- проєктна документація затверджена замовником - наказом директора ТОВ «БУДИНОК НА ШЕВЧЕНКА» ОСОБА_3 від 26.02.2021 № б/н;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - не потребуються згідно з п. 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289;

- земельна ділянка використовується для будівництва на підставі - не зазначається у разі реконструкції, реставрації або капітального ремонту об`єктів без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані (п. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- основні показники об`єкта будівництва: загальна площа, у т. ч. - 3303,5 кв.м; торгові приміщення - 84,38 кв.м; офісні приміщення - 2484,67 кв.м; допоміжні приміщення - 734,0 кв.м; будівельний об`єм - 15435,35 куб.м; поверховість - 4 (чотири) та цокольний поверх; кількість робочих місць - 49 осіб.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «А-2» по вул. Шевченка, 38 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2199342663101), загальною площею 2220,5 кв.м, належить на праві приватної власності ТОВ «БУДИНОК НА ШЕВЧЕНКА» (код ЄДРПОУ: 43960085) на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна № 405, 406 від 16.02.2021; технічного паспорту б/н від 20.07.2021, видавник ТОВ «ПРІМА-КР»; довідки № 20/21 від 20.07.2021, видавник ТОВ «ПРІМА-КР».

Відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 27.03.2023 № 520/0/605-23, містобудівні умови та обмеження для проектування вищезазначеного об`єкта будівництва за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 38 , Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради не видавались.

Генеральному проектувальнику ФОП ОСОБА_2 направлено лист від 22.03.2023 № 83/0/250-23 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також розроблення проєктної документації та здійснення авторського нагляду на об`єкті вул. Шевченка, 38 у м. Харкові .

ФОП ОСОБА_2 листом від 24.03.2023 № 23/2403 (вх. № 72/0/249-23 від 27.03.2023) повідомив, що договір із ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) на розроблення проєктної документації по об`єкту: «Реконструкція торгово-офісної будівлі літ. «А-4» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 38 » не укладався, проєктна документація не розроблялась, авторський нагляд на об`єкті не здійснювався.

Головним інженером проєкту та відповідальним за здійснення авторського нагляду по об`єкту: «Реконструкція торгово-офісної будівлі літ. «А-4» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 38 » ОСОБА_2 не являється.

Тобто, в повідомленні про початок виконання будівельних робіт за № ХК 051210321852 на об`єкт: «Реконструкція торгово-офісної будівлі літ. «А-4» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 38 » зазначені недостовірні дані щодо належно затвердженої проєктної документації та здійснення авторського нагляду, а також зазначено недостовірні дані щодо містобудівних умов та обмежень.

З урахуванням вищевикладеного, позивач вважає, що є підстави вважати об`єкт: «Реконструкція торгово- офісної будівлі літ. «А-4» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 38 », є самочинним будівництвом, як такий що реконструйовано зі збільшенням поверховості з 2-ох поверхів до 4-ох та загальної площі з 2220,5 кв.м до 3303,5 кв.м без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, належно затвердженої проєктої документації та з істотним порушенням будівельних норм.

Позивач, вважаючи, що в повідомленні про початок виконання будівельних робіт за № ХК 051210321852 на об`єкт: «Реконструкція торгово-офісної будівлі літ. «А-4» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 38 » зазначені недостовірні дані щодо, затвердженої проектної документації, та здійснення авторського нагляду, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 1 Закону України від 16.11.1992 № 2780-XII «Про основи містобудування» (далі також Закон № 2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Статтею 6 Закону № 2780-XII визначено, що законодавство України про містобудування складається з Конституції України, цього Закону, законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність" та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.

Органи, що здійснюють державне регулювання у сфері містобудування, наведені у статті 7 Закону № 2780-XII, за змістом якої таке регулювання здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно із ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Отже, законом визначено, що підставою для звернення до суду з позовом про скасування реєстрації декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт є виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних. Водночас закон передбачає, що відповідний орган має виявити факт який своєю чергою слугує підставою для звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.

Отже, зміст статей 39-1 та 41 Закону № 3038-VI дають підстави для висновку, що органи державного архітектурно-будівельного контролю саме під час перевірки встановлюють достовірність даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та перевіряють наявність або відсутність факту самочинного будівництва об`єкта.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 533 (в подальшому - Порядок № 533).

Згідно із п. 5 Порядку № 533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.п. 15-17 Порядку № 533, форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень з додатком.

Згідно із п. 23 Порядку № 533, органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Крім того, відповідно до п. 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністру України від 13.04.2011 р. № 466, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю: видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт; звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що лише дотримання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавства щодо умов і порядку проведення позапланового заходу може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки.

Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавства щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом повинна передувати відповідна перевірка, за результатами якої встановлюється дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, а недотримання контролюючим органом вимог Порядку № 553 призводить до відсутності правових наслідків такої перевірки.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 27.06.2023 р. у справі № 320/9108/21.

Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду 02.02.2023 р. у справі № 460/10582/21, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем, у зв`язку з надходженням скарги ОСОБА_1 від 20.03.2023 (вх. № Б-17/0/248-23 від 21.03.2023) направлено Генеральному проектувальнику ФОП ОСОБА_2 лист від 22.03.2023 № 83/0/250-23 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також розроблення проєктної документації та здійснення авторського нагляду на об`єкті вул. Шевченка, 38 у м. Харкові .

ФОП ОСОБА_2 листом від 24.03.2023 № 23/2403 (вх. № 72/0/249-23 від 27.03.2023) повідомив, що договір із ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) на розроблення проєктної документації по об`єкту: «Реконструкція торгово-офісної будівлі літ. «А-4» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 38 » не укладався, проєктна документація не розроблялась, авторський нагляд на об`єкті не здійснювався. Головним інженером проєкту та відповідальним за здійснення авторського нагляду по об`єкту: «Реконструкція торгово-офісної будівлі літ. «А-4» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 38 » ОСОБА_2 не являється.

Оскільки позивачем за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 встановлено, що вищезазначений об`єкт будується з порушенням вимог містобудівного законодавства, то, на думку позивача, подальше прийняття цього об`єкту до експлуатації та реєстрації речових прав на нього призведе до легалізації самочинного будівництва на території м. Харкова, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Однак, суд звертає увагу, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі № 826/7847/17 зазначив, що нормами Закону № 3038-VI та Порядку № 553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки.

Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавства щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

В постанові від 13 квітня 2022 року справа № 814/750/17, при розгляді справи, в якій також вирішувалось питання щодо необхідності проведення перевірки, Верховний Суд зазначив, що прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результатами якої і встановлюється дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Подібні висновки також застосовані в постановах Верховного Суду від 27 квітня 2021 року справа № 640/5473/20, від 15 червня 2022 року справа № 826/15946/17.

Суд звертає увагу, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок та оформлення її результатів є належними та допустимими доказами наявності порушень з боку суб`єкта містобудування, у тому числі й здійснення самочинного будівництва.

Своєю чергою недотримання контролюючим органом вимог Порядку № 553 щодо оформлення результатів перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.

Зазначені вимоги не є формальними, оскільки за приписами статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 саме під час перевірки встановлюється дотримання законодавства при розробці проектної документації, достовірність інформації в деклараціях про початок будівельних робіт та готовність об`єкта до експлуатації, у тому числі щодо права проведення будівельних робіт, власності, обсягу робіт та площі приміщень.

Суд не ототожнює за правовими наслідками, передбачене пунктом 7 частини 3 статті 41 Закону № 3038-VI право органу контролю на отримання від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документів з її оцінкою органом контролю, оскільки за змістом цієї норми інформація отримується саме для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Водночас суд наголошує, що недотримання позивачем вимог проведення та оформлення перевірки не позбавляє контролюючий орган права виконати покладені на нього обов`язки щодо перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації та перевірки наявності або відсутність факту самочинного будівництва об`єкта та належного оформлення результатів перевірки.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 27.06.2023 р. у справі № 320/9108/21.

Проте, судовим розглядом встановлено та не спростовано позивачем, що перевірка об`єкту «Реконструкція торгово-офісної будівлі літ. «А-4» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 38 » позивачем не проводилася, припис про усунення недоліків відповідачу не видавався, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах звернення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради про припинення права на виконання будівельних робіт є передчасним.

Із врахуванням вищевикладених обставин, оскільки фактично позивачем не проведено перевірку в установленому законодавством порядку та за результатами державного архітектурно-будівельного контролю не складено акт, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт, суд вважає, що позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради про припинення права на виконання будівельних робіт необґрунтований, у зв`язку з чим у його задоволенні необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради (майдан Павлівський, буд.4,м. Харків,61003) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок на Шевченка» (вул. Шевченко, буд. 38,м. Харків,61013) про припинення права на виконання будівельних робіт - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.С.Мороко