Постанова

від 16.01.2024 по справі 160/9564/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/9564/23 Суддя І інстанції - Верба І.О.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з вищевказаним позовом до суду в якому, з урахуванням уточнень просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, викладене в листі № 1211-683/1211.1-23 від 14.04.2023 про відмову ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства;

- зобов`язати Шевченківський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийняти декларацію про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , від громадянства Російської Федерації.

В обґрунтування позову позовних вимог посилається на те, що у 2021 році набула громадянство України та зобов`язалась припинити громадянство російської федерації протягом двох років, однак, відповідач відмовивши у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства, не врахував, що позивач не може отримати та подати документ про припинення громадянства з незалежних він неї причин, а саме у зв`язку з призупиненням діяльності російських закордонних установ в Україні, розривом дипломатичних відносин та закриттям дипломатичних установ. Неотримання документа про припинення громадянства російської федерації відбулось з незалежних від неї причин, у зв`язку із чим вважає, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 9 Закону України «Про громадянство України» має право на подання декларації про відмову від іноземного громадянства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що у зв`язку із призупиненням діяльності російських закордонних установ в Україні, відповідне рішення про припинення нею громадянства Російської Федерації даними дипломатичними установами РФ, з об`єктивних причин, не могло бути прийняте, що свідчить про те, що документ про припинення громадянства Російської Федерації нею не отримано з незалежних від неї причин. Заява позивача та рішення про вихід з громадянства РФ не можуть бути прийняті Генеральним консульством РФ, відповідно до законодавства вказаної держави у зв`язку з розривом дипломатичних відносин відповідно до норм міжнародного права з РФ закриттям установ РФ на території України. Таким чином, неотримання нею документа про припинення громадянства російської Федерації відбулося з незалежних від неї причин, а тому відмова відповідача у прийнятті у позивача декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства РФ, є протиправною.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка російської федерації, документована паспортом російської федерації № НОМЕР_4, виданим 11.05.2001 та паспортом № НОМЕР_2 , виданим 12.06.2018 строком дії до 12.06.2028.

19.05.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка російської федерації, громадянка російської федерації, подала зобов`язання № 1211-000000221 припинити іноземне громадянство за формою 10, затвердженою наказом МВС України від 16.08.2012 № 715, у якій зазначено:

- зобов`язуюся протягом двох років з моменту набуття мною громадянства України припинити громадянство (підданство) «російська федерація» і подати до органу, що видав мені тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства (підданства) російська федерація виданий уповноваженим на те органом цієї держави;

- у разі неотримання мною з незалежних від мене причин документа про припинення громадянства (підданства) російська федерація зобов`язуюся подати декларацію про відмову від громадянства (підданства) цієї держави і повернути національний паспорт громадянина «російська федерація» до уповноваженого органу цієї держави.

22.12.2021 ОСОБА_1 видано тимчасове посвідчення громадянина України № НОМЕР_3 зі строком дії до 21.10.2023.

12.04.2023 ОСОБА_1 подала до Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області заяву зареєстровану за № Н-14/6/1211-23:

- я, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка російської федерації, яка 21.10.2021 набула громадянство України, відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» (довідка № 1089/21 від 09.11.2021),

- прошу прийняти декларацію про відмову від громадянства російської федерації у зв`язку з тим, що існують незалежні від мене причини неотримання документів про припинення іноземного громадянства росії;

- повідомляю, що до 24.02.2022 я не встигла звернутись по даному питанню до дипломатичних представництв російської федерації на території України;

- на даний час, у зв`язку з військовим станом посольства та консульства російської федерації зупинили свою діяльність та невідомо коли відновлять свою роботу. Я не маю можливості, по незалежним від мене причинам, подати клопотання про припинення громадянства російської федерації ні в Україні ні за кордоном;

- зважаючи на похилий вік та обставини військового стану, відсутність житла в російській федерації, так як повністю переїхала проживати до доньки, прошу задовольнити клопотання.

12.04.2023 ОСОБА_1 подала декларацію про відмову від іноземного громадянства за формою 45, затвердженою наказом МВС України від 16.08.2012 № 715, без заповнення пунктів 1-5 (причин неотримання документа):

- я, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка російської федерації, відмовляюся від іноземного громадянства (підданства) російської федерації, у зв`язку з тим, що існують незалежні від мене причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) російської федерації, так як посольства та консульства цієї держави зупинили свою роботу у зв`язку з військовим станом і я не можу подати заяву та отримати вихід з громадянства російської федерації;

- у зв`язку з викладеним вище я зобов`язуюся повернути паспорт громадянина російської федерації до уповноважених органів цієї держави, не користуватися правами громадянина (підданого) російської федерації і не виконувати обов`язків, передбачених її законодавством для громадян (підданих) цієї держави;

- мені повідомлено, що в разі невиконання мною цього зобов`язання я втрачу громадянство України на підставі статті 19 Закону України "Про громадянство України" або його буде скасовано на підставі статті 21 цього Закону.

14.04.2023 за вих. № 1211-683/1211.1-23 Шевченківським відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на звернення від 12.04.2023 щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства надано відповідь:

- під час подання документів для набуття громадянства України Ви подали зобов`язання припинити громадянство російської федерації протягом двох років з моменту набуття українського громадянства;

- абзацом дванадцятим статті 1 Закону встановлено, що зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України;

- у абзаці тринадцятому статті 1 Закону визначено, що є незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства;

- поняття незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства включає такі обставини:

--невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства, документа про припинення громадянства у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено,

--відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства за ініціативою особи,

--процедура громадянства за ініціативою особи не здійснюється;

- перелік підстав є вичерпним, отже, жодна інша підстава не може розглядатися як така, що унеможливлює подання документа про припинення іноземного громадянства;

- вказана у Вашому зверненні причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства, а саме неможливість подачі клопотання про припинення громадянства російської федерації до дипломатичних установ цієї країни у зв`язку з введенням військового стану на території України, не підпадає під законно визначене поняття незалежної від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства;

- законодавством про громадянство російської федерації передбачено процедуру оформлення виходу з громадянства російської федерації.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що порядок набуття громадянства України не може бути змінений за ініціативою особи, що набула громадянство України із зобов`язанням припинити громадянство іноземної держави, та не може бути змінений рішенням суду, оскільки останній не наділений повноваженням встановлювати нові умови порядку набуття громадянства України, що віднесено до компетенції законодавця відповідно до статті 92 Конституції України. Позивач не виконала поданого зобов`язання про припинення іноземного громадянства, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, визначені законом - позивачем не заявляються. Незручності та складнощі для позивача щодо отримання у будь-якій дипломатичній чи консульській установі рф в іншій іноземній державі документа про відмову від громадянства російської федерації не визначені законом як підстави, які є незалежними від особи причинами неотримання документа про припинення іноземного громадянства.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суд першої інстанції виходячи з наступного.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон №2235-III.

Громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Статтею 6 Закону №2235-III передбачено, що громадянство України набувається:

1) за народженням;

2) за територіальним походженням;

3) внаслідок прийняття до громадянства;

4) внаслідок поновлення у громадянстві;

5) внаслідок усиновлення;

6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя;

7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;

10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про громадянство України» особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається іноземцем - зобов`язання припинити іноземне громадянство.

Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Статтею 1 цього ж Закону визначено, що декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.

Незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.

Відповідач наполягає, що даний перелік «незалежних від особи причин» є вичерпним, а тому правові підстави для прийняття від ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства відсутні. Неподання позивачем до міграційної служби документів, які засвідчують факт звернення до компетентного органу російської федерації з клопотанням про припинення громадянства цієї держави, унеможливлює подання декларації про відмову від іноземного громадянства до міграційної служби України.

У зв`язку із призупиненням діяльності російських закордонних установ в Україні та зупинення усіх дипломатичних зв`язків з країною-агресором, позивач позбавлена можливості подання заяви до посольства рф про вихід з громадянства.

У зв`язку з наведеним, 12.04.2022 ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з декларацією про відмову від іноземного громадянства російської федерації у зв`язку з існуванням незалежних від неї причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства російської федерації, на що отримала відмову.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 3).

На сьогодні дія воєнного стану продовжена згідно з відповідними Указами Президента України.

У зв`язку зі збройною агресією та масованим вторгненням збройних сил РФ в Україну 24 лютого 2022 року були офіційно розірвані дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією.

Це означає, що посольства та консульства РФ в Україні припинили свою діяльність.

Визнання офіційно цього факту не потребує додаткового доведення з боку позивача про наявність незалежної від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства).

У той же час, зміни у зв`язку з військовою агресією російської федерації до законодавства щодо неотримання документа у разі припинення громадянства рф з незалежних причин не вносилися, що ставить позивача у невизначене становище.

При цьому колегія суддів зауважує, що доводи суду першої інстанції з приводу того, що позивач не позбавлена можливості отримати документи про припинення громадянства рф у будь-якій іншій країні, у цьому випадку є недоречними, оскільки є беззаперечною перепоною у реалізації її прав та свобод саме на території України, громадянство якої вона набула 21.10.2021 року за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».

У справі Рисовський проти України (п.70-71) Європейський Суд зазначив про особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі», заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). У справі Рисовський проти України також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «належного урядування». ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі». Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки». Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії».

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії», заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії», заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Враховуючи вищевикладене, позивач мав повне право розраховувати на прийняття відповідачем декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки отримати документ про припинення громадянства російської федерації наразі не є можливим.

Відповідач, вирішуючи питання щодо прийняття/повернення декларації позивача обмежився лише роз`ясненнями норм законодавства щодо процедури припинення іноземного громадянства, не прийняв декларацію.

В своєму листі відповідач чітко вказав, на підстави для прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства визначені Законом України «Про громадянство України» що є вичерпними.

Таким чином, відповідач розглянув подану ОСОБА_1 заяву по суті та дійшов висновку, що правові підстави для прийняття декларації відсутні.

Колегія суддів зазначає, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права.

При обранні способу захисту прав позивача у даному випадку суд враховує приписи статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає наступне.

У разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Під час розгляду справи апеляційний суд констатував поважність причин неотримання позивачем документа про припинення іноземного громадянства (підданства) та протиправність відмови міграційної служби в прийнятті декларації про відмову від громадянства РФ, відтак належним способом поновлення порушеного права ОСОБА_1 є зобов`язання відповідача прийняти відповідну декларацію.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що з метою захисту порушеного права позивача є необхідним визнати протиправним та скасувати рішення Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, викладене в листі № 1211-683/1211.1-23 від 14.04.2023 про відмову ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства та зобов`язати Шевченківський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийняти декларацію про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , від громадянства Російської Федерації.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1, п. 4 ст. 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується інструкцією №0.0.2979853776.1 від 04.05.2023, та апеляційної скарги у розмірі 1610,40 грн., що підтверджується інструкцією №0.0.3279294119.1 від 31.10.2023.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, викладене в листі № 1211-683/1211.1-23 від 14.04.2023 про відмову ОСОБА_1 у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства.

Зобов`язати Шевченківський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийняти декларацію про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , від громадянства Російської Федерації.

Стягнути з Шевченківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 16 січня 2024 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун

суддя С.В. Сафронова