Постанова

від 18.01.2024 по справі 380/773/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/773/23 пров. № А/857/15642/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;

за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі № 380/773/23 (головуючий суддя Москаль Р.М., м. Львів) за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю мале підприємство «Плай» про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2023 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю мале підприємство «Плай» про стягнення до бюджету коштів в сумі 2091330,74 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що у відповідача є податковий борг (по земельному податку з юридичних осіб 1947905,80 грн., по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 6781,50 грн., плата за спецвикористання води 12,65 грн., плата за користування надрами 392,47 грн., надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти 139,83 грн., екологічний податок 2,34 грн., податок на прибуток 36343,15 грн., податок на додану вартість 99753 грн.). Оскільки відповідач не сплатив грошові зобов`язання у встановлені законом строки, такі набули статусу податкового боргу. Відповідачу скерована податкова вимога №0004924-1307-1325 від 21.02.2022, проте це не призвело до погашення податкового боргу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків малого підприємства «Плай» у формі товариства з обмеженою відповідальністю у банках, обслуговуючих такого платника податків та до відповідного бюджету кошти на погашення податкового боргу у загальній сумі 2091330 гривень 74 коп. Розстрочено виконання рішення суду про стягнення 2091330,74 грн. для погашення податкового боргу на дванадцять місяців по 174277 гривень 56 коп. за таким графіком: квітень 2023 року 174277,56 грн.; травень 2023 року 174277,56 грн.; червень 2023 року 174277,56 грн.; липень 2023 року 174277,56 грн.; серпень 2023 року 174277,56 грн.; вересень 2023 року 174277,56 грн.; жовтень 2023 року 174277,56 грн.; листопад 2023 року 174277,56 грн.; грудень 2023 року 174277,56 грн. січень 2024 року 174277,56 грн.; лютий 2024 року 174277,56 грн.; березень 2024 року - 174277,58 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, особою, яка не брала участь у розгляді справи в суді першої інстанції - Підберізцівською сільською радою Львівського району Львівської області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення частково (в частині розстрочення виконання рішення суду) та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги без розстрочення виконання судового рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що посилання в оскаржуваному рішенні суду на важкий фінансовий стан відповідача за змістом статті 378 КАС України не може вважатися тією обставиною, що може слугувати підставою для розстрочення виконання рішення, оскільки ст.129-1 Конституції України передбачено, що обов`язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів. Оскаржуваним рішенням суду порушено право територіальної громади на розпорядження належними їй коштами. Тобто, фактично порушено право власності територіальної громади на розпорядження належними їй коштами. Будь-яка згода у територіальної громади щодо надання згоди на розстрочення заборгованості не запитувалась на не надавалась. Рішення прийняте без врахування позиції територіальної громади.

Позивачем надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлено прохання задовольнити апеляційну скаргу.

Учасники справи явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належно повідомлені про дату, місце і час судового засідання.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати в частині з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що ТЗОВ МП «Плай» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.12.1994. Відповідно до представленої податковим органом довідки має відкриті рахунки в банківських установах.

Відповідно до довідки ГУ ДПС у Львівській області №9323/5/13-01-13-07-06 від 25.11.2022 станом на 17.11.2022 податкова заборгованість ТЗОВ МП «Плай» перед бюджетом становить 2091330,74 грн. (по земельному податку з юридичних осіб 1947905,80 грн., по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 6781,50 грн., плата за спецвикористання води 12,65 грн., плата за користування надрами 392,47 грн., надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти 139,83 грн., екологічний податок 2,34 грн., податок на прибуток 36343,15 грн., податок на додану вартість 99753 грн.). Податковий борг виник внаслідок несплати у встановлені законом строки грошових зобов`язань платника податків самостійно визначених у податкових деклараціях з плати за землю, з рентної плати, екологічного податку, податку на прибуток підприємства, податку на додану вартість (а.с.14-37). Відповідач не сплатив самостійно узгоджені шляхом декларування суми податкових зобов`язань із цих видів податків у встановлені Податковим кодексом України строки.

З метою спонукати платника податків сплатити податковий борг контролюючий орган виставив ТЗОВ МП «Плай» податкову вимогу №0004924-1307-1325 від 21.02.2022 (а.с.41). Стан розрахунків відповідача з бюджетом підтверджується даними інтегрованої картки платників податків (а.с.7-13).

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржене виключно в частині розстрочення його виконання, суд апеляційної інстанції переглядає рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі № 380/773/23 виключно в оскаженій частині.

Суд першої інстанції здійснюючи розстрочення виконання рішення суду виходив з того, що за приписами частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для розстрочення виконання рішення, у розумінні статті 378 КАС України, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тобто, вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк тощо.

Відповідачем подано заяву про розстрочення виконання рішення, в якій останній посилався на важкий фінансовий стан, значний спад виробництва через поширення респіраторної хвороби COVID-19, збройну агресію росії, зниження купівельної спроможності споживачів.

Проаналізувавши статтю 378 КАС України та врахувавши важке фінансове становище відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення про розстрочення виконання рішення суду не врахував, що відстрочення та розстрочення податкових зобов`язань (податкового боргу) врегульовано нормами ПК України, а саме статтею 100, натомість керувався статтею 378 КАС України.

Однак, суд першої інстанції при ухваленні рішення про розстрочення рішення суду не надав аналізу пріоритетності застосування у даному випадку саме статті 378 КАС України, а не статті 100 ПК України.

Пунктом 100.2 статті 100 ПК України передбачено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.

Судом першої інстанції не встановлено чи вживалися відповідачем дії у порядку визначеному статтею 100 ПК України.

Апеляційний суд зауважує, що заборгованість не сплачується відповідачем упродовж тривалого часу (навіть в частині).

Щодо покликань відповідача на поширення респіраторної хвороби COVID-19, воєнний стан в України та зниження купівельної спроможності споживачів, то колегія апеляційного суду зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні у лютому 2022 р., поширення респіраторної хвороби COVID-19, зниження купівельної спроможності споживачів не можуть вважатись поважними причинами для розстрочення виконання рішення суду.

Суд першої інстанції не вчинив належних дій щодо повного з`ясування всіх обставин справи та дійшов помилкового висновку про необхідність розстрочення виконання рішення суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі № 380/773/23 скасувати в частині розстрочення виконання рішення суду.

В решта частині оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 19.01.2024