Ухвала

від 19.01.2024 по справі 760/17147/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/17147/23

2/760/4733/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( про закриття провадження в справі )

19 січня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря- Мех В.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗФ КВ-ДОНБАС» про визнання припиненими трудових відносин, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач у липні 2023 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , як єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗФ КВ-ДОНБАС», і просить визнаними припиненими трудові відносини з товариством на підставі п.1 ст.38 КЗпП України.

Посилається в позові на те, що з 17 лютого 2009 року займає посаду директора ТОВ`ЗФ КВ-ДОНБАС».

Для вирішення питання про припинення трудових відносин з відповідачем він ініціював питання проведення загальних зборів товариства, єдиним учасником якого є відповідач, направивши 22 травня 2023 року повідомлення йому, як єдиному учаснику товариства, разом з заявою про звільнення за власним бажанням.

У повідомленні ним було зазначено про скликання зборів на 30 червня 2023 року на 14.00, яке було направлено за місцем проживання відповідача в м.Луганську.

Враховуючи, що м. Луганськ є тимчасово окупованою териорією, куди поштова кореспонденція не відправляється, повідомлення відповідачем отримане не було, збори проведені не були, про що був складений акт про неявку єдиного учасника.

На його думку, такими діями відповідача порушуються його трудові права, порушено його право на розірвання трудового договору та право на вільний вибір трудової діяльності.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі, виходячи з наступного.

Статтею 16 ЦК України та ст.20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

З точки зору закону для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч.3 ст.20 ГК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Наведений припис не охоплює спори директора товариства, який не є його учасником (засновником, акціонером, членом), із самим товариством про припинення трудових відносин - звільнення на підставі статті 38 КЗпП України (за власним бажанням).

Згідно зі ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Трудове законодавство України для керівника (директора) товариства, як і для будь-якого іншого працівника, передбачає право звільнитися за власним бажанням у передбачений законом спосіб, а саме письмово попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення за два тижні.

Відповідно до ч.1 ст.29, ст.30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

Відповідно до ч.ч.1.2.4 ст.98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Частиною 1 ст.99 ЦК України визначено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові Великої Палати в справі № 448/362/22 від 14 червня 2023 року, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.

Правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством.

Приймаючи таке рішення, Велика Палата Верховного Суду послалася також на постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 8 листопада 2019 року у справі № 667/1/16, від 4 лютого 2020 року у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17.

За змістом п.3 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов`язані з управлінням юридичної особою.

З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою.

Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи.

Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень.

Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду.

Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, який є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову, не впливає на існування спору, пов`язаного з управлінням товариством.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі.

Керуючись ст. ст. 255, 256 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗФ КВ-ДОНБАС» про визнання припиненими трудових відносин закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішен

Суддя Л.А. Шереметьєва