Рішення

від 19.01.2024 по справі 904/889/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2024м. ДніпроСправа № 904/889/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 205", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 205" і просить суд стягнути основний борг у розмірі 272 802,15 грн., пеню у розмірі 115 384,07 грн., штраф у розмірі 27 846,15 грн., 3% річних у розмірі 8 868,35 грн., інфляційні втрати у розмірі 78 399,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору постачання природного газу № Д/2018/145 від 23.11.2018 в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу.

Ухвалою суду від 22.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

17.04.2023 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він зазначає про існування заборгованості у розмірі 272 802,15 грн. перед Позивачем. Також Відповідачем перевірено та не оспорюються розрахунки Позивача щодо 3% річних у розмірі 8 868,35 грн., інфляційних втрат у розмірі 78 399,48 грн. Однак, на думку Відповідача, Позивачем невірно здійснено розрахунок пені. Крім того, до вимог щодо стягнення пені слід застосувати строки позовної давності. Так, Позивачем протиправно нараховано пеню за понад рік з 11.01.2022 по 03.02.2023. Строк позовної давності не застосовується до періоду, починаючи з 17.02.2022. Отже, періодами нарахування пені, за якими не пропущено строк позовної давності, є: за заборгованостями за січень 2022 року з 17.02.2022 по 11.07.2022, з 17.02.2022 по 21.07.2022, з 17.02.2022 по 01.08.2022; за заборгованостями за лютий 2022 року з 17.02.2022 по 11.08.2022, з 21.02.2022 по 21.08.2022, з 01.03.2022 по 01.09.2022. До того ж, при розрахунку пені за січень 2022 року необхідно врахувати часткові оплати за заборгованість за поставку природного газу за січень 2022 року, здійснених Відповідачем. У зв`язку з цим Відповідач вважає за необхідне заявити про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені та не погоджується з розрахунком пені, наданим Позивачем. Також Відповідач вважає, що Позивач невірно нарахував суму штрафу, оскільки сума заборгованості за січень 2022 року становить 137 627,27 грн., а за лютий 2022 року - 135 174,88 грн. Отже, штраф за січень 2022 року складає 9 633,90 грн. та за лютий 2022 року складає 9 462,24 грн., що разом становить 19 096,14 грн. Крім того, Відповідач зазначає, що перебуває у скрутному фінансовому становищі. Так, основним видом діяльності Відповідача наразі є здача нежитлових та виробничих приміщень в оренду. При цьому, значна частина приміщень пустує, обладнання майже не використовується. З початком військового стану кількість орендарів зменшилась ще більше. Водночас, Відповідач намагається в першу чергу вчасно здійснювати розрахунки з бюджетом, платити податок на землю та нерухомість, а також заробітну плату працівникам. Однак, на даний час Відповідач має заборгованість із заробітної плати. Природний газ, що купувався у Позивача, використовувався для обігріву приміщень, що використовувались для здачі в оренду, однак заборгованість, що виникла перед Позивачем, зумовлена, у т.ч. несвоєчасними розрахунками орендарів з Відповідачем. Наразі з ними ведеться претензійна робота, вживаються заходи щодо стягнення заборгованостей. Відповідачем не оспорюється наявність заборгованості за поставку природного газу перед Позивачем у зазначених останнім обсягах та періодично здійснюються платежі на погашення вказаної заборгованості. Проте, нараховані Позивачем суми пені та штрафу призведуть до фінансового колапсу підприємства, втрати спроможності виконувати обов`язки щодо сплати податків і заробітної плати, а також поставить під загрозу існування підприємства взагалі, оскільки розміри пені та штрафу є дуже значними для Відповідача. У той же час, Позивач є великою газопостачальною компанією з великою кількістю клієнтів та оборотів і перебуває у значно кращому фінансовому становищі порівняно з Відповідачем. До того ж, Позивачем заявлено вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, що також визнається і не оспорюється та повністю покриває збитки Позивача. Тому Відповідач просив суд застосувати позовну давність до вимог щодо нарахування пені у порядку та обсягах, викладених у відзиві; зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з Відповідача пені до 10 000,00 грн., штрафу до 5 000,00 грн.

28.04.2023 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечував проти доводів Відповідача щодо пропуску строку позовної давності, оскільки такий строк продовжується на строк дії в Україні воєнного стану. Крім того, нарахування штрафу було здійснено із заборгованості, яка за січень 2022 року складала 262 627,27 грн., а за лютий 2022 року складала 135 174,88 грн. Щодо зменшення розміру неустойки Позивач зазначає, що підприємницька діяльність є діяльністю на власний ризик. Будь-які докази, які б підтверджували скрутне матеріальне становище Відповідача, до матеріалів справи не надано, а саме лише посилання на такі обставини не є автоматичною підставою для зменшення пені та штрафу. Відповідачем не наведено винятковості обставин, що вплинули та сприяли такому невиконанню, випадку або непереборної сили. Відсутність розрахунку від інших контрагентів Відповідача, відсутність орендарів, невикористання виробничого обладнання не є та не може бути підставою звільнення Відповідача від відповідальності за порушення ним зобов`язання за Договором і, відповідно, підставою для зменшення розміру пені та штрафу. Відповідачем не наведено жодних підстав звільнення його від відповідальності за порушене зобов`язання (випадку, непереборної сили), не доведено поважність, винятковість причин прострочення та невиконання договірних зобов`язань і достатніх обґрунтованих підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки таке зменшення нівелюватиме саме значення пені як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне отримання грошових коштів, позаяк одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер. Отже, Позивач вважає твердження Відповідача хибними і такими, що не заслуговують на увагу, у зв`язку з чим просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (далі Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 205" (далі Відповідач, Споживач) укладено Договір постачання природного газу № Д/2018/145 (далі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу природний газ, в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених Договором, а Споживач зобов`язується прийняти газ і оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Споживач зазначає перелік комерційних вузлів обліку газу за формою: Газотранспортна організація УТГ, філія (УМГ/…) ХТГ, ЕІС-код споживача 56ХО000117Р0J00M, Дніпропетровська область, місто Дніпро (пп. 1.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору Постачальник передає Споживачу природний газ в обсязі 5,000 тис.куб.м, у т.ч. у грудні 5,000 тис.куб.м.

Вказані обсяги природного газу є плановими та можуть зменшуватись або збільшуватись в порядку, передбаченому п. 1.5 Договору (пп. 1.2.1 п. 1.2 Договору).

Згідно з пп. 1.2.2 п. 1.2 Договору обсяги постачання природного газу Постачальником Споживачу в кожному розрахунковому періоді (місяці) визначаються на підставі письмової заявки Споживача на адресу Постачальника та можуть відрізнятись від обсягів, зазначених у п. 1.2 Договору.

Відповідно до пп. 1.5.1 п. 1.5 Договору у разі відсутності письмової заявки Споживача відповідно до п. 1.5 Договору Постачальник здійснює постачання природного газу Споживачу в обсягах, відповідно до п. 1.2 Договору.

За умовами п. 1.7 Договору у випадку неподання Споживачем заявки у строк та у порядку, встановлених п. 1.2.2, п. 1.3, п. 1.5 Договору, обсяг природного газу, що поставлений Постачальником, підтверджується щомісячними актами приймання-передачі газу, оформленими згідно з розділом 4 Договору, та підлягає оплаті Споживачем у порядку, встановленому Договором.

Споживач за цим Договором отримує природний газ з метою використання його для власних потреб, але не для перепродажу (п. 1.10 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору загальна вартість Договору складається із суми вартостей природного газу, переданого у власність Споживачу у відповідному місяці, протягом строку дії Договору.

За умовами п. 2.2 Договору ціна природного газу за 1000,00 куб.м визначається сторонами у додатковій угоді до Договору.

Згідно з п. 2.3 Договору ціна природного газу за 1000,00 куб.м може змінюватись протягом строку дії Договору. Зміна ціни природного газу за 1000 куб.м узгоджується сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди до Договору.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що у випадку зміни ціни природного газу за 1000 куб.м Постачальник направляє Споживачу підписаний з його сторони та завірений печаткою проект відповідної додаткової угоди до Договору у двох оригінальних примірниках. Споживач повинен протягом трьох робочих днів з дати отримання проекту додаткової угоди підписати і завірити печаткою цю додаткову угоду та повернути Постачальнику її оригінальний примірник.

За умовами п. 2.6 Договору збільшення ціни природного газу за 1000 куб.м, що відбувається у зв`язку із набранням чинності відповідних нормативно-правових актів органів державної влади України, які впливають на ціну природного газу, у т.ч. граничного рівня цін на природний газ та тарифів на транспортування і розподіл природного газу, є встановленою для Споживача, їм погодженою і обов`язковою для розрахунків між сторонами за Договором.

Відповідно до п. 2.7 Договору датою належного виконання Споживачем обов`язку щодо оплати вартості поставленого природного газу у відповідному місяці поставки вважається день надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно з п. 3.1 Договору Споживач зобов`язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці Споживача, а за відсутності заявки Споживача, місячного обсягу природного газу (планового), зазначеного у пункті 1.2 Договору, на рахунок Постачальника у такому порядку:

- 30% вартості до 10 числа місяця поставки природного газу;

- 30% вартості до 20 числа місяця поставки природного газу;

- 30% вартості до 30/31 числа місяця поставки природного газу;

- остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5-го числа місяця, наступного за звітним (місяцем поставки).

Відповідно до п. 4.1 Договору кількість поставленого Споживачу газу визначається за показниками встановленого у Споживача комерційного вузла обліку та підтверджується Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС.

За умовами п. 4.3 Договору приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є невід`ємними частинами цього Договору і які є підставою для проведення Споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці.

Згідно з пп. 4.3.1 п. 4.3 Договору для складання актів приймання-передачі природного газу Споживач до 03 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, зобов`язаний надати Постачальнику належним чином завірену підписом уповноваженої особи та печаткою Споживача копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу, складеного між Споживачем та Оператором ГРМ або Оператором ГТС.

Відповідно до пп. 4.3.2 п. 4.3 Договору на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом 3 робочих днів з дня їх отримання складає, підписує і скріплює печаткою акти приймання-передачі природного газу та направляє їх Споживачу.

Згідно з п. 4.4 Договору Споживач протягом 2 днів з дати одержання актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у випадку невиконання обов`язку, передбаченого п. 4.4 Договору, природний газ вважається поставленим та прийнятим Споживачем від Постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних Постачальника та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються Оператором ГТС та/або Оператором ГРМ до врегулювання розбіжностей відповідно до Договору або у судовому порядку.

Згідно з пп. 5.1.2 п. 5.1 Договору Споживач зобов`язується, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу відповідно до умов Договору; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов Договору.

За умовами пп. 5.2.1 п. 5.2 Договору Постачальник має право, зокрема отримувати від Споживача плату за поставлений природний газ відповідно до умов Договору; ініціювати припинення постачання природного газу Споживачу у порядку та на умовах, визначених Договором і чинним законодавством України.

Згідно з п. 7.2 Договору у випадку порушення Споживачем розміру або строку (п. 3.1.1 Договору) оплати поставленого Постачальником природного газу у відповідному місяці Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що цей Договір є укладеним з дати його підписання сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31.12.2018 включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору жодною зі сторін не буде направлено іншій стороні письмове повідомлення про припинення строку дії Договору.

Додатковою угодою № 2022/01/02 від 24.12.2021 сторони узгодили, що ціна на природний газ, який буде постачатись з 01.01.2022 за 1 000 куб.м, встановлюється в національній валюті України - гривні і складає без урахування вартості податку на додану вартість 52 500,00 грн. Крім того, компенсація вартості послуг замовленої потужності (транспортування), яка складає без урахування ПДВ 124,16 грн. за 1 000 куб.м. До вартості послуг застосовується коефіцієнт, визначений НКРЕКП для замовлення потужності на добу наперед - 1,1, що складає без урахування ПДВ 136,58 грн. за 1 000 куб. м; крім того ПДВ у розмірі 20% - 10 527,32 грн.; разом за 1 000 куб.м 63 163,90 грн., з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою № 2022/02/01 від 25.01.2022 сторони узгодили, що ціна на природний газ, який буде постачатись з 01.02.2022 за 1 000 куб.м встановлюється в національній валюті України - гривні і складає без урахування вартості податку на додану вартість 37 170,00 грн. Крім того, компенсація вартості послуг замовленої потужності (транспортування), яка складає без урахування ПДВ 124,16 грн. за 1 000 куб.м. До вартості послуг застосовується коефіцієнт, визначений НКРЕКП для замовлення потужності на добу наперед - 1,1, що складає без урахування ПДВ 136,58 грн. за 1 000 куб. м; крім того ПДВ у розмірі 20% - 7 461,32 грн.; разом за 1 000 куб.м 44 767,90 грн., з урахуванням ПДВ.

На виконання умов Договору Позивач за період січень лютий 2022 року поставив Відповідачу природний газ на загальну суму 397 802,15 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме:

- № 00000002597 від 31.01.2022 у січні 2022 року на суму 262 627,27 грн.;

- № 00000004961 від 28.02.2022 у лютому 2022 року на суму 135 174,88 грн., які підписані сторонами без будь-яких зауважень і заперечень (а.с. 38, 39).

Відповідач частково оплатив поставлений йому у січні 2022 року природний газ, а саме:

- 18.02.2022 у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 714 від 18.02.2022;

- 23.02.2022 у розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 716 від 23.02.2022;

- 31.03.2022 у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 719 від 31.03.2022;

- 22.04.2022 у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 731 від 22.04.2022;

- 29.04.2022 у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 736 від 29.04.2022;

- 18.05.2022 у розмірі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 742 від 18.05.2022;

- 21.07.2022 у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 761 від 21.07.2022;

- 09.09.2022 у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 782 від 09.09.2022;

- 14.10.2022 у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 804 від 14.10.2022 (а.с. 40-48).

У зв`язку з цим утворилась заборгованість за поставлений Відповідачу у січні 2022 року природний газ у розмірі 137 627,27 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не здійснив оплату за поставлений йому у лютому 2022 року природний газ у розмірі 135 174,88 грн.

Загальний розмір заборгованості Відповідача складає 272 802,15 грн., що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 5 статті 254 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи умови п. 3.1 Договору та положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, кінцевим строком оплати за актом приймання-передачі природного газу № 00000002597 від 31.01.2022 є 07.02.2022, а кінцевим строком оплати за актом приймання-передачі природного газу № 00000004961 від 28.02.2022 є 07.03.2022.

Як встановлено судом вище, Відповідач частково оплатив за поставлений йому у січні 2022 року природний газ на загальну суму 125 000,00 грн., у зв`язку з чим заборгованість складає 137 627,27 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не здійснив оплату за поставлений йому у лютому 2022 року природний газ у розмірі 135 174,88 грн.

Доказів оплати Відповідачем заборгованості у загальному розмірі 272 802,15 грн. сторонами до матеріалів справи не надано.

Крім того, як вказувалось вище, 17.04.2023 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він зазначає про існування заборгованості у розмірі 272 802,15 грн. перед Позивачем.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 272 802,15 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача (з урахуванням вимог п. 3.1 Договору та проведених оплат) 3% річних за загальний період з 11.01.2022 03.02.2023 у розмірі 8 868,35 грн. та інфляційні втрати за загальний період з 11.01.2022 03.02.2023 у розмірі 78 399,48 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Як вказувалось вище, 17.04.2023 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він зазначає, що ним перевірено і не оспорюються розрахунки Позивача щодо стягнення з нього 3% річних у розмірі 8 868,35 грн. та інфляційних втрат у розмірі 78 399,48 грн.

Таким чином, якщо вказані розрахунки Позивача стосовно стягнення 3% річних та інфляційних втрат перевірено Відповідачем і не оспорюються ним, то фактично останні визнаються Відповідачем та приймаються судом, що є підставою для задоволення вимог в цій частині.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вказувалось вище, згідно з п. 7.2 Договору у випадку порушення Споживачем розміру або строку (п. 3.1.1 Договору) оплати поставленого Постачальником природного газу у відповідному місяці Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача (з урахуванням вимог п. 3.1 Договору та проведених оплат) пеню за загальний період з 11.01.2022 03.02.2023 у розмірі 115 384,07 грн. та штраф у розмірі 27 846,15 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені та штрафу (з урахуванням вимог п. 3.1 Договору та проведених оплат), дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 115 384,07 грн. та штрафу у розмірі 27 846,15 грн. підлягають задоволенню.

Відповідач, надавши зауваження до вказаного вище розрахунку пені, не врахував зміни у діючому законодавстві України, приведені нижче, а при розрахунку штрафу не врахував вимоги п. 3.1 Договору та проведених оплат за вказаним Договором.

Щодо заяви Відповідача про застосування до спірних правовідносин (вимоги зі сплати пені) спеціальної позовної давності та наслідків її спливу суд зазначає таке.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятою відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, № 630 від 27.05.2022 був неодноразово продовжений.

Так, Кабінет Міністрів України Постановою від 19.08.2022 № 928 вніс зміни, зокрема до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022. У подальшому дію карантину продовжено до 30.06.2023.

До того ж, відповідно до п. 19 розділу Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Крім того, 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким Розділ IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України доповнений пунктом 7: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Річна позовна давність для стягнення пені у розмірі 115 384,07 грн. закінчувалась вже після початку дії карантину та введення в Україні воєнного стану, а тому строк позовної давності є продовженим.

Таким чином, суд доходить висновку, що Позивачем не пропущено строк позовної давності до вимог про стягнення пені у розмірі 115 384,07 грн.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача основного боргу у розмірі 272 802,15 грн., пені у розмірі 115 384,07 грн., штрафу у розмірі 27 846,15 грн., 3% річних у розмірі 8 868,35 грн., інфляційних втрат у розмірі 78 399,48 грн.

Щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру пені до 10 000,00 грн. та штрафу до 5 000,00 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зробила такі висновки:

"Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.".

Господарський суд констатує недоведеність з боку Відповідача існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу, оскільки право на зменшення (за клопотанням сторони) заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондується з обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів, тоді як Відповідач не надав суду відповідних доказів в обґрунтування свого клопотання.

Суд звертає увагу, що Відповідач, як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, приймаючи поставлений Позивачем природний газ, усвідомлював необхідність його оплати у передбачені Договором строки, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки.

До того ж, як вказувалось вище, строк оплати за січень 2022 року настав ще до початку повномасштабних воєнних дій на території України та запровадження воєнного стану 24.02.2022.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання Відповідача про зменшення розміру пені та штрафу слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 205" (49087, м. Дніпро, вул. Калинова, 87, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37277019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 6, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 36716332) основний борг у розмірі 272 802,15 грн., пеню у розмірі 115 384,07 грн., штраф у розмірі 27 846,15 грн., 3% річних у розмірі 8 868,35 грн., інфляційні втрати у розмірі 78 399,48 грн., судовий збір у розмірі 7 549,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

19.01.2024