Повістка

від 16.01.2024 по справі 521/4345/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/10/24

Справа № 521/4345/21

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, -

встановила:

У березні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2022 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 3 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 було задоволено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року було відмовлено ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року.

25 квітня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Одеського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року відмовлено. Постанову Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року залишено в силі.

01 травня 2023 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Бороган В.В. до Одеського апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат за надання правничої допомоги, у якій заявник просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Бороган В.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі залишення позову без задоволення - на позивача.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частини третьої статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

16 січня 2024 року на адресу Одеського апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшли заперечення на клопотання (заяву) про ухвалення додаткового рішення, згідно якої просила відмовити у задоволення заяви посилаючись на те, що сума, заявлена відповідачем до стягнення не є співмірною складності справи та обсягу виконаної роботи. Крім того, зазначила, що вона є інвалідом 2 групи, вдовою учасника бойових дій, єдиний син помер у 2016 році, обмежена в пересуванні за допомогою електровізка, потребує сторонньої допомоги за висновком ВКК.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині третьої статті 141 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені статтею 137 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що: «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що: «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

З матеріалів даної справи вбачається, що на підтвердження понесених скаржником у суді апеляційної інстанції витрат на правничу допомогу, представник ОСОБА_1 - адвокат Бороган В.В., разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, надав суду апеляційної інстанції договір про надання правової допомоги від 04 січня 2023 року, укладений між адвокатом Бороганом В.В. та ОСОБА_1, згідно умов якого Адвокат надав Клієнту правову допомогу у представництві його в Одеському апеляційному суді по справі №521/4345/21, а Клієнт зобов`язався сплатити за участь Адвокату у зазначеній справі в сумі 4 000,00 грн. У разі, якщо буде прийнято рішення про скасування відмову у позовних вимогах по справі №523/12746/22, Клієнт додатково сплачує гонорар у розмірі 2000,00 грн. (пункт 4.2 Договору).

30 квітня 2023 року між сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт, згідно умов якого Адвокатом виконав, а Клієнт прийняв наступні роботи: Підготовка апеляційної скарги на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2022 року по справі №521/4345/21.

Вартість виконаних робіт становить 4000,00 грн.

Згідно пункту 4.2. Договору про надання правової допомоги від 04 січня 2023 року, Клієнт зобов`язаний, протягом 30 календарних днів з дати підписання цього Акту, сплатити Адвокату гонорар у розмірі 2000,00 грн.

Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яку заявник просить стягнути з ОСОБА_2 , становить 6000 грн.

Таким чином, оскільки постановою Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 було задоволено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, то колегія суддів, з урахуванням реальності та доведеності понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням принципів розумності та справедливості, на підставі положень пункту другого частини другої статті 141 ЦПК України, доходить до висновку про необхідність часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу, понесені заявником у суді апеляційної інстанції, в сумі 3000 гривень.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 270, 368, 381 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 гривень.

В решті заяви відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе