Постанова

від 17.01.2024 по справі 686/21319/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/21319/22

Провадження № 22-ц/4820/39/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Заворотна А. В.,

з участю представника позивачки ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Управляюча муніципальна компанія «Центральна» Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2023 року (суддя Салоїд Н. М., повне судове рішення складено 18 березня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Управляюча муніципальна компанія «Центральна» Хмельницької міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У жовтні 2022 року ОСОБА_2 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що з 19.02.2009 працювала на посаді економіста в Міському комунальному аварійно-технічному підприємстві житлового-комунального господарства. 03.05.2022 та 04.07.2022 її було попереджено про наступне звільнення у зв`язку з припиненням підприємства шляхом приєднання до Комунального підприємства «Управляюча муніципальна компанія «Центральна» Хмельницької міської ради. На попередження надала заперечення, обґрунтовуючи тим, що має малолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте 05.09.2022 її звільнено з роботи на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України. Вважає звільнення незаконним, оскільки припинення підприємства відбувалось в порядку реорганізації шляхом приєднання до іншого підприємства, що виключає можливість її звільнення з ініціативи роботодавця як жінки, яка має дитину віком до 3 років. Відповідач не запропонував їй жодної вакантної посади. З огляду на незаконне звільнення має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку розміру середньоденної заробітної плати 564,41 грн.

Тому позивачка просила поновити її на посаді економіста в Міському комунальному аварійно-технічному підприємстві житлового-комунального господарства з дати звільнення, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2023 року позов задоволено. Поновлено ОСОБА_2 на посаді економіста в Міському комунальному аварійно-технічному підприємстві житлового-комунального господарства з дати звільнення, стягнуто з Міського комунального аварійно-технічного підприємства житлового-комунального господарства на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 75638,98 грн з відрахуванням обов`язкових платежів та зборів. Вирішено питання про судовий збір. Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.

КП УМК «Центральна», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Суд не взяв до уваги те, що підприємство самостійно визначає доцільність скорочення штату працівників. Вжиття роботодавцем заходів з працевлаштування працівника на іншому підприємстві не є обов`язком роботодавця. Оскільки підприємство знаходилось у стані припинення, Хмельницька міська рада затвердила передавальний баланс, відповідно до якого будь-які вакансії були відсутні.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року КП УМК «Центральна» залучена до участі у справі як правонаступник Міського комунального аварійно-технічного підприємства житлового-комунального господарства.

Відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу залишено без розгляду ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 14 листопада 2023 року.

У засіданні апеляційного суду представник позивачки ОСОБА_1 заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України.

Представник КП УМК «Центральна» подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що ОСОБА_2 з 19.02.2009 працювала на посаді економіста в Міському комунальному аварійно-технічному підприємстві житлового-комунального господарства (а.с. 9-12).

Згідно з рішенням Хмельницької міської ради № 16 від 28.04.2022 Міське комунальне аварійно-технічне підприємство житлового-комунального господарства припинено шляхом приєднання до КП «Управляюча муніципальна компанія «Центральна» Хмельницької міської ради, яка визначена правонаступником усього майна, прав та обов`язків Міського комунального аварійно-технічного підприємства житлового-комунального господарства.

На виконання вказаного рішення Міське комунальне аварійно-технічне підприємство житлового-комунального господарства видало наказ № 48 від 02.05.2022, яким скорочено штат працівників в кількості 40 посад, затверджено список працівників, які підлягають звільненню у зв`язку з припиненням підприємства, та доручено в.о. інспектора по кадрах ОСОБА_4 попередити працівників, що підлягають звільненню, про наступне, через два місяці після отримання попередження, звільнення.

Відповідно до наказу Міського комунального аварійно-технічного підприємства житлового-комунального господарства № 40-к від 02.09.2022 ОСОБА_2 звільнена з роботи з посади економіста з 05.09.2022 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату (а.с. 21).

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задоволення позову суд мотивував незаконністю звільнення з роботи позивачки, яка має дитину до трьох років, з ініціативи роботодавця.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Згідно з частиною 1 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

В силу пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням (частина 3 статті 184 КЗпП України).

ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На день звільнення (05.09.2022) сину позивачки не виповнилось три роки, тому правильним є висновок суду першої інстанції, що роботодавець не мав права звільнити ОСОБА_2 з огляду на заборону звільнення з ініціативи роботодавця жінок, які мають дітей до трьох років, передбачену частиною 3 статті 184 КЗпП України.

З урахуванням наведеного вище не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність у роботодавця обов`язку залишити позивачку на роботі у зв`язку із скороченням штату працівників.

Звільнення з ініціативи роботодавця такої категорії осіб дозволяється виключно за умови повної ліквідації підприємства, проте Міське комунальне аварійно-технічне підприємство житлового-комунального господарства не ліквідовано, а припинено шляхом приєднання до КП «Управляюча муніципальна компанія «Центральна» Хмельницької міської ради.

В силу частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина 2 статті 235 КЗпП України).

З огляду на незаконність звільнення ОСОБА_2 суд обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з дати звільнення до ухвалення рішення про поновлення на роботі.

Посилання в апеляційній скарзі на незаконність рішення суду в цій частині не ґрунтується на законі.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудову функцію.

Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив чи відсторонив найманого працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання середньої заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Управляюча муніципальна компанія «Центральна» Хмельницької міської ради залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 січня 2024 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта