Справа № 639/217/20
Провадження № 2/638/586/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2024 м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Орос О.В., за участю секретаря Шевцової А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовомПриватного підприємства «Творчі майстерні» до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати та зобов`язання звільнити приміщення,-
ВСТАНОВИВ:
16 січня 2020 року Приватне підприємство«Творчі майстерні»(далі ПП «Творчі майстерні») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати та зобов`язання звільнити приміщення, в якому просило суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 06 травня 2021 року, стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за користування індивідуальною творчою майстернею-студією, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 64850,46 грн., яка складається з:
- заборгованості з орендної плати за період з 01 січня 2019 року по жовтень 2020 року 13034,50 грн.;
- неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 01 січня 2019 року по жовтень 2020 року та з 01 травня 2020 року по 15 березня 2021 року 44215,96 грн.
Позовну заявумотивовано тим,що Національнійспілці художниківУкраїни направі колективноївласності належитьприміщення, якерозташоване заадресою: АДРЕСА_1 ,та переданев оперативнеуправління Харківськійорганізації Національноїспілки художниківУкраїни.
01 листопада 2016 року між ПП «Творчі майстерні-Спадщини» Харківської організації Національної спілки художників України та відповідачем укладено договір № 173 на платне використання індивідуальною творчою майстернею-студією членом Національної Спілки художників України, відповідно до умов якого підприємство передало художнику ОСОБА_1 в безстрокове платне використання приміщення під творчу майстерню загальною площею 76,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Плата за договором становить 39,78 грн. щомісячно, із розрахунку 0,52 грн. за один кв.м. Встановлена договором ставка може бути змінена підприємство в односторонньому порядку, у зв`язку з ростом експлуатаційних витрат чи виходом постанови уряду про зміну ставок за творчі майстерні (далі - договір).
Зважаючи на те, що розмір плати за користування майстернею не відповідав ринковим цінам та не забезпечував потреб на її утримання правлінням Харківської організації Національної спілки художників України (далі правління ХОНСХ України) були прийняті рішення про збільшення розміру орендної плати, зважаючи на що з 2017 року по 2019 рік неодноразово з відповідачем були укладені відповідні додаткові угоди до договору в письмовій та усній формах.
Укладення додаткових угод в усних формах обумовлено умисним ухиленням відповідача від укладення таких договорів у письмовій формі та небажанням виконувати належним чином обов`язок щодо сплати орендної плати за договором за користування майстернею.
Відповідач невиконував належнимчином зобов`язаннящодо сплатиорендної плати,зважаючи нащо виниклазаборгованість з орендної плати за період з 01 січня 2019 року по жовтень 2020 року в розмірі 13034,50 грн. та за період з 01 травня 2020 року по 15 березня 2021 року 24060,48 грн.
10 червня 2019 року на підставі рішення правління ХОНСХ України виключено відповідача з членів Національної спілки художників України.
07 жовтня 2019 року у зв`язку з виключенням відповідача з членів Національної спілки художників України та невиконанням обов`язків щодо оплати орендної плати на ім`я відповідача направлено відповідне повідомлення про розірвання договору, яке повернуто без вручення.
Боржник,який прострочиввиконання грошовогозобов`язання,не звільняєтьсявід відповідальностіза неможливістьвиконання нимгрошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням неустойки.
Зважаючи на наявність заборгованості, що виникла у зв`язку з несвоєчасною та неповною сплатою орендної плати за користування майстернею з відповідача на користь позивача також підлягає сплаті на підставі ч.2 ст. 785 ЦК України неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю, загальний розмір якої становить 44215,96грн.
24 червня 2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Зазначив, що позивачем не надано належний розрахунок суми заборгованості в розмірі 13034,54 грн. З 2017 року між сторонами не укладався договір про зміну орендної плати. Відповідач не підписував додаткові угоди до договору про зміну розміру орендної плати.
Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач та його представник в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті до суду з підстави відсутності адресата за вказаною адресою. Відповідач та його представник про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не надали. Зважаючи на присутність представника відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 26 жовтня 2021 року, він обізнаний про перебування справи в провадженні суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, зважаючи на наступне.
Згідно п. 3ст. 2 ЦПКосновними засадами (принципами) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
На необхідності забезпечення розгляду справи протягом розумного строку зазначено уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ст. 129 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Вирішуючи питання щодо розгляду справи по суті, суд приймає до уваги те, що межіперенесеннярозгляду справи не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка учасниківсправи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Відповідач та його представник обізнані про перебування в провадженні суду справи, скористалися належним правом подання до суду відзив на позовну заяву.
Враховуючи необхідність забезпечення розумних строків розгляду справи, ту обставину, що справа перебуває в провадженні суду з 16 січня 2020 року, відповідач обізнаний про перебування справи в провадженні суду, в численні судові засідання не заявлявся, про причини неявки суд не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав, в розумні інтервали часу не вживав заходів щоб дізнатись про стан справи та не демонстрував готовність брати участь у розгляді справи, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для відкладення судового засідання, зважаючи на що розглядає справу по суті за відсутності учасників справи.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 11 березня 2001 року та Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно Національній спілці художників України на праві колективної власності належить нежитлова будівля № 9-А загальноюплощею 690,7кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
28 березня 2001 року Національною спілкою художників України на підставі наказу № 12 вказана нежитлова будівля передана Харківській організації Національної спілки художників України в оперативне управління з правом заключення договорів найму нежитлових приміщень.
01 листопада 2016 року між ПП «Творчі майстерні-Спадщини» Харківської організації Національної спілки художників України та відповідачем укладено договір № 173 на платне використання індивідуальною творчою майстернею-студією членом Національної Спілки художників України, відповідно до умов якого підприємство передало художнику ОСОБА_1 в безстрокове платне використання приміщення під творчу майстерню загальною площею 76,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 3.1.-4.1. договору плата за договором визначена згідно з існуючими ставками оплати за творчі майстерні, що затверджені правлінням ХОНСХУ та становить 39,78 грн., без ПДВ за 76,5 кв.м. щомісячно, із розрахунку 0,52 грн. за один кв.м. Плата за приміщення здійснюється на розрахунковий рахунок підприємства щомісячно вперед за місяць, але не пізніше 5 числа поточного місяця. Зазначена ставка за один кв.м. може бути змінена підприємством в односторонньому порядку, у зв`язку з ростом експлуатаційних витрат чи виходом постанови Уряду про зміну ставок за творчі майстерні. У випадку неоплати більш ніж 3 місяці підприємство має право розірвати договір в односторонньому порядку за згодою правління ХОНСХ України.
Пунктом 5.5. договору передбачено, що у випадку розторгнення договору оплата відбувається згідно з договором по день фактичної здачі приміщення. Художник зобов`язаний в 15-ти денний строк здати підприємству приміщення з отриманим від нього обладнанням, інвентарем у повному обсязі разом з усіма зробленими поліпшеннями. Все обладнання та інвентар, що встановлені художником за його рахунок та стали невід`ємною частиною приміщення, що не можуть бути відокремлені без пошкодження стін, стелі переходять у власність підприємства безоплатно.
На виконаннязазначеного договору01листопада 2016року сторонамипідписано актприйому-передачінежитлового приміщенняза договором,відповідно доякого ПП«Творчі майстерні-Спадщини»ХОНСХ Українипередало,а ОСОБА_2 прийняв воренду нежитловеприміщення загальноюплощею 76,5кв.м.,розташоване заадресою: АДРЕСА_1 .
В 2017році оренднаплата закористування майстернеюзмінювалась,зважаючи нащо міжсторонами укладенододаткову угодудо договорувід 01квітня 2017року.
Зі змісту витягів з протоколів засідання правління ХОНСХ України вбачається, що плату за користування творчою майстернею було підвищено та визначено в наступному розмірі: з 01 січня 2019 року - 10,00 грн. за 1 кв.м. (протокол від 15 листопада 2018 року № 6); з 01 квітня 2019 року - 30,00 грн. за 1 кв.м. (протокол від 25 лютого 2019 року № 2).
24 грудня 2018 року членами комісії складено акт повідомлення ОСОБА_1 про підвищення плати за користування творчою майстернею до 10,00 грн., зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 ігнорує повідомлення про підвищення плати за користування творчою майстернею, на дзвінки не відповідає, смс-повідомлення не отримує, зважаючи на що про збільшення розміру плати йому було доведено в усній формі шляхом оголошення змісту протоколу № 6 від 15 листопада 2018 року. Від підпису акту ОСОБА_1 відмовився.
З опису поштового відправлення вбачається, що 04 квітня 2019 року позивачем направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача додаткову угоду №1 від 01 квітня 2019 року, якою збільшено розмір плати за користування майстернею до 30,00 грн. за кв.м. та розрахунок вартості витрат на утримання творчої майстерні, відповідно до якого собівартість 1 кв.м. на 2019 рік становить 30,00 грн., вартість користування творчою майстернею на місяць становить 22952,00 грн.
27 червня 2019 року членами комісії складено акт повідомлення ОСОБА_1 про підвищення плати за користування творчою майстернею до 30,00 грн., зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовляється отримувати повідомлення про підвищення плати за користування творчою майстернею, на дзвінки не відповідає, зважаючи на що про збільшення розміру плати йому було доведено в усній формі шляхом оголошення змісту протоколу № 2 від 25 лютого 2019 року. Від підпису акту ОСОБА_1 відмовився.
З витягу з протоколу № 1 засідання правління ХОНСХ України від 24 лютого 2020 року вбачається, що в присутності ОСОБА_3 було розглянуто питання щодо його виключення з членів ХОНСХ України з підстави порушення ним статутних вимог та неодноразового невиконання рішень органів управління ХОНСХ України та НСХУ та щодо направлення відповідного подання для затвердження рішення про виключення ОСОБА_3 з членів НСХУ (а.с. 34).
Відповідно до витягу з протоколу № 12 засідання секретаріату НСХ України від 11 червня 2019 року секретаріатом визнано правомірним та затверджено рішення правління ХОНСХ України від 16 червня 2019 року про виключення ОСОБА_1 з членів НСХ України за несплату за користування творчою майстернею.
07 жовтня 2019 року позивачем направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача повідомлення про розірвання в односторонньому порядку договору на платне використання майстерні з 30 вересня 2019 року, з розміром заборгованості в сумі 11239,50 грн. станом на 01 жовтня 2019 року, який підлягає погашенню. Також повідомлено відповідача про необхідність в 15-ти денний строк з дати відправлення цього повідомлення здати позивачу приміщення.
Матеріали справи не містять даних щодо вручення відповідачу повідомлення про розірвання договору з додатками та щодо погашення ОСОБА_1 зазначеної вище заборгованості та належного виконання обов`язку щодо повернення позивачу орендованої майстерні продовж 15-денного строку, передбаченого п.п. 5.5. договору.
Згідно із актом здачі-приймання приміщення від 15 березня 2021 року, підписаного між ОСОБА_1 та директором ПП «Творчі Майстерні» ОСОБА_4 , художником ОСОБА_1 здано, а ПП «Творчі Майстерні» прийнято творчу майстерню, якою художник користувався на підставі договору № 173 та рішення правління ХОНСХУ та НСХУ.
Таким чином судом встановлено, що відповідач користувався творчою майстернею в період з 01 листопада 2016 року по 15 березня 2021 року включно.
Відповідно до довідки № 1 з розрахунку плати ОСОБА_1 по договору № 173 від 01 листопада 2016 року заборгованість за користування відповідачем майстернею за період з 01 січня 2019 року по жовтень 2019 року становить 12270,00 грн. (17595,00 грн. (сума належної оплати) 5325,00 грн. (фактично сплачена відповідачем)).
Відповідно до довідки № 2, 3 з розрахунку плати ОСОБА_1 по договору № 173 від 01 листопада 2016 року розмір неустойки розрахований позивачем за період 01травня 2020року по15березня 2021року виходячиз подвійногорозміру орендноїплати замісяць (2295,00грн.) за вирахуванням сплаченої відповідачем грошової суми в розмірі 3905,00 грн., та становить 44215,96 грн.
З правового аналізу змісту договору на платне використання індивідуальної творчої майстерні-студії членом НСХ України вбачається, що даний договір відповідає ознакам договору найму (оренди) нежитлових приміщень.
Основні положення, що регулюють правовідносини за договором найму (оренди) нежитлових приміщень, встановлені у главах 58 «Найм (оренда)» ЦК України.
Згідно із ч. 1ст. 759 ЦК Україниза договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Частиною першої статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно з вимогами ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першоюстатті 785 ЦК Українипередбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
За змістом наведених норм із закінченням строку договору найму (оренди), на який його було укладено, за наявності заперечень наймодавця щодо подальшого користування наймачем майном, договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії договору є невиконанням зобов`язання за цим договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).
Договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору, а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцевіріч у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.
Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей759,762,763 ЦК України.Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2ст. 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Укладення між сторонами договору на платне використання творчої майстерні та додаткових угод до нього свідчить про наявність підстав для виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору, а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, який було обумовлено в договорі.
Зважаючи на зазначене, користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та нормамЦК України.
Судом за дослідженими матеріалами справи встановлено момент виникнення між сторонами орендних відносин, а також період розрахунку заборгованості з орендної плати за користування майстернею, зважаючи на що суд вважає доведеним позивачем період нарахування орендної плати - з 01 січня 2019 року по жовтень 2019 року та розмір несплаченої відповідачем орендної плати за вказаний період 12270,00 грн., та період нарахування неустойки з 01 листопада 2019 року по 31 грудня 2019 року, з 01 травня 2020 року по 15 березня 2021 року та розмір несплаченої відповідачем неустойки за вказаний період 51815,96 грн.
Відповідачем не спростований наданий позивачем до суду розмір заборгованості з орендної плати та період нарахування, а також розмір неустойки та період її нарахування.
Правові наслідки порушення умов договору оренди визначені відповідними нормами ЦК України.
За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами ст. 610 ЦК України.
Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Невиконання наймачем передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Отже, відповідно до ст.614 ЦК України, для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання.
Матеріали справи не містять даних, які свідчать про наявність непереборних перешкод у виконанні відповідачем зобов`язання щодо повернення позивачу орендованого приміщення.
Судом не встановлено обставин, за яких орендар не мав об`єктивної можливість передати майно, що було предметом оренди.
З вище досліджених матеріалів справи вбачається, що відповідач був обізнаний про наявність заборгованості за договором, ухилявся від укладення додаткових угод до договору, не виконував належним чином обов`язок щодо сплати орендної плати за договором, не отримував особисто повідомлення про розірвання договору та повернення в п`ятнадцятиденний строк приміщення та не виконав у встановлений договором строк обов`язок щодо його повернення.
Зважаючи на зазначене суд дійшов висновку, що відповідач мав можливість передати позивачу у передбачений п`ятнадцятиденний строк орендоване приміщення, проте умисно не виконав покладений на нього п. 5.5. договору обов`язок.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно із ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Тобто неустойка згідно із ч.2 ст. 785 ЦК України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).
Водночас неустойка за ч. 2 ст.785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору (до спливу строку дії договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.
Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.
Зважаючи на дату розірвання в односторонньому порядку договору (30 вересня 2019 року), дату направлення повідомлення про розірвання договору (07 жовтня 2019 року), дату припинення нарахування орендної плати та дату повернення приміщення, невиконання відповідачем обов`язку щодо такого повернення, позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а саме за період з 01 листопада 2019 року по грудень 2019 року в розмірі 7600,00 грн. та за період з 01 травня 2020 року по 15 березня 2021 року в розмірі 44215,96 грн., яка підлягає задоволенню.
Стосовно поданої позивачем 17 листопада 2021 року заяви про збільшення позовних вимог, то суд відмовляє у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та повертає її, зважаючи на те, що позивач відповідно до п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України вправі збільшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Зважаючи на те, що перше судове засідання у справі відбулося 28 травня 2021 року, підстави для прийняття заяви про збільшення позовних вимог, поданої 17 листопада 2021 року, відсутні.
Питання щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 280-282, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Позов Приватного підприємства«Творчі майстерні»до ОСОБА_1 про стягненняорендної платита зобов`язаннязвільнити приміщення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного підприємства «Творчі майстерні» (ЄДРПОУ 34390726, місцезнаходження: м. Харків, вул. 23 Серпня, буд. 27) заборгованість в загальному розмірі 64085,96 грн. (шістдесят чотири тисячі вісімдесят п`ять гривень дев`яносто шість копійок).
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного підприємства «Творчі майстерні» (ЄДРПОУ 34390726, місцезнаходження: м. Харків, вул. 23 Серпня, 27) судовий збір в розмірі 2077,20 грн. (дві тисячі сімдесят сім гривень двадцять копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22 січня 2024 року.
Суддя О.В. Орос
Суд | Дзержинський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2024 |
Оприлюднено | 23.01.2024 |
Номер документу | 116434862 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди |
Цивільне
Дзержинський районний суд м.Харкова
Орос О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні