Постанова

від 17.01.2024 по справі 199/8105/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/455/24 Справа № 199/8105/21 Суддя у 1-й інстанції - Спаї В.В. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Канурної О.Д., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лосєв Юрій Станіславович, на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 березня 2023 року та на додаткові рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 24 березня 2023 року та від 10 квітня 2023 року в цивільній справі номер 199/8105/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Любарського», про усунення перешкод в користуванні спільною власністю багатоквартирного будинку,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Любарського», про усунення перешкод в користуванні спільною власністю багатоквартирного будинку, з врахуванням уточненої позовної заяви обґрунтовувала свої вимоги тим, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 , квартира знаходиться на другому поверсі багатоквартирного будинку, напроти квартири позивачки знаходиться квартира, співвласниками якої є відповідачі (квартира АДРЕСА_2 ), які, на її думку, без дозволу та згоди інших співвласників будинку приєднали частину коридору спільного користування до своєї квартири АДРЕСА_2 шляхом встановлення цегляної стіни, чим закрили їй вільний доступ до розподільчих щитків малої потужності (телекомунікації) та електролічильника, не відчиняють двері в разі виниклої у позивачки потреби у доступі до електролічильника та виключають освітлення в її квартирі.

Позивачка просила суд зобов`язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні позивачці спільним позаквартирним коридором, шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок цегляної перегородки, що знаходиться навпроти квартири АДРЕСА_2 на АДРЕСА_3 .

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 березня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 третя особа: ОСББ «На Любарського», про усунення перешкод в користуванні спільною власністю багатоквартирного будинку - відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська

від 24 березня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 10 квітня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 10 квітня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 10 квітня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

Із вказаним рішенням та додатковими рішеннями суду не погодилась позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лосєв Ю.С., подала апеляційну скаргу, просила апеляційний суд скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 березня 2023 року, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору та пов`язані з наданням позивачці правової допомоги покласти на відповідачів, а також скасувати додаткові рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 24 березня 2023 року та від 10 квітня 2023 року.

Стосовно рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 березня 2023 року доводами апеляційної скарги наведено, що при постановленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було грубо порушено норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого було допущене неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого прийняте необґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Відповідачами не доведено і не надано суду жодного доказу того, що в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_4 , фахівцями житлово-експлуатаційної контори Міністерства чорної металургії УССР за погодженням із власниками квартир, розташованими на поверсі, збудовано тамбурні перегородки, і тому посилання суду на цей факт, як встановлений судом, - є необґрунтованим та незаконним.

Також відповідачами, не надано суду витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, ніякого кримінального провадження за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 не існує і тому, посилання суду на цей неналежний доказ є необґрунтованим та незаконним, та таким, що порушує принципи права, встановлені ч. 3 ст. 12 ЦПК України.

Лист-опитування співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 , був складений відповідачами після подання позивачкою позову до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська, є не засвідченим підписом та печаткою третьої особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Любарського», підписи зібрались шляхом омани співмешканців зазначеного будинку, в результаті чого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 79, 80) подали заяви, якими відкликали свій підпис у зазначеному акті-опитуванні і тому цей доказ є неналежним, однак, суд посилається на нього як на доказ по справі, чим порушує норми статей 12, 76 - 80 ЦПК України.

Суд розглянув справу однобічно, не задавав сторонам запитання, чи є у сторін якісь додаткові докази та міркування, відмовив представнику позивача в додатковому виклику та допиту представника третьої особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Любарського», який надав суду письмові міркування по суті позову і також просив суд позов задовольнити в повному обсязі, а також надав вкрай негативну оцінку поведінки відповідачів, як мешканців будинку АДРЕСА_4 .

Також суд безпідставно відмовив представнику позивача в наданні часу для підготовки до судових дебатів, тобто суд майже рік не розглядав справу, а за одне судове засідання вирішив всі спірні питання сторін.

Цегляна перегородка в позаквартирному коридорі на другому поверсі багатоповерхового будинку АДРЕСА_4 встановлена відповідачами без проекту, який має бути розроблений з дотриманням вимог чинних будівельних норм і правил, та без відповідного дозволу, тобто з порушенням встановленої законодавством процедури

реконструкції, а тому підлягають знесенню та демонтажу за власний рахунок відповідача.

Стосовно додаткових рішень Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 24 березня 2023 року та від 10 квітня 2023 року доводами апеляційної скарги наведено, що суд ухвалив вищезазначені додаткові рішення без урахування правової позиції Верховного Суду, за документами, які не містять обов`язкових зведень, необхідних для ухвалення рішення про стягнення витрат на надання правової допомоги.

Акти прийомки-передачі, що були складені адвокатами, не містять зведень про кількість судових засідань, в яких приймали участь адвокати представники відповідачів, не містять відомостей про кількість витрачених годин.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У ряді постанов Верховного Суду у справах №922/676/21 від 14 грудня 2021 року, №905/716/20 від 08 квітня 2021 року, №916/2087/18 від 31 березня 2021 року та №922/3812/19 від 10 грудня 2020 року зазначається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Від відповідачки ОСОБА_3 , в інтересах якої дає адвокат Рижик Р.О., надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідачка просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду від 07 березня 2023 року, залишити зазначене рішення без змін, стягнути з позивачки витрати на професійну правничу допомогу.

Підставою звернення позивачки до суду є, начебто, перешкоджання їй у користуванні спільною власністю багатоквартирного будинку шляхом приєднання до своєї квартири частини спільного коридору та встановлення цегляної стіни, а також самовільного без належного дозволу та згоди співвласників даного багатоквартирного будинку встановлення дверей, через що позивачка, нібито, позбавлена можливості вільного доступу до розподільчих щитків малої потужності (телекомунікацій) та електролічильника.

Жодного належного та допустимого доказу встановлення саме, ОСОБА_3 , цегляної стіни до позовної заяви не надано. Відповідно до фототаблиці, яка додана до позовної заяви, неможливо встановити час та обставини здійснення фотографій, а також відношення відповідачки до побудови цегляної стіни.

Багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_4 , прийнято в експлуатацію у 1987 році та передано на баланс житлово-експлуатаційній контори Міністерства Чорної Металургії УССР. Враховуючи криміногенну ситуацію на початку 1990 років у нашому місті, та, зокрема, Амур-Нижньодніпровському районі, з електричної енергії, фахівцями зазначеної вище житлово-експлуатаційній контори, за погодженням із власниками квартир, з метою попередження крадіжок приладів обліку розташованих на поверсі, збудовано тамбурні перегородки, на знесенні якої наполягає позивачка.

Таким чином, а ні ОСОБА_3 , а ні члени її родини вказані будівельні роботи не проводили, а відтак, право позивача у користуванні спільною власністю багатоквартирного будинку не порушували. Враховуючи, що на час проведення зазначених будівельних робіт ОСОБА_3 виповнилося не більше 7 років, вважає, що в даному випадку вона є неналежним відповідачем.

08 жовтня 2021 року, до моменту подання позовної заяви та відкриття провадження у справі, позивачкою самостійно, незаконно, без будь-якого дозволу, демонтовано двері. За вказаним фактом 18.10.2021 було звернення до відділення поліції №1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Також не зрозуміло, чому позивачка в своїй позовній заяві зазначає, що саме власники квартири АДРЕСА_5 збудували зазначену перегородку. Хоча відповідно до доданих до позовної заяви доказів, зазначена перегородка могла бути побудована власниками квартири АДРЕСА_6 . Також схожа перегородка знаходиться навпроти 7 та 8 квартири будинку.

Зазначене вище знайшло своє підтвердження під час судового розгляду та в повній мірі

Відображено у судовому рішенні з належною правовою оцінкою. Тобто, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Орієнтовна сума судових витрат складає 4000,00 грн. Підтвердження сплати послуг за надання правничої допомоги буде надано пізніше, до ухвалення рішення.

В судовому засіданні апеляційного суду позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Кобець К.В. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги, також скасувати додаткові рішення суду першої інстанції як незаконні.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Переверзев І.В. з апеляційною скаргою не погодилися, просили судові рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідачка ОСОБА_3 та її представник адвокат Рижик Р.О. апеляційну скаргу не визнали, просили судові рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 адвокат Рижик Р.О. апеляційну скаргу не визнав, вважав її безпідставною, просив судові рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні апеляційного суду представники третьої особи ОСББ «На Любарського» Колобовникова О.І. та адвокат Бурба Ю.М. апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Заслухавши суддю - доповідача, сторони та їх представників, представників третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 стом 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що позивачка за договором міни нерухомого майна від 29 серпня 2014 року є власником квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться на другому поверсі багатоквартирного будинку (а.с. 9 - 15, том 1).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16 квітня 2003 року на праві спільної сумісної власності відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 належить квартира АДРЕСА_5 (а.с. 78, том 1).

З актів №1 від 02.02.2022 року та №2 від 10 лютого 2022 року вбачається, що у мешканців під`їзду відсутні перешкоди у користуванні спільним позаквартирним коридором, що знаходиться між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_7 (а.с. 166 - 167, том 1).

До матеріалів справи долучено світлини (зображення металевої та дерев`яної дверей без відмітних ознак, заяву ОСОБА_1 від 30.09.2021 року про вчинення злочину ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, в якої вона зазначила, що ОСОБА_2 постійно виключає освітлення з хуліганських спонукань (а.с. 6, 82, том 1).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позову через недоведеність позивачем про порушення відповідачами прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого

цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статями 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 березня 2023 рокув межах доводів та вимог апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачка ОСОБА_1 не надала належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги про порушення саме відповідачами її прав та інтересів, тобто, судом не встановлено, чи дійсно порушуються права позивачки, як власника, та в чому саме полягає таке порушення з боку відповідачів, зокрема, з урахуванням того, що позивачка фактично не мешкає в квартирі та в спірному тамбурі знаходиться ще одна квартира.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги з цього питання висновків суду не спростовують, переважно зводяться до незгоди із встановленими судом обставинами, та спрямовані на переоцінку доказів у справі, нових будь-яких доказів суду апеляційної інстанції не надано.

Апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 березня 2023 року.

Разом з тим, перевіряючизаконність і обґрунтованість додаткових судових рішень Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 24 березня 2023 року та від 10 квітня 2023 року, якими з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідачів ОСОБА_8 стягнуто витрати на професійну правничу допомогу в певному розмірі, апеляційний суд приходить до наступного.

Стягуючи додатковими судовими рішеннями з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн; на користь ОСОБА_3 - в розмірі 12000,00 грн; на користь ОСОБА_5 - в розмірі 12000,00 грн; на користь ОСОБА_4 - в розмірі 12000,00 грн, суд першої інстанції виходив з наявності доказів понесення таких витрат.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитися не можна.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у

зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на

репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зробила висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Судом встановлено, що 16.11.2021 року між адвокатом Ружею І.В. та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги №116/11. Сторони в договорі передбачили (п. 3.6), що за результатами надання правової допомоги складається акт, що ними підписується. В акті вказується обсяг наданої допомоги та її вартість (а.с. 46-50, том 1, 67-71, том 2).

Відповідно до акту про надання правової допомоги від 23.11.2021 року, відповідачу ОСОБА_2 надані наступні послуги та погоджена їх вартість на загальну суму 2650,00 грн: - загальна консультація з норм права за запитом клієнта - 350,00 грн; - вивчення наявних документів клієнта, встановлення фактів, які мають значення по справі - 400,00 грн; - аналіз судової практики за категорією справ, аналогічною справі клієнта - 400,00 грн,- підготовка процесуальних документів (відзив на позовну заяву) - 1500,00 грн. 16.11.2021 року вказана сума оплачена в повному обсязі (а.с. 52, том 1).

Згідно з актами про надання правової допомоги від 01.12.2021 року, від 14.12.2021 року, від 01.02.2022 року, від 20.02.2022 року, від 17.06.2022 року, від 07.03.2023 року участь адвоката в судових засіданнях визначена в розмірі 1000,00 грн., вказані суми сплачені частково за відповідними рахунками.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що витрати в розмірі 800,00 грн (400,00 + 400,00 грн) не є такими, що можна назвати фактичними і неминучими, а є складовою послуг з підготовки процесуальних документів (відзиву на позовну заяву).

Що стосується правничої допомоги - участь в судових засіданнях, апеляційний суд вважає такі витрати необґрунтованими, оскільки представник відповідача ОСОБА_2 в судових засіданнях участі не приймав. Відповідно до довідок суду учасники справи в судове засідання не з`являлись. Витрати на правничу допомогу доведені відповідачем за 07.03.2023 року (а.с. 55, 89, том 1; 23, том 2).

Тому суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення від 24.03.2023 року, дійшов помилкового висновку про стягнення з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 витрат на професійну правничу в розмірі 8000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до додатків №1 до договорів про надання правничої допомоги адвокатським об`єднанням ОСОБА_4., ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по цивільній справі №199/8105/21 встановлено, що вивчення матеріалів цивільної справи та складання відзиву на позовну заяву складає 3000,00 грн, участь у судових засідання під час розгляду справи - 1500,00 грн за одне судове засідання.

На виконання умов договору представником відповідачів адвокатом Рижиком Р.О. складено відзиви на позовну заяву від імені відповідачів, які фактично дублюються. Представник відповідачів в судові засідання відповідно до довідок суду не з`являвся, фактично приймав участь в судовому засіданні, що відбулося 07.03 2023 року (а.с. 55, 89, 153-154, том 1; 23, том 2).

Аналізуючи подані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу щодо відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , апеляційний суд приймає ці факти до уваги та вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи додаткові рішення від 10.04.2023 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь цих відповідачів, дійшов помилкових висновків про стягнення з позивачки ОСОБА_1 на їх користь витрат на професійну правничу в розмірі по 12000,00 грн кожному.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив додаткові рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2023 року та від 10.04.2023 року за неповним з`ясуванням обставини з цього питання, та відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України резолютивні частині цих додаткових рішень мають бути змінені.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лосєв Юрій Станіславович, від 23 березня 2023 року залишити без задоволення, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 березня 2023 року - без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лосєв Юрій Станіславович, від 19 вересня 2023 року задовольнити частково.

Додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 24 березня 2023 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4850,00 грн (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят грн 00 коп.).

Додаткові рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 10 квітня 2023 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот грн 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот грн 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот грн 00 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повне судове рішення складено 22 січня 2024 року.

Суддя: