Ухвала

від 15.01.2024 по справі 461/5309/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/5309/23

Провадження № 1-кс/461/272/24

УХВАЛА

15.01.2024 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Івано-Франкове, Яворівського району, Львівської області, громадянина України, українця, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальному провадженні № 12023140000000431, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 246 КК України, відомості про яке 13.03.2023, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-

ВСТАНОВИВ :

Слідчий звернувся досуду звказаним клопотання,яке мотивованетим,що ОСОБА_6 працюючи відповідно до наказу Яворівського національного природнього парку №103-О від 16.03.2023 на посаді інспектора з охорони ПЗФ 1 категорії Яворівського національного природного парку, будучи згідно посадової інструкції, затвердженої 17.04.2023 директором Яворівського НПП ОСОБА_7 , та договору про повну матеріальну відповідальність від 18.10.2013 зобов`язаним:

- здійснювати державний контроль за дотриманням встановленого режиму охорони на території обходу або закріпленій за ним території в межах установи природно-заповідного фонду;

- бережливо ставитись до переданих йому для зберігання або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства

- вживати заходи до запобігання шкоди, своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства про всі обставини, які загрожують забезпеченню збереженню ввірених йому матеріальних цінностей, а також відповідальним за збереження природних екосистем, рекреаційних об`єктів, матеріальних цінностей та їх раціонального використання, усвідомлюючи, що несе персональну відповідальність за порушення Лісового та Земельних кодексів України, «Правил поліпшення якісного складу лісів», «Санітарних правил в лісах України», Закону України «Про охорону навколишнього середовища», Закону України «Про природньо-заповідний фонд», незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вимог законодавства, зокрема статті 65, 68 Конституції України, яка передбачає, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки та неухильно додержуватися Конституції України та законів України, знехтував такими та керуючись корисливим мотивом і переслідуючи мету власного незаконного збагачення, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, однак не пізніше червня 2023 року, розробив злочинний план, який полягав у незаконній порубці дерев на ввіреній йому лісовій ділянці кварталу 32 виділу 12 Млинківського природоохоронного науково-дослідного відділення Яворівського національного природного парку під виглядом законної рубки, їх перевезенні за допомогою транспортного засобу, що перебував у його користуванні, на пилорами з метою подальшої переробки.

Розуміючи, що для реалізації вищевказаного плану необхідно залучити осіб, кожна із яких виконувала б відведену функцію та бажаючи уникнути можливого викриття злочинної діяльності, ОСОБА_6 володіючи інформацією про відведення лісової ділянки кварталу 32 виділу 12 Млинківського природоохоронного науково-дослідного відділення Яворівського національного природного парку у вибірково-санітарну рубку, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, однак не пізніше червня 2023 року, у невстановленому місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, спільно з ОСОБА_8 організував та очолив з метою вчинення кримінальних правопорушень, направлених на незаконну порубку дерев та їх подальше перевезення, стійке злочинне об`єднання організовану групу, до складу якої залучив працівника Яворівського національного природного парку - вальника лісу Млинківського природоохоронного науково-дослідного відділення ОСОБА_5 .

Перебуваючи у довірливих відносинах із залученими особами, ОСОБА_6 довів до їх відома зміст злочинного плану, який полягав у вчиненні незаконної порубки дерев на ввіреній йому лісовій ділянці та у подальшому їх перевезенні до пилорам з метою переробки.

При цьому для маскування злочинної діяльності, незаконну порубку дерев було вирішено здійснювати в кварталі 32 виділі 12 Млинківського природоохоронного науково-дослідного відділення Яворівського національного природного парку, під час проведення там вибіркової-санітарної рубки, яка вчинялася на підставі лісорубного квитка.

Перевезення незаконно зрубаних дерев, мало здійснюватися учасниками організованої групи або особисто ним за допомогою автомобіля марки «ЗІЛ 131» д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаним спеціально пристосованим завантажувальним механізмом, що перебував у фактичному користуванні ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .

Організована група характеризувалася наявністю організатора - керівника злочинної групи, розробленого єдиного плану вчинення злочинів, відомого всім учасникам групи, стійкими зв`язками і розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, наявністю загальних правил поведінки, підготовкою до вчинення злочинів, а також отримання матеріальних благ від такої кримінально-протиправної діяльності на постійній основі.

Для забезпечення постійної діяльності організованої групи, відповідно до розробленого злочинного плану, ОСОБА_6 відвів собі роль її керівника та виконавця, зокрема для вчинення членами злочинної групи незаконних порубок лісу, здійснював розподіл між ними ролей та функцій, а також безпосередньо приймав участь у вчиненні кримінальних правопорушень.

Відповідно до розробленого та узгодженого ОСОБА_6 злочинного плану, ролі та функції учасників організованої групи були розподілені наступним чином.

Згідно розподілу ролей в складі організованої групи, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 діючи як організатори, керівники організованої групи та співвиконавці виконували наступні функції:

- розробили злочинний план діяльності організованої групи;

- розподілили ролі між членами цієї групи;

- забезпечували дотримання загальних правил поведінки учасників групи;

- координували та керували злочинною діяльністю учасників організованої групи;

- з використанням власних знарядь для здійснення рубки дерев (пили, сокири та ін.) здійснювали на території Млинківського природоохоронного науково-дослідного відділення Яворівського національного природного парку незаконну порубку дерев, що не були відведені в рубку, шляхом відокремлення стовбура від кореня, до ступеня припинення росту;

- підшукували місця можливої переробки незаконно зрубаних дерев (пилорами);

- здійснювали розпилення незаконно зрубаних дерев на окремі частини з метою полегшення їх подальшого перевезення до місць переробки;

- здійснювали перевезення незаконно зрубаної деревини з місць порубок до фактичного місця переробки з використанням транспортного засобу, що перебував у їхньому користуванні;

- визначали якість та класність лісу, порубку та перевезення якого повинні були забезпечити учасники організованої групи;

- здійснювали готівковий розрахунок за незаконно зрубану лісопродукцію;

- розподіляли грошові кошти, отримані від реалізації незаконно зрубаної деревини між учасниками злочинної групи.

- забезпечували переробку незаконно зрубаних дерев у максимально стислі строки з метою запобігання виявленню таких правоохоронними органами та сторонніми особами.

Залученому вальнику лісу Млинківського природоохоронного науково-дослідного відділення Яворівського національного природного парку - ОСОБА_5 у складі організованої групи, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відвели роль пособника та виконавця вчинення кримінальних правопорушень і такий згідно спільно обумовленого плану виконував наступні функції:

- створював необхідні умови для втілення злочинного плану з незаконної порубки дерев;

- спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 забезпечував на території Млинківського природоохоронного науково-дослідного відділення Яворівського національного природного парку незаконну порубку дерев, що не були відведені в рубку шляхом підготовки та підшуковування знаряддя для здійснення рубки дерев (пили, сокири та ін.);

- з використанням трактора забезпечував трелювання незаконно зрубаної деревини з місця рубки до фактичного місця завантаження для подальшого їх перевезення до місць переробки;

- вживав заходів щодо приховування незаконної діяльності шляхом маскування пнів за допомогою рештків від незаконно зрубаних дерев;

- забезпечував перевезення знарядь вчинення злочину, а саме трактора з місць незаконної порубки дерев;

- отримував готівкові кошти за сприяння в незаконній порубці дерев та їх перевезенні;

Разом з тим, реалізовуючи злочинний план, учасники організованої групи для досягнення мети, діяли в порушення вимог, передбачених наступними нормативно-правовими, підзаконними та відомчими актами.

Статтею 47 Лісового кодексу України (далі Лісовий Кодекс) визначено, що лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів ст. 48 Лісового Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Лісового Кодексу, постійні лісокористувачі зобов`язані: дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування; здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, тощо.

Статтею 69 Лісового кодексу України визначено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Відповідно до п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 - лісорубний квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу.

Кількість та технічна придатність дозволених в рубку дерев визначається під час відведення насадження в рубку у відповідності до Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, затверджених наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 № 9. На підставі матеріалів відведення насадження в рубку проводиться матеріально-грошова оцінка лісосіки, в якій визначається об`єм дозволеної до вирубування деревини, як загальної, так і по категоріях технічної придатності. Результати розрахунків матеріально-грошової оцінки лісосіки заносяться в спеціальний дозвіл - лісорубний квиток.

Статтею 12 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» визначено, що громадяни України в тому числі зобов`язані: берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів.

Водночас, в порушення вищевказаних вимог, організованою групою, до складу якої увійшли ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ОСОБА_5 , незаконно, тобто без наявності відповідних дозвільних документів (лісорубних квитків), в період 14 червня- 18 липня 2023 року вчинено низку злочинів, що полягали у незаконній порубці дерев на території Млинківського природоохоронного науково-дослідного відділення Яворівського національного природного парку дерев породи сосна, дуб та подальшому їх перевезенні, в результаті чого заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу, визначену відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної ліcу» № 665 від 23.07.2008, на загальну суму 2 200 156,08 грн., яка в шістдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідки.

Слідчий зазначив, що станом на день розгляду клопотання про продовження строку цілодобового домашнього арешту продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відтак вказаний запобіжний захід просив продовжити.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні просили клопотання задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав. Зазначив, що він активно співпрацює зі слідством. Пояснив, що працює нічним сторожем, а тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту позбавить його засобу до існування.

Дослідивши матеріали поданого клопотання, врахувавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023140000000431 від 13.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч.3, 4 ст. 246 КК України.

11 січня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у

- пособництві в незаконній порубці дерев та незаконній порубці дерев, вчиненої організованою групою, повторно, на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України;

- пособництві у перевезенні незаконно зрубаних дерев, вчиненого організованою групою, повторно, на території природно-заповідного фонду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 - ч. 3 ст. 246 КК України, санкція статті передбачає покарання, у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до семи років.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно ч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_9 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

-протоколом обшуку від 18.07.2023 року;

-протоколом огляду від 18.07.2023 року;

-протоколом проведення негласної слідчої дії зняття інформації з електронним комунікаційних мереж від 02.08.2023 року;

-висновком експерта від 20.12.2023 року;

-висновком експерта від 10.10.2023 року.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:

-ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду свідчить те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 - ч. 3,4 ст. 246 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавленням волі від п`яти до семи років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.

-ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик підтверджується тим, що на даний час органом досудового розслідування не отримано всіх речових доказів та знарядь вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 може знищити або сховати такі.

ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

При цьому, слідчий суддя враховує визнання підозрюваним своєї вини та його активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень, наявність у підозрюваного роботи у нічний час доби, а тому приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно підозрюваного є надто суворим.

З урахуванням обґрунтованості підозри, існування передбачених процесуальним законом ризиків та суспільної небезпеки вчиненого, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та покладення процесуальних обов`язків, на підозрюваного, передбачених ч. 5 ст. 195 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжнийзахід увигляді особистогозобов`язання з покладенням на нього наступних обов`язків, строком на 2 місяці, тобто до 15 березня 2024 року:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Повний текст ухвали проголошено 18 січня 2024 року о 16 год. 40 хв.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1