Постанова

від 11.01.2024 по справі 910/16372/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2024 р. Справа№ 910/16372/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.

представників сторін:

від позивача: Івашова Г.Л.,

від відповідача: Липовенко Г.В.,

від третьої особи: не з`явився,

прокурор: Дергунов Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023

у справі №910/16372/21 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради

до Акціонерного товариства "Київметробуд"

третя особа Комунальне підприємство "Київський метрополітен"

про стягнення безпідставно набутих коштів, ціна позову 139 090 410,96 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 призначено у справі №910/16372/21 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На час проведення експертизи провадження у справі №910/16372/21 зупинено.

Призначаючи експертизу у справі суд першої інстанції зазначив, що на підставі постанови Верховного Суду від 05.04.2023 судом здійснюється новий розгляд даної справи.

За змістом вищевказаної постанови слід перевірити наявність обвинувального вироку суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, що є підставою звільнення від доказування обставин нецільового використання бюджетних грошових коштів відповідно до вимог ч. 6 ст. 76 ГПК України.

У протилежному випадку (у разі відсутності вироку суду, що набрав законної сили), судам варто було здійснити оцінку висновку експерта № 18545/18664/18665 (складений за результатом експертизи у ході досудового розслідування в кримінальному проваджені) у сукупності з іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 ГПК України; з`ясувати, чи можуть обставини протиправного руху бюджетних грошових коштів підтверджуватись відомостями, викладеними у висновку експерта, та чи наявні у матеріалах справи інші належні та допустимі докази, що підтверджують рух цих коштів (зокрема виписки з депозитних чи інших рахунків Товариства, на які у своєму висновку посилався експерт); дослідити, чи надавалась цьому висновку експерта правова оцінка судом в межах відповідного кримінального провадження.

Верховний Суд зауважив також, що для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність факту нецільового використання бюджетних грошових коштів як підстави для задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно набутих коштів.

Ухвалою суду від 12.07.2023 витребувано та 20 вересня Національним антикорупційним бюро України надані копії матеріалів кримінального провадження № 42019000000002358 від 05.12.2019, що містять висновки експертів КНДІСЕ № 18437/20-71 від 19.08.2020, Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса" № 18545/18664/18665 від 30.03.2021 та інші документи, на підставі яких проводились експертні дослідження.

Разом з цим, за висновками суду першої інстанції, оскільки у наявних у справі висновках експертів на вирішення обох експертиз виносилися та ними вирішувались питання, чи носило використання відповідачем грошових коштів характер цільового, а зміст поставлених перед експертами питань зводився до тверджень, що грошові кошти у розмірі 1,7 млрд грн, розміщені АТ "Київметробуд" в АТ "Укргазбанк" на підставі договорів банківського строкового вкладу №№ 2019/ДК/028-006 та 2019/ДК/028-005 від 25.04.2019 були бюджетними, відтак предметом висновку обох експертиз були питання права, вирішення яких в силу вимог ч. 2 ст. 98 ГПК України не може бути передане на вирішення експерта.

При цьому, суд зазначив, що вирішення питання про рух грошових коштів під час фінансування договору № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018 на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар, розміщення АТ "Київметробуд" в АТ "Укргазбанк" грошових коштів на підставі договорів банківського строкового вкладу №№ 2019/ДК/028-006 та 2019/ДК/028-005 від 25.04.2019 через особливості здійснення видаткових операцій з бюджету, характер та обсяг необхідних для цього дій та їх документальне оформлення потребує спеціальних економічних знань.

Призначаючи судово-економічну експертизу, суд першої інстанції вказав, що в процесі розгляду справи у суду виникла необхідність роз`яснення питань походження грошових коштів у розмірі 1,7 млрд грн, розміщених АТ "Київметробуд" в АТ "Укргазбанк" на підставі договорів банківського строкового вкладу №№ 2019/ДК/028-006 та 2019/ДК/028-005 від 25.04.2019, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору та потребують спеціальних економічних знань, без яких встановити обставини, що входять до предмету доказування в цій справі, неможливо.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/16372/21 та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Скаржник зазначає, що у справі, що розглядається, обставини, що мають значення для справи, зокрема хід фінансування за договором «від початку» виділення коштів з місцевого бюджету, отримання коштів відповідачем та у подальшому протиправний рух коштів (їх розміщення відповідачем на депозитних рахунках) з`ясовані, є загальновідомими в частині фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності та не заперечувались у ході розгляду справи судами відповідачем та учасниками справи.

Крім того, апелянт вказує, що питання руху коштів були предметом дослідження експертів та Державної аудиторської служби України, при цьому жодних обґрунтованих сумнівів щодо їх правильності під час розгляду справи судом, не виникло.

Таким чином, на думку апелянта, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів достатніх обґрунтувань, на підставі яких він дійшов висновку про необхідність призначення експертизи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних у матеріалах справи доказів та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для призначення експертизи, та зупинення провадження у справі, що призводить до затягування строків її розгляду.

Апелянт зауважує, що з урахуванням наявності належних та допустимих доказів у матеріалах справи, що підтверджують одержання відповідачем бюджетних коштів за договором підряду, вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 05.04.2023 у цій справі, щодо необхідності з`ясування обставин протиправного руху бюджетних коштів, задоволення безпідставного клопотання відповідача та призначення експертизи свідчить про надання переваги доводам відповідача та протирічить основним засадам та завданням господарського судочинства, встановлених ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Акціонерне товариство «Київметробуд» не погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, вважає її необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, про що 17.11.2023 надало відзив, в якому зазначає, що ухвалу суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без їх порушення.

Також відповідач зазначає, що прокурор не обґрунтував очевидності належності коштів попередньої оплати за договором №744-ДБМ-18, перерахованих на користь відповідача з боку КП «Київський метрополітен», до бюджетних коштів Київської міської ради. В апеляційній скарзі відсутні посилання на докази, які, на думку прокурора, свідчать про відсутність потреби у спеціальних знаннях експерта щодо дослідження питання протиправного руху бюджетних коштів.

Відповідач вказує, що у справі немає жодного експертного висновку, в якому досліджувалось питання протиправного руху бюджетних коштів Київської міської ради. Однак, виходячи з предмету та підстав позову, вирішення справи напряму залежить від встановлення фактів: належності коштів попередньої оплати до бюджетних коштів Київської міської ради; нецільового використання коштів (в разі наявності таких фактів); визначення розміру коштів, використаних не за цільовим призначенням.

Відповідач також звертає увагу на те, що у позовній заяві прокурор не надав розрахунку ціни позову, тому і підстави, і ціна позову обґрунтовувались ним тільки експертними висновками експертів КДНІСЕ Борщевської Ю.Г. від 19.08.2020 №18437/20-71 та ННЦ «Інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса» Сабадаш І.В. №18545/18664/18665. Однак, на думку відповідача, вказані висновки досліджували використання коштів, починаючи з моменту перерахування попередньої оплати з рахунку КП «Київський метрополітен» (а не Київської міської ради), але не досліджували питання надходження коштів попередньої оплати за вказаним договором з бюджету Київської міської ради, тому за відсутності наявних розрахунків та аналізу доказів щодо руху коштів тільки експертний висновок з цих питань може бути належним, допустимим та вірогідним доказом у розумінні ст.ст.73-79 ГПК України.

Крім того, відповідач зазначає, що Верховний Суд в постанові від 05.04.2023 у даній справі надав обов`язкові для виконання рекомендації для нового розгляду справи. Отже, під час нового розгляду справи суд мав встановити чи спростувати наявність фактів протиправного руху тільки бюджетних коштів (а не будь-яких коштів), і тільки коштів, що належали позивачу - Київській міській раді, на підставі наявних в справі належних та допустимих доказів. Але на сьогодні з наявних матеріалів справи, які містять інформацію про рух коштів (додатки до експертних висновків), не очевидно чи були кошти передоплати бюджетними (тобто надійшли з бюджету позивача в порядку виконання договору підряду). Висновки експертів, зазначені у постанові Верховного Суду від 05.04.2023, не містять обґрунтувань, що отримані відповідачем кошти від КП «Київський метрополітен» були саме бюджетними коштами Київської міської ради за даним цільовим призначенням, тому, на думку відповідача, суд не мав підстав їх вважати такими. Відповідно, була призначена економічна експертиза, яка повинна надати відповідь на вказане питання.

Відповідач вказує, що прокурор в апеляційній скарзі посилається на докази, відповідно до яких він вважає, що кошти попередньої оплати є бюджетними: видатки на вказане будівництво були передбачені програмою соціального та економічного розвитку міста Києва на 2018-2020 роки; договір підряду передбачав, що фінансування здійснюватиметься за рахунок коштів міського бюджету; п. 15.3. договору передбачено, що передоплата здійснюватиметься за рахунок коштів бюджету міста Києва та вказаних підстав прокурор вважав обставини доведеним, оскільки, на його думку, вони є загальновідомими.

Проте відповідач не погоджується з такими твердженнями прокурора, оскільки вважає, що не може бути визнаний загальновідомим фактом - чи є певні кошти бюджетними чи ні, без оцінки належних та допустимих доказів перерахування таких коштів безпосередньо з відповідного бюджету (з дотриманням відповідного цільового призначення). Тому, вважає неспроможним посилання прокурора на те, що тільки на підставі положень Програми соціального та економічного розвитку міста Києва на 2018-2020 роки та положень договору підряду можна вважати будь-які кошти, які належали КП «Київський метрополітен», бюджетними з цільовим призначенням - на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі.

Відповідач також вважає посилання прокурора на те, що призначення економічної експертизи призведе до затягування розгляду справи, яка вже триває протягом двох років не обгрунтованим, оскільки до висновків експертів, наявних у справі, додані у великій кількості платіжні доручення та банківські виписки, але прокурором при поданні позовної заяви не здійснювався аналіз руху коштів по вказаних рахунках позивач та відповідача, тому з`ясування протиправності руху коштів, які є бюджетними коштами позивача, згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 є обов`язковим під час нового розгляду справи та як наслідок, для виконання рекомендацій Верховного Суду з урахуванням неподання прокурором до справи належного експертного висновку, виникла потреба у призначенні судової економічної експертизи.

Також відповідач зазначає, що при первісному розгляді справи він не заперечував, що отримав кошти від КП Київський метрополітен» як передоплату за договором підряду, при цьому докази отримання передоплати у вигляді платіжних доручень наявні в справі. Проте, чи були вказані кошти бюджетними - відповідач не надавав інформації у відзиві на позовну заяву, оскільки не володіє такою інформацією.

Відповідач вказує, що у матеріалах справи відсутній економічний висновок, на який звернув увагу Верховний Суд у постанові від 05.04.2023, тому для з`ясування даного питання та враховуючи вимоги Верховного Суду у постанові 05.04.2023 вважає є необхідним призначення судової економічної експертизи, у зв`язку з чим ухвала від 18.10.2023 підлягає залишенню в силі.

Узагальнені пояснення Київської міської ради

Київська міська рада погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, вважає її необгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, зазначає, що видатки на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільскому районі, передбачені рішенням Київської міської ради від 21.12.2017 №1042/4049 «Про програму соціального та економічного розвитку міста Києва на 2018-2019 роки» за рахунок бюджету розвитку спеціального фонду бюджету міста Києва, паспортами відповідних бюджетних програм, бюджетом міста Києва на відповідні роки, тобто є загальновідомими.

Отже, Київська міська рада зауважує, що інших джерел фінансування за договором, крім коштів місцевого бюджету бути не могло, на підтвердження чого надала листи Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №053-11228 від 20.12.2018, №053-13651 від 26.11.2019 до КП «Київський метрополітен» про погодження надання авансу за договором будівельного підряду від 20.11.2018 №744-ДМБ-18, лист Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №08/23738/3 від 18.11.2020 з додатками розпоряджень про виділення коштів спеціалізованого фонду бюджету м.Києва на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільскому районі, із загальною сумою фінансування 1 424 953 720,00 грн.

Узагальнені пояснення Комунального підприємства «Київський метрополітен»

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, вважає її необгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також КП «Київський метрополітен» зазначає, що Департаментом транспортної інфраструктури КМДА листами від 20.12.2018 та від 26.12.2019 погоджено КП «Київський метрополітен» виплату авансу відповідачеві відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117, а КП «Київський метрополітен» згідно з умовами договору від 20.11.2018 № 744-ДМБ-18 (п. 15.3) здійснено перерахування коштів попередньої оплати відповідачу - 20.12.2018 та 27.12.2019. При цьому, за висновками Державної казначейської служби України вказані бюджетні кошти виділені з бюджету міста Києва та які перераховані в якості авансового платежу за договором від 20.11.2018 № 744-ДМБ-18 мали виключно цільове призначення та могли використовуватись відповідачем виключно на цілі, визначені договором, тобто для будівництва лінії метрополітену.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 справу № 910/16372/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/16372/21 та призначено розгляд справи на 27.11.2023.

У судовому засіданні 27.11.2023 було оголошено перерву до 04.12.2023.

У судовому засіданні 04.12.2023 було оголошено перерву до 06.12.2023.

Судове засідання 06.12.2023 не відбулось у зв`язку із повітряною тривогою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/16372/21 призначено на 13.12.2023.

У судовому засіданні 13.12.2023 було оголошено перерву до 20.12.2023.

Судове засідання 20.12.2023 не відбулось у зв`язку із технічними проблемами з судовими сервісами Підсистеми відеоконференцзв`язку (ВКЗ) та Електронного суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/16372/21 призначено на 11.01.2024.

Розгляд клопотань.

15.12.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Київської міської ради надійшли пояснення з додатковими доказами, а саме: листи Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №053-11228 від 20.12.2018, №053-13651 від 26.11.2019 до КП «Київський метрополітен» про погодження надання авансу за договором будівельного підряду від 20.11.2018 №744-ДМБ-18, лист Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №08/23738/3 від 18.11.2020 з додатками розпоряджень про виділення коштів спеціалізованого фонду бюджету м.Києва на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільскому районі, із загальною сумою фінансування 1 424 953 720,00 грн.

Крім того, 11.01.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (одержано електронною поштою) від Комунального підприємства «Київський метрополітен» також надійшли пояснення з додатковими доказами у справі, а саме: копією платіжного доручення від 20.12.2018 № 7; копією додаткової угоди № 5 від 20.12.2018 до договору від 20.11.2018 №744-ДБМ-18; копією платіжного доручення від 26.12.2019 №12; копією додаткової угоди №9 від 24.12.2019 до договору від 20.11.2018 №744-ДБМ-18.

Протокольною ухвалою колегії суддів апеляційної інстанції на підставі ст. 207 ГПК України залишено без розгляду зазначені додаткові докази, додані до пояснень Київської міської ради та до пояснень Комунального підприємства «Київський метрополітен», оскільки зазначені докази без поважних причин не були заявлені в суді першої інстанції.

Явка учасників у судове засідання

У судове засідання призначене на 11.01.2024 не з`явився представник КП «Київський метрополітен», про час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином, шляхом доставки процесуального документа до його електронного кабінету 21.12.2023.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника третьої особи у судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника КП «Київський метрополітен».

Позиції учасників справи

Прокурор у судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/16372/21 скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник АТ «Київметробуд» у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги прокурора, з підстав, викладених у відзиві, вважав її необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Представник Київської міської ради у судовому засіданні погодився з доводами апеляційної скарги прокурора, та просив її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У жовтні 2021 року Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся в суд з позовом в інтересах Київської міської ради, Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення коштів у сумі 139 090 410,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час виконання укладеного з Комунальним підприємством "Київський метрополітен" договору № 744-ДМБ-18 від 20.11.2018 відповідач отримав попередню оплату, частину якої в розмірі 1,7 млрд грн використав не за цільовим призначенням, розмістивши кошти на депозит у банківській установі, та отримав від цього безпідставний дохід у вигляді процентів за депозитом у розмірі 139 090 410,96 грн.

Посилаючись на те, що одержання відповідачем безпідставного доходу відбулося за рахунок територіальної громади міста Києва, оскільки фінансування вищевказаного договору здійснювалося за рахунок коштів міського бюджету, прокурор на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України просив стягнути з відповідача на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради 139 090 410,96 грн. безпідставно набутих коштів.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 позов прокурора було частково задоволено та стягнуто з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у сумі 139 090 410,96 грн на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Постановою Верховного Суду від 05.04.2023вказані судові рішення скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. судом здійснюється новий розгляд даної справи.

За змістом вищевказаної постанови слід перевірити наявність обвинувального вироку суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, що є підставою звільнення від доказування обставин нецільового використання бюджетних грошових коштів відповідно до вимог ч. 6 ст. 76 ГПК України.

У протилежному випадку (у разі відсутності вироку суду, що набрав законної сили), судам варто було здійснити оцінку висновку експерта № 18545/18664/18665 (складений за результатом експертизи у ході досудового розслідування в кримінальному проваджені) у сукупності з іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 ГПК України; з`ясувати, чи можуть обставини протиправного руху бюджетних грошових коштів підтверджуватись відомостями, викладеними у висновку експерта, та чи наявні у матеріалах справи інші належні та допустимі докази, що підтверджують рух цих коштів (зокрема виписки з депозитних чи інших рахунків Товариства, на які у своєму висновку посилався експерт); дослідити, чи надавалась цьому Висновку експерта правова оцінка судом в межах відповідного кримінального провадження.

Верховний Суд зауважив також, що для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність факту нецільового використання бюджетних грошових коштів як підстави для задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно набутих коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 за клопотанням відповідача витребувано від Національного антикорупційного бюро України оригінали або належним чином завірені копії висновку експерта КНДІСЕ Борщевської Ю.Г. № 18437/20-71 від 19.08.2020; висновку експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса" Сабадаш І.В. № 18545/18664/18665 від 30.03.2021 та інші документи, на підставі яких проводились експертні дослідження.

20.09.2023 Національним антикорупційним бюро України до Господарського суду міста Києва надані зазначені вище копії документів.

Водночас, 06.10.2023 відповідач подав клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи для визначення належності коштів попередньої оплати до коштів бюджету територіальної громади міста Києва та їх цільового призначення, на вирішення судової експертизи просив поставити наступні питання:

- чи належали до власних цільових бюджетних коштів Київської міської ради кошти, що були перераховані в якості попередньої оплати Комунальним підприємством "Київський метрополітен" за договором № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018 і знаходились на рахунку № НОМЕР_1 клієнта Акціонерного товариства "Київметробуд", відкритого в Акціонерному банку "Укргазбанк" в сумі 1 700 000 000,00 грн?

- чи є нецільовим використанням бюджетних коштів Київської міської ради розміщення коштів, що знаходились на рахунку № НОМЕР_1 клієнта Акціонерного товариства "Київметробуд", відкритого в Акціонерному банку "Укргазбанк", в сумі 1 700 000 000,00 грн на депозитних рахунках Акціонерного товариства "Київметробуд"?

- якщо так, який розмір бюджетних коштів Київської міської ради, виділених на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар, був використаний не за цільовим призначенням?

Проведення експертизи відповідач просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Прокурор, позивач та третя особа проти указаного клопотання заперечили посилаючись на те, що рух грошових коштів (які стосувалися фінансування договору) є з`ясованим (встановленим) та загальновідомим.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 призначено у справі №910/16372/21 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертів поставлено наступні питання:

- чи підтверджується документально, що грошові кошти у розмірі 1,7 млрд. грн., розміщені АТ "Київметробуд" в АТ "Укргазбанк" на підставі договорів банківського строкового вкладу №№ 2019/ДК/028-006 та 2019/ДК/028-005 від 25 квітня 2019 р., були бюджетними коштами, одержаними АТ "Київметробуд", на виконання умов договору № 744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р. на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар, як попередня оплата від КП "Київський метрополітен."

На час проведення експертизи провадження у справі №910/16372/21 зупинено.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції вказав, що в процесі розгляду справи у суду виникли питання, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору та потребують спеціальних знань, без яких встановити обставини, що входять до предмету доказування в цій справі, неможливо.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо призначення судово-економічної експертизи та зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя у суду виникає необхідність із встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, в силу приписів статті 99 Господарського процесуального кодексу України господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Згідно з частиною 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ч. 1 статті 234 Господарського процесуального кодексу України ухвала викладається окремим документом і складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

За змістом статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку призначення судом експертизи, про що суд постановляє ухвалу. Отже зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов`язком.

Відтак, питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Судова експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали апеляційної інстанції, що оскаржується, колегія суддів зазначає, що в ухвалі не зазначено і не обґрунтовано необхідності призначення судової експертизи, не наведено підстав такого призначення, а також не обґрунтовано неможливості з`ясування відповідних обставин самим судом.

Так, необхідність проведення експертизи відповідачем обґрунтовано тим, що на даний час у справі недослідженими залишаються питання приналежності до коштів місцевого бюджету, грошових коштів, отриманих КП «Київський метрополітен» від Київської міської ради та в подальшому відповідачем від КП «Київський метрополітен» на виконання умов договору підряду на будівництво лінії метрополітену у вигляді авансу.

Разом з цим, за доводами позову, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.07.2046 №605 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації) від 23.04.2008 №585 «Про проектування та спорудження дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» до житлового масиву Виноградар з електродепо у Подільському районі» замовником виконання робіт з проектування та будівництва зазначеної дільниці метрополітену визначено КП «Київський метрополітен».

Колегія суддів зазначає, що бюджетне законодавство в Україні регулюється низкою нормативно-правових актів, які встановлюють чітку бюджетну дисципліну щодо руху бюджетних коштів під час закупівель товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти від головних розпорядників таких коштів розпорядникам коштів нижчого рівня тощо.

Відповідно до положень ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що видатки на будівництво лінії метрополітену у справі, що розглядається, передбачені рішенням сесії Київської міської ради від 21.12.2017 № 1042/4049 «Про бюджет міста Києва на 2018 рік» та паспортом бюджетної програми на 2018 рік будуть проводитись за рахунок коштів бюджету розвитку спеціального фонду бюджету міста Києва (додаток № 6 до вказаного рішення Київської міської ради). Вказані акти Київської міської ради оприлюднені та знаходяться у вільному доступі.

При цьому головним розпорядником бюджетних коштів у даному випадку за вказаними рішеннями Київської міської ради, визначений Департамент транспортної інфраструктури КМДА.

З огляду на прийняття Київською міською радою зазначених рішень, Комунальним підприємством «Київський метрополітен», як розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, у 2018 році за результатами процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі (UA-2018-09-10-000597-b), проведеної відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», визначено переможця за бюджетні кошти - AT «Київметробуд» - відповідач у справі та укладено договір підряду на будівництво лінії метрополітену від 20.11.2018 № 744-ДМБ-18 на загальну суму понад 5, 9 млрд. грн.

Відповідно до умов договору (п. 13.1 договору) фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів бюджету міста Києва в порядку визначеним Бюджетним кодексом України.

Дана інформація щодо вказаної закупівлі оприлюднена та міститься у відкритому доступі на сайті «Prozorro» та також містить інформацію щодо походження коштів (кошти місцевого бюджету) в даному випадку.

Більш того, постановою Кабінету Міністрів України «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.04.2014 № 117 (зі змінами) визначено розмір попередньої оплати (авансу) для будівництва даної лінії метрополітену в розмірі 95 відсотків загальної вартості робіт.

Пунктом 2-1 (прикінцеві положення) постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014№ 117 встановлено, що, попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, надавачам товарів і послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім`я в органах Казначейства у встановленому законодавством порядні з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, надавачам товарів і послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг.

Відповідно до умов договору від 20.11.2018 № 744-ДМБ-18 (п. 15.3) кошти попередньої оплати (авансу) можуть бути перераховані виключно за умови наявності відповідного рішення головного розпорядника бюджетних коштів в даному випадку Департаменту транспортної інфраструктури КМДА та відповідно до вимог вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117.

Як вбачається із матеріалів справи, Департаментом транспортної інфраструктури КМДА листами від 20.12.2018 та від 26.12.2019 погоджено КП «Київський метрополітен» виплату авансу відповідачеві відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117, а КП «Київський метрополітен» відповідно до умов договору від 20.11.2018 № 744-ДМБ-18 (п. 15.3) здійснено перерахування коштів попередньої оплати відповідачу - 20.12.2018 та 27.12.2019.

При цьому, за висновками Державної казначейської служби України вказані бюджетні кошти виділені з бюджету міста Києва та які перераховані в якості авансового платежу за договором від 20.11.2018 № 744-ДМБ-18 мали виключно цільове призначення та могли використовуватись відповідачем виключно на цілі, визначені договором, тобто для будівництва лінії метрополітену.

Вказані обставини також підтверджуються іншими матеріалами справи, а саме листуванням між Департаментом транспортної інфраструктури КМДА, як головним розпорядником бюджетних коштів та Комунальним підприємством «Київський метрополітен», як розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (лист Департаменту від 04.11.2020, а.с. 209, 223, 224, т.1), листування Департаменту та Київською міською прокуратурою (листи Департаменту від 11.12.2020 та від 03.03.2021 на адресу Київської міської прокуратури щодо руху коштів від головного їх розпорядника та надалі, а.с. 227-230 т.1), протоколом допиту свідка ОСОБА_1 - начальника управління обслуговування коштів та інших клієнтів Головного управління Державної казначейської служби в Київській області (а.с.101-109 матеріали кримінального провадження, наданий Національним антикорупційним бюро України, в якому зазначені як рух грошових коштів в даному випадку, так і конкретні номери казначейських рахунків) та листом Головного управління Державної казначейської служби в Київській області від 24.06.2020 (а.с. 110-111 - том матеріали кримінального провадження, наданий Національним антикорупційним бюро України), висновком спеціаліста НАН України від 20.11.2020 (а.с. 134-137 - том матеріали кримінального провадження, наданий Національним антикорупційним бюро України).

Також вказані обставини досліджувались експертами КНДІСЕ (висновок №18437/20-71 від 19.08.2020); Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.М.С.Бокаріуса» (висновок № 18545/18664/18665 від 30.03.2021; висновком судового експерта Педь І.В. № 1031/45601).

Крім того, вказані обставини також знайшли свого підтвердження в ході проведення планової ревізії діяльності КП «Київський метрополітен» органами Держаудитслужби України, тобто уповноваженого органу контролю у даних правовідносинах (акт від 16.09.2020 №06-21/21).

Так, за висновками Держаудитслужби, грошові кошти отримані за вказаним договором підряду в якості попередньої оплати у сумі 1, 7 млрд грн перераховані відповідачем на відкриті в АБ «Укргазбанк» депозитні рахунки, тобто здійснено витрати, не пов`язані з роботами з будівництва лінії метрополітену, чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та умови договору в частині виключно цільового використання таких коштів.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що на даний час, обставини, що мають значення для справи, зокрема хід фінансування за договором, від початку виділення коштів з місцевого бюджету, з`ясовані та встановлені, є загальновідомими в частині фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності та не заперечувались в ході розгляду справи судами відповідачем у відзиві на позовну заяву прокурора та підтверджуються учасниками справи, а також були предметом дослідження експертів у наявних в матеріалах справи експертизах.

Більш того, проведення експертизи в силу вимог процесуального законодавства є необхідним, в тому випадку, коли потрібні спеціальні знання.

Також колегія суддів зазначає, що у справі, що розглядається, учасники вказаних бюджетних відносин є одночасно і учасниками даної справи, отже суд може самостійно також встановити вказані обставини без призначення експертизи шляхом витребування будь-яких додаткових доказів тощо.

Таким чином, поставлені судом перед експертами питання не вимагають спеціальних досліджень, їх вирішення віднесено до компетенції суду, а наявні в матеріалах справи докази є достатніми для встановлення фактів, що входять до предмету доказування у даній справі та підлягають дослідженню судом. Однак, вказані факти помилково не були досліджені судом першої інстанції для того, щоб переконатися в необхідності признання судової експертизи.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням висновків Верховного Суду у даній справі, з урахуванням предмету та підстав позову у справі, а також зазначених вище обставин, колегія суддів вважає, що суд може самостійно встановити обставини, що входять в предмет доказування без необхідності призначення судово-економічної експертизи, тому колегія суддів дійшла висновку про те, що передбачені наведеними вище нормами підстави для призначення судової експертизи та зупинення провадження у даній справі відсутні. У зв`язку з чим, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі, яке, крім того, порушує розумні строки розгляду справи.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтвердилися під час розгляду даної справи, що свідчить про неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За змістом частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про зупинення провадження у справі справа передається на розгляд суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладених обставин справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/16372/21 скасувати слід скасувати, матеріали справи передати для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом даної апеляційної скарги, має бути здійснено, виходячи зі змісту норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи по суті згідно із загальними правилами вказаної статті.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п.6 ч.1 ст. 275, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/16372/21 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/16372/21 скасувати, відмовити Акціонерному товариству «Київметробуд» у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

3.Матеріали справи №910/16372/21 передати для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню згідно зі статтею 255, пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 22.01.2024, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун